Політика

29 січня — Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського, традиції та народні застереження

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Конгрес США схвалив історичний пакет допомоги для України у розмірі $60,032 мільярдів: що це означає для країни?

Палата представників США ухвалила законопроект, який встановлює важливі стратегічні зобов’язання щодо допомоги Україні та передачі Києву ракетних систем великої дальності на загальну суму до $60,032 мільярда. Цей історичний крок відображає глибоку співпрацю між США та Україною в контексті зміцнення безпеки та стабільності у регіоні.

У новому законопроекті, прийнятому Палатою представників США, збільшено обсяг фінансової підтримки для України, що свідчить про рішучість Сполучених Штатів у підтримці українського народу в його боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність. Президент США Джо Байден зобов’язаний передати Україні тактичні ракетні системи великої дальності, що є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Важливо відзначити, що цей законопроект вперше включає формулювання, що ставить перед США завдання "перемоги України над російськими силами вторгнення", що відображає домінуючу підтримку України у боротьбі проти агресії. Адміністрація Білого Дому та Пентагон зобов’язані розробити стратегію, яка регулярно представлятиметься Конгресу, з метою забезпечення ефективного використання виділених коштів та підтримки обороноздатності України.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Зазначено, що більшість коштів залишиться в США на зміцнення власних оборонних потужностей, однак значна частина буде спрямована на закупівлю новітнього військового обладнання та підтримку військових операцій в Європі. Також передбачено виділення кредиту для українського бюджету, з можливістю його списання після виборів у США у листопаді.

Ухвалення законопроекту Палатою представників США, який передбачає значну фінансову підтримку та стратегічні зобов'язання щодо допомоги Україні, свідчить про глибоке партнерство між обома країнами у зміцненні безпеки та стабільності у регіоні. Зокрема, надання тактичних ракетних систем великої дальності є важливим кроком у зміцненні обороноздатності України.

Важливою новацією є включення в текст законопроекту формулювання про "перемогу України над російськими силами вторгнення", що свідчить про єдину підтримку України у боротьбі проти агресії. Підтримка такого закону сприятиме ефективному використанню виділених коштів та підтримці обороноздатності країни.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Надання фінансової підтримки та оборонного співробітництва є ключовими елементами спільної стратегії захисту демократичних цінностей та територіальної цілісності.

Зеленський затвердив нові правила для інтернет-азартних ігор: що зміниться?

Президент України, Володимир Зеленський, відповідаючи на виклики сучасності, прийняв важливий крок щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Цей крок узгоджено з рішенням Ради національної безпеки та оборони і є частиною стратегії по протидії негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі.

Указ під номером 234/2024, який оприлюднено на веб-сайті Офісу Президента, передбачає кілька ключових заходів. По-перше, це заборона реклами онлайн-казино, яка є одним із заходів для зменшення стимулу до участі в азартних іграх. Додатково, уведено систему онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів, щоб запобігти незаконній діяльності в цій галузі.

Крім цього, Кабінету міністрів доручено розробити порядок обмеження реклами азартних ігор з використанням символіки Збройних сил України та інших військових формувань, що має на меті захист від маніпуляції та психологічного впливу на громадян.

Нові правила також передбачають індивідуальні обмеження для гравців. Тепер гравці не зможуть реєструвати кілька акаунтів чи використовувати їх одночасно. Крім того, встановлюється ліміт участі для кожного акаунта, який може бути змінений лише один раз на місяць.

З метою інформування громадян про небезпеку азартних ігор та блокування доступу до нелегальних сайтів, проводитиметься національна інформаційно-роз'яснювальна кампанія. Крім того, учасники Збройних сил України будуть позбавлені доступу до гральних закладів під час воєнного стану, щоб забезпечити фокус на виконання військових обов'язків.

Додатково, Служба безпеки України протягом двох місяців проведе перевірки організаторів азартних ігор для забезпечення дотримання законодавства, а Національний банк розробить рекомендації банкам щодо блокування платежів громадян на рахунки організаторів азартних ігор.

Також, Міністерство цифрової трансформації має намір переговорити з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії у їхніх магазинах. Крім цього, МОЗ розробить клінічний протокол лікування від ігрової залежності, щоб забезпечити підтримку та допомогу тим, хто стикнувся з цією проблемою.

Український президент Володимир Зеленський прийняв рішучі кроки щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Указ, затверджений ним, відповідає вимогам Ради національної безпеки та оборони і спрямований на протидію негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі. Заборона реклами онлайн-казино, впровадження системи онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів є лише деякими з численних заходів, запропонованих у вказі.

Окрема увага приділяється індивідуальним обмеженням для гравців, таких як заборона реєстрації кількох акаунтів та встановлення ліміту участі в грі. Також важливими є заходи, спрямовані на інформування громадян про небезпеку азартних ігор та підтримку тих, хто стикається з ігровою залежністю. Важливою ініціативою є також переговори з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення нелегальних застосунків у їхніх магазинах.

Загалом, ці заходи спрямовані на створення більш контрольованого та безпечного середовища для гравців в інтернеті, з метою захисту від негативних наслідків азартних ігор та збереження громадського благополуччя.

У парламент внесено три законопроєкти з військової сфери: огляд та обговорення наближається

У руслі національної безпеки та оборони важливі зміни. Ірина Фріз, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, узагальнила рекомендації для парламенту щодо трипроєктного пакету. Один з них — законопроєкт №11092, спрямований на удосконалення системи початкової військової підготовки. Відтепер ця підготовка відбуватиметься на рівні повної загальної середньої освіти, із застосуванням передових методик та залученням до неї навчальних закладів з відповідною ліцензією. Крім того, введено вивчення предмету "Захист України" та проведення військово-патріотичних заходів, що сприятиме формуванню відповідального ставлення до обороноздатності країни серед молоді.

Щодо військового обліку, проект №11143 передбачає повернення до Реєстру особистих даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які були вилучені попереднім законопроєктом. Також враховано інформацію про адміністративну відповідальність за порушення правопорядку. Нова версія реєстра передбачає внесення детальної інформації про осіб та їхніх родичів, що може бути корисною для забезпечення належного контролю та координації у сфері оборони.

Законопроєкт №11144 важливий крок у зміцненні обороноздатності країни. Він передбачає розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, дозволяючи їй проводити закупівлю всіх без винятку безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та іншої необхідної військової та спеціальної техніки для сектору оборони. Це значущий крок у забезпеченні армії сучасними засобами та технологіями, необхідними для ефективного ведення оборонних операцій та забезпечення національної безпеки. Завдяки цьому законопроєкту українська армія матиме можливість вдосконалити свої можливості та бути готовою до викликів сучасного військового простору, забезпечуючи безпеку та захист наших громадян і території країни.

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Запропоновані законопроєкти відображають важливість зміцнення обороноздатності України та підвищення її здатності до ефективного захисту національних інтересів.

• Розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації щодо проведення закупівель військової техніки важливо для забезпечення армії сучасними засобами та технологіями.

• Покращення початкової загальновійськової підготовки та ведення військового обліку є ключовими аспектами в забезпеченні високого рівня бойової готовності Збройних Сил України.

• Впровадження нових стандартів та підходів у сфері військової діяльності сприятиме підвищенню ефективності та професіоналізму української армії.

• Ці ініціативи є кроком вперед у забезпеченні національної безпеки та стабільності країни, а також у підвищенні військового потенціалу України на міжнародній арені.

Підсумки візиту Шмигаля до США: основні перемоги та домовленості

Під час робочого візиту до Сполучених Штатів, прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про важливі зрушення у напрямку розблокування допомоги для України. Одним із ключових досягнень стало надання значної фінансової підтримки, яка забезпечить українській армії необхідні ресурси. Серед цих коштів — 7,8 мільярда доларів бюджетної допомоги та понад 1,5 мільярда доларів на розвиток економіки.

Окрім цього, важливим етапом взаємодії стало розглядання у Конгресі законопроєкту про конфіскацію російських активів на користь України, що є важливим кроком у забезпеченні національних інтересів.

Під час зустрічей з лідерами Сенату обговорювалися потреби України у зброї та фінансовій підтримці, зокрема термінове відновлення енергосистеми, особливо в містах на передовій, таких як Харків.

Наголос був також зроблений на планах децентралізації енергосистеми та постачанні газових турбін і мобільних котелень. Для забезпечення максимальної ефективності допомоги, прем’єр-міністр провів зустріч із представниками української громади в Сенаті США та сенатором Роджером Вікером перед голосуванням за пакет американської допомоги.

У висновку слід зазначити, що робочий візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Сполучених Штатів мав значний вплив на підтримку та розвиток України. Отримання позитивних змін у питанні розблокування допомоги від США відображає наростаючу підтримку та довіру до України на міжнародній арені. Важливі угоди та зобов'язання, укладені під час візиту, створюють базу для подальшого розвитку країни, забезпечуючи її захист та підтримку в складний час.

Битва сиріт: Вдова зіткнення зі Сиротою – Правосуддя проти Відмовників

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Звільнений експосадовець Міноборони Лієв у справі про втрату 1,5 мільярда гривень без запобіжного заходу

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.