Search here...

Політика

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Україна відстоює ефективні гарантії безпеки

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Українська підтримка в рамках ‘Рамштайн-20’: спромога союзників у вирішенні стратегічного питання ракетної безпеки

Двадцяте засідання у форматі Рамштайн має потенціал стати вирішальним у попередженні можливого дефіциту ракет для військ протиповітряної оборони України. Наразі, експерти вказують на наявність альтернативних шляхів підтримки Збройних сил України у забезпеченні озброєнням, навіть без затвердженого бюджету, шляхом участі "третіх країн". Один із можливих варіантів — це програма Excess Defense Articles, що передбачає передачу надлишкової зброї за мінімальну вартість, за умови оплати логістичних витрат та відновлення та ремонту отримувачем. До того ж, зенітні ракети США, такі як AIM-120 та AIM-9, що використовуються у системі NASAMS, є на озброєнні країн НАТО та інших союзників України. Можливий сценарій передбачає передачу ракет Україні, а взамін країни отримають знижку на поновлення власних запасів шляхом замовлення нових ракет у Сполучених Штатах.

Однак, головною проблемою є ракети для системи Patriot. У Європі їх виробництво до цієї системи здійснюється спільною компанією MBDA Germany та Raytheon – COMLOG. Варіанти передачі зенітних ракет для України існують, проте це заплутані схеми з кількома учасниками на основі взаємних зобов’язань та обіцянок. Будь-які складніші заходи, що передбачають постачання озброєння напряму, залишаються вкрай незрозумілими і заплутаними, потребуючи додаткового уточнення та координації між всіма зацікавленими сторонами.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що участь України у форматі Рамштайн є важливою в контексті забезпечення військової безпеки та обороноздатності країни. Аналіз показав, що існують альтернативні шляхи підтримки Збройних сил України в озброєнні, такі як програма Excess Defense Articles та можливість отримання ракет від союзників. Однак, існує проблема з ракетами для системи Patriot, де потрібна більш складна координація та узгодження між різними учасниками. Загалом, детальний аналіз показав необхідність удосконалення механізмів співпраці та узгодження між партнерами для ефективного забезпечення України озброєнням у разі потреби.

Оборонний комітет Ради ухвалив важливі зміни до законопроєкту щодо мобілізації: що це означає для національної оборони?

Оборонний комітет Ради ухвалив важливу поправку до законопроєкту про мобілізацію, яка має велике значення для військової служби. Згідно з цією поправкою, особи, які потрапили до армії через рекрутинг, не будуть відправлятися служити будь-куди, а матимуть можливість служити у тих частинах, до яких вони були завербовані. Це рішення сприятиме забезпеченню більш ефективного використання військового персоналу та підвищенню його морального стану.

Також було прийнято поправку, що вимагає від представників Територіальних військових комісаріатів (ТЦК) представляти свої посвідчення та назвати свої дані під час вручення повісток про призов. Це сприятиме збереженню довіри та прозорості у процесі мобілізації.

Проте, комітет не підтримав правку, яка надавала громадянам право фото- та відеофіксації під час вручення повісток. Незважаючи на це, зазначено, що це питання буде далі розглядатися на засіданні сесійної залі під час розгляду законопроєкту.

Важливою інформацією є те, що оборонний комітет продовжив розгляд понад 600 поправок, а поправка №1505 стала однією з ключових. Це свідчить про серйозність та відповідальність у вирішенні питань, що стосуються національної оборони та військової служби.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Оборонний комітет Ради ухвалив важливу поправку до законопроєкту про мобілізацію, яка стосується правил відправлення військовослужбовців до військових частин.

• Ця поправка гарантує, що особи, які були завербовані через рекрутинг, будуть служити у тих частинах, до яких вони були завербовані, замість того, щоб бути відправленими будь-куди.

• Також важливою є вимога про представлення посвідчень та назви представників Територіальних військових комісаріатів під час вручення повісток про призов, що сприятиме прозорості та довірі у процесі мобілізації.

• Не забуто також про питання відображення процесу вручення повісток у фото- та відеозаписах, яке залишається відкритим та буде обговорене під час розгляду законопроєкту на сесійній залі.

• Робота оборонного комітету Ради свідчить про серйозне ставлення до питань національної оборони та військової служби, а також про відповідальність у прийнятті рішень, спрямованих на підвищення ефективності та прозорості цих процесів.

Європарламент запрошує Володимира Зеленського на важливі саміти: що це означає для України?

На брифінгу, що відбувся 27 березня, президентка групи Renew Europe, Валері Айє, зробила важливе заявлення щодо залучення України до процесів співпраці з Європейським Союзом. Вона оголосила про запрошення президента України Володимира Зеленського для участі у самітах групи, а також надала можливість часткового включення депутатів партії “Слуга народу” до роботи цієї європейської фракції.

Renew Europe висловила намір надати депутатам “Слуги народу” можливість брати участь у парламентських засіданнях групи, що відкриє нові можливості для обміну досвідом та співпраці. Пропозиція також передбачає приєднання президента Зеленського до самітів лідерів країн-членів групи, що відбуваються у різних країнах Європи.

Крім цього, Renew Europe виявила готовність надати експертну допомогу “Слузі народу” для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу. Важливим аспектом цієї ініціативи є намір зблизити “Слугу народу” з парламентом Європарламенту та сім’єю Renew Europe.

Представники Європейського Союзу підтвердили, що ця ініціатива — це лише перший крок у співпраці з Україною, яка може сприяти подальшому розвитку відносин та підтримці на шляху до європейської інтеграції. Це дозволить почати спільну роботу навіть до надання Україні офіційного статусу спостерігача у Європейському Союзі, що підкреслює готовність до активної співпраці та підтримки з боку Європейського Союзу.

У заяві президентки групи Renew Europe Валері Айє про запрошення президента України Володимира Зеленського на участь у самітах групи та надання можливості депутатам партії “Слуга народу” взяти участь у роботі парламентських засідань групи і отримати експертну підтримку для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу проявляється велика підтримка з боку Європейського Союзу та готовність сприяти подальшому європейському шляху України. Це відкриває нові можливості для співпраці, обміну досвідом та розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом. Окрім цього, ініціатива Renew Europe демонструє готовність залучати Україну до роботи з парламентськими структурами Європейського Союзу навіть до офіційного статусу спостерігача. Це важливий крок для сприяння європейській інтеграції України та підтримки на шляху до реформ та розвитку країни.

Розкрито нові подробиці мобілізаційного законопроєкту: що очікується від Міноборони?

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.

Володимир Зеленський передбачає демографічний зростання після закінчення війни в Україні

Президент України Володимир Зеленський висловив свою оптимістичну глянцеву погляд на майбутній демографічний розвиток країни. Під час зустрічі зі студентами Сумського державного університету він висловив упевненість у тому, що після закінчення війни наступить демографічний "бум". Відповідаючи на запитання студентки щодо державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, президент відзначив, що найважливішим чинником є безпека. За його словами, фінансові стимули можуть допомогти, але важливіше мати відчуття безпеки під час війни. Зеленський підкреслив необхідність наявності укриттів у школах і дитячих садках, а також розвитку систем протиповітряної оборони. Він висловив переконаність у тому, що після закінчення війни народжуваність зросте, оскільки люди будуть впевнені в майбутньому та Україні.

У висновках до вищезгаданої статті можна підкреслити наступне:

• Президент України Володимир Зеленський висловив оптимістичну перспективу стосовно демографічного розвитку країни після закінчення війни.

• Він підкреслив важливість забезпечення безпеки як основного фактору, що стимулює народжуваність під час конфлікту.

• Зеленський наголосив на необхідності розвитку систем протиповітряної оборони та наявності укриттів у школах і дитячих садках для забезпечення безпеки населення.

• Президент впевнений, що після закінчення війни народжуваність в Україні зросте, оскільки люди будуть впевнені в майбутньому та майбутній безпеці країни.

Україна за Зеленського: не готова до нового великого російського наступу

За словами президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю CBS News, країна не готова до захисту від можливого нового великого російського наступу, який очікується наприкінці травня або в червні. Зеленський наголошує, що Збройні Сили України змогли стримати попередні наступи Росії в найважчі зимові місяці і "стабілізувати ситуацію", але зазначає складнощі у війні з РФ через перевагу її артилерії, великий дефіцит артилерійських снарядів та боєприпасів українських військ. На думку Зеленського, Україна не готова до відповіді на інший великий наступ Росії, що передбачається найближчими місяцями.

Президент України зазначив, що російські війська активізувалися в Сумській області, де зросла кількість обстрілів та нападів на села. Він підкреслив необхідність готуватися до можливих атак та визнав, що перемогти у війні буде дуже важко, поки Володимир Путін залишається при владі. Зеленський також зазначив, що невідділення допомоги від США породжує серйозні обурення та впливає на ситуацію в Україні, в той час як більшість коштів, наданих у допомогу, залишається у Сполучених Штатах.

Згідно інтерв'ю президента України Володимира Зеленського для CBS News, ситуація з безпекою в країні залишається напруженою. Він визнає, що Україна не готова до можливого великого наступу Росії, який передбачається найближчими місяцями. Зазначається, що навіть при стабілізації ситуації, війська України мають значні складнощі у боротьбі з Росією через перевагу її артилерії та дефіцит боєприпасів. Важливість готовності до можливих атак підкреслюється в контексті загострення ситуації в Сумській області. Також висловлюється незадоволення щодо невідділення допомоги від Сполучених Штатів та підкреслюється необхідність укріплення міжнародної підтримки в контексті можливих загроз безпеці.

1...199200201...204сторінка 200 з 204

Контакти редакції: [email protected]