Політика

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Україна відстоює ефективні гарантії безпеки

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Заступник Голови Офісу Президента Єрмак вимагає від США негайно розблокувати військову допомогу

Україна переживає критичний період, що стверджує заступник Голови Офісу Президента Єрмак у своєму інтерв'ю для Politico. Єрмак закликає Сполучені Штати якомога швидше розблокувати військову допомогу, оскільки Київ переконаний, що Володимир Путін готується до нового етапу мобілізації та можливого наступу наприкінці травня або на початку червня. "Час для нас настає. Це критичний момент. Надзвичайно важливо, щоб цей пакет допомоги був затверджений ще цього місяця", — підкреслив Єрмак. Він висловив переконаність у тому, що республіканці врешті-решт виділять необхідні кошти: "Я не вірю, що хтось із представників партії Рональда Рейгана залишить Україну на прохання". "Поки це коштує нас життів, і я маю надію, що цей пакет буде затверджений цього місяця, оскільки Україна наближається до критичного стану", — ще раз підкреслив Єрмак. За словами заступника Глави Офісу Президента, останні удари, які відбулися в останні три тижні, є частиною підготовки росіян до великого наступу. "Він вважає, що Харків є найбільш ймовірною метою для головного удару. Харків зазнав особливо важких ударів, а масштабні російські атаки призвели до збоїв на його електростанціях", — підкреслює Politico. Варто відзначити, що раніше влада відкидала можливість наступу РФ на Харків.

У висновку до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Україна перебуває на критичному етапі з огляду на збільшення загрози російської агресії та очікуваний наступ з боку РФ.

• Заступник Голови Офісу Президента Єрмак викликає на негайні дії Сполучені Штати, закликаючи їх розблокувати військову допомогу для України.

• Потреба у допомозі є нагальною, оскільки Україна підходить до критичної точки, і швидке прийняття необхідних заходів може врятувати життя та зміцнити обороноздатність країни.

• Аналіз ситуації свідчить про підготовку РФ до великого наступу, зокрема на Харків, що вимагає негайної уваги та реагування з боку міжнародної спільноти.

У цілому, стаття підкреслює необхідність швидких та рішучих дій для захисту суверенітету та безпеки України в умовах зростаючої загрози з боку Російської Федерації.

Зеленський призначив Кіпера генпрокурором: Костін звільнений з посади голови Одеської ОВА

Після того як Володимир Зеленський разом зі своїм оточенням оголосили плани щодо зміни генерального прокурора України, грядуть великі зміни у політичному курсі країни. Андрія Костіна, чиє призначення на цю посаду було досить спірним і неоднозначним, тепер очікують звільнити. Причиною цього стали його прогалини в роботі, зокрема, недостатня активність у прокуратурі та необхідність консультувати президентський офіс щодо стратегічних рішень. Його часті від’їзди за кордон також викликали обурення в політичних колах, де його навіть називали "туристом". Найбільш відомим фактом, який виграв у приватних обговореннях, стала ситуація з підписанням Європейської ради по депутатах без відома президента. Це стало краплею, яка переповнила чашу, і призвела до рішення про звільнення.

Після відставки Костіна, його можуть призначити на посаду послом в Нідерланди, замість попереднього плану переїзду до Лондона. Нова політична кон'юнктура української діаспори вимагає активної участі у судових процедурах у Гаазі, що стає привабливим варіантом для Костіна. Тимчасово обов'язки Костіна може виконати його заступник, Олексій Хоменко.

Стосовно наступника на посаді генпрокурора, очікується, що Олег Кіпер, голова Одеської обласної адміністрації, стане головним кандидатом. Його сприятливі стосунки з президентським офісом та зв’язки з Банковою роблять його одним із головних претендентів. Проте, на тлі цього, виникають питання стосовно його минулого та зв'язків з Росією, а також ефективності його роботи у Одеській області. Ці обставини роблять невизначеність щодо кандидатури Кіпера, але він все одно залишається одним із основних кандидатів на посаду.

З іншого боку, в політичних колах назрівають інші варіанти. Наприклад, Олексій Хоменко чи Денис Іонушас, котрі також мають свої шанси. Проте, наразі їхня підтримка здається слабшою в порівнянні з Кіпером. Вирішальним стане рішення Верховної Ради, яке буде прийняте на початку наступної сесії 10 квітня.

Згідно з наведеною інформацією, можна зробити декілька висновків щодо політичної ситуації в Україні:

• Політичні зміни в органах влади: Рішення про звільнення генерального прокурора Андрія Костіна та його можливе призначення на посаду послом в Нідерландах вказують на певні зміни в органах влади України.

• Пошук нового генерального прокурора: Перехід на нового генерального прокурора, ймовірно, є частиною стратегії президента та його команди для поліпшення ефективності роботи прокуратури та забезпечення зміцнення правової системи країни.

• Внутрішні політичні дискусії: Існують різні точки зору на кандидатуру на посаду генерального прокурора. Це може призвести до внутрішніх політичних дискусій та боротьби за вплив у політичних колах.

• Важливість Верховної Ради: Рішення щодо призначення нового генерального прокурора буде прийняте Верховною Радою. Це свідчить про важливість парламенту як осередку прийняття стратегічних рішень у політиці країни.

Отже, в цілому, ці зміни в органах влади України свідчать про перебудову політичного ландшафту країни та пошук нових шляхів для зміцнення демократії та правової державності.

Голосування за закон про мобілізацію: визначені терміни у Верховній Раді

Український депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, підкреслив, що новий законопроект про мобілізацію наразі залишається напівдоробленим, містить чимало невирішених аспектів. За його словами, остаточний варіант документа очікується найближчими днями, а комітет намірує довести його до логічного завершення до 10 квітня та представити для розгляду у парламенті. "Комітет відданий процесу вдосконалення законопроекту, додаванням та коригуванням його положень. Ще не всі пропозиції враховані, але наразі відсутні системні зміни або затягування у процесі", — заявив Разумков. Згідно його огляду, у законі залишаються неконституційні пункти, зокрема, щодо блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової служби. "Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії", — підкреслив Разумков. Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг. За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які намагатимуться максимально уникнути взаємодії з українськими органами влади. Наразі комітет активно готує порівняльну таблицю для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, висловив сподівання, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

Українські депутати продовжують працювати над законопроектом щодо мобілізації, але залишаються невирішені питання щодо його змісту. Зокрема, деякі положення викликають суперечки щодо їх конституційності, такі як блокування рахунків громадян. Депутати також обговорюють можливість блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, але це може викликати негативні наслідки, такі як втрата контакту з українськими органами влади. Незважаючи на це, комітет планує завершити роботу над законопроектом та представити його для голосування у Верховній Раді найближчим часом.

Військовий омбудсмен в Україні: зобов’язання та сфера діяльності нової посади

Українське Міністерство оборони активно розглядає можливість створення посади військового омбудсмена, що відповідатиме за створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців. Міністр оборони України, Рустем Умеров, підкреслює, що такий крок передбачає комплексний підхід до захисту прав військових та членів їхніх сімей. Очікується, що омбудсмен буде реагувати на конкретні скарги, проводити аналіз ситуацій, виїжджати на місця порушень та здійснювати подальші заходи з відновлення прав.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, підкреслює важливість цього кроку для захисту прав українських бійців та військовозобов'язаних. Зазначається, що Управління буде підпорядковане міністру оборони та матиме за завдання розгляд звернень та скарг військових, надання первинної правової допомоги та проведення розслідувань порушень їхніх прав.

Основними порушеннями, які будуть в компетенції Центрального управління захисту прав військових, відзначаються забезпечення військових, право на відпустку, надання медичної допомоги, соціальні гарантії та боротьба з порушеннями гендерної рівності.

Міністерство оборони України також посилається на успішний досвід країн Європи у цій сфері, зокрема, у Швеції, де інститут військового омбудсмена успішно функціонує більше століття. У контексті ведення війни з Росією, створення такого органу в Україні є актуальним, оскільки він буде спрямований на захист прав та інтересів військових, що беруть участь у захисті країни.

У висновку слід зазначити, що створення посади військового омбудсмена в Україні є важливим кроком у напрямку захисту прав та інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей. Це дозволить забезпечити комплексний підхід до вирішення проблем та скарг у сфері оборони, включаючи надання правової допомоги та проведення розслідувань порушень. Важливо враховувати досвід інших країн, таких як Швеція, і впроваджувати найкращі практики для забезпечення ефективної роботи військового омбудсмена в Україні. Такий крок демонструє здійснення Україною важливих заходів у напрямку підвищення захисту прав людей, які знаходяться на передовій оборони країни.

Зеленський заявив про масштабну мобілізацію: скільки військових в Україні готують до служби?

Президент України Володимир Зеленський публічно оголосив про серйозні зміни в ситуації з мобілізацією військових, надаючи важливу інформацію про російські плани. На пресконференції у Києві, де він зустрівся з президентом Фінляндії, Зеленський розкрив деталі стосовно наміру Росії мобілізувати додаткові 300 тисяч військових до 1 червня. За словами Зеленського, це свідчить про можливий наступ російських сил в травні-червні 2024 року. Підкресливши важливість аналізу та аудиту в армії, глава української держави висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України, вказавши на готовність тих, хто раніше не був на фронті, долучитися до бойових дій. Раніше Зеленський вказував на необхідність мобілізації 500 тисяч людей, проте нові заяви міністерства оборони України свідчать про зменшення цієї цифри. Наразі країна стикається зі складнощами у мобілізації через нестачу ресурсів та необхідності заміщення втрат на фронті. Проте, аналіз внутрішніх ресурсів і перегляд чисельності деяких частин дозволили зменшити потребу у мобілізації. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслив, що не всі призвані миттєво направляються на фронт, особливо ті, хто не має досвіду бойових дій. Навчання після призову становить значну частину процесу мобілізації, що свідчить про серйозність підготовки. Зеленський також висловив обурення через нестачу артилерії та снарядів, вказавши на непридатність країни до відбиття очікуваного наступу російських сил. Він підкреслив необхідність негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни перед очікуваним конфліктом.

• Ситуація з мобілізацією військових в Україні вимагає уваги та серйозних заходів, оскільки російські плани щодо додаткової мобілізації військових свідчать про потенційну загрозу національній безпеці.

• Зменшення потреби у мобілізації до 500 тисяч осіб свідчить про певні позитивні зміни в аналізі внутрішніх ресурсів та ефективності використання військових потенціалів.

• Важливість підготовки та навчання призваних осіб перед направленням на фронт наразі є ключовим елементом стратегії мобілізації.

• Нестача артилерії та снарядів українській армії є серйозною проблемою, яка вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни та готовності до можливого наступу російських сил.

• Прозорість у комунікації з громадськістю та регулярні оновлення щодо ситуації у сфері оборони є важливими аспектами забезпечення довіри громадян до влади в умовах загострення конфлікту.

Мінцифрі отримує повноваження над гральним сектором: що це означає для індустрії?

Українська Верховна Рада вирішила перевести відповідальність за регулювання азартних ігор та лотерей з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) на Міністерство цифрової трансформації України. Цю ініціативу підтримали народні депутати Ярослав Железняк (“Голос”) та Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”). За їхніми словами, це рішення має базуватися на двох законопроектах — урядовому №9256 та №9256-1, який Железняк особисто вніс. Вони також планують посилити кримінальну відповідальність за незаконну рекламу та впровадити систему онлайн-моніторингу, щоб уникнути порушень. Глава Мінцифри, віцепрем'єр Михайло Федоров, має виступити на засіданні комітету з цих питань. Гончаренко закликає лобістів з ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

• Верховна Рада України вирішила передати регулювання азартних ігор та лотерей з КРАІЛ на Мінцифру.

• Ініціативу підтримали депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

• Рішення базується на законопроектах №9256 та №9256-1, які передбачають посилення відповідальності за незаконну рекламу та впровадження системи онлайн-моніторингу.

• Глава Мінцифри, Михайло Федоров, виступить на засіданні комітету з цих питань.

• Депутат Олексій Гончаренко закликає лобістів ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.