Політика

Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Данії для участі в саміті Європейської політичної спільноти, який зібрав ключових європейських лідерів для обговорення безпекових і стратегічних викликів. У рамках заходу глава української держави запланував низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні, а також спілкування з представниками міжнародних медіа. Виступ Зеленського транслюватиметься у прямому ефірі на YouTube-каналі Офісу президента, що дає змогу українській та світовій аудиторії стежити за перебігом подій у режимі реального часу.

Основною темою переговорів стало посилення оборонних можливостей України та практична реалізація міжнародної ініціативи PURL, яка спрямована на координацію підтримки та зміцнення безпеки на європейському континенті. Президент розпочав свою дипломатичну місію зі зустрічі з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен. Лідери обговорили питання безпеки, включно з останніми випадками порушення повітряного простору у Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії, що стало серйозним сигналом про зростання ризиків у регіоні.

Далі Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Обговорювалася продовжена оборонна підтримка, посилення системи ППО, фінансування виробництва дронів в Україні та ініціатива ЄС щодо створення «Стіни дронів». Президент подякував Норвегії за підтримку від початку повномасштабної агресії та повідомив, що лише цього року країна виділила 8,5 млрд доларів на військову допомогу.

Прессекретар президента Сергій Нікіфоров повідомив, що на полях саміту Зеленський проведе переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністрами Великої Британії Кіром Стармером, Польщі Дональдом Туском, Італії Джорджією Мелоні, а також з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Також можливі зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Перед самітом Зеленський також обговорив із президентом США Дональдом Трампом питання військової допомоги Україні. Головною темою стало постачання озброєння великого радіусу дії, що значно посилить оборонні можливості українських сил. Таким чином, саміт у Копенгагені став важливим етапом для координації міжнародної підтримки та посилення оборонної спроможності України.

Сполучені Штати ухвалили рішення розширити підтримку України, передавши розвідувальну інформацію, яка може бути використана для здійснення далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Йдеться передусім про нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції — критичні інфраструктурні вузли, що забезпечують Кремль стабільними доходами та підтримують військову машину агресора. Про цей крок першою повідомила американська газета The Wall Street Journal, наголосивши на його стратегічному значенні.

За інформацією видання, це рішення означає фактичний перегляд попередньої політики Вашингтона, який раніше утримувався від надання таких даних через ризики ескалації. Тепер же акценти зміщуються: Україна отримує можливість завдавати більш точних і ефективних ударів по цілях, які безпосередньо впливають на фінансові та енергетичні ресурси Росії. Це не лише послаблює економіку країни-агресора, а й зменшує її здатність фінансувати війну проти України.

У поєднанні з потенційною передачею довгохідних крилатих ракет (у матеріалах згадують Tomahawk і подібні системи) дали Збройним силам України можливість вражати об’єкти глибоко в європейській частині РФ. Американські джерела зазначають, що це поки що частина зваженого підходу, який обговорюється на рівні розвідувальних і оборонних відомств.

Мета таких дій — відрізати або істотно зменшити ключові джерела доходів Росії, які фінансують війну проти України, зокрема експорт нафти та газу. Одночасно США нібито ставлять вимогу до союзників посилити координацію обміну розвідданими, щоб уникнути розривів у інформаційному забезпеченні та підвищити ефективність ударів.

Реакція Москви та подальші кроки альянсу залишаються невизначеними. У низці публікацій російські офіційні особи вже відкидали ймовірність радикальної зміни ситуації на полі бою через постачання певних систем, але водночас попереджали про серйозні наслідки у разі прямої військової допомоги, яка дозволяє завдавати ударів по території РФ. Заходи США, якщо вони будуть реалізовані, означатимуть новий етап ескалації допомоги Києву, що вимагатиме від європейських і американських партнерів ретельної координації та юридичних оцінок ризиків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

Відома природоохоронна організація Greenpeace оприлюднила нові дані, які свідчать про умисне відключення Запорізької атомної станції від української енергосистеми з боку російських загарбників. За заявою організації, у районі опор та мереж ліній електропередач, які забезпечують живлення станції, не виявлено жодних ознак обстрілів з боку Збройних сил України. Це, за словами представників Greenpeace, є явним доказом того, що відключення енергопостачання відбулося саме через дії російських військ.

Організація підкреслює, що таке відключення є не випадковим, а навмисним саботажем, спрямованим на створення додаткових труднощів для України в умовах війни. Експерти міжнародної аналітичної компанії McKenzie Intelligence Services провели ретельний аналіз супутникових знімків високої роздільної здатності, наданих Greenpeace Україна, і дійшли висновку, що пошкодження ліній електропередач не є наслідком бойових дій або обстрілів, а є результатом свідомих зусиль з боку окупантів для виведення Запорізької АЕС із ладу.

23 вересня о 16:56 була відключена єдина лінія електропередач, через яку Запорізька АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Це стало десятим випадком блекауту від початку окупації станції російськими військами. Зовнішнє живлення необхідне будь-якій АЕС навіть у разі простою реакторів, адже без нього реактори можуть зазнати критичної аварії.

Росія стверджувала, що відключення сталося нібито через удари українських військ, а ремонт опори нібито небезпечний через можливі нові атаки ЗСУ. Проте аналіз McKenzie не підтвердив цих заяв: у районі навколо опор і ліній електропередач немає вирв, а всі конструкції залишаються на місці.

Експерти Greenpeace наголошують, що політика України полягає у недопущенні обстрілів атомних електростанцій. Росія використовує окупацію ЗАЕС як тактичну і стратегічну зброю, навмисно саботуючи ремонт останньої лінії електропередач, створюючи кризу та загрозу ядерної катастрофи для досягнення політичного впливу.

Ян Ванде Путте, експерт Greenpeace з питань радіації та ядерної енергетики, закликав генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі чітко заявити, що плани Росії щодо перезапуску будь-якого реактора на станції є неприйнятними. За його словами, єдиним шляхом усунення загроз ядерній безпеці є завершення російської окупації.

Попри численні резонансні корупційні скандали та повідомлення про неформальні контакти з представниками ворогуючих сторін, Лариса Родченко (Усаченко) продовжує стрімко підніматися службовими щаблями в Міністерстві оборони України. Наразі її призначено головним спеціалістом з питань реінтеграції та післяізоляційного супроводу в Управлінні психологічного забезпечення. Це рішення викликало хвилю обговорень у професійних та громадських колах, адже кар’єрне просування Родченко відбувається на тлі численних сумнівів щодо її минулої діяльності та можливих зв’язків з особами, що представляють інтереси ворога.

Експерти наголошують, що подібні призначення ставлять під сумнів прозорість кадрової політики в оборонному відомстві, оскільки висунення на ключові посади осіб із сумнівною репутацією може впливати на ефективність програм реінтеграції та психологічного супроводу ветеранів і звільнених із полону. Одночасно, деякі колеги Родченко відзначають її професійні навички та здатність працювати з чутливими психологічними кейсами, що нібито виправдовує її нову посаду.

На цей раз Лариса Родчеко знайшла покровителя в особі заступника міністра оборони Євгена Мойсюка, якого розглядають як одного з претендентів на заміну Олександру Сирському.

Необхідність у новому “високому покровителю” в особі Євгена Мойсюка для Лариси Родченко очевидна, адже Родченко готується “освоїти” близько двох мільярдів гривень бюджетних грошей на психологічну допомогу у наступному році.

Водночас, за інформацією джерела, частина високопосадовців Міноборони, яких умовно можна віднести до “людей Дениса Шмигаля” вкрай здивовані карєрним ростом Лариси Родченко та стурбовані можливими репутаційними ризиками, пов’язаними з кримінальним минулим Лариси Родченко.

Нагадаємо, Лариса Родченко більше відома широкому загалу як Лариса Усаченко, або, як її прозвали у Верховній Раді – “Золота рибка”.

Лариса Усаченко-Родченко – екс-нардеп з команди Віктора Ющенка, а нині фігурантка безлічі звинувачень у шахрайстві в особливо великих розмірах.

Лариса Усаченко-Родченко причетна до доведення до банкрутства та розкрадання земельного фонду аграрного підприємства ДП “Пуща водиця” – землі якого через шахрайські схеми були виведені під багатоповерхову забудову на Софіївській Борщагівці. За інформацією журналістів, за доведення до банкрутства та оборудки із землею державного агрохолдингу Лариса Усаченко отримала 6 мільйонів доларів США.

Також є об’єктивні підозри у причетності Лариси Родченко до розкрадання земель Національного університету біоресурсів і природокористування України, для приховування яких був організований підпал в головному корпусі університету.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, Лариса Усаченко-Родченко змінила вишиванку на військову форму та прийнялась за розкрадання уже військових бюджетів.

Для початку Лариса Родченко менш як за 3 роки отримує звання майора ЗСУ, що для аферистки її рівня не така складна задача (достатньо згадати скандал з купівлею Ларисою Родченко-Усаченко звання “професора” у Львові).

За інформацією ЗМІ, Лариса Родченко потрапляє в систему Міноборони через шпиталь НВМКЦ «ГВКГ». Все це відбувалося за мовчазної згоди або й активної участі ключових фігур медичного командування ЗСУ. Найбільш помітною серед них є генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук — чинний начальник військової медичної служби України. Саме за часів його керівництва і «стрімкого реформування» медичної вертикалі такі як Усаченко-Родченко отримали зелене світло: звання, поранення, нагороди – все оформлювалося блискавично.

Водночас клініку наповнили родичі Лариси Родченко: чоловік, брат, зять, племінник, навіть невістка з купленим дипломом. Усі – військовослужбовці, всі – з посвідченням УБД, деякі – з інвалідністю й виплатами. Все це – під «дахом» психіатричного відділення.

За інформацією ЗМІ, сприяв аферам Родченко по працевлаштуванню всіх її родичів з підробленими дипломами безпосередньо керівник медичної служби ЗСУ генерал-майор Анатолій Петрович Казмірчук.

Так, чоловік Лариси Родченко за 3 місяці служби отримав УБД, групу інвалідності та грошові виплати. Брат був працевлаштований у клініку та звільнений за хворобою. Зять, племінник — переведені до тилових частин у Закарпатті. Невістка Яна Вельган – без належної освіти отримала посаду військового психолога, а потім і статус УБД, перебуваючи у декретній відпустці.

Усі названі вище родичі Лариси Родченко отримали державні відзнаки, звання, статуси УБД.

Проведемо дати кар’єрного росту Лариси Усаченко-Родченко та її сім’ї на військовій службі:

– Січень 2022

З’являється у військовому шпиталі НВМКЦ «ГВКГ» як санітарка.

– Лютий 2022

Початок повномасштабної війни — вона вже всередині системи.

– Лютий 2023

Отримує звання лейтенанта.

– Квітень 2024

Отримує звання капітана медичної служби.

– 2024

Директорка психіатричного центру Тетяна Пономаренко залишає посаду після обшуків.

– Травень 2024

Оформлює поранення живота — фактично шрами після пластики.

– Березень 2025

Отримує звання майора.

– Квітень 2025

Держава виплачує 700 000 грн. компенсації за пластику живота, яку Родченко видає за “бойове поранення”.

– Протягом 2023–2025

Родичі оформлені до психіатрії як військові: чоловік, брат, зять, племінник, невістка. Частина отримує статус УБД, інші – інвалідність та виплати.

Окремо варто відмітити гучну справу про арешт головного психіатра ЗСУ Олега Друзя.

За інформацією наших джерел, саме Лариса Родченко стояла за організацією схем, в яких звинувачують екс-головного психіатра ЗСУ Олега Друзя.

“Для для аферистки зі стажем Лариси Родченко кандидатура Олега Друзя як цапа-відбувайла була ідеальна, адже він раніше уже фігурував у корупційних скандалах. Власне кажучи, у Друзя проблеми через корупційні схеми побудовані Родченко” – зазначає джерело.

Доповненням до портрету Лариси Родченко мають слугувати її “неформальні контакти” з росіянами, які стали предметом дослідження українських ЗМІ.

Так, за інформацією видання Наша ВЕРСІЯ, Лариса Родченко неодноразово відвідувала передову в Херсонській області, прикриваючи це нібито службовими справами. Водночас свідки стверджують, що метою цих поїздок був контакт із бізнес-партнерами, які залишилися на тимчасово окупованій території.

Цю версію підтверджують документи, зокрема витяги з держреєстрів на землю, що належить її родичам або фірмам, пов’язаним із нею, та розташована в зоні окупації.

Ба більше, за словами колег Родченко, вона відкрито розповідала, що «перебігала на той бік», маючи на увазі перетин лінії фронту для зустрічей із людьми, які залишилися під контролем РФ. Це викликає закономірне запитання — чи були ці контакти санкціоновані командуванням або Службою безпеки України?

Окрему увагу привертає історія матері Родченко, яка, попри статус мешканки тимчасово окупованої території, якимось чином вільно потрапила на підконтрольну Україні територію. Жодного публічного пояснення цього факту не було надано. У контексті загальнодержавної політики до ВПО та ризиків шпигунства така «мобільність» виглядає вкрай підозрілою.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що заступник міністра оборони Євген Мойсюк дав вказівку підлеглим “зібрати і систематизувати інформацію про всі провальні рішення головнокомандуючого ЗСУ Олександра Сирського та його ставлеників, з прицілом зайняти його місце.

Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.