Політика

Сьогодні мешканців Лівобережної України очікує несприятлива погода, що принесе з собою вологий і вітряний ранок. За даними метеорологів, на цей регіон накриє значна дощова хмара, яка буде супроводжуватися північними та північно-західними вітрами. Їхня швидкість досягатиме 7–12 м/с, а на півдні країни, в окремих районах, пориви можуть посилюватися до 15–20 м/с. Це створює додаткові ризики та ускладнює умови для пересування.

Найскладнішим часом дня стане саме ранок, коли через дощі дороги стануть слизькими, а сильний вітер може значно ускладнити рух транспорту. Водіям слід бути надзвичайно обережними, особливо на міжміських трасах, де мокре покриття може стати небезпечним. Пішоходам радять утримуватись від перебування поблизу старих дерев, оскільки сильний вітер може викликати їх падіння або пошкодження.

Водночас синоптики прогнозують, що вже вдень дощі поступово припиняться, а небо почне прояснюватися у більшості областей. Попри це, тепла погода не очікується. Вночі температура становитиме від +7 до +12 °С, а вдень повітря прогріється лише до +12…+17 °С, що нагадує про швидке наближення справжньої осені.

Фахівці радять подбати про теплий одяг на ранок і враховувати змінність погоди при плануванні денних справ. Зниження температури, пронизливий вітер та вологість можуть стати випробуванням для організму, особливо для людей з хронічними захворюваннями.

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові деталі щодо майнового стану професорки кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ (НАВС) Оксани Хабло. Розслідування виявило ряд неприязних моментів у деклараціях викладачки, що стосуються заниження вартості її майна та непрозорих схем користування нерухомістю. Зокрема, за даними розслідувачів, Оксана Хабло занизила вартість свого автомобіля в декларації, що суперечить реальним ринковим цінам.

Крім того, було виявлено, що її чоловік протягом тривалого часу безкоштовно користується квартирою, яка належить третій особі, що може бути порушенням етичних норм. Серед іншого, професорка Хабло володіє двома земельними ділянками під Києвом. Перша з них, розміром 636 кв. м, розташована у селі Воропаїв, була набута ще в 2011 році, але її вартість в декларації вказана на рівні всього 322 грн, що є вкрай малим показником для такої площі землі в столиці та околицях.

Наприкінці вересня 2025 року Хабло знову інвестувала в нерухомість — купила квартиру площею 42,5 кв. м у Києві вартістю понад 2,5 млн грн; вона вказала, що взяла іпотеку за програмою «єОселя» та сплатила первинний внесок 523 тис. грн.

Чоловік професорки, Олександр Хабло, з 2020 року безкоштовно користується квартирою площею 75,8 кв. м, яка належить громадянину Юрію Мірошниченку.

Ще один епізод — заниження вартості автомобіля: у 2019 році Оксана Хабло зазначила придбання Volkswagen Tiguan 2013 року за 200 тис. грн, хоча ринкова вартість такої моделі, за оцінкою авторів розслідування, становить близько 500–600 тис. грн. Чоловік професорки в 2023 році придбав Audi A6 Allroad 2011 року за 400 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказані офіційні доходи: Оксана Хабло отримала 673 тис. грн зарплати в НАВС; її чоловік — 699 тис. грн у ТОВ «ЕСТАУНД КОММЕРС» та 122 тис. грн у військовій частині А7040. Також подружжя декларує 6,5 тис. дол. готівки (майже 270 тис. грн). Водночас, як зауважують автори матеріалу, професорка не вказала в публічних деклараціях, які заощадження зберігаються на їхніх банківських рахунках (подружжя має по три рахунки в різних банках).

Згідно з інформацією, оприлюдненою в місцевих журналістських публікаціях та численних скаргах мешканців, які активно обговорюються у соцмережах, колишній директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов та його заступник Олександр Коваленко були втягнуті у серйозні корупційні схеми. Мешканці міста й експерти вказують, що протягом кількох років ці керівники за допомогою своїх підлеглих фактично перетворили комунальне підприємство на джерело особистих прибутків для себе та своїх близьких.

Найбільш обурливими для громадськості стали повідомлення про незаконне використання комунального майна. Згідно з ними, значна частина майна «Харківводоканалу» передавалася у користування родичам та знайомим осіб, які мали прямий доступ до керівних посад на підприємстві. Окрім того, окремі приміщення підприємства використовувалися для ведення комерційної діяльності приватними особами, що мало всі ознаки приватизації державного майна без будь-якого юридичного оформлення.

У дописах також згадується прізвище депутата обласної ради Віталія Гагаріна — автори публікацій стверджують, що окремі об’єкти, які формально належать громаді, використовують для приватної комерції. Ці твердження в текстах подають як позицію місцевих жителів і журналістських розслідувань; наразі у відкритих повідомленнях відсутні офіційні коментарі від самого підприємства, від згаданих посадовців або від місцевої влади, які б підтвердили або спростували ці факти.

Мешканці, котрі залишали коментарі під публікаціями, також нарікають на зростання тарифів і «захмарні платіжки» за воду, пов’язуючи це з можливими зловживаннями в управлінні підприємством. У частині коментарів звучить заклик до розслідування та до дій з боку контролюючих органів.

Ці твердження, виходячи з наявних публікацій, потребують офіційної перевірки. Щоб встановити фактичний стан речей, необхідно отримати коментарі від керівництва «Харківводоканалу», міської ради, а також дані реєстрів щодо договорів оренди, передачі майна та штатних скорочень. Якщо звинувачення підтвердяться, вони можуть мати наслідки як фінансового, так і оперативного характеру для забезпечення безперебійної подачі питної води мешканцям.

У 2024 році державний бюджет компенсував народним депутатам витрати на оренду житла у Києві на загальну суму 26,3 мільйона гривень. Така допомога була надана третині депутатів Верховної Ради, а саме 117 парламентаріям, які відповідають вимогам закону: не мають власного житла в столиці або на відстані понад 30 км від Києва. Це дозволяє їм отримувати компенсацію за оренду житла, оскільки вони постійно приїжджають до Києва лише на періоди сесій.

Згідно з даними 2024 року, найбільшу частину коштів отримали представники фракції «Слуга народу». 87 депутатів цієї фракції отримали відшкодування на суму 19,8 мільйона гривень, що складає значну частину загальної суми виплат. Водночас інші політичні сили отримали відповідно менші суми. Так, фракція «Голос» мала 7 депутатів, яким було виплачено 1,5 мільйона гривень на оренду житла. Окрім того, «Європейська солідарність» і представники інших фракцій також скористалися цією допомогою, отримавши свою частку від загального бюджету.

Для порівняння: приблизно така сама сума (близько 26 млн грн) була спрямована в 2024 році на відновлення двоповерхового багатоквартирного будинку в Бородянці, зруйнованого під час воєнної агресії РФ — факт, який у публікаціях використовують для ілюстрації обсягу витрат на компенсації народним обранцям.

Практика виплат узгоджується із законодавчими нормами щодо забезпечення депутатів житлом під час роботи у парламенті.

Колишній керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, Сергій Біжко, офіційно звільнений із посади. 6 жовтня він подав свою декларацію, в якій вказав вражаючі цифри доходів та майна. У документі зазначено, що за дев’ять місяців поточного року його сім’я задекларувала дохід у розмірі майже 2,9 мільйона гривень. Крім того, декларація містить інформацію про значні фінансові активи та власність, серед яких кілька об’єктів нерухомості, два автомобілі преміумкласу, а також валютні заощадження.

Особливу увагу привертає розмір заробітної плати, який у 2023 році склав понад 2 мільйони гривень. Це свідчить про високий рівень доходу колишнього посадовця, що викликає додаткові питання щодо його фінансових джерел. Окрім того, документ відображає пенсію, яка також є важливою складовою фінансового становища родини Біжків.

зарплата Сергія Біжка у Дніпропетровській обласній прокуратурі — 2,03 млн грн;

пенсія від Пенсійного фонду — 70 тис. грн;

підприємницький дохід дружини Наталії — 775 тис. грн.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, якими володіє або користується родина:

будинок у Дніпрі площею 87 м² — набутний Сергієм у 2000 році (зазначена вартість при покупці 20 тис. грн);

квартира в Дніпрі 65,6 м² — у власності дружини Наталії (придбана у 2016 році, вартість не вказана);

квартира у Дніпрі 123 м² — у користуванні сім’ї, оформлена на Галину Біжко (ймовірно, родичку).

Окрім того, у декларації вказані дві сучасні автівки, що перебувають у користуванні сім’ї, але записані на інших осіб:

Cupra Leon (2023) — оформлена на Світлану Борисову (орієнтовна ринкова ціна 1,2–1,5 млн грн);

Volkswagen ID.4 (2021) — оформлена на Ганну Медведчук (орієнтовна вартість 1–1,3 млн грн).

Грошові активи сім’ї також значні: у декларації вказано 605 тис. грн на рахунку в Райффайзен Банку (на Сергія Біжка) та 101,5 тис. доларів США готівкою — у власності дружини Наталії.

Дружина Біжка володіє 25% ТОВ «Ріелтор 3Д» (ЄДРПОУ 40457898); зазначається, що частку вона придбала у 2016 році за 225 тис. грн. За повідомленням джерела, її підприємницький дохід у 2025 році склав близько 775 тис. грн.

Сергія Біжка офіційно звільнено з посади; у зв’язку з втратою броні він підлягає мобілізації до Збройних сил України.

Начальник відділу організації роботи із соціальної статистики управління статистики в Одеській області Сергій Кузнецов опинився в центрі уваги через невідповідність між його офіційними доходами та значними активами. За даними розслідування детективного бюро Absolution, Кузнецов, попри наявність кількох квартир, гаража та готівкових заощаджень в іноземній валюті, за минулий рік отримав офіційний дохід у розмірі лише 294,6 тисячі гривень — це менше ніж 25 тисяч гривень на місяць.

Не менш цікавим є факт того, що незважаючи на наявність значних активів, чиновник продовжував отримувати благодійну допомогу, що викликає питання щодо його реального фінансового становища. Власність Кузнецова включає три квартири в Одесі, гараж і автомобіль, що є явно непропорційним до його офіційного доходу, особливо в контексті заявленої допомоги з боку держави або благодійних організацій.

Згідно з декларацією, Кузнецов володіє:

квартирою площею 41,2 м², купленою у 2018 році за 153 тис. грн;

квартирою 50,6 м², придбаною у 2018 році за 66 тис. грн;

квартирою 55,9 м², купленою 26 вересня 2025 року за 300 тис. грн;

гаражем площею 24 м², яким користується з 2018 року.

Вартість квадратного метра у перших двох випадках становить близько 3 700 і 1 300 грн, що у 5–10 разів менше ринкової ціни на житло в Одесі у 2018 році (15–20 тисяч грн за м²). Джерелом коштів зазначена Надія Іванівна Кузнецова, громадянка України, імовірно родичка чиновника, але у декларації її зв’язок із декларантом не уточнюється.

Юристи припускають, що занижена вартість нерухомості може свідчити про приховування доходів або фіктивне оформлення угод. Такі схеми часто використовують для легалізації тіньових коштів або уникнення сплати податків.

Найбільше подив викликало те, що Кузнецов, маючи три квартири та 20 тисяч доларів готівкою, отримав благодійну допомогу від Первинної профспілкової організації ГУС в Одеській області на суму 1,3 тисячі гривень.Цей факт викликає питання не лише етичного, а й правового характеру — адже профспілкова допомога традиційно спрямовується на підтримку працівників у скрутному становищі, а не осіб із багатомільйонним майном.

Експерти наголошують: подібні випадки свідчать про системні проблеми контролю за достовірністю декларацій і демонструють, наскільки формально чиновники ставляться до вимог фінансової прозорості.

Ситуація з Сергієм Кузнецовим — типовий приклад українських “скромних чиновників” із дорогими активами.

За офіційними документами — невисока зарплата, за реальністю — кілька квартир у прибережному місті, автомобіль, доларові заощадження і навіть символічна “допомога” від профспілки.