Політика

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З неофіційної причини, Зеленський продавив Костіна на звільнення. Це рішення назріло у президента вже давно. На думку Зеленського, Костін некерований і нудний персонаж, який не вписується в загальний порядок денний підконтрольних йому чиновників.

Варто зазначити, що у Володимира Олександровича тема генпрокурора хвора. У ОГП йому потрібна повністю підконтрольна людина. До цього була Венедіктова, але її «пішли», бо її ресурс був уже відпрацьований. А потім пішли неприємні скандали безпосередньо для Зеленського. Крім того, згадуємо 2019 рік. Уже тоді Зеленський обіцяв Трампу, що новий прокурор в Україні буде «100% його людиною».

А в Костіна не вийшло стати «своїм». Приклад усім треба брати з директора ДБР Сухачова. Ось це справжній «піхотинець Президента», який крутить кримінальними справами, доказами і розслідуваннями так, як цього хоче перша особа.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У результаті держава втратила на них майже 600 млн грн.

Дрони закуповувало Держспецзв’язку в компанії «Кріон-М», яка раніше продавала килими.

Федоров заявив, що дізнався про завищені ціни у вересні 2023 року і звернувся в НАБУ.

Кабмін виділив на закупівлю БПЛА для «Армії дронів» наступного, 2024 року, через той самий Держспецзв’язок ще 48 мільярдів гривень.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зазначається, що Київ прагне відновити переговори за посередництва Катару, які були близькі до угоди в серпні, але були зірвані вторгненням України в Курськ, повідомили джерела видання, серед яких були і високопоставлені українські чиновники.

Є дуже ранні переговори про потенційний перезапуск чогось. Зараз ведуться переговори щодо енергетичних об’єктів,

Видання пише, що угода ознаменувала б найзначнішу деескалацію війни з того часу, як російський диктатор володимир путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об’єктів може свідчити про готовність росії брати участь у ширших мирних переговорах.

За словами високопоставленого українського чиновника, москва та Київ уже скоротили частоту атак на енергетичну інфраструктуру один одного за останні тижні в рамках домовленості, досягнутої їхніми розвідувальними службами.

У 2024 році росія застосувала понад 1000 засобів ураження проти енергетичних об’єктів України. Втрати енергетичних потужностей перевищують 9 ГВт, що еквівалентно забезпеченню електроенергією чотирьох країн ЄС.

Ключові елементи військового обліку:

Нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко заявила, що це «відверте знущання» на тлі підняття податків, мізерних зарплат у бюджетній сфері та браку грошей на армію.

«Усю соціальну сферу утримують наші партнери, і це не триватиме вічно… Ми просимо гранти, кредити і допомогу по всьому світу, і ці кредити десятиліттями будуть віддавати ще наші діти й онуки. І в цей час чергова Зе- тисяча? Really?» – пише Геращенко.

Її однопартієць Володимир Ар’єв припустив, що «соціологія у влади настільки погана, що треба вдаватися до банального підкупу громадян, особливо охочої до шари частини населення».

«Крок 1: забрати в людей тисячі гривень із зарплат підвищенням податків, пояснюючи потребами армії. Крок 2: віддати тисячу з панського плеча президентської милості. Крок 3: розповісти в телемарафоні про те, як Зеленський піклується про народ», – пише Ар’єв.

Він також очікує стрибок інфляції через додаткову емісію грошей на ці цілі – за заявою Ар’єва, влада може додрукувати до 30 мільярдів гривень. Він задається питанням, чому ці гроші не спрямовуються на потреби армії.

Нардеп від тієї ж партії Олексій Гончаренко теж критикує ідею «тисячі».

«Як вам ідея про те, щоб тисячу роздавати? Особливо, коли військові доплати не підвищують, Гетманцев в істериці кричить, як треба збирати податки з усіх, бо в бюджеті не вистачає грошей. Виплати матерям із дітьми 860 грн. Виплати ВПО 2000 грн. Пенсії мізерні. Але по тисячі роздамо абсолютно всім. Що це за цирк?», – пише Гончаренко.

Головред «Цензора» Юрій Бутусов заявив, що влада «забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців» і назвав ідею Зеленського «злочином проти оборони держави».

«Якщо вважати, що по тисячі отримає 30 або 40 мільйонів українців, то це потрібно близько 30-40 мільярдів гривень… За 40 мільярдів можна всю українську армію на півроку повністю забезпечити всіма типами дронів, усі підрозділи. Чому військові повинні продовжувати жебракувати на озброєння і захист України в інтернеті, якщо в бюджеті є гроші?», – пише Бутусов.

Ключові елементи військового обліку:

На запитання ведучої про майбутнє електропостачання в Запоріжжі та підконтрольних територіях, Федоров зазначив, що жителі повинні бути готовими до того, що електрики може не бути взагалі. “Може, це не подобається. Але давайте готуватися до найгіршого. Якщо буде краще – це буде супер”, – підкреслив він.

Він також зауважив, що можливі проблеми з централізованим електропостачанням на водонапірні станції, тому жителі повинні подбати про резервні джерела живлення. “Ми маємо двічі зарезервувати. Встановити один генератор та другий”, – пояснив Федоров.

Щодо теплопостачання, він повідомив, що на всі великі котельні в Запоріжжі та області, зокрема у Вільнянську, планується встановлення когенераційних установок. Перші з них запрацюють уже в грудні. “Чому є затримка? Тому що в Україні шалений попит на когенераційні установки, і жодне виробництво у світі не може покрити ці потреби”, – зазначив він.

Федоров також повідомив, що Україна звертається до партнерів за допомогою в закупівлі когенераційних установок. “Наші партнери нам фінансують, і вже 15 листопада перші установки будуть на території Запоріжжя. Підключення займе до місяця”, – додав він.

На завершення він зазначив, що в школах і лікарнях уже є генератори, які забезпечать електропостачання для освітнього процесу та медичних послуг.

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.