Політика

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Філатов заявив, що Лисенка «фактично вбили так звані правоохоронці своїми нескінченними переслідуваннями, обшуками та цькуванням». Міський голова підкреслив, що на Лисенка було відкрито «десятки кримінальних справ, сотні обшуків і численні арешти», які, на його думку, є частиною інформаційної кампанії з дискредитації працівників та депутатів міськради.

У своїй заяві Філатов також звинуватив «перевертнів у погонах» у фальсифікації доказів, проведенні слідчих дій без судових ухвал та підробці експертиз. Він попередив, що ситуація триватиме й надалі, додавши, що після знищення Лисенка можуть бути нові кримінальні справи, зокрема, щодо закупівлі квадроциклів для армії.

«Вони вже зламали одну людину і продовжать знущатися з інших», – заявив Філатов, наголошуючи на систематичному тиску на міськраду, через який вона не може здійснити закупівлю дронів чи систем радіоелектронної боротьби.

«Я хочу попередити всіх містян – це триватиме і надалі. Причини мені невідомі. Можливо, це вказівка, підготовка до виборів або частина російського сценарію», – зазначив він.

Мер також пообіцяв надати відкритість і публічність, запевнивши, що всі квадроцикли, придбані для армії, вже передані на фронт. «Я вас не боюсь», – звернувся він до тих, хто може бути причетним до смерті Лисенка.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На думку Чалого, Україні не варто сподіватися на легшу співпрацю з президентом Камалою Гарріс у порівнянні з Дональдом Трампом. Він зазначив, що великою помилкою буде вважати, що люди, які оточують Трампа, залишаться на своїх посадах у Білому Домі. “Це не так. Там буде перехідна команда, яка формуватиме нові баланси та враховуватиме обставини, зокрема Конгрес”, – пояснив експосол.

Чалий також вказав на те, що команда Гарріс складається з людей, які раніше працювали з Бараком Обамою. “Ті, хто був у її команді раніше, були дуже складними для співпраці. Я працював з ними, і вони не бажали допомагати Україні летальними озброєннями. Це була непробивна стіна”, – зазначив він. Проте, експосол зазначив, що в Гарріс відбулися зміни: “З 47 людей у її стафі 44 вже не працюють з нею”.

У контексті виборів, нове опитування Американського університету показало, що Дональд Трамп поступається Камалі Гарріс серед жінок-виборців, які більше схиляються до підтримки її програми, зокрема в питанні економіки. Водночас дружина Трампа, Меланія, виявилася не згодною з чоловіком у поглядах на аборти, підкресливши підтримку права жінки контролювати своє тіло.

Таким чином, Україні потрібно ретельно підготуватися до можливих змін у зовнішньополітичному курсі США, щоб ефективно працювати з новими адміністраціями незалежно від їх політичних поглядів.

Президент Володимир Зеленський вдруге за місяць прибув до Італії, де планує зустрітися з прем’єркою Джорджією Мелоні. Він прийняв запрошення відвідати Рим увечері 9 жовтня, оскільки зустріч на рівні лідерів у Рамштайні не відбулася. Упродовж свого візиту Зеленський також зустрінеться з французьким президентом Еммануелем Макроном у Єлисейському палаці та відвідає Ватикан для зустрічі з Папою Франциском.

Ця активність президента свідчить про його прагнення знайти рішення, яке забезпечить мир для України та захистить її від майбутніх агресій з боку Росії. Зеленський зазначив, що Україна має реальну можливість досягти миру та стабільності вже восени та взимку. Він підкреслив, що ситуація на фронті відкриває можливості для рішучих дій, щоб закінчити війну до 2025 року.

Наразі українські сили мають чисельну перевагу на Донбасі, але ситуація навколо вторгнення в Курську область є складною. Це вторгнення, за словами аналітиків, мало на меті підняти бойовий дух та отримати підтримку союзників. Однак значні сили України опинилися в ізоляції на території Росії, що обмежує можливість допомоги на Донбасі.

Зеленський намагається переконати європейців діяти на політичному рівні. Він знає, що не зможе офіційно відмовитися від окупованих територій, але готовий до припинення вогню вздовж поточної лінії, не визнаючи нових кордонів, в обмін на зобов’язання Заходу. Йдеться про гарантії безпеки, подібні до тих, які США надали Японії, Південній Кореї та Філіппінам.

Проте ці зусилля ускладнюються тим, що Володимир Путін не задоволений вже захопленими територіями. Кремль прагне дестабілізувати Україну та політично контролювати її. Оборонний бюджет Росії продовжує зростати і, за прогнозами, досягне 130 мільярдів доларів у 2025 році. Дохід від експорту нафти у 2024 році перевищить показники, які були до війни. У ситуації, коли санкції не послаблюють російську військову машину, Путін не має причин для початку мирних переговорів.

Експерти з конституційного права наголошують на важливості ретельного аналізу законопроєкту та його узгодження з основним законом країни. Вони підкреслюють, що будь-які зміни в податковій системі мають відповідати принципам соціальної справедливості та економічної доцільності, закріпленим у Конституції.

Його окремі положення не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного суду.

Зокрема, ГЮУ дійшло висновку, що запропонований формат сплати авансових внесків із податків не відповідає принципу рівності всіх платників перед законом.

Також констатується, що норма про нарахування податків за жовтень заднім числом суперечить статті Конституції про те, що закон не має зворотної сили.

Верховна Рада України зробила важливий крок у напрямку вдосконалення законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Пропонується встановити, що під час дії воєнного стану:

– військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули до місця проходження служби, військова служба та дія контракту продовжується. Також поновлюються виплати та здійснення продовольчого, речового забезпечення, пільг і гарантій;

– розпочаті кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули, не є підставою для відмови у продовженні військової служби та дії їхнього контракту.