Політика

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

Цього тижня мер Києва Віталій Кличко, за інформацією джерел, планує затвердити дату звільнення свого першого заступника Миколи Поворозника, який подав заяву про відхід за власним бажанням. Цей крок покликаний розблокувати роботу Київради, що останнім часом зіштовхнулася з політичними та організаційними труднощами.

Очікується, що після офіційного звільнення Поворозника почнеться процес нового розподілу бюджетних коштів, а також можливі кадрові зміни на інших керівних посадах міської адміністрації. Аналітики відзначають, що подібні перетасування можуть суттєво вплинути на прийняття рішень у ключових сферах життєдіяльності столиці, включно з транспортною інфраструктурою, соціальними програмами та містобудівними проектами.

Як ми повідомляли раніше, Віталій Кличко підписав заяву про звільнення свого першого заступника Миколи Поворозника, але “без дати”.

Причиною звільнення Миколи Поворозника з посади першого заступника КМДА стала його співпраця з Банковою, в обмін на зняття судом обвинувачень в корупції, про що стало відомо команді Віталія Кличка.

Місце Поворозника в команді Кличка може зайняти його протеже Володимир Репік, який був помічений в цілому ряді корупційних скандалів.

Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

У Києві відбулася розкішна подія, організована одним з найбільших забудовників столиці Вагіфом Алієвим — святкування хрестин його сина. Цей захід, який пройшов у одному з елітних ресторанів на березі Дніпра, зібрав коло впливових бізнесменів, чиновників та політиків. Серед запрошених гостей особливою увагою привернув мер Києва Віталій Кличко, що викликало резонанс у суспільстві. Вечірка стала об'єктом розслідування журналіста Михайла Ткача, яке було опубліковане на YouTube-каналі «Української правди».

Цей захід викликав обговорення, адже на такому святкуванні збіглися представники різних сфер влади та бізнесу, що підняло питання про можливі зв'язки між забудовниками і місцевою владою. Віталій Кличко, який традиційно намагається триматися подалі від публічних скандалів, потрапив під приціл журналістів через свою присутність на святкуванні, яке виглядало як неформальна зустріч між міськими посадовцями та бізнесменами, чия діяльність часто пов'язана з проблемами у сфері містобудування.

Крім самого мера, на хрестинах були присутні його соратник Артур Палатний, а також нардеп Вадим Столар, якого медіа неодноразово згадували у зв’язку зі скандальними забудовами. За даними джерел, саме Столар став хрещеним батьком новонародженого. Появу мера на приватній події забудовників у розслідуванні вважають показовою. Сам Кличко в коментарі «Українській правді» заявив, що відвідав свято у вільний від роботи час. Проте автори розслідування наголошують: у будь-якій демократичній країні подібні зв’язки між політиками та бізнесом мали б суспільну вагу.

Громадськість роками висловлює обурення через хаотичну забудову Києва, непрозоре виділення землі, появу висоток і ТРЦ у густозаселених районах. Критики столичної влади наголошують, що мер має тісні зв’язки з людьми, які безпосередньо впливають на вигляд міста. Ці сумніви посилилися після того, як через 10 днів після святкування Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, ідеться не про покращення доступу, а про спорудження торгового центру. Згідно з інформацією спільноти «Пасажири Києва», виходи з метро можуть бути вбудовані в новий ТРЦ. Забудовником проєкту виступає компанія «Гротто», з якою раніше пов’язували Вадима Столара. Це викликає питання про можливі конфлікти інтересів, зокрема щодо зручності для пасажирів, безпеки та прозорості ухвалених рішень.

ЗМІ нагадують, що ТРЦ у столиці останніми роками з’являються майже на кожному вільному клаптику землі. Імена забудовників — ті самі. А близькі стосунки чиновників із цими особами часто залишаються «за кадром» — до появи розслідувань.

Питання, в чиїх інтересах ухвалюються рішення щодо забудови Києва, знову стало актуальним. Чи випадково хрестини перетворилися на символічну зустріч влади й великого будівельного бізнесу?

У Боярці (Київська область) розпочинають амбітну реконструкцію дитячого та спортивного майданчика на суму понад 45 мільйонів гривень. Підрядником виступила компанія «Ростдорстрой», що має зв’язки з депутатом Одеської міськради Юрієм Шумахером. Відразу ж після оголошення про підписання контракту на суму 45,29 млн грн, увагу журналістів привернуло завищення цін у кошторисі, що може призвести до значної переплати — на понад мільйон гривень. Це порушення викликало тривогу серед громадських організацій, оскільки сумніви в обґрунтованості витрат можуть мати серйозні наслідки для місцевого бюджету.

Договір був укладений 17 вересня 2025 року між Боярською міською радою та компанією «Ростдорстрой». У відповідності до плану, роботи з реконструкції мають завершитися до кінця 2026 року. Проте навіть на початкових етапах будівництва виникли питання щодо завищених витрат на окремі позиції кошторису, що стосуються матеріалів, робочої сили та техніки. За оцінками журналістів «Наших грошей», деякі з цих витрат можуть бути необґрунтованими і навіть надмірними для таких робіт, що може призвести до значних додаткових витрат для міської громади.

Втім, аналіз кошторису показав значні завищення цін. Тротуарна плитка у документах коштує 1300 грн за квадратний метр, тоді як середня ринкова ціна — близько 800 грн. Подібна ситуація з щебенем: 1169 грн за кубометр проти ринкових 250–686 грн. Поліуретановий клей Tetrapur 144 у кошторисі закладено по 416 грн за кілограм, хоча вартість на ринку — 230–256 грн. Тільки за цими позиціями переплата може сягнути понад 1 мільйона гривень.

Найдорожчими пунктами є бетонний скейт-парк — 9,11 млн грн, мультифункціональний майданчик — 2,63 млн, памп-трек — 1,28 млн, ігровий комплекс — 1,09 млн грн. Через відсутність детальних характеристик експерти не можуть порівняти їхні ціни з ринковими.

Тендер пройшов без конкуренції: участь узяв лише «Ростдорстрой». Умови конкурсу — зокрема обов’язковий огляд об’єкта та наявність ISO-сертифікатів за п’ятьма стандартами — фактично відсікли інших учасників. Подібна практика вже не раз ставала предметом скарг до Антимонопольного комітету.

Компанія «Ростдорстрой» належить Євгенію Коновалову та Юрію Шумахеру через австрійську структуру «Юттема АУ ГмбХ». Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Геннадія Труханова. З 2016 року ця фірма отримала державних підрядів на понад 85 мільярдів гривень.

Більше половини транспорту, переданого Києву благодійниками та містами-партнерами, так і не потрапило на міські маршрути. Незважаючи на те, що столиця отримала сотні одиниць техніки, ситуація з її використанням залишає багато запитань. Зокрема, лише близько 60 автобусів із сотні, переданих «Київпастрансу», виїжджають на вулиці міста, решта стоїть на парках або взагалі зникла з офіційних звітів. Подібна ситуація й з вагонами метро — з 60 одиниць, переданих Варшавою, на лінії курсує лише третина.

Ці факти були розкриті в розслідуванні ютуб-проєкту «В тіні каштана», де журналісти детально проаналізували ситуацію з отриманим від міжнародних партнерів транспортом. За даними розслідування, частина техніки зберігається на іноземних номерах, оскільки не пройшла реєстрацію в Україні. Інша частина автобусів потребує ремонту, який не був проведений через відсутність належного фінансування чи ресурсів для оновлення транспорту. А ще кілька десятків одиниць транспорту просто стоять «у резерві» і чекають на вирішення організаційних питань, що стосуються їхньої подальшої експлуатації.

Зі слів співзасновника ініціативи «Пасажири Києва» Олександра Гречка, проблема криється також у дефіциті водіїв: після початку повномасштабної війни багато хто пішов на фронт, а масштабних програм із залучення нових кадрів, зокрема жінок, так і не створено.

Особливе обурення викликає доля двоповерхових автобусів, переданих Берліном. У Києві їх записали як «екскурсійні» і так і не випустили на лінію, хоча в Німеччині вони працювали на регулярних маршрутах. Подібна історія і з вагонами метро: частина стала «донорами» для старого рухомого складу, хоча влада раніше демонструвала ці потяги у піар-роликах.

Журналісти зазначають, що в інших містах України — Миколаєві, Одесі, Дніпрі чи Харкові — благодійні автобуси й вагони інтегрували у транспортну мережу, тоді як у Києві вони припадають пилом. Експерти наголошують: без зміни підходів до організації громадського транспорту столиця ризикує зіткнутися з транспортним колапсом.

Під час своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент США Дональд Трамп висловив готовність переглянути політику щодо використання американської зброї в Україні. За інформацією, наданою Wall Street Journal, Зеленський звернувся до Трампа з проханням про надання більш потужних ракет дальнього радіусу дії, які дозволили б українським військовим завдавати ударів по глибоких цілях на території Росії.

Трамп, реагуючи на це прохання, не виключив можливості підтримки такої ідеї, однак зазначив, що це питання потребує детального обговорення. Проте, на відміну від попередніх заяв, які містили чіткі обмеження, цього разу президент США не надав конкретних гарантій щодо скасування чинної заборони на такі удари. Важливо зазначити, що рішення щодо зміни цієї політики, швидше за все, залежатиме від багатьох факторів, включаючи міжнародні відносини та загрози, які можуть виникнути у зв'язку з ескалацією конфлікту.

За даними видання, найближчим часом українська делегація вирушить до США на переговори з міністром оборони Пітом Хегсетом.

Раніше The Telegraph писала, що під час закритої частини зустрічі в Нью-Йорку Зеленський попросив у Трампа ракети Tomahawk. Наприкінці літа стало відомо, що Пентагон блокує використання Україною далекобійної американської зброї для ударів углиб території РФ. Сам Зеленський зазначав, що для таких цілей Україна поки застосовує власні розробки.