Search here...

Політика

29 січня — Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського, традиції та народні застереження

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Голоси на службу: Петиція за мобілізацію правоохоронців та бюджетників зібрала 25 тисяч усього за 3 дні

початку повномасштабної війни. Це не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, а й забезпечить державу кваліфікованими кадрами у важливих сферах. Цікаво відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників, хоч і набрала необхідну кількість голосів, зайняла це набагато більше часу – цілих 87 днів, й до цього часу її розглядом займається вже 4,5 місяці. Зважаючи на таку динаміку, варто визнати зростаючий рівень уваги суспільства до питань реформування державного управління та підтримки військових. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи активність та впевненість громадян у важливості цього питання.

Звіт про петицію щодо мобілізації державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери відображає значний рівень зацікавленості та активності громадян у питаннях реформування державного управління та підтримки ветеранів. За три дні зібрано 25 тисяч голосів, що свідчить про великий загальний інтерес до проблеми. Ідея надання пріоритету у працевлаштуванні в державних установах ветеранам з Збройних Сил України заслуговує на увагу та підтримку. Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, які зазвичай вимагали значно більшого часу для збору голосів та розгляду, ця петиція відзначається швидкістю та ефективністю. Такі дії відображають зростаючий рівень уваги та готовності громадян долучатися до процесів прийняття важливих державних рішень.

Масова підтримка: 25 тисяч голосів за 3 дні для мобілізації правоохоронців та держслужбовців

Петиція, що набрала 25 тисяч голосів за три дні, є чітким свідченням глибокої та активної зацікавленості громадян у питаннях мобілізації кадрів у сфері правоохорони, державної служби та бюджетної сфери. Це не просто вияв підтримки, а справжній виклик для дій влади.

Ініціатива, яка передбачає пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям, свідчить про велике довіру до цих людей, а також про необхідність мобілізації ресурсів у важливих сферах життя країни.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами у минулому. Необхідно відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зазначимо також, що навіть після набору голосів, ця петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці.

Порівнюючи ці дві ситуації, можна зробити висновок про зростання активності громадянського суспільства та швидкості реагування влади на громадські ініціативи. Якщо у минулому українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про зростання громадянського активізму та важливість питань, що стосуються державного управління та правоохоронних органів.

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів за три дні, свідчить про високий рівень громадського зацікавлення у питаннях реформування державного управління.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових в державні та комунальні структури після початку повномасштабної війни відображає велику довіру до цих осіб та потребу в мобілізації ресурсів у важливих сферах.

• Порівняння з попередніми петиціями, зокрема тією, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, показує швидкі зміни в активності громадянського суспільства та реагуванні влади на громадські ініціативи.

• Зростання швидкості набору голосів на петицію вказує на розвиток громадянського активізму та підвищення уваги до питань державного управління та правоохоронних органів серед українського суспільства.

Мобілізація на користь громади: петиція зібрала 25 тисяч голосів за три дні

Петиція, спрямована до Президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидким та вражаючим успіхом — за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ця ініціатива пропонує прийняти законодавчі акти, що надають пріоритетне право на працевлаштування у державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня схожа ініціатива нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий успіх, петиція все ще перебуває "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, втративши актуальність. Однак, порівнюючи з минулим, варто зауважити, що українська громада стала більш активною — якщо у 2023 році шанувальники підтримували мобілізацію чиновників неохоче, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Швидкість збору голосів за петицією щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців вражає: всього за три дні зібрано 25 тисяч підписів.

• Ініціатива підтримує ідею надання пріоритетного права на працевлаштування у державні, комунальні структури та правоохоронні органи демобілізованим зі Збройних Сил України.

• Зіставлення з іншими петиціями вказує на швидкісне зростання активності української громадськості: якщо раніше подібні ініціативи набирали голоси за кілька місяців, то тепер це відбувається за лічені дні.

• Незважаючи на успіх у зборі підписів, деякі петиції залишаються без розгляду протягом тривалого періоду, що може зменшувати їхню актуальність.

• Загалом, спостерігається позитивний тренд у зростанні громадянської активності, що спрямований на підтримку важливих суспільних ініціатив.

Андрій Єрмак: Український Дипломат на Вершинах Світового Впливу за Оцінкою Журналу Time

Андрій Єрмак продовжує нарощувати свій світовий вплив, заслуживши визнання на цьому етапі від нікого іншого, як колишнього генсека НАТО, Андерса Фога Расмуссена. У своїй статті він проголошує, що Єрмак не просто відігравав ключову роль у функціонуванні уряду України після вторгнення Російської Федерації, але й розніс по всьому світу послання президента Зеленського, міцно з'єднавши друзів України з різних куточків планети навколо важливих питань, починаючи від санкцій і закінчуючи охороною довкілля. Фог Расмуссен переконаний, що саме в рішучий момент для України та демократії Андрій Єрмак виявився не просто лідером, але і довів свою лідерську сутність. Зараз Єрмак у заслуженої компанії тих, кого визнали Time, а на обкладинці цього видання знаходимо вдову російського опозиціонера Юлію Навальну. Статтю про неї написав Саймон Шустер, автор книги про Володимира Зеленського, відзначаючи, що після трагічної втрати її роль в російській опозиції визначається не лише як першої леді, але і як номінальної глави. Це додатково підкреслює важливість українського дипломата на світовій арені, яка зростає з кожним новим досягненням, включаючи його попереднє четверте місце у рейтингу Politico у категорії "Діячі" минулого року.

Український дипломат Андрій Єрмак продовжує підтверджувати свою вагомість на світовій арені, отримуючи визнання від впливових постійників світової політики, таких як колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Його роль у забезпеченні роботи уряду України після вторгнення РФ та міжнародне сприяння розповсюдженню послання президента Зеленського свідчать про його високий статус і вплив. Обрання на обкладинку Time, разом із російською опозиціонеркою Юлією Навальною, підкреслює значущість Єрмака як ключового гравця у світовій політичній арені. Його досягнення є важливими не лише для України, але й для демократії загалом, підтверджуючи його роль як справжнього лідера і стратега.

Масова підтримка: 25 тисяч голосів за 3 дні для мобілізації правоохоронців та держслужбовців

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала вражаючі 25 тисяч голосів всього лише за три дні. Це свідчить про важливість та актуальність проблеми в очах громадян. Ініціатор петиції пропонує надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи особам, які демобілізовані з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це важливий крок у підтримці ветеранів та їхнього відновлення в цивільному житті.

Цікаво відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського під №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зайняла 87 днів для набору необхідної кількості голосів, при цьому потребувала значної підтримки від великих телеграм-каналів. Це свідчить про різницю в усвідомленні проблем та важливості рішень у громадському середовищі. До того ж, попри успішне зібрання голосів, петиція досі знаходиться "на розгляді" від Зеленського протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за декілька лічених днів. Це свідчить про зміну свідомості громадськості та підвищення їхнього активізму у вирішенні важливих питань суспільного життя.

У висновку можна відзначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців, що набрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, свідчить про актуальність та важливість цього питання у суспільстві. Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи ветеранам, що повернулися з війни, заслуговує на увагу та підтримку.

Порівняно з попередніми ініціативами, час, необхідний для збору голосів, вразливо впливає на усвідомлення суспільства щодо проблеми та її вирішення. Зростаючий активізм громадян у вирішенні суспільних питань свідчить про зростання громадянської свідомості та важливість діалогу між владою та громадянами.

Масштабна підтримка: Петиція за мобілізацію бюджетників отримала 25 тисяч голосів за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що є виразом великого суспільного зацікавлення у вирішенні цього питання. Ініціатор петиції робить пропозицію надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, проте лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Навіть після набору необхідної кількості голосів, петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці, що свідчить про складність та актуальність обговорюваного питання.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання усвідомлення громадянами важливості зазначеного заходу.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Громадське зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери демонструється високою активністю при підтримці відповідної петиції. За три дні вона набрала значну кількість голосів.

• Важливість зазначеного заходу підтримується історичним контекстом, зокрема, відсутністю високошвидкісного реагування на подібні ініціативи у минулому.

• Складність і довготривалість процесу розгляду схожих петицій на державному рівні підкреслює потребу в удосконаленні механізмів взаємодії громадян та влади.

• Підтримка мобілізації владних структур у контексті безпеки країни відображає нові реалії та високу готовність суспільства до активного впливу на процеси управління.

• Відзначається різке зменшення часу, необхідного для набору голосів за петиції, що свідчить про підвищену свідомість та мобілізованість громадян у вирішенні важливих питань суспільного життя.

1...186187188...204сторінка 187 з 204

Контакти редакції: [email protected]