Політика

Історія Сергія Миколайовича Троня — від звичайного українського хлопця до криптомільйонера, який оселився у Швейцарії, захоплює уяву своєю неординарністю. Його дружина володіє мережею готелів у різних країнах, проте справжнє захоплення — це Сергій. Він, за словами, має великі плани та перспективи, які поєднують його з Дмитром Олеговичем Рогозіним, який є відомим російським політиком. Обидва мають подібні поранення, але їхні судження можуть відрізнятися. Історія Сергія Троня розпочалася 14 квітня 2002 року у парку імені Глоби міста Дніпропетровська, де він отримав поранення внаслідок вогнепального нападу. Подальше життя Троня було сповнене пригод, особливо після закінчення університету. Він став успішним підприємцем у галузі нафтопереробки та виробництва палива, очоливши кілька компаній. Проте, деякі обставини, пов'язані з його бізнес-партнерами, залишають певні сумніви щодо його успіху. Тронь розпочав своє підприємницьке життя у співпраці з відомими кримінальними авторитетами, що створює питання щодо його діяльності.

Участь компанії ТОВ "Екоойл" у державних тендерах і суми, які вона заробила, можуть бути пов'язані з діяльністю народного депутата України від Партії регіонів, Нуруліслама Аркаллаєва, який був близьким співробітником олігарха Ріната Ахметова. З'єднання цих факторів, можливо, допомогло Сергію Троню отримати контракти з Збройними Силами України та Укрзалізницею. Інформація показує, що компанія "Екоойл" вигравала державні тендери з постачання палива від серпня 2011 року і отримала контракти на суму понад 906 мільйонів гривень. Ці контракти, незважаючи на їхню вигідність для компанії, не викликали сумнівів у замовників. Втім, після падіння режиму Януковича, справи фірми погіршилися, і Міністерству оборони України вдалося стягнути з неї пені за недопостачання палива. Депутат від Партії регіонів спробував вимагати збільшення ціни контракту на 500 мільйонів гривень, але суд відмовив йому в цьому. Додатково, фінансування бойовиків у Донецьку від бізнес-партнера Аркаллаєва в 2014 році створило додаткову складність. Цікаво, що до 2014 року майже увесь імпорт палива в Україну здійснювався з Росії, і він часто завершувався у кишені місцевих корупціонерів. Висновки стосовно цих фактів може зробити кожен самостійно. Тронь займався банкірством.

Зазначається, що серед різноманітних бізнесів, що входили до складу об'єднаної злочинної угруповання (ОЗУ), частину якої представляв Тронь, важливою послугою була "конвертація". Тож у 2014 році група схемників вирішила радикально вирішити проблему шляхом придбання одного з провідних конвертаційних центрів — "Партнер банку". Ця історія є добрим прикладом того, що, незважаючи на те, що кожен елемент ОЗУ працював на власний "общак", вони часто взаємодіяли в сфері "бізнесу", при цьому вибираючи шляхи обманування держави. Варто відзначити, що історія Олексія Савченка, колишнього губернатора Миколаївської області, який був депутатом від БПП, є цікавою ілюстрацією цього. Савченка часто асоціюють з убивством "Прища" та іншими темними справами. Після смерті "Прища" Савченко, за дивним стечієм обставин, звільнився зі своєї посади та став активним учасником бізнесу, співвласником "Авант-банку" та "Партнер банку". Особливо цікавим є факт, що "Партнер банк" в 2010 році був проданий російському мільярдерові Володимиру Антонову за 22 мільйони доларів. Після цього він вклав у банк ще 50 мільйонів євро, але пізніше потрапив у скандал через банкрутство одного зі своїх банків в Литві та крадіжку 480 мільйонів євро. Влада Литви звинуватила його в цьому, і він передав управління банком своєму партнеру Рейнісу Тумовсу.

Партнери Володимира Антонова виявились далекими від бажання допомагати йому зберегти активи. Стрижак і Тумовс вирішили включити до складу акціонерів банку відомих своїми аферами — Вадима Столара і запропонували Антонову "повернути" банк за 17 мільйонів євро. Антонов відмовився від цієї угоди, і банк потрапив у руки Вадима Столара, який змінив його назву на "CityCommerceBank". Пізніше активи цієї компанії були переведені до новоствореного "Профін банку", а вкладникам обіцяли надзвичайно високі відсотки за депозитами (понад 20% річних). Саме цей банк був придбаний Тронь та його партнерами. У 2013 році Сергій Тронь став першим віце-президентом корпусу віце-президентів апарату при наглядовій раді публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк». Разом з Нурулісламом Аркаллаєвим та Ренісом Тумовсом вони спочатку не планували займатися нормальним банківським бізнесом. Замість цього вони прагнули набрати велику суму грошей та зробити банк банкрутом. Однак Майдан 2014 року та наступна російсько-українська війна перешкодили їхнім планам. Їм довелося швидко "зливати" всі активи через підставні комерційні структури, через які кошти швидко конвертувалися та зникали у невідомому напрямку. Усі більш-менш ліквідні активи "Міського комерційного" та більшу частину його філіальної мережі перевели до "Профін Банку" Тумовса. "Профін банк", що раніше відомий як "Профінанс", був заснований понад 20 років тому. Для його придбання була проведена досить хитра операція. За посередництвом російського Альфа-Банку, номінальним власником "Профіна" став французький Societe Generale, а потім передав його кіпріотському офшору Zapikeso Limited. На сьогоднішній день акції "Профін банку" через мережу офшорів належать Рейнісу Тумовсу, його дружині Тетяні та голові наглядової ради банку Дмитру Федосєєву. "CityCommerce Bank" виявився одним із найнеліквідніших установ, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) почав виводити його з ринку. На момент введення тимчасової адміністрації в листопаді 2014 року активи установи перевищували 3,9 млрд гривень. Однак, за оцінками, активи були розкрадені на суму 3 млрд гривень, хоча оцінна вартість активів складала лише 90 млн гривень, а кредитний портфель — 40 млн гривень. Кошти з банку виводилися і через іноземні структури, зокрема через австрійський Meinl Bank.

У листі до Генеральної прокуратури України, який підписав тимчасовий адміністратор Андрій Рязанцев, зазначалося, що наступного дня після введення адміністрації на кореспондентському рахунку «Міського комерційного банку» в Meinl Bank за бухгалтерським обліком було зафіксовано 59,35 мільйонів євро. «Враховуючи, що на рахунку в Meinl Bank знаходилося 59,35 мільйонів євро, а також те, що будь-які рухи по рахунку в операційній системі банку не були відображені, можна зробити висновок про маніпуляції рахунком з боку керівництва «Міського комерційного банку» з кореспондентським рахунком у Meinl Bank», – стверджувалося у зверненні до Генпрокуратури. Розпуск банку природно викликав цілком зрозумілий інтерес, адже внаслідок діяльності банкірів постраждала значна кількість людей — як завжди, виявилося, що майно банку недостатнє для покриття всіх претензій ошуканих вкладників. І правоохоронці зацікавилися діяльністю керівництва банку, розпочавши кримінальне провадження № 42018101100000355. У його рамках встановлювалася причетність до крадіжки грошей власників банку, серед яких були Сергій Тронь та Рейніс Тумовс, яким належали однакові частки. У 2017 році майно Сергія Троня було арештоване у кримінальному провадженні щодо посадових осіб ПАТ «Міський комерційний банк» за фактом заволодіння грошовими коштами у сумі понад 400 мільйонів гривень низки банківських установ у 2010-2015 роках за попередньою змовою із власниками банків. За тодішнім курсом це становило 50 мільйонів доларів. В рамках позовних претензій від потерпілих було арештовано майно Сергія Троня: 15 земельних ділянок у Макарівському районі Київської області загальною площею 18,7 га, одну квартиру та автомобіль Toyota Land Cruiser-200. У 2018 році Фонд гарантування вкладів спробував через суд стягнути з Троня, Аркаллаєва, Тумовса та інших учасників «схеми» 2,573 мільярди гривень вкрадених у «Міському комерційному банку». Але завдяки щедрості Сергія Господарський суд Києва відмовив Фонду з формальних причин. Відхід Порошенка певним чином допоміг Троню вирішити проблему. У 2019 році всі ці кримінальні справи були передані на розгляд Солом’янському управлінню столичної поліції, хоча раніше їх розслідувала Служба безпеки України, а ще раніше — Головне слідче управління Національної поліції. А 21 серпня 2020 року Солом’янський районний суд Києва під головуванням Ганни Сергієнко взагалі скасував арешт майна Троня, мотивуючи своє рішення тим, що «необхідність в арешті відпала, інакше це буде невиправданим втручанням держави в право людини на повагу до своєї власності».

Тронь, безперечно, майстер інвестицій! Вклавши частину зловмисно набутих коштів у НацПол та Суд, він майже беззатримно вирішив усі свої проблеми, заплативши лише копійки! Фінансові витонченості та інші пригоди

У 2012 році Сергій Тронь заснував ТОВ "Глобал Фінанси Менеджмент Груп". Статутний капітал компанії склав понад 3 мільярди гривень — 3 021 000 000 грн. Ця компанія була створена для придбання банку, але ці 3 мільярди статутного капіталу існують лише на папері. У 2016 році Тронь заснував компанію White Rock Management, яка, згідно з історією, інвестує в IT-індустрію. У 2017 році він став співзасновником і, в подальшому, головою наглядової ради компанії "УкрТВС", яка, за заявами, мала займатися виробництвом ядерного палива. На початку 2019 року, у співзмові з тодішнім головою Фонду гарантування вкладів Костянтином Ворушиліним, Тронь "придбав" Іллічівський та Одеський олійно-жирові комбінати, а також Іллічівський зерновий порт за 182,5 мільйона гривень. Хоча комплекс оцінювався в 4,85 мільярда гривень. У 2020 році Тронь заснував міжнародний інвестиційний фонд "Parea Foundation", який інвестує в сферу IT, логістику та енергетику в ряді країн, серед яких: Україна, Казахстан, Росія, Канада, Швеція, Ліхтенштейн. Проте це лише оболонка, лишенько. Всередині все набагато цікавіше.

Давайте розглянемо один із невдалих, але дуже масштабних проектів Троня. Ядерна "бульбашка" "УкрТВС" або ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" було створено у 2001 році Фондом держмайна України, ВАТ ТВЕЛ (Росія) та ЗАТ "Національна атомна компанія "Казатомпром" (Казахстан). Метою створення УкрТВС було виробництво ядерного палива для українських АЕС в Україні. Проте підприємство виявилося мертвонародженим, оскільки росіяни не розуміли, чому їм потрібно будувати в Україні завод, який може конкурувати з їхньою монополією. Зміни у ситуації настали після Революції Гідності, коли питання енергетичної незалежності стало надзвичайно актуальним, і Росія розпочала окупацію частини українських територій.

Україна відмовилася від усіх своїх "потьомкінських сіл" і рішуче спрямувалася в обійми Westinghouse Electric з подвійною завзятістю. У зв'язку зі зміною курсу країни, Фонд держмайна вирішив продати знецінені активи — свою частку в "УкрТВС". За практично 48 мільйонів гривень її придбало ТОВ "Вайс Трейд", підприємство, засноване у 2014 році Андрієм Киримовим з Горішніх Плавнів. Хто і з якою метою купив безглуздий актив, стало зрозуміло влітку 2018 року, коли до гри вступили члени правління "УкрТВС" від "Вайс Трейд". Це були Сергій Тронь, який пізніше очолив правління "УкрТВС", Нуруліслам Аркаллаєв та Леонід Крючков. Леонід Крючков, швидше за все, був фігурою на весіллі в цій компанії, а за ним стояв його старший брат — колишній нардеп від БЮТ Дмитро Крючков. Останній не міг би сам попасти до правління через кримінальне провадження НАБУ про мільйонні розкрадання в енергомережах. Однак Леонід Крючков встиг поробити своє у збройовому бізнесі з Пшонко-молодшим та Андрієм Деркачом — головним лобістом "Росатому" та ТВЕЛ в Україні. Дуже цікаво, що братам Крючковим у цьому лобіюванні допомагав перший заступник голови парламентської фракції БПП Ігор Кононенко — бізнес-партнер Петра Порошенка.

Реалізацію планів Кремля ТОВ "Вайс Трейд" розпочало майже негайно. Як повідомляв Газета.UA 30 травня 2018 року, ТОВ "Вайс Трейд", як власник української частки у "УкрТВС", звернулося до Кабміну з листом, в якому підтвердило наявність у себе та його партнерів необхідних зв'язків та фінансових ресурсів для будівництва в Україні заводу з виробництва ядерного палива. У зв'язку з цим компанія запропонувала провести переговори з нею як потенційним інвестором для реалізації цього проекту. Як керівника проекту було вказано Джомарта Алієва — колишнього високопосадовця зі структури "Росатому"! Згідно з планом концесіонерів, після завершення будівництва заводу "УкрТВС" планувалося передати його до СП "Завод з виробництва ядерного палива" та отримувати відсоток або фіксовану суму з кожної проданої одиниці продукції. Від Кабміну наші атомні комбінатори хотіли отримати гарантію, що все вироблене на українському заводі паливо повністю викупуватиме НАЕК "Енергоатом". Зрозуміло, що відомі будівельники заводів Тронь, Аркаллаєв і Крючков не мали наміру будувати жодного заводу в Україні. Але це було їхньою метою. Виступаючи на боці Росії, вони мали зривати всі угоди з Westinghouse і класти крапку. Але ця пропозиція не пройшла.

У "УкрТВС" виявилися величезні борги, і "Енергоатом" розпочав судову процедуру банкрутства ліквідації компанії, але... У 2019 році в Україні настала зміна влади, і після цікавої зустрічі Сема Кісліна в Нью-Йорку з Зеленським, який нічого не розуміє, ситуація стала змінюватися. Треба зазначити, що Кіслін — це аферист максимального рівня. У 2014 році він купив кіпрську компанію Opalcore Ltd за $8 млн з великим дисконтом. На її рахунках в українських банках були розміщені бонди-облігації на суму $20 млн, які перебували під арештом. Разом із відсотками набігло близько $23 млн доларів. Нібито саме їх приїхав рятувати в Україну Сем Кіслін у серпні 2019 року. Однак існують сумніви. У Києві за спиною "борця з корупцією", перемога над якою обіцяла йому чималі бариші, можна побачити Дмитра Крючкова (у білій сорочці) — фігуранта кримінальної справи про присвоєння ЗапоріжжяОбленерго та заподіяння шкоди Україні розміром 346 млн гривень, відкритого НАБУ. Як виявилося пізніше, Крючков зустрівся з Кисліном, після чого Сем вирішив помалюватися перед журналістами. Треба відзначити, що Дмитро Крючков справді талановитий шахрай. Кілька місяців тому його екстрадували з Німеччини до України, де він на слідстві заявив, що виконував вказівки оточення Порошенка, а сам він ні в чому не винен. Цікаво, що схожа ситуація сталася з "Конверсбанком". Якщо раніше українські акціонери "УкрТВС" стверджували, що викуплять в росіян їхню частку, то після 24 лютого 2022 року ця пропозиція втратила актуальність. Активи країни-агресора в Україні заарештовані. Але, пам'ятаючи винахідливість Троня, вони завтра можуть виявитися власністю одного з українських акціонерів. Просто вони забули про це заявити раніше. Історія "бізнесмена" Троня на цьому не закінчується, продовження в наступній частині нашого розслідування.

22.02.2022 у компанії ТОВ "Вайс Трейд" змінився засновник. Ним став вічний Фунт — Денис Волобуєв, на даний момент директор ТОВ "Екоойл" та інших безнадійних проектів ОЗУ. Цікаво, що ця ситуація дещо нагадує те, що відбувалося з "Конверсбанком".

У статті розглянуто складну ситуацію навколо компанії "УкрТВС", що є ключовим гравцем у сфері виробництва ядерного палива в Україні. Виявлено, що компанія опинилася в скрутній фінансовій ситуації, що призвело до початку судової процедури її банкрутства.

Зміна влади в Україні в 2019 році відкрила нові можливості для впливу на ситуацію. Зустріч представників компанії з високопосадовцями нового уряду, зокрема з президентом Зеленським, свідчить про спроби змінити хід подій на користь компанії.

Однак, у статті також розкривається тісний зв'язок між особами, які мають сумнівну репутацію та зв'язки зі злочинним світом. Наявність таких фігур, як Сем Кіслін та Дмитро Крючков, у процесах, пов'язаних з "УкрТВС", підводить підпільні схеми та суперечить прозорості та законності бізнесу.

Загалом, стаття свідчить про складну та неоднозначну ситуацію в енергетичному секторі України, де інтереси різних груп впливу та злочинних угруповань можуть суттєво підірвати стабільність та розвиток галузі.

Українська Політична Гра: Загроза Втрати Західної Фінансової Підтримки

В разі відмови Заходу у фінансовій допомозі Офіс Президента може стати безпереднім учасником втрати контролю над Верховною Радою, запускаючи ланцюг подій фінансової та політичної кризи в Україні. За останніми заявами голови фракції "Слуга народу" Давіда Арахамії, щонайменше 17 членів його партії в Раді виявили готовність здати свої мандати. Зазначено, що для ухвалення рішення необхідно 226 голосів, що зробити вже складно при наявності 400 парламентаріїв.

Депутат Дубінський стверджує, що кількість "слуг", готових відмовитися від мандатів, значно більша, і багато з них чекають на дозвіл на відрядження, щоб залишити Україну. Таким чином, вони продовжують з'являтися у Раді заради лояльності та отримання дозволу на виїзд. Вважається, що таких осіб у Раді близько 50. Тобто, ситуація виглядає як "низький старт", а коли криза спалахне, деякі з владних ультрапатріотів можуть бути серед перших, хто залишить країну. Після цього можливе втручання бізнесу, а разом з тим – загроза банківської кризи.

Стаття висвітлює можливий розвиток подій в Україні в разі припинення фінансової допомоги від Заходу, що може призвести до втрати контролю Офісом Президента над Верховною Радою. Заяви голови фракції "Слуга народу" Давіда Арахамії про готовність частини парламентаріїв здати мандати свідчать про внутрішні напруження в політичному середовищі. Даний рух може викликати фінансову та політичну кризу в країні, загрожуючи стабільності та економічному розвитку.

Заяви депутата Дубінського щодо бажання "слуг" залишити країну, отримавши дозвіл на відрядження, вказують на можливість великого відтоку кваліфікованих кадрів та інвесторів, що може призвести до подальших проблем для економічного сектора. Загалом, сценарій "низького старту" в умовах кризи може визначати нестабільність та негативні зміни в різних сферах життя України, вимагаючи уважної уваги влади до подальших розвитків.

Проблеми Демобілізації: Сліпий кут у Законодавстві та Виклики Сил Оборони

В експертному висловленні полковника запасу Віктора Кевлюка виокремлюється сліпий кут у питанні демобілізації в українському військово-стратегічному полі. Попри важливість нового законопроєкту про мобілізацію, який визначає підстави для звільнення військовослужбовців, надто багато невизначених аспектів щодо самого процесу демобілізації.

Відсутність чітких механізмів вирішення проблеми демобілізації стає особливо актуальною в умовах воєнного конфлікту, коли військовослужбовці виконують одні й ті ж обов'язки, але потрапляють під різні умови відпустки чи звільнення. Експерт вказує на потребу розгляду альтернативних моделей, наприклад, повернення до системи ротації особового складу на передньому краї, хоча визнає її складність в реалізації.

Наголошується, що вирішення проблеми демобілізації стає критично важливим не лише для забезпечення прав військовослужбовців, але й для збереження високої ефективності та бойової готовності Збройних Сил України.

Стаття розглядає проблему демобілізації в українському війську та підкреслює важливість вирішення цього питання в контексті нинішнього воєнного конфлікту. Експерт, полковник запасу Віктор Кевлюк, вказує на те, що попри новий законопроєкт про мобілізацію, який визначає підстави для звільнення військовослужбовців, прозорість та чіткість щодо самого процесу демобілізації залишається невирішеною проблемою.

Експерт розглядає можливість повернення до системи ротації особового складу як один із варіантів розв'язання проблеми. Водночас, він підкреслює складність впровадження такої моделі та необхідність розгляду альтернативних шляхів вирішення цього питання.

Висновок полягає в тому, що вирішення проблеми демобілізації стає невідкладним завданням, оскільки воєнний конфлікт в Україні вимагає чітких та ефективних механізмів для забезпечення прав військовослужбовців та збереження високої бойової готовності Збройних Сил.

Україна отримала новий рівень безпеки: Зеленський оголосив про придбання двох потужних систем протиповітряної оборони

Президент України Володимир Зеленський висловив оптимізм, оголошуючи отримання ще двох систем протиповітряної оборони, які, за його словами, мають здатність "збивати усе". Цей крок визначається як результат місяців напружених зусиль для посилення безпеки країни на всіх рівнях.

Незважаючи на те, що президент не вказав конкретно, з якої країни були отримані нові системи протиповітряної оборони, раніше висловлювалася інформація про можливу співпрацю в цьому напрямку з Німеччиною. У телефонній розмові з канцлером Олафом Шольцем Зеленський обговорював питання подальшого підсилення української системи ППО, зокрема систем IRIS-T та Patriot.

Хоча нові системи протиповітряної оборони ще не гарантують повного захисту України, президент відзначив, що робота над цим триває щодня, і це є пріоритетом для уряду. Умови застосування цих систем не розголошені.

Україна продовжує вести оборонну боротьбу проти російської агресії, стикаючись з регулярними атаками, включаючи ракетні атаки та безпілотникові удари. З початку року Росія запустила понад 330 ракет та приблизно 600 ударних безпілотників, що призвело до великої кількості жертв серед мирного населення. Незважаючи на докази, Москва відкидає звинувачення у своїй причетності до обстрілів цивільних об'єктів в Україні. Україна не вступає в компроміс у відстоюванні своєї незалежності та територіальної цілісності у протистоянні з російською агресією.

• Нові системи протиповітряної оборони для України: Заява президента Володимира Зеленського про отримання ще двох потужних систем протиповітряної оборони свідчить про стратегічні зусилля України у підвищенні власної безпеки. Ці системи вважаються ефективними у забезпеченні захисту від різних видів атак.

• Напрямок співпраці з Німеччиною: Незважаючи на відсутність конкретних згадок про країну-постачальника, раніше зазначалося про можливу співпрацю з Німеччиною у сфері протиповітряної оборони. Телефонна розмова з канцлером Олафом Шольцем свідчить про дипломатичні зусилля у підсиленні обороноздатності.

• Продовження боротьби проти російської агресії: Україна продовжує сталкуватися з інтенсивними атаками з боку російських військ, включаючи ракетні та безпілотникові удари. Зеленський підкреслив наступність роботи над підвищенням захисту країни та визначив це як головний пріоритет уряду.

• Важливість міжнародного співробітництва: Заявлення про співпрацю та отримання нових систем протиповітряної оборони вказують на важливість міжнародного співробітництва в сфері безпеки. Україна активно шукає підтримку та технічну допомогу від своїх партнерів для ефективного протистояння російській агресії.

Україна повідомила Білий дім про намір президента Зеленського звільнити головнокомандувача Збройних сил. Реакція Вашингтона та напружені відносини між президентом і генералом.

Новий головнокомандувач Збройних сил України: між вдячністю та репутаційними викликами

Український розвідник Кирило Буданов, один із можливих кандидатів на посаду головнокомандувача Збройних сил, вже висловив свою вдячність за поточну роботу і не виражає активного бажання займати новий пост, за інформацією видання. Тим часом, Олександр Сирський, який грав ключову роль у відбитті наступу ворога на Київ, хоча має славу справжнього борця, зустрічається з певними викликами щодо своєї репутації серед військового колективу. Зокрема, його часто характеризують як типового радянського командира, який може недостатньо приділяти увагу втратам серед українських військових.

Незалежно від того, хто стане спадкоємцем Валерія Залужного, експерти вважають, що це не припинить конфліктів між генералом і президентом. За аналізом Washington Post, Залужний все одно залишиться популярною постаттю в Україні, а його спадкоємець матиме завдання не лише очолити армію, але й вирішити внутрішні суперечності, що можуть виникнути в контексті важливих військових рішень.

У висновку можна відзначити, що в Україні намічається зміна на посту головнокомандувача Збройних сил, і кандидати на цю посаду, зокрема Кирило Буданов і Олександр Сирський, вже привертають увагу громадськості та експертного середовища. Вдячність Буданова та репутаційні виклики для Сирського стають ключовими факторами при оцінці їхньої придатності для цієї важливої посади.

Незалежно від обраного кандидата, очікується, що конфлікти між головнокомандувачем і президентом можуть тривати, враховуючи попередні суперечності між Залужним та Зеленським. Однак Валерій Залужний, навіть після звільнення, залишиться видатною постаттю в Україні, а його спадкоємець матиме важливе завдання об'єднати військовий потенціал та вирішити внутрішні протиріччя для ефективного функціонування Збройних сил країни.

Георгій Мазурашу, народний депутат з Буковини, виступив із новаторським законопроєктом, що стосується мобілізації та військової служби в Україні. Його ініціатива, отримавши назву "Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", аргументована здоровим глуздом та реаліями зміцнення обороноздатності країни та захисту громадян.

У своєму оголошенні на сторінці у соціальній мережі Фейсбук, Мазурашу вказав, що його законопроєкт спрямований на виправлення недоліків урядових пропозицій, які, на його думку, можуть призвести до "посилення рабовласництва". Він висловив серйозні побоювання щодо порушення базових прав і свобод громадян, які можуть виникнути внаслідок нового законопроекту щодо мобілізації.

Мазурашу підкреслив, що ключовою частиною зміцнення обороноздатності та забезпечення армії є ротація та поповнення Збройних Сил України (ЗСУ). Згідно з його пропозиціями, необхідно змінити ставлення до військовослужбовців та вирішити питання рекрутації. Депутат висунув ідею врахування лише фізично та морально готових до служби осіб, дозволяючи іншим громадянам працювати в інших сферах, навіть за кордоном, якщо в Україні немає можливості надати їм роботу.

Мазурашу закликав інших народних депутатів та громадян активно обговорювати ці питання та виступати проти "рабовласницьких" норм, які, на його думку, можуть завдати шкоди суспільству та зашкодити як громадянам, так і обороноздатності країни.

У висновках можна відзначити, що ініціатива Георгія Мазурашу стосовно альтернативного законопроєкту щодо мобілізації в Україні виокремлюється своєю прозорістю та прагненням до зміцнення обороноздатності країни. Депутат активно виступає проти негативних аспектів урядових пропозицій, які, на його думку, можуть порушити права та свободи громадян.

Зазначається, що ключовими аспектами пропозиції Мазурашу є підтримка ротації та поповнення Збройних Сил за умови зміни ставлення до військовослужбовців та рекрутації. Він висловив обурення щодо можливого "рабовласницького" характеру деяких норм урядового законопроекту, закликаючи інших депутатів та громадян активно обговорювати ці питання.

У висновках підкреслюється необхідність забезпечення гарантій базових прав і свобод громадян у контексті мобілізації, а також важливість публічної дискусії та активної участі суспільства у формуванні законодавчих рішень з метою забезпечення національної безпеки та дотримання прав людини.