Політика

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Сибіга зазначив, що українська сторона очікує глобальних змін, які можуть сприяти прискоренню завершення війни на українських умовах. Він чітко дав зрозуміти, що Україна виступає за досягнення справедливого миру, а не за умиротворення за рахунок територіальних поступок.

Водночас президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з перемогою, згадавши про їхню попередню зустріч, під час якої обговорювали стратегічне партнерство між країнами та принципи “миру через силу”. Однак перемога Трампа викликала занепокоєння через позицію його радника Брайана Ланзи, який заявив, що нова адміністрація буде націлена на досягнення миру в Україні, але не на підтримку повернення окупованих територій.

Коментуючи можливість того, що Трамп може запропонувати Україні погодитися на значні поступки для досягнення домовленостей з Росією, Зеленський зауважив, що такий підхід наразі неприйнятний. Він підкреслив, що надія на справедливий мир залишається основною позицією України.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Фахівці досліджують інформацію з бортового самописця, а також проводять судово-медичні та товарознавчі експертизи. У ДБР наголосили, що до завершення всіх експертиз неможливо говорити про конкретні причини аварії або про можливу відповідальність посадовців чи пілота.

У вересні головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський заявляв, що результати розслідування стануть відомі незабаром. Проте донині тривають експертизи та збір даних, а про остаточні висновки поки не повідомляють.

Журналісти Breaking Defense з посиланням на джерела в Україні зазначили, що серед можливих сценаріїв катастрофи обговорюється версія, за якою літак потрапив у хмару уламків після перехоплення російської ракети. Передбачається, що ці уламки могли пошкодити двигун і важливі системи F-16, внаслідок чого літак розпався. Імовірно, пілот не встиг катапультуватися, що призвело до фатальних наслідків.

29 серпня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив втрату винищувача F-16, який раніше брав участь у перехопленні крилатих ракет. У Повітряних силах повідомили, що Олексій Месь героїчно виконував завдання, знищивши три ракети та один ударний дрон.

Розслідуванням обставин катастрофи займається спеціальна комісія Міністерства оборони України за участі американських партнерів. За день після трагедії Президент України Володимир Зеленський звільнив генерал-лейтенанта Миколу Олещука з посади командувача Повітряних сил ЗСУ. Це рішення, за словами міністра оборони Рустема Умєрова, не було пов’язане з авіакатастрофою F-16.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Позиція нового прем’єра Великої Британії, Кіра Стармера, відрізняється від політики попереднього уряду Ріші Сунака. Київ, зокрема, виражає незадоволення відсутністю підтримки у вигляді нових поставок Storm Shadow, що, за словами українських дипломатів, робить візит Стармера до Києва малозмістовним, якщо не буде досягнуто домовленостей про поповнення запасів цієї важливої зброї.

“Стармер не дає нам далекобійну зброю. Ситуація не така, як за часів прем’єрства Ріші Сунака. Відносини погіршилися”, – зазначають джерела в ОП, додаючи, що якщо британський прем’єр не пообіцяє покращення підтримки, його візит може бути сприйнятий як формальний жест, що не має реального впливу на ситуацію на фронті.

Наразі невизначеність у позиції Британії ставить під питання, чи зможе уряд Стармера здійснити враження на Київ і відновити рівень довіри, який був під час попереднього уряду.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Залужний наголосив, що майбутнє війни може полягати в знищенні стратегічної військової та цивільної інфраструктури на території противника, що створить умови для виснаження його ресурсів. Цей підхід, на його думку, стане основною стратегією досягнення політичних цілей.

Виступаючи на семінарі, Залужний окреслив важливість формування системи «життєстійкості» країни. За його словами, країни повинні не лише мати потужні оборонні спроможності, але й забезпечити стійкість своєї інфраструктури та ресурсів, що дозволить витримати тривалу агресію та успішно протистояти виснаженню з боку противника.

Таке стратегічне мислення, на думку Залужного, є безцінним для усіх союзників України, адже дає уявлення про те, якою буде оборона в найближчому майбутньому, коли війна буде йти не лише на полі бою, але й у цифровому середовищі та на рівні інфраструктурної стійкості.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Однак, крім аспекту, пов’язаного з війною, повернення до влади Трампа може серйозно вплинути і на внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

Зокрема й на долю Зеленського.

У політичних колах з цього питання існує дві прямо протилежні точки зору.

За однією з них, Трамп ненавидить Зеленського, а тому відносини між ними будуть дуже погані, аж до примусу президента України до відставки.

Друга точка зору свідчить, що у Зеленського дуже непоганий контакт з обраним президентом США, а тому проблем великих на Банковій не очікують. Навпаки – розраховують скористатися приходом Трампа, щоб обнулити вплив пов’язаних з американським посольством і Демпартією грантових активістів, громадських діячів, медіа та політиків. Ця група час від часу псує життя Офісу президента, вимагаючи якихось реформ і звинувачуючи в недостатній боротьбі з корупцією, постійно апелюючи при цьому до західних структур.

В ОП вважають, що за Трампа ця група втратить підтримку американського держапарату. Також там розраховують, що новий президент змінить посла США в Києві Бріджит Брінк, яка цими активістами опікується, чим дратує Банкову до такої міри, що Зеленський навіть ставив перед Блінкеном питання про її відкликання. Блінкен відповів відмовою, але за Трампа в ОП з’являється шанс домогтися свого.

Щоправда, джерела припускають, що проблеми у Зеленського і у Єрмака можуть початися, якщо вони відкинуть затверджений Трампом план завершення війни. Однак імовірність цього джерела оцінюють як мінімальну.

«Якщо Трамп і Держдеп затвердять план зупинки війни по лінії фронту з мораторієм на вступ України до НАТО і на це буде згоден Путін, то ймовірність того, що Зеленський піде у відмову близька до нуля. Не в тому становищі зараз країна, щоб відмовити своєму головному партнеру, без підтримки якого продовжувати війну буде практично неможливо. Інше питання, що «яструби» в республіканській партії можуть переконати Трампа відмовитися від планів зупинки війни в Україні та продовжувати її фінансувати, але це окрема історія. У будь-якому разі Зеленський рухатиметься в межах стратегії Вашингтона» , – каже джерело.

Окремий аспект – церковне питання. Напередодні виборів низка чільних представників команди Трампа, включно з кандидатом у віце-президенти Венсом, засуджували ухвалений Верховною Радою закон, який відкриває дорогу до заборони УПЦ. І, за даними джерела, не виключено, що цю тему у Трампа тепер знову порушать, спонукаючи українську владу скоригувати свою церковну політику.

У той же час, будь-які зміни в політиці Вашингтона щодо Києва можливі тільки в одному випадку – якщо Трамп зможе взяти під свій контроль Держдеп і держапарат, чого йому не вдалося у свій перший термін, коли зовнішній курс США, зокрема і щодо України, продовжувала визначати, по суті, колишня команда, пов’язана з Демпартією. А тому ніяких особливих змін у цьому курсі не було. Як буде цього разу – побачимо після 20 січня, коли Трамп повернеться в Білий дім.

Ну а поки що, не чекаючи інавгурації нового президента, до Вашингтона потягнулися «ходоки» і від української влади, і від різних груп впливу, які намагаються встановити контакт із командою Трампа, лобіюючи свої питання.