Шоубізнес

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив деталі свого розслідування, повідомивши про створення звіту, обсяг якого перевищує 250 сторінок, що містить безсуперечні докази нападів на УПЦ, а також акти насильства проти її священиків та церковних споруд. У своєму відеозверненні він відкликався про законопроект 8371, який став прямою загрозою для УПЦ та вважає його виявом мови ненависті, закликаючи уряд утриматися від його подальшого розгляду.

Амстердам підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і активно виступає проти ідеології "русского мира". Він цитував заяву митрополита Київського Онуфрія, який заявив про будівництво "божого миру", відмовляючись від будь-яких спроб асоціювати себе з російською агресією. Крім того, Амстердам закликав до підтримки України зі сторони США, вважаючи її критично важливою не лише для самої України, а й для міжнародної спільноти в цілому, особливо в контексті останніх подій у Києві та Афганістані.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав докази нападів на УПЦ та її представників, підтримуючи свої слова звітом обсягом понад 250 сторінок. Він виступив проти законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від ідеології "русского мира". Заклик до підтримки України з боку США був також висловлений з метою підтримки країни в умовах геополітичних викликів. Ці висновки підкреслюють активну позицію та боротьбу за права і незалежність УПЦ в умовах сучасної політичної ситуації в Україні.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив перед громадськістю деталі зібраного ним звіту, який налічує понад 250 сторінок, щодо нападів на УПЦ, її священиків та церкви. У відеозверненні він знову висловив свою турботу щодо майбутнього законопроекту 8371, який має на меті заборонити УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. За його словами, такі напади та обмеження прав вірян є абсолютно неприпустимими і можуть лише поділити суспільство.

Амстердам підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відмежовується від ідеології "русского мира". Він нагадав про публічну позицію митрополита Київського Онуфрія стосовно цих питань. Зазначивши, що УПЦ повністю підтримує державу Україну та закликає до її захисту, особливо в умовах російського вторгнення.

Додатково, Амстердам виступив із закликом до підтримки України з боку США, наголошуючи на критичній важливості підтримки для обох країн. Його запитання щодо майбутньої довіри до США після подій у Кабулі та Києві залишається актуальним для багатьох.

У висновках до цієї статті важливо підкреслити, що позиція адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама є важливим кроком у захисті прав вірян та запобіганні подальшим нападам на церковні споруди та духовенство. Він чітко висловив свою турботу щодо майбутнього законопроекту 8371, який може стати загрозою для свободи віросповідання в Україні. Також важливо підкреслити, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та є повністю відділеною від ідеології "русского мира". Заклик Роберта Амстердама до підтримки України з боку США є актуальним та важливим у контексті геополітичної ситуації та потреби у зміцненні міжнародної підтримки в обороні суверенітету країни.

Адвокат Української Православної Церкви Роберт Амстердам виклав перед громадськістю деталі свого обсягового звіту, нараховуючи понад 250 сторінок, що включають докази нападів на УПЦ та її священиків, а також на її церковні споруди. У своєму відеозверненні він відверто закликав уряд України зупинити розгляд законопроекту 8371, який направлений на заборону УПЦ, характеризуючи його як прояв мови ненависті.

"Цей законопроект є нічим іншим, як проявом мови ненависті. Напади на вірян під час війни, вигнання їх із церков, відмова громадянам у доступі до місць молитви — це абсолютно неприпустимо", — наголосив Амстердам. Він також закликав уряд припинити розділяти націю та намагатися вигнати братів проти братів.

Додатково, адвокат підкреслив, що УПЦ немає жодного пов'язання з Московським патріархатом. "Українська православна церква відкидає ідеологію 'русского мира'. Наша позиція у цьому питанні була вже висловлена митрополитом Київським Онуфрієм: 'Ми не будуємо ніякого 'русского мира'. Ми будуємо божий мир'", — зазначив він.

Амстердам також закликав до підтримки України зі сторони Сполучених Штатів. "Підтримка України є критично важливою не лише для України, а й для Америки. Як можна покласти довіру в США після Кабула і тепер Києва?", — висловив своє занепокоєння Амстердам у соцмережі.

Звіт Роберта Амстердама щодо нападів на Українську Православну Церкву (УПЦ) свідчить про серйозний рівень насильства та переслідувань, з якими церква та її представники зіштовхуються.Заклик адвоката до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, є важливим кроком у захисті релігійних свобод та запобіганні подальшій ескалації конфлікту.Позиція УПЦ щодо ідеології "русского мира" і повне її відмежування від Московського патріархату є важливим елементом для збереження національної самостійності та державності України.Заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів є актуальним у контексті геополітичних турбулентностей та загрози міжнародній безпеці.Уряду України слід уважно розглянути звіт Роберта Амстердама і вжити необхідні заходи для забезпечення безпеки та захисту прав УПЦ та її вірян.

Співзасновник студії "Квартал-95" та рідний брат Сергія Шефіра, першого помічника та близького друга президента, Борис Шефір, в інтерв'ю українській версії "Радіо Свобода" висловив свою критику щодо кампанії проти російської мови й культури в Україні. Він наголосив на своєму почутті прихильності до російської мови та культури, вважаючи руйнування пам'ятників Пушкіну у країні недоречним. Зараз Шефір перебуває в Німеччині, де вирішив залишитися до кінця війни, аби "врятувати дітей від війни", оскільки бізнес у нього упав, а розважальне телебачення в Україні відсутнє. Він підкреслив, що не має наміру повертатися до України, а його зв'язок з президентом Зеленським вже обірвався два роки тому, оскільки не поділяє сучасних державних переконань. Щодо співпраці з "Кварталом", Шефір заявив, що він не відчуває себе зручно в їхній теперішній атмосфері, а його припинення співпраці обумовлене також турботою про безпеку своїх дітей. У своєму прогнозі військового конфлікту він висловив надію на мирні домовленості та компроміси.

У висновку можна зазначити наступне:

• Борис Шефір виступив у захист російської мови та культури в Україні, висловивши свою любов до них та висловивши обурення руйнуванням пам'ятників Пушкіну.

• Він перебуває в Німеччині та не планує повертатися до України до закінчення війни, обравши цю країну як місце, де "врятує дітей від війни".

• Шефір ухиляється від політичних питань та відмовився від співпраці з "Кварталом", пояснивши це незручністю із теперішньою атмосферою в студії та турботою про безпеку своїх дітей.

• Він вірить у вирішення військового конфлікту шляхом мирних домовленостей та компромісів.

Ці висновки відображають позицію та погляди Бориса Шефіра на ситуацію в Україні та його особисте ставлення до подій.

Шанувальники українського кінематографу отримують виняткову можливість насолодитися новим трилером, який захоплює з перших хвилин і тримає в напрузі до самого фіналу. "Лишайся онлайн" – це українська військова картина, що вийшла на екрани країни, і відзначається особливим форматом зйомок – скринлайф. Це перша в Україні стрічка про війну, знята у такому форматі, і що робить її особливою, це унікальний підхід до відтворення подій на екрані ноутбука.

Сценарій картини був написаний навесні 2022 року, а зйомки розпочалися влітку того ж року. Здійснення такого проекту у форматі скринлайф вимагало потужної команди та великих зусиль. Проте, завдяки наполегливості та таланту кожного учасника знімальної групи, картину вдалося створити на високому рівні.

Кожна деталь у "Лишайся онлайн" відіграє важливу роль у створенні атмосфери напруження та реалізму. Саме це робить фільм таким захоплюючим та непередбачуваним для глядачів. Автори стрічки – Антон Скрипець та Єва Стрельникова – змогли передати на екрані невимовну атмосферу того часу, коли над Україною лунали обстріли та ракетні удари.

Незважаючи на труднощі та виклики, з якими зіткнулася команда фільму, "Лишайся онлайн" став переможцем українського кіно на міжнародному фестивалі "Фантазія" в Канаді. Це визнання свідчить про величезний талант та професіоналізм українських кінематографістів, а також про важливість і актуальність теми, яку вони висвітлили у своїй роботі.

Час дії картини "Лишайся онлайн" належить періоду російського вторгнення в Україну. За цією драматичною подією слідкує головна героїня, волонтерка Катя, що координує дії тероборони в одному з київських районів через мережу. Її брат Вітя та дядько Толік також беруть участь у територіальній обороні, проте їхній участь у війні залишається прихованою від матері, яка не відома про їхню діяльність у територіальній обороні.

Катя постійно перебуває на зв'язку з іноземним волонтером Раяном, який забезпечує гуманітарну допомогу мешканцям Київської області. Координація їхніх дій відбувається через ноутбук, що був пожертвований компанією для потреб фронту. Неочікувано Катя отримує дзвінок від п'ятирічного хлопчика Сави, який плутає її з його батьком та прохає допомогти знайти його рідних. Під час евакуації з Бучі Сава втратився і тепер перебуває в Львові. Катя не може відмовити дитині і розпочинає пошуки його батьків, вивчаючи нюанси їхнього життя через соцмережі.

Паралельно з пошуками, Катя стикається з реальними небезпеками окупованої території, а саме, ракетними обстрілами та повітряною тривогою. Проте, незважаючи на це, вона продовжує намагатися знайти батьків для маленького Сави.

Картину "Лишайся онлайн" можна порівняти з американським фільмом "Пошук" (2018), де батько використовує ноутбук та соцмережі для пошуку своєї зниклої доньки-підлітка. Фільм нашого виробництва викликав фурор, збираючи значні кошти у прокаті та отримавши позитивні відгуки від глядачів та критиків. "Лишайся онлайн" пропонує глядачам добре прописані характери та незабутні емоційні моменти, а виконання головної ролі Єлизаветою Зайцевою додає картині особливого колориту.

У фільмі "Лишайся онлайн" обличчя головної героїні Каті є основним "інструментом", через який ми сприймаємо всі колізії, що відбуваються з персонажами. Навіть за такого обмеженого візуального сприйняття, як обличчя, працюють навіть плашечки та інші дизайнерські скрин-елементи. Навіть уповільнений рух курсору на екрані ноутбука вдало передає драматичні нюанси, що відбуваються з головною героїнею. Швидка зміна ситуацій утримує увагу глядачів, які реагують на події на екрані сміхом або сльозами. Фільм має непоганий екшн: перестрілки, погоні, а також високоякісні діалоги, які залишають враження.

Особливо слід відзначити персонажа Вітіка, виконаного Олександром Рудинським, який завоював серця глядачів своєю безпосередністю та легкістю. Його "цьомки-бомки" точно підкорять усіх. У картині чудово взаємодіють пара сестри та брата: вона — раціональна та вольова, він — імпульсивний бешкетник, але обидва мають твердий характер.

Образ Каті з її наповненими сльозами очима символізує Україну, яка переживає складний час, тоді як рудий Вітьок із своєю чарівною посмішкою уособлює справжніх козаків, які виставляють Батьківщину з лиха.

Недоліками фільму можна вважати використання штампів, які подекуди проскакують, наприклад, хвилювання мами героїні. Олеся Жураківська органічно втілює свою роль, проте її персонаж міг би бути більш розвинутим. Також стандартним видається образ першої матері російського окупанта, але в той же час Ірина Тамім, що грає іншу матір російського солдата, зіграла вражаючу роль, яка викликала бурхливу реакцію аудиторії. Автори вдало збалансували обидві матері, додавши картині глибини та напруження.

Додатковий недолік фільму полягає у зайвій кількості жертв серед позитивних персонажів. Особливо болісно впливає на глядача смерть одного з ключових героїв. Хоча головним завданням стрічки є пошук батьків хлопчика, а також вигнання окупантів з української землі, однак важливою метою героя стає і надання надії глядачеві. Він має стати символом боротьби і продовження опору, а не просто стерти землю від ворогів. Помітно, що так і сталося — ворога було відігнано, але додаткові трагедії тільки відволікали увагу глядача і виводили стрічку на межу мелодрами. Це порушувало первинну мету авторів — наголосити на необхідності міжнародної підтримки для України. Незважаючи на це, фільм варто визнати гідним, адже він утримує увагу глядача до самого фіналу. Заслуговує на повагу мужність авторів, які в тяжких обставинах зуміли створити складне кінематографічне творіння, що має особливе значення у сучасному світі.

У висновку можна відзначити, що фільм "Лишайся онлайн" має як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, це цікава кінострічка, яка утримує увагу глядача до самого фіналу, має добре прописаних персонажів і насичений сценарій. З іншого боку, недоліком фільму є зайва кількість жертв серед позитивних персонажів, що відводить його від первинної мети й може перетворити на мелодраму. Однак варто відзначити мужність авторів, які в умовах складної ситуації зуміли створити важливе кінематографічне творіння, яке відіграє важливу роль у сучасному світі, акцентуючи увагу на необхідності підтримки України та засудження російської агресії.

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.