Політика

29 січня — Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського, традиції та народні застереження

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Масова підтримка: понад 25 тисяч голосів для мобілізації правоохоронців та держслужбовців за три дні

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, зібравши 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про нагальність цієї ініціативи серед громадян. Ініціатор пропонує надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після вибуху повномасштабної війни. Цікаво порівняти з іншою петицією, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, яка зайняла 87 днів для набору необхідних голосів, навіть за підтримки великих телеграм-каналів. Ця петиція все ще перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці. Порівнюючи з минулим, коли українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про актуальність питання мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема правоохоронців та держслужбовців. Збір 25 тисяч голосів за петицію лише за три дні вказує на широку громадську підтримку і важливість цього питання для суспільства. Порівняння з іншими петиціями, особливо щодо мобілізації депутатів і чиновників, показує зростаючу свідомість громадян і їх готовність впливати на процеси влади. Ці висновки вказують на необхідність уважного розгляду владою та швидкого реагування на побутові потреби та прагнення громадян.

Масова підтримка: Петиція про мобілізацію правоохоронців та державних службовців отримала 25 тисяч голосів протягом лише 3 днів

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала вражаючі 25 тисяч голосів протягом ледь трьох днів. Це свідчить про велике значення та актуальність проблеми для громадян України. Ініціатор петиції виступає з важливою пропозицією надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива вирішує одночасно дві актуальні проблеми — забезпечення зайнятості для ветеранів та підвищення ефективності державного апарату.

Цікаво відзначити, що попередня аналогічна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, знадобилася аж 87 днів для набору необхідної кількості голосів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий значний термін, петиція так і залишається на розгляді вже 4,5 місяці. Це свідчить про необхідність вдосконалення механізмів розгляду громадянських ініціатив в органах влади.

Той факт, що петиція щодо мобілізації правоохоронців та державних службовців набрала необхідну кількість голосів навіть за такий короткий період, свідчить про рост активності громадянства серед українського населення. Відмічається, що, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають підтримку вже за лічені дні. Це говорить про поступове усвідомлення населення важливості активної участі у формуванні державної політики та вирішенні соціально-економічних проблем країни.

Висновки до цієї статті є такими:

• Зростаюча активність громадян України виявляється у підтримці громадських ініціатив та петицій, що стосуються важливих соціально-економічних питань.

• Петиція про мобілізацію правоохоронців та державних службовців набрала значну кількість голосів у короткі терміни, що свідчить про актуальність проблеми для громадян та їх бажання вирішувати її шляхом громадського впливу.

• Необхідність удосконалення процесу розгляду громадських ініціатив у владних структурах, оскільки попередня петиція залишається на розгляді протягом тривалого періоду часу.

• Важливість підтримки ветеранів у вирішенні проблем зайнятості та їх інтеграції в цивільне життя через надання пріоритетного права на роботу в державних, комунальних підприємствах та правоохоронних органах.

• Загальний тренд показує, що українське суспільство дедалі більше усвідомлює свою роль у формуванні державної політики та бере активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Гуманітарна допомога в оманливому покриві: розкриття корупції в Мінобороні

У світлі проведеного аудиту у Міністерстві оборони України, заступник міністра, Юрій Джигир, розкривав шокуючі факти корупції, які виявили порушення на загальну суму 10 мільярдів гривень. Одним із найбільш вразливих місць у системі виявилися виплати "бойових" додатків та передача гуманітарної допомоги.

Найбільшою проблемою виявилася практика включення до наказів командирів військових частин на виплату додаткової винагороди в розмірі 30 тисяч гривень військовослужбовцям, які фактично не брали участі в бойових діях. Це стало можливим через відсутність чітких критеріїв для "спеціальних" завдань, оскільки військові вважали такими і ті завдання, що виконувалися поза зонами активних бойових дій.

У сфері гуманітарної допомоги ситуація також виявилася катастрофічною: третина від усієї ввезеної гуманітарки не надійшла до адресатів — військових частин. За період з початку 2023 року було перевірено понад 9 тисяч фактів переміщення гуманітарної допомоги до 200 військових частин, і в понад 3 тисячах випадків не було підтверджено факту надходження допомоги.

Загальна сума втрат ресурсів у 2023 році склала понад 1 мільярд 311 мільйонів гривень, а лише за перший квартал 2024 року ця цифра перевищила 1 мільярд 812 мільйонів гривень. Така ситуація свідчить про серйозні проблеми у веденні оборонної галузі та потребує негайних заходів для забезпечення ефективного контролю та запобігання корупції.

Виявлені порушення в Міністерстві оборони України, зокрема у сферах виплат "бойових" додатків та передачі гуманітарної допомоги, свідчать про серйозні проблеми з контролем та ефективним використанням ресурсів. Недостатня чіткість критеріїв та недостатній контроль над виконанням завдань призвели до значних втрат. Загальна сума втрат за досліджений період є великою, що підкреслює необхідність негайного вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому та забезпечення ефективного використання оборонних ресурсів на користь національної безпеки та обороноздатності.

Заклик до мобілізації: 25 тисяч українців підтримали петицію за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

Масштабна підтримка: понад 25 тисяч голосів за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців у петиції за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це яскравий і значущий сигнал громадськості щодо необхідності та актуальності вирішення питань безпеки та ефективності роботи державних структур. Ініціатива передбачає створення можливості пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Це вражаюче порівняння з попереднім досвідом, коли подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великими зусиллями та підтримкою відомих телеграм-каналів. Не менш важливою є інформація про те, що ця петиція перебуває на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи зростаючу активність та зацікавленість громадян у вирішенні важливих державних питань.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті можуть бути наступні:

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала значну кількість голосів лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у покращенні ситуації в державному управлінні та забезпеченні безпеки.

• Порівняння з попереднім досвідом показує швидкі та ефективні зміни в громадській активності та увазі до проблем державного управління.

• Потреба в мобілізації державних службовців та правоохоронців визнається як важлива та актуальна, особливо в контексті змін в суспільно-політичній ситуації країни.

• Зростаюча підтримка громадськості свідчить про перехід до більш активної форми участі громадян у вирішенні важливих державних питань.

Мобілізація: 25 тисяч голосів за 3 дні підтримують петицію про залучення правоохоронців, держслужбовців та бюджетників

Петиція, яка стосується мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, зібрала неймовірну підтримку — 25 тисяч голосів, і це лише за 3 дні. Ініціатори пропонують цільну систему підтримки для демобілізованих військовослужбовців, які проявили свою готовність приєднатися до роботи в державних, комунальних структурах та правоохоронних органах після розпочатої повномасштабної війни. Цікаво порівняти цю петицію зі схожою ініціативою народного депутата Дубінського, яка збирала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зараз же, за допомогою мобільних технологій та доступу до петицій через інтернет, такі ініціативи набирають підтримку миттєво. Зауважимо, що попередня петиція щодо мобілізації чиновників, яка знаходиться на розгляді президента Зеленського, вже 4,5 місяці. Якщо українці уосени 2023 року не поспішали підтримати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів у лічені дні.

Висновки до вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери набрала вражаючу кількість голосів — 25 тисяч лише за 3 дні, свідчачи про великий інтерес громадян до цієї ініціативи.

• Ініціатива спрямована на створення можливостей для демобілізованих військовослужбовців у вступі до роботи у державних, комунальних підприємствах та правоохоронних органах, що підтверджує їхню готовність до цивільного життя та відданість країні.

• Порівняльний аналіз із схожою петицією народного депутата Дубінського свідчить про швидкі зміни у способах мобілізації громадянського суспільства, які стають більш демократичними та мобільними завдяки сучасним технологіям.

• Розгляд попередньої петиції вже триває 4,5 місяці, що свідчить про необхідність покращення процедур розгляду громадських ініціатив та прискорення прийняття відповідних рішень.

• Активна участь громадян у підтримці петицій свідчить про їхню залученість до громадського життя та бажання впливати на події в країні через законні та демократичні засоби.