Політика

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Україна відстоює ефективні гарантії безпеки

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Дружина міністра фінансів: від MINI Cooper до нових горизонтів стилю й ексклюзивності

Дружина міністра фінансів Сергія Марченка, який виступав із закликом українцям не придбавати автотранспортні засоби під час війни, власноруч порушила цей принцип, вибираючи собі з початку минулого року MINI Cooper. Звіт про доходи міністра показує, що Марина Марченко у 2023 році отримала можливість використовувати 2-річний автомобіль MINI Cooper SE – представника британсько-німецької марки малогабаритних автомобілів преміум-класу, які виготовляються концерном BMW. Ціна такого автомобіля в районі $28 тис. або 1,1 млн грн за версію 2021 року.

Це відбулося незважаючи на заяву Сергія Марченка у грудні 2023 року, коли він закликав українців обмежити своє споживання, зокрема, не купувати "дорогі телефони та автомобілі", зазначивши, що життя в Україні наразі виявляється дуже складним. Варто відзначити, що в цей самий час його дружина вже користувалася MINI Cooper SE, отриманим у січні 2023 року.

У той же час, Марина Марченко у 2023 році отримала доходи від роботи в ТОВ "Ісіда-IVF" на суму 605 тис. грн, а також виступає як фізична особа-підприємець, заробивши минулого року на своєму бізнесі 1,97 млн грн, що загалом складає 2,6 млн грн доходу. Ця сума перевищує міністерську зарплату Сергія Марченка у розмірі 1,1 млн грн на рік або 93,5 тис. грн на місяць. До того ж, чиновник зазначив отримання пенсії на суму 64,5 тис. грн.

MINI Cooper SE — це не єдиний автомобіль у родині. Окрім того, на ім'я Сергія Марченка оформлено право власності на Audi A6 2017 року випуску, придбаний ним у 2019 році за 1,5 млн грн. Додатково до цього, в сім'ї міністра є дві квартири в Києві (84,6 кв.м. і 40,3 кв.м.) та ще одна (88,3 кв.м.), яку пара орендувала у січні 2023 року. Усі грошові активи пари знаходяться на рахунках у Приватбанку і Сенс Банку на суму 68 тис. грн, а також $10 тис. готівкою.

У вищезгаданій статті відображено ситуацію, де дружина міністра фінансів Сергія Марченка, який закликав громадян не купувати дорогі автомобілі під час війни, сама користується автомобілем MINI Cooper. Це створює суперечливий контекст і може спричинити критику щодо консистентності його позицій.

Крім того, у статті надається інформація про доходи та майно родини міністра. Зазначається, що доходи дружини міністра перевищують його власну міністерську зарплату. Це може викликати обговорення щодо справедливості розподілу доходів у владній структурі та ставлення до власних закликів міністра щодо економічної стримованості під час війни.

В цілому, стаття розкриває певні аспекти публічного та особистого життя міністра фінансів, що можуть стати предметом громадської дискусії та аналізу в контексті етики, прозорості та соціальної відповідальності владних осіб.

Звіт Роберта Амстердама: Атаки на Українську Православну Церкву та Її Священство – Докази Існують

У своєму відеозверненні адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив деталі звіту, обсяг якого перевищує 250 сторінок, що містить докази серії нападів на УПЦ, а також її храми та духовенство. Він знову наголосив на необхідності припинення розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, характеризуючи його як вираз мови ненависті. Амстердам закликав уряд утриматися від подальшого подальшого розгляду цього законопроекту, наголошуючи на тому, що такі напади на віруючих та обмеження доступу до молитовних місць є неприпустимими.

Він також підкреслив, що УПЦ є незалежною від Московського патріархату, а її позиція стосовно ідеології "русского мира" вже була чітко висловлена митрополитом Київським Онуфрієм. Амстердам наголосив на повному зв'язку УПЦ з державою Україна та її захисті під час російського вторгнення.

Додатково, він звернувся з закликом до підтримки України з боку США, відзначаючи, що підтримка України має велике значення не лише для самої країни, а й для міжнародної спільноти. Він порівняв ситуацію в Афганістані з теперішнім становищем у Києві, закликаючи не покидати Україну в часи випробувань.

У вищезгаданій статті розкриваються важливі аспекти, пов'язані з ситуацією, що склалася навколо Української Православної Церкви. Зібраний адвокатом Робертом Амстердамом звіт із доказами нападів на УПЦ, на її церкви та священство свідчить про серйозні загрози, з якими стикається ця релігійна громада. Заклик від адвоката до влади України припинити розгляд законопроекту 8371, що загрожує забороною УПЦ, є актуальним і важливим.

Також відзначається позиція УПЦ, яка чітко відмежовується від Московського патріархату та підтримує суверенітет України, що є важливим фактором у контексті сучасної політичної ситуації. Заклик до підтримки України з боку США підкреслює важливість міжнародної підтримки для українського суверенітету та безпеки.

Загалом, стаття свідчить про необхідність захисту релігійної свободи та прав УПЦ, а також підтримки України в умовах її внутрішньополітичних та зовнішньополітичних викликів.

Єрмак опрічнив висловлені у Politico твердження про готовність російського наступу на Харків

У матеріалі, що з'явився у виданні Politico, надано інформацію щодо можливих ракетних ударів по місту Харкову. Це місто вважається головною метою для атак з боку Росії на даний момент. Проте варто відзначити, що жодних заяв про підготовку до наступу на Харків від керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака не звучало. Прес-секретарка Єрмака, Дар'я Зарівна, заявила, що газета опублікувала цитати від імені голови ОП, які відображали думки щодо можливого наступу на Харків. Однак ці ж тези виносяться на початок інтерв'ю з Єрмаком у Politico, де впливовий керівник адміністрації Зеленського заявляє, що республіканці мають підсилити свої дії через очікуваний великий удар з боку Росії по Харкову у травні або червні. Поточні цитати в статті залишилися без змін. Такі висловлення від імені Єрмака викликали суперечливі реакції в Україні, оскільки інші чиновники недавно активно спростовували можливість наступу Російської Федерації на Харків.

З вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків:

• Роль Харкова в конфлікті між Україною та Росією знову стала актуальною, вважаючи його потенційною головною метою для можливих атак з боку РФ.

• Виникла суперечка між інформацією, наданою у матеріалі Politico та ствердженнями прес-секретарки Єрмака, що заперечують можливий наступ на Харків.

• Заяви Єрмака, викладені у статті, викликали змішані реакції в Україні, оскільки інші чиновники вже публічно спростовували можливість наступу на Харків з боку Росії.

• Цікаво, яким буде подальший розвиток ситуації навколо Харкова, і як це вплине на стратегію оборони України та міжнародну політику.

Докази нападів на УПЦ: розкриття адвоката Роберта Амстердама

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам стверджує, що його звіт, об'ємом понад 250 сторінок, містить вагомі докази нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він наголосив на неприпустимості законопроекту 8371, який, на його думку, несе в собі елементи мови ненависті та загрози для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та утриматися від дій, що розділяють націю.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і чітко відмежовується від ідеології "русского мира". Він навів відомості про публічну позицію митрополита Київського Онуфрія, що церква будує божий мир, а не "русский мир".

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну, наголосивши на критичній важливості цієї підтримки для обох країн. Він зауважив, що після подій в Кабулі та на фоні сучасної ситуації в Києві питання довіри до США стає особливо актуальним.

У висновку до цієї статті слід зазначити, що позиція адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама має велике значення для розуміння сучасної ситуації в Україні щодо релігійної свободи та конфлікту між церковними громадами. Його звернення до влади України та заклик до припинення розгляду законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, свідчать про серйозні обурення порушеннями прав вірян та загрозою для релігійного миру у країні.

Також важливою є позиція щодо незалежності УПЦ від Московського патріархату та активної підтримки держави Україна у контексті захисту своїх територіальних та релігійних прав. Адвокат наголошує на важливості міжнародної підтримки, зокрема з боку США, щоб запобігти дальшому загостренню ситуації та сприяти миру та стабільності в Україні.

Сергій Вязмікін: Воїн з Батальйону Монако

Лютий 2023 року залишив глибокий слід в історії боротьби з корупцією в Україні. Державне бюро розслідувань розкрило багатомільйонні угоди голови Податкової служби Києва, Оксани Датій. У цьому складному коктейлі корупційних схем виявилися й імена, які довгий час лишалися відомими лише зарядженим особам розслідування – Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович. Їхні імена стали синонімом загадковості в контексті розслідувань "Батальйону Монако", що ставали все більш відомими в світлі подій.

Не випадково Сергія Вязмікіна та Ігора Абрамовича помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти встановили, що колишній заступник начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ – це давні друзі. Цей факт не міг не привернути увагу правоохоронних органів, і ГБР розпочало розслідування щодо законності перетину кордону учасників "батальйону Монако". Проте пройшло вже рік, і не було жодних новин з цього питання.

Одним із запитань, яким цікавилася громадськість, було, як Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович могли дозволити собі відпочинок у Монако. Відповідь на це питання стала зрозумілою після затримання та обшуку в Оксани Датій. За даними, у неї були знайдені записки, в яких вона виражала бажання отримати мільйони доларів, шуби та розкішні подорожі. Як тоді виявилося, за цими схемами стояли Вязьмікін, Купранець та Абрамович. Вони організовували масштабні схеми блокування податкових накладних і вимагали величезні суми за їх розблокування.

Поглянемо трохи на минуле Вязьмікіна та Купранця. Купранець, як відомий «борець» з економічною злочинністю, розпочав свою кар'єру ще за часів Януковича, ведучи темні справи з сутенерами і повіями. Пізніше він перейшов до контролю над контрабандою алкоголю та тютюну через Одеську митницю, де освоїв схеми відкатів, відкриваючи кримінальні справи та закриваючи їх після отримання хабарів. У підприємницьких колах він відомий як «рєшал», до кого можна звернутися за вирішенням проблем у бізнесі. З часом Купранець зробив кар'єру до посади заступника екс-міністра Авакова.

Сергій Вязмікін був довіреною особою Купранця. Він займався "боротьбою" з валютними мінялами, а пізніше відомий був у гральному бізнесі, працюючи на посаді в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції у 2016 році. Під керівництвом Авакова він займав посаду начальника департаменту стратегічних розслідувань при МВС, маючи великі можливості в "розслідуванні" інших осіб за відповідну винагороду.

За даними ЗМІ, під час своєї роботи в МВС, Купранець був настільки близький з Сергієм Вязмікіним, що той став для нього начальником. Разом працюючи у відомому серед колег "Департаменті кошмару бізнесу", вони встигли налагодити непогану базу підприємств, з яких продовжують отримувати свої "вигоди". З 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один особливий член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він раніше займав посаду у Податковому комітеті Верховної Ради, куди його запросив голова комітету та близький товариш Данило Гетьманцев. Після скандалу з Батальйоном Монако, Абрамович став вигороджувати героя статті. У той час, коли Вязмікін з Абрамовичем насолоджувалися відпочинком на Лазурному узбережжі, слідчі з Нацполіції – Руслан Марчук та Євген Коваль, які були виключені з МВС після відставки Авакова, вирішували питання щодо збору коштів із виробників.

Не дивлячись на відкритість деяких фактів, їхня бізнес-імперія залишається ретельно замаскованою від зайвих очей. Вязмікін, Купранець та їхні партнери використовують різноманітні юридичні хитрощі, у тому числі оформлення компаній на родичів, щоб приховати свої фінансові операції.

Сергій Анатолійович Вязьмікін зазначений як керівник АТ "Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал". Наразі бенефіціаром цього фонду є Сетак Марія Олександрівна, теща Сергія Вязьмікіна. Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця, але його причетність до фонду також викликає питання.

Слідчі мають вивчити цю складну мережу корупції, яка проникає різні сфери влади та бізнесу. Однак це може бути важким завданням, особливо коли мова йде про особистості з високими зв'язками та впливом. Тимчасова слідча комісія з корупції у ДПС розглядала це питання на засіданні, де журналіст Юрій Бутусов детально пояснив, які незаконні схеми використовують податківці для своєї вигоди.

Згідно з висловлюванням Бутусова, блокування податкових накладних стало основним інструментом, який дозволяє податківцям отримувати незаконні вигоди. Ця практика призводить до того, що робота багатьох підприємств ускладнюється, а розблокувати їх можливо лише через сплату хабара. Цікаво зауважити, що більше половини всіх зареєстрованих компаній, які піддаються перевірці, стикаються з такою проблемою.

Ще однією темою, яка викликала обурення, була діяльність департаменту акцизів, який, на думку Бутусова, працював на користь корупційних схем. У цьому контексті імена Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця набули особливого звучання.

Тим часом, поки українці спільними зусиллями готуються до перемоги над російською агресією, Вязмікін посилює свої "позиції" на Лазурному узбережжі Франції. Походжений із Нової Каховки, він займається збором хабарів від підприємств, що оподатковуються акцизами в Україні.

Під час ранкових пробіжок Ніццою разом зі своїм партнером, харківським бізнесменом Ігорем Абрамовичем, вони обговорюють нові методи отримання "доходу". Абрамович є лідером у списку "батальйону Монако".

Як зазначають Бутусов та інші експерти, перед початком війни Вязмікін і Купранець обіцяли людям із опозиції великі гроші у доларах. Ці кошти планували зібрати із поборів підакцизних підприємств. Для реалізації цієї схеми вони "орендували" податкову службу та активно співпрацювали з посадовими особами, які виписували порушення виробникам.

Весь цей складний механізм корупції, включаючи особистість Сергія Вязмікіна, який стоїть за "батальйоном Монако", знаходиться під серйозним контролем громадськості та правоохоронних органів. Їхні зв'язки та дії в галузі оподаткування та економічної безпеки України викликають серйозні сумніви. А ще, виявляється, дружина Вязмікіна, Оксана Олександрівна, у минулому була громадянкою Російської Федерації, яке ставило під сумнів їхню лояльність до України.

Нагадаємо, що у 2016 році Росія тривалий час окупувала Крим та частину Донбасу, завдавши важкий удар українському суверенітету та територіальній цілісності. В цей же період Сергій Вязмікін, відомий за свою роботу у сфері економічної безпеки, отримав посаду заступника начальника голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Це було значимим кроком для нього у кар'єрному зростанні, особливо в умовах складностей та викликів, пов'язаних з російською агресією.

Не зважаючи на його службові досягнення, варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна володіє російським паспортом. Ця обставина може викликати певні питання щодо його відданості та лояльності до України, особливо в контексті російської агресії та анексії Криму. У таких обставинах важливо ретельно розглянути його зв'язки та дії з точки зору національної безпеки та інтересів держави.

Указ Президента України про нагородження Сергія Вязмікіна орденом Данила Галицького свідчить про визнання його внеску у забезпечення економічної безпеки країни. Однак цей факт не може ігнорувати питання, пов'язані з його особистими зв'язками та родинними обставинами, особливо з урахуванням геополітичної ситуації та загрози з боку Росії.

У такі складні часи, коли Україна стоїть на боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність, важливо забезпечити, щоб кожен посадовець проявляв вірність і відданість державі та її інтересам над усе.

У висновку можна сказати, що стаття розкриває складну ситуацію, пов'язану з особистими та службовими зв'язками Сергія Вязмікіна, який обіймав посаду у Національній поліції в умовах російської агресії. Варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна має російське громадянство, що може створювати певні сумніви у відданості до української держави. Нагородження Вязмікіна орденом свідчить про його вагому роль у забезпеченні економічної безпеки країни, проте необхідно уважно враховувати всі аспекти його особистих та службових зв'язків у контексті національної безпеки України. У такі складні часи, важливо, щоб кожен посадовець мав непохитну відданість та лояльність до держави, а його дії були спрямовані на захист інтересів України.

Роберт Амстердам представив відомості про напади на УПЦ та її служителів у звіті

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав перед громадськістю відеозвернення, в якому розкрив зміст звіту, що налічує понад 250 сторінок, щодо актів насильства та нападів на УПЦ, її храми та духовенство. При цьому він відкликав увагу влади України до небезпеки прийняття законопроекту 8371, спрямованого на заборону діяльності УПЦ. "Цей законопроект — це не лише прояв ненависті, але і порушення прав людини. Атаки на вірян, їхнє вигнання зі святилищ, обмеження доступу до місць богослужінь — це неприпустимо", — підкреслив Амстердам.

Правозахисник закликав уряд припинити розгляд цього законопроекту та підтримати єдність нації, уникаючи відтінювання громадян один проти одного. Водночас, він підкреслив, що УПЦ не має жодного стосунку до Московського патріархату та відокремлюється від ідеології "русского мира". "Наша церква будує лише Божий мир. Ми повністю зв'язані з Україною та підтримуємо захист нашої держави від російської агресії", — зазначив він, цитуючи висловлювання митрополита Київського Онуфрія.

Додатково, Роберт Амстердам звернувся до американської громадськості з проханням підтримати Україну. "Підтримка України — це не лише важливо для неї самої, але й для безпеки всього світу. Не можна підводити людей, як це сталося в Афганістані та зараз в Україні. Хто буде вірити США після Кабула та подій в Києві?", — підкреслив він у своєму повідомленні в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті відображено серйозні турботи та підвищену увагу до ситуації навколо Української православної церкви (УПЦ) з боку адвоката Роберта Амстердама. Він підкреслив необхідність утримання владою від розгляду законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, та наголосив на неприпустимості будь-яких актів насильства проти церкви, її служителів та прихильників.

Додатково, в статті відображено позицію УПЦ щодо її незалежності від Московського патріархату та відмежування від ідеології "русского мира". Також важливою є заклик до міжнародної спільноти, зокрема до Сполучених Штатів, щодо підтримки України в умовах загострення конфлікту з Росією.

Загалом, стаття підкреслює важливість збереження прав та свобод релігійних громадян, а також необхідність міжнародної підтримки України в її зусиллях за збереження миру та безпеки.