Політика

Під час своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент США Дональд Трамп висловив готовність переглянути політику щодо використання американської зброї в Україні. За інформацією, наданою Wall Street Journal, Зеленський звернувся до Трампа з проханням про надання більш потужних ракет дальнього радіусу дії, які дозволили б українським військовим завдавати ударів по глибоких цілях на території Росії.

Трамп, реагуючи на це прохання, не виключив можливості підтримки такої ідеї, однак зазначив, що це питання потребує детального обговорення. Проте, на відміну від попередніх заяв, які містили чіткі обмеження, цього разу президент США не надав конкретних гарантій щодо скасування чинної заборони на такі удари. Важливо зазначити, що рішення щодо зміни цієї політики, швидше за все, залежатиме від багатьох факторів, включаючи міжнародні відносини та загрози, які можуть виникнути у зв'язку з ескалацією конфлікту.

За даними видання, найближчим часом українська делегація вирушить до США на переговори з міністром оборони Пітом Хегсетом.

Раніше The Telegraph писала, що під час закритої частини зустрічі в Нью-Йорку Зеленський попросив у Трампа ракети Tomahawk. Наприкінці літа стало відомо, що Пентагон блокує використання Україною далекобійної американської зброї для ударів углиб території РФ. Сам Зеленський зазначав, що для таких цілей Україна поки застосовує власні розробки.

У парламенті України зареєстровано законопроєкт №14057, що пропонує суттєві зміни до Цивільного кодексу. Ініціатива належить групі народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Документ містить положення, спрямовані на посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації та визначає новий порядок її офіційного спростування.

Однією з ключових ідей законопроєкту є створення чіткої правової бази для боротьби з фейками та неправдивими повідомленнями. Автори ініціативи підкреслюють, що у сучасному інформаційному просторі неправдива інформація може мати серйозні наслідки — від підриву репутації до загроз національній безпеці. Тому запропоновані зміни мають на меті захист як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.

На офіційній сторінці Білого дому у соціальній мережі X з’явилася світлина, що зафіксувала зустріч Президента України Володимира Зеленського та його американського колеги Дональда Трампа. Подія одразу привернула увагу міжнародної спільноти, адже супроводжувалася низкою заяв, які стали предметом обговорення у політичних і медійних колах.

У повідомленні, опублікованому від імені Білого дому, наводилися слова Трампа, який охарактеризував Зеленського як «хоробру людину, що веде відважну боротьбу». Американський президент наголосив, що після аналізу військової й економічної ситуації в Україні та Росії дійшов висновку: за умови збереження та розширення підтримки з боку Європейського Союзу і НАТО, Україна має всі передумови для відновлення своїх міжнародно визнаних кордонів.

«Чому б ні?» — зауважив Трамп, наголосивши, що це цілком реальний сценарій за умови достатнього терпіння та фінансової допомоги партнерів.

Зеленський, своєю чергою, пізніше пояснив журналістам, як йому вдалося переконати Трампа не довіряти «казкам Путіна» про ситуацію на фронті. За словами українського президента, він аргументував свою позицію конкретними фактами, які спростовують російську пропаганду.

Зустріч у США стала важливим сигналом для України, оскільки підтвердила готовність американської сторони підтримувати Київ у боротьбі проти російської агресії та сприяти зміцненню партнерства на міжнародному рівні.

Колишній заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма та його брат-бізнесмен Олег активно інвестують десятки тисяч доларів у піар-програми в популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією, таких як «Труха». Завдяки замовним матеріалам, ці канали подають братів як жертв політичного переслідування та намагаються переконати громадськість, що вся критика, яка лунає на їхню адресу, є неправомірною та сфабрикованою. Проте за цією ретельно продуманою PR-стратегією прихована масштабна корупційна схема, яка спричинила серйозні фінансові збитки для держави — понад 320 мільйонів гривень.

За даними правоохоронних органів, компанії братів Шурми зловживали «зеленим» тарифом на електроенергію. Вони продавали електричну енергію, нібито вироблену на електростанціях, що використовували відновлювальні джерела енергії, але насправді енергетичні потужності компаній не відповідали вимогам для отримання такого тарифу. У результаті, держава зазнала значних фінансових втрат через незаконне використання привілеїв, наданих «зеленим» тарифом.

Ростислав Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОПУ, мав прямий вплив на енергетичний сектор та міг забезпечити прикриття з боку окремих суддів. Коли антикорупційні органи готували підозру, він раптово звільнився та разом із братом виїхав до Німеччини, де зараз переховується в передмісті Мюнхена.

Українські правоохоронці спільно з німецькими колегами вже зібрали доказову базу, включно з фінансовими даними та інформацією про переміщення активів. Це ускладнює будь-які спроби уникнути відповідальності за скоєні злочини.

На тлі таких схем, окремі олігархи продовжують заробляти мільярди на енергетиці. Зокрема, компанії Ріната Ахметова під час війни отримали близько 15 млрд гривень доходу на «зелених» тарифах, формуючи при цьому публічний наратив про дефіцит електроенергії, хоча самі роками користувалися монопольним становищем і непрозорими тендерами.

У центрі уваги журналістів опинилася діяльність судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Тетяни Дроботової. Представники бюро Absolution провели розслідування та оприлюднили матеріали, які стосуються можливих невідповідностей у поданих деклараціях посадовиці та членів її родини.

Документи підтверджують, що 26 квітня 2014 року Анатолій Дроботов, колишній політик і в.о. прем’єр-міністра Криму у 1995 році, отримав паспорт РФ (№ 2014 713866) та ідентифікаційний номер платника податків. Його офіційною адресою є будинок у Сімферополі по провулку Охотничий, 3, де також проживають родичі:

падчерка Ірина Іщенко, екссуддя Господарського суду АРК, звільнена за порушення присяги;

її чоловік Ілля Іщенко, колишній суддя Центрального райсуду Сімферополя, нині — «мировий суддя» окупаційного суду.

Крім того, у деклараціях судді ВС відсутня інформація про автомобіль Mercedes у Криму (реєстраційний номер А371МС92), зареєстрований на її чоловіка і застрахований у російській компанії «Гайде».

Попри вік, що дає право на пенсійне забезпечення, доходи чоловіка суддя у деклараціях не вказує. Однак документи підтверджують: Дроботов отримує російську пенсію на картку «МТС Банку». Вказано й номер рахунку, на який регулярно надходять виплати.

Формально у декларації Тетяни Дроботової зазначено лише український автомобіль чоловіка — Mercedes ML (реєстрація АА8004ОА). Решта майна, доходів і зв’язків з Росією замовчуються.

Це викликає серйозні питання щодо доброчесності судді Верховного Суду та її здатності ухвалювати рішення в інтересах держави, яку атакує країна, громадянство якої має її чоловік.

Експерти вбачають у цьому не лише конфлікт інтересів, а й ризики для національної безпеки: російські фінансові потоки можуть впливати на найбільш чутливу ланку — українське правосуддя.