Політика

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зі статті 77 КК України прибрали частину 2, яка дозволяла конфіскацію майна за корупційні злочини навіть у разі звільнення від покарання за умовами угоди зі слідством. Тобто тепер корупціонери можуть уникнути не лише тюрми, а й втрати незаконно нажитих активів.

Законопроєкт, підписаний Президентом, передбачає внесення змін не лише до КК, але й до інших законодавчих актів, включаючи позбавлення державних нагород за пропаганду держави-агресора чи інші антиукраїнські дії. Однак саме цей пункт, що стосується конфіскації, став найсуперечливішим.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що ухвалені зміни — це “зрада” та захист інтересів корупціонерів. Він висловив сумнів у тому, що Президент є справжнім автором законопроєкту, та зауважив, що його колишня партнерка, депутатка Анастасія Радіна, лобіювала ці зміни.

Анастасія Радіна, колишня керівниця адвокаційних програм Центру протидії корупції, була серед тих, хто голосував за цей законопроєкт. Її минуле як активної антикорупціонерки викликає іронію в контексті теперішнього голосування. Радіна, яка раніше працювала над створенням Вищого антикорупційного суду, тепер стала фігуранткою звинувачень у сприянні корупціонерам.

Експерти вбачають у цих змінах спробу захистити незаконно нажите майно корупціонерів від вилучення на користь держави. Це може підірвати довіру до України з боку міжнародних партнерів, які підтримували боротьбу з корупцією та вимагали жорсткіших заходів проти злочинців.

Шабунін навіть назвав це “киданням європейців”, адже такі зміни суперечать задекларованій боротьбі з корупцією, яку підтримували донори та західні партнери України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Україна позиціонує себе не лише як країну, що потребує допомоги, а як важливого партнера, здатного зміцнити позиції США у світі. Як зазначив народний депутат Володимир Ар’єв, захист України є ключем до збереження іміджу США як глобального гаранта безпеки.

“Підтримка України — це не благодійність. Це стратегічний інтерес, який допомагає США залишатися лідером світової безпеки”, — наголошують українські дипломати.

Україна також акцентує увагу на своїх природних багатствах, зокрема родовищах літію — металу, необхідного для виробництва акумуляторів і мікрочіпів. Володимир Васюк, експерт з промисловості, заявив, що Україна може стати важливим партнером для західного світу у сфері високих технологій.

“Контроль над літієм — це контроль над економікою майбутнього. Для США це шанс отримати доступ до стратегічно важливих ресурсів, які краще залишити у руках дружньої країни, ніж дозволити їм перейти до Росії”, — сказав Васюк.

Україна не лише розраховує на підтримку адміністрації Трампа, а й прагне знайти союзників серед його прихильників. Сенатор Ліндсі Грем вже підкреслив економічний потенціал України, називаючи її джерелом рідкоземельних мінералів вартістю у трильйони доларів.

Аргументи на користь співпраці з Україною можуть зацікавити навіть Ілона Маска, якого критикують за антиукраїнські висловлювання. Тема з літієм, за словами американських аналітиків, може стати ключем до налагодження діалогу з ним та іншими скептиками.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Одним із епізодів розслідування є недостовірне декларування майна Тищенка, яке, за даними слідства, було оформлене на колишнього директора фірми, що володіє рестораном “Велюр”, Сергія Вакальчука. Вакальчук отримав від Тищенка ряд цінних активів, серед яких квартира в Києві, земельні ділянки, будинок у Козині, а також автомобіль Mercedes-Benz V250 2016 року випуску. Загальна вартість цих активів становить близько 9 млн грн, а ринкова вартість майна значно вища.

Журналісти стверджують, що відповідно до аналізу доходів Вакальчука, він не мав можливості придбати таке майно, що викликає підозри щодо джерел цих коштів. За словами Новікова, також під час обшуків у Тищенка та його дружини були знайдені значні суми готівки: 491 550 доларів та 390 100 євро. Крім того, серед знайдених предметів було виявлено дорогий наручний годинник Audemars Piguet.

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на ці предмети як на речові докази у рамках розслідування. Відповідно до чинного законодавства, Тищенку загрожує кримінальна відповідальність за незаконне збагачення та недостовірне декларування.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Верещук, жодних підтверджених даних щодо масового повернення переселенців немає і бути не може. Вона звинуватила окремих чиновників і політиків у тому, що вони поширюють ці заяви для створення сенсаційних заголовків.

«Подібні заяви створюють враження, що в окупації жити краще, ніж в Україні. Це підривний і злочинний наратив, який допомагає ворогу», – заявила Верещук.

Хоча Верещук визнала, що підтримка переселенців з боку держави залишається недостатньою, вона підкреслила, що це не є основною причиною, яка могла б спонукати людей повертатися на окуповані території.

«Замість того щоб розповсюджувати недостовірну інформацію, закликаю зосередитися на реальній допомозі переселенцям», – наголосила заступниця голови ОП.

Ірина Верещук звернулася до авторів таких заяв, підкресливши, що вони своїми словами лише шкодять інформаційній безпеці України. Вона також запропонувала знаходити інші теми для привернення уваги замість спекуляцій на темі переселенців.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами експерта, на відновлення стабільного електропостачання та скасування обмежень впливатимуть кілька факторів. Серед них — завершення аварійних робіт, відсутність нових масштабних атак Росії на українську енергосистему та сприятливі погодні умови.

Ігнатьєв зазначив, що, якщо вдасться уникнути масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури та не буде сильних морозів, то Україна зможе обійтися без застосування графіків відключень вже до кінця цього тижня. Прогнози погоди на найближчі дні також додають оптимізму: антициклон, що прийшов до України з Сибіру, має сприяти поліпшенню ситуації, оскільки не передбачаються різкі зниження температур.

“Якщо ці умови збережуться, ми зможемо завершити аварійні роботи і уникнути відключень. Проте, якщо все ж з’являться нові загрози, графіки відключень можуть бути відновлені”, — додав експерт.

Таким чином, українці можуть очікувати на більш стабільне постачання електроенергії, однак за умови відсутності нових атак і сприятливої погоди.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це глава держави сказав час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grain From Ukraine.

Президент зазначив, що наразі у головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського є “головне завдання”, яке полягає у зменшенні бюрократії у війську.

Також Зеленський наголосив, що “моральний стан військового – найважливіший”.

“І якщо, але це вже вирішувати військовим, якщо перехід до системи на “корпус-бригада”, яку вони пропонують на сьогодні – це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так”, – заявив очільник держави.

Окрім цього, президент заявив, що офіцер повинен бачити солдата. Зеленський сказав, що для нього особисто “генерал, який не був в окопі – не генерал, попри досвід”.

“І це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі для мене – не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна”, – сказав президент.

Нагадаємо, що 19 листопада президент Володимир Зеленський презентував у Раді “План стійкості” України, який складається з 10 пунктів. У другому пункті цього плану передбачена зміна підходів до управління в армії.