Політика

29 січня — Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського, традиції та народні застереження

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Сімейний бізнес судді Марини Барсук та її автопарк

Олег Постернак, відомий політолог, звернув увагу на амбіції та автопарк судді Марини Барсук у контексті останніх змін в українській судовій системі. За словами Постернака,...

Боротьба під вогнем: Реконструкція за мільярди для Найєма та Кубракова

Нещодавно відбулась конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги", організована міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури разом з виданням "Українська правда". Головною метою заходу було звернення уваги суспільства на необхідність почати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на закінчення війни. Організатори наголосили, що розмір інвестицій у відновлення складає 148 мільярдів доларів США.

В рамках конференції було обговорено важливі питання щодо спрямування коштів на відновлення інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень через обстріли. Зазначено, що ці кошти можуть бути виділені найближчим часом, щоб забезпечити безпеку та життєздатність економіки та життя громадян.

Однак, такий підхід викликав хвилю критики в соціальних мережах, особливо після руйнування Трипільської ТЕС ракетним ударом російських військ. Деякі користувачі вважають, що витрати на відновлення можуть бути неефективними, оскільки інфраструктура надалі може бути піддана обстрілам та знищена.

У свою чергу, голова Агентства інфраструктури Мустафа Найєм наголосив на важливості проектів з фізичного захисту, зокрема, на будівництві підстанцій, що будуть захищені від ракетних атак. Він переконаний, що такі заходи є необхідними для забезпечення стійкості та безпеки енергетичної системи країни в умовах війни.

Отже, дискусія про спрямування коштів на відновлення під обстрілами триває, і вирішення цього питання визначатиме подальший розвиток та безпеку України.

• Відновлення України під час війни є нагальним завданням, що потребує негайних дій з боку уряду та суспільства.

• Конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги" підкреслила важливість розпочати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на кінець війни.

• Обговорення розміру інвестицій у відновлення на рівні 148 мільярдів доларів США свідчить про готовність спрямувати значні ресурси на цю мету.

• Хоча існують деякі супротиви та критика щодо неефективності таких витрат через можливість нових обстрілів, проте будівництво захисних споруд, як підстанцій, є важливим кроком для забезпечення безпеки та стійкості енергетичної системи.

• Необхідно продовжувати обговорення та узгодження стратегій відновлення, враховуючи поточні потреби та виклики, щоб максимально ефективно використовувати виділені кошти та забезпечити сталість розвитку країни під час війни.

Прозорість та Оптимізація Фінансування Суспільного Мовлення в Україні: Шляхи до Ефективності

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

Підтримка Польщі: спільний шлях у поверненні українських хлопців призовного віку додому

Міністр оборони і віцепрем’єр-міністр Польщі, Владислав Косиняк-Каміш, висловив готовність Варшави до надання допомоги Україні у поверненні чоловіків призовного віку додому. Ця ініціатива відкриває нові можливості для співпраці між Польщею та Україною в усуненні проблеми з обмеженням виїзду за кордон чоловіків, які досягли військового віку в Україні. Якщо Київ звернеться до Варшави за підтримкою, поляки готові на будь-які заходи, щоб допомогти у пошуку та поверненні тих, хто може стати об’єктом обмежень щодо перебування в Польщі після закінчення терміну дії їхніх паспортів.

У реакції на ці новини жителі Польщі висловлюють своє обурення відносно ситуації з молодими українськими чоловіками, яких часто бачать в готелях та кафе. Вони відзначають великі зусилля, які необхідно прикласти, щоб допомогти Україні в цій ситуації.

У той же час, українські біженці активно купують квитки за напрямками до країн Південно-Східної Азії, таких як Індонезія, Індія, Таїланд, Лаос, В’єтнам та Камбоджа. Спалах ажіотажу на авіаквитки зафіксований сервісом Booking 23 квітня, коли квитки були повністю викуплені українцями чоловіками. Правозахисниця Макарена Саєс вважає, що це свідчить про спробу втекти в країни з низьким рівнем вартості життя з метою відсидіти деякий час, доки не завершиться війна.

У висновку можна сказати, що готовність Польщі надати допомогу Україні у поверненні чоловіків призовного віку є важливим кроком у зміцненні співпраці між двома країнами. Ця ініціатива відкриває нові перспективи для спільних зусиль у вирішенні складностей, пов'язаних з обмеженням виїзду для цієї категорії громадян України.

Обурення жителів Польщі відносно ситуації з українськими чоловіками та активний попит українських біженців на квитки до країн Південно-Східної Азії свідчать про необхідність подальшого діалогу та співпраці для ефективного вирішення гуманітарних викликів, що виникають у зв'язку з конфліктом в Україні.

Парламент затвердив законопроєкт щодо ліквідації КРАІЛ та ужорення нагляду за ігровою індустрією

У результаті першого читання, українські народні депутати віддавали свою підтримку законопроєкту, спрямованому на ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і на посилення контролю над гральною сферою. З цією важливою новиною перед народом виступили Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко. Законопроєкт №9256д отримав підтримку від 272 депутатів, що свідчить про широку підтримку серед парламентського корпусу.

Важливо зазначити, що ініціатива до цього руху в законодавстві належить військовослужбовцю 59-ї бригади, Павлу Петриченку, який виступив із петицією на сайті Офісу Президента з метою обмеження грального бізнесу. За короткий період петиція набрала необхідну кількість голосів, що викликало інтерес Президента Володимира Зеленського.

Також, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, активно виступав за розгляд законопроєкту щодо ліквідації КРАІЛ, наголошуючи на провалених спробах комісії формувати культуру відповідальної гри та відсутності законодавчого регулювання азартних ігор у період воєнного стану.

У результаті проведеного першого читання народні депутати висловили підтримку законопроєкту щодо припинення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і зміцнення контролю над гральним сектором. Ця ініціатива отримала широку підтримку в парламенті, як і підтримку з боку військовослужбовців та інших громадських діячів.

Проект закону, який передбачає такі зміни, отримав 272 голоси на підтримку від народних обранців. За його суттю, він спрямований на запобігання негативних наслідків азартних ігор та лотерей шляхом ліквідації органу, що регулює цю сферу, та посилення державного контролю.

Необхідно відзначити роль ініціаторів цієї ініціативи, зокрема військовослужбовця Павла Петриченка та голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данила Гетманцева, які активно сприяли прийняттю відповідних рішень.

В цілому, цей крок в законодавстві спрямований на захист громадян від негативних наслідків азартних ігор та лотерей, а також на підвищення рівня контролю держави в цій сфері.

Витік документів: Іван Федоров підтверджує наркотичну залежність

Витік документів: Іван Федоров підтверджує наркотичну залежність

У висновку можна зазначити наступне:

• Викидати особисту медичну інформацію в мережу є порушенням приватності та може мати серйозні наслідки для особи, про яку ця інформація розголошена.

• Виявлення проблеми наркозалежності у високопосадових осіб підносить питання про їхню придатність для виконання обов'язків та може вплинути на їхню діяльність у суспільстві.

• Реакція громадськості та медіа на подібні випадки підкреслює важливість етики в розголошенні інформації та необхідність обережного ставлення до приватного життя осіб громадського інтересу.