Політика

Підозра у незаконному збагаченні: справа народного депутата набирає обертів

Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Клочко опинився в центрі антикорупційного розслідування. Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру у незаконному збагаченні на суму понад 11 мільйонів гривень. За даними слідства, мова йде про активи, які, ймовірно, були набуті без підтверджених законних джерел доходу та оформлені на близьких родичів парламентаря.

Серед майна, що стало предметом уваги правоохоронців, фігурують земельні ділянки, квартири, комерційні приміщення та транспортні засоби. Детективи вважають, що таке оформлення власності могло використовуватися для приховування реального обсягу статків посадовця. Наразі встановлюється походження коштів, за які було придбано зазначені об’єкти, а також перевіряється відповідність задекларованих доходів витратам.

У власності родини Клочка з 1997 року знаходиться квартира в Києві площею 69 м². Крім того, депутат орендує квартиру площею 101 м², проживає у квартирі на 106 м², оформленій на родича, та має депутатську приймальню у столиці на 134 м² разом із прилеглою територією.

Автопарк родини складається з двох раритетних «Запорожців», а також автомобілів Lexus RX 450H, оформленого на дружину та придбаного за 950 тис. грн, і Volkswagen Passat вартістю 571 тис. грн, також записаного на дружину.

Щодо заощаджень, нардеп задекларував 90 тис. доларів готівкою, його дружина — ще 91 тис. доларів. Окрім того, у декларації вказано 17,5 тис. євро, 1,3 млн грн готівкою, 115 тис. грн заощаджень дружини та близько 18 тис. грн на банківських рахунках. Окремо зазначено заставу за рішенням ВАКС: 399 999 грн внесла дружина, ще 510 тис. грн — із власності самого Клочка.

НАБУ повідомило про підозру нардепу у травні 2024 року. Розслідування триває, правоохоронці перевіряють походження задекларованих активів і можливу причетність до корупційних схем через оформлення майна на родичів.

Депутата Одеської міськради підозрюють у недостовірному декларуванні активів на десятки мільйонів гривень

Депутата Одеської міської ради Віталія Саутьонкова підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на суму, що перевищує 41 мільйон гривень. Такі висновки оприлюднені за результатами повної перевірки, яку Національне агентство з питань запобігання корупції проводило у період із вересня 2025 року по січень 2026 року. Аналіз поданих даних та зіставлення їх із наявною інформацією в державних реєстрах виявили суттєві розбіжності між задекларованими статками та встановленими фактами.

У декларації депутат зазначив значні суми готівкових коштів. Зокрема, йдеться про 308 тисяч доларів США, 10 тисяч євро та 702 тисячі гривень, які він зберігав у готівці. Крім того, у документі вказано, що його дружина володіла ще більшими заощадженнями: 390 тисяч доларів США, 370 тисяч євро та майже 5 мільйонів гривень у готівковій формі. Сукупний обсяг задекларованих готівкових активів викликав додаткову увагу перевіряючих органів.

Загальна сума готівки подружжя, за підрахунками НАЗК, перевищує 52,5 млн грн, тоді як реально вони могли заощадити лише близько 11,3 млн грн. Таким чином, різниця між задекларованими активами та можливими накопиченнями складає 41,2 млн грн.

Крім цього, у декларації депутата виявлено інші порушення. Він не зазначив наявність закордонних паспортів у дружини та трьох дітей, а також не надав дані про об’єкт нерухомості за кордоном, де вони проживали після виїзду з України 21 лютого 2022 року.

Раніше завершилося розслідування справи про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. Саутьонков та його колега Віктор Баранський, разом із керівниками фірм, які брали участь у схемі, а також керівником ДП «Українське дунайське пароплавство», мають постати перед судом. Баржі були безоплатно передані компаніям, підконтрольним депутатам. У лютому 2024 року Саутьонкова та Баранського оголосили у розшук.

МОСКВА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД АМЕРИКАНСЬКОЇ ІДЕЇ КОНТРОЛЮ НАД ЗАПОРІЗЬКОЮ АЕС

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Паралельні маршрути Apple: як через Україну вибудовувалися ланцюги постачання до РФ і Білорусі

У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news детально аналізується, яким чином продовжували діяти схеми паралельного імпорту техніки Apple до Російської Федерації та Республіки Білорусь після запровадження міжнародних обмежень. У фокусі уваги — діяльність міжнародного холдингу ASBIS, що має статус офіційного партнера Apple в Україні, а також роль пов’язаних структур у суміжних юрисдикціях.

Після початку повномасштабної війни та посилення санкційного тиску прямі канали постачання високотехнологічної продукції до РФ опинилися під пильною увагою регуляторів. У відповідь на це, як зазначається в розслідуванні, логістика була перебудована таким чином, щоб формально відповідати новим правилам, але фактично зберігати доступ російського ринку до продукції західних брендів. Україна на початковому етапі відігравала роль транзитної ланки, прикриваючи рух товарів статусом офіційного дистриб’ютора.

Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.

ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати. Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах. Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ

Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті. Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

ФОТО: вирізка з кримінального провадження

За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

ФОТО: вирізка з кримінального провадження

Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ

Полтавський політичний скандал: депутат, який живе в США, отримав мандат

У Полтаві вибухнув черговий політичний скандал, пов’язаний із діяльністю місцевих депутатів. Міська територіальна виборча комісія зареєструвала В’ячеслава Тютюнника депутатом від партії «Слуга народу», хоча ще у 2022 році він залишив Україну та виїхав до Сполучених Штатів через систему «Шлях». За інформацією місцевих джерел, Тютюнник скористався можливістю виїзду під час воєнного стану і з того часу постійно перебуває за кордоном.

Попри тривалу відсутність, Тютюнник не склав мандат, що викликало хвилю критики серед громадськості та політичних аналітиків. Партія «Слуга народу» протягом двох років намагалася провести його до складу Полтавської міської ради, аргументуючи це внутрішніми партійними домовленостями. Таке рішення спричинило дискусії щодо законності та етичності участі у місцевому самоврядуванні особи, яка фактично проживає за кордоном.

Раніше ці спроби не мали успіху — у виборчій комісії не вистачало голосів, щоб ухвалити рішення про його реєстрацію. Проте нещодавно ситуація змінилася: ТВК несподівано проголосувала за включення Тютюнника до складу ради.

Примітно, що заяву на реєстрацію він подав дистанційно — просто зі США, засвідчивши її електронним підписом. Це викликало хвилю обурення серед місцевих активістів та частини депутатів, які вважають ситуацію правовим нонсенсом.

Громадські організації Полтави вже вимагають перевірки законності такого рішення, адже депутат, який фактично живе за кордоном, не може виконувати свої представницькі обов’язки.

Юристи наголошують, що законодавство не передбачає механізму для реєстрації депутата, який постійно перебуває за межами України під час воєнного стану.

Капітальний ремонт вулиці Міської в Києві: новий етап розвитку інфраструктури столиці

Наприкінці жовтня столична корпорація "Київавтодор" уклала угоду на проведення капітального ремонту важливої магістралі Києва — вулиці Міської. Ремонтна робота охоплюватиме ділянку від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Загальна вартість робіт становить 501,77 мільйона гривень, що еквівалентно понад 286 мільйонів за кожен кілометр шляху. Підряд на виконання цих робіт отримала турецька компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка вже не перший рік співпрацює з київською владою. Засновники компанії — турецькі підприємці Онур та Іхсан Четінджевізи — мають довгу історію роботи на українському ринку, і компанія є одним з головних підрядників, що отримують великі контракти від “Київавтодору”.

З 2016 року компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримала 17 контрактів на загальну суму понад 5,45 мільярда гривень, що підтверджує її лідерство серед інших учасників тендерів. Усі ці контракти стосуються ремонту та реконструкції доріг, а також інших об’єктів інфраструктури, що робить компанію важливим гравцем на ринку будівельних послуг України.

Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.

Проживання Ярослава Железняка у київській квартирі за 12 мільйонів гривень: деталі декларації народного депутата

Народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк оприлюднив свою декларацію за 2024 рік, у якій повідомив про факти свого проживання в київській квартирі площею 134 квадратні метри. Вартість цього житла оцінюється в 12 мільйонів гривень, однак примітно, що власником квартири є тесть політика — Володимир Коваль, а не сам Ярослав Железняк. Окрім цього, в декларації зазначено, що сім’я Железняка з 2024 року почала орендувати два паркомісця в Печерському районі столиці, однак точна вартість оренди цих місць у документі не вказана.

Згідно з інформацією, наданою в декларації, квартира, в якій проживає Ярослав Железняк, є значним активом у його житловому фонді, проте безпосереднім власником є не депутат, а його родич. Це викликає питання щодо фактичного володіння майном та можливих юридичних нюансів, пов'язаних із декларуванням нерухомості, що не належить самому політику.

У 2024 році родина почала орендувати два паркомісця в Печерському районі Києва, де розташована квартира тестя. Проте у декларації політик не зазначив суму витрат на оренду паркувальних місць, що викликає питання щодо повноти зазначених платежів до декларації.

Дружина народного депутата, депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль, під час повномасштабної війни придбала автомобіль Lexus NX 300h 2019 року випуску за 845 тис. грн — сума, значно нижча за середню ринкову вартість аналогічних авто, яка нині сягає близько 1,5 млн грн. Сам Железняк у січні 2022 року придбав Infiniti QX50 2021 року випуску за майже 1,2 млн грн, яким користуються обоє.

Раніше, у попередньому шлюбі, Железняк мав подібну модель проживання: у 2015–2020 роках він мешкав у будинку батька колишньої дружини — Юрія Горобця, а також користувався його Tesla Model S 2014 року. Колишня дружина нардепа в цей період стала власницею великого будинку площею 643 кв. м у Києві, а батько — володарем кількох земельних ділянок у Білій Церкві, що ілюструє стійку практику користування майном родичів у життєвих моделях політика.

Юридичний і етичний контекст: згідно з нормами фінансового контролю, народні депутати зобов’язані декларувати належні їм та їхнім близьким об’єкти нерухомості, автотранспорт і відомості про доходи та витрати. Використання майна, оформленого на третіх осіб, не заборонене, але може викликати суспільний інтерес, якщо виникають питання прозорості або невідповідності між задекларованими доходами і способом життя.

У випадках, коли у декларації відсутні відомості про орендні платежі чи інші витрати, це може спричиняти запитання від контролюючих органів або громадськості щодо повноти та достовірності декларації. Поки що інформація у публічних джерелах обмежується даними з декларації та реєстрів про придбання авто — офіційних роз’яснень чи додаткових коментарів від депутата Железняка чи його дружини на момент публікації не надходило.

США підтримали ініціативу Європейської комісії щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

Бізнес-активи начальника митного поста “Рава-Руська” Віктора Пархоменка: розслідування про майно вартістю понад мільйон доларів

Начальник третьої зміни митного поста «Рава-Руська» Віктор Пархоменко, за інформацією з відкритих джерел та журналістських розслідувань, має або контролює значний обсяг комерційного майна у Львові, загальна вартість якого перевищує один мільйон доларів США. Зокрема, йдеться про низку бізнес-об’єктів, оформлених на пов’язаних із ним осіб або керованих через довірених партнерів.

За наявними даними, Пархоменко контролює роботу барбершопу «KODEKC твій барбер» та кафе «Плетиво», розташованих у сучасному торговельно-офісному комплексі на вулиці Щирецькій, 30 у Львові. Обидва заклади почали функціонувати не пізніше жовтня 2024 року та демонструють стабільну ділову активність. Орієнтовний обсяг початкових інвестицій у цей бізнес, за оцінками джерел у сфері комерційної нерухомості, становить близько 200 тисяч доларів США.

Крім комерційної діяльності, Пархоменко та його родина володіють значною кількістю нерухомості. До активів належать:– будинок із земельною ділянкою у селі Верхня Рожанка;– особняк у селі Наварія;– дві квартири у Львові;– два нежитлові приміщення;– кілька паркомісць у підземних паркінгах.

Родина користується позашляховиком Audi Q7 2018 року випуску, який у декларації зазначено придбаним за 16 тисяч доларів, тоді як реальна ринкова вартість аналогічного авто становить щонайменше 45–50 тисяч доларів. Таке заниження вартості може вказувати на маніпуляції з декларуванням доходів або непрозоре походження коштів.

Сукупна вартість майна, пов’язаного з родиною митника, оцінюється у понад мільйон доларів США, що суттєво перевищує офіційні доходи державного службовця.

За інформацією джерел, Віктор Пархоменко є кумом колишнього високопосадовця Львівської митниці Назарія Ворожбита, який входив до кола впливу покійного Василя Пісного — екскерівника у ДБР і батька дружини Ворожбита. Саме ці зв’язки, за оцінками експертів, могли забезпечити Пархоменку стабільне перебування на посаді та створення умов для ведення бізнесу під прикриттям державної служби.

Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні. За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників […]