Шоубізнес

Відомий український музикант та колишній народний депутат Святослав Вакарчук, лідер гурту "Океан Ельзи", нещодавно подав електронну декларацію про звільнення з військової служби. Цей крок привернув значну увагу громадськості, враховуючи популярність Вакарчука та його активну громадянську позицію.

Крім того, Вакарчук за перші чотири місяці цього року отримав 34,8 тисяч гривень зарплати у ТОВ «Суперсиметрія», яке йому належить. Ще 30 тисяч гривень гонорарів виплатила йому партія «Голос», яку він очолював під час позачергових парламентських виборів 2019 року і від якої був обраний до Верховної Ради.

Також Вакарчук задекларував готівкові кошти у розмірі 5,4 мільйона гривень, 200 тисяч доларів і 125 тисяч євро. На банківських рахунках він зберігає 30 тисяч гривень і 205,6 тисяч доларів.

Окремо, у 2023 році Вакарчук позичив 27 тисяч доларів українській співачці Христині Соловій.

Загалом, за 2022-2023 роки Вакарчук отримав 764,6 тисяч гривень у вигляді грошового забезпечення на військовій службі.

У перші дні війни лейтенант Вакарчук приєднався до територіального центру комплектування та уклав контракт із Збройними Силами України. Його направили до Львівської обласної військової адміністрації.

«Львівська адміністрація фактично дала мені відрядження їздити по Україні та надихати людей. Такий вигляд це має. Я на своєму місці, а якщо буде потрібно, безумовно буду захищати країну зі зброєю в руках», – зазначив тоді Вакарчук.

Останнім часом українське суспільство обурене ситуацією, яка склалася навколо трьох колишніх детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ці спеціалісти, які протягом років займалися розслідуванням корупційних схем у "Укрзалізниці", нещодавно прийняли рішення приєднатися до рядів цієї державної компанії.

Особливо велике обурення викликає той факт, що один з колишніх детективів отримав акції підприємств, стосовно яких саме НАБУ проводило розслідування. Це викликає серйозні сумніви щодо об'єктивності та незалежності служби, яка має боротися з корупцією в країні.

Реакція громадськості та експертів

Суспільство та численні експерти в сфері правозахисту висловлюють серйозне обурення і підкреслюють необхідність негайного розслідування цього скандального випадку. За їхніми словами, такі дії високопрофесійних правоохоронців підірвують довіру суспільства до НАБУ та інших антикорупційних органів.

Політичні реакції

На ситуацію також відреагували політичні діячі, зокрема народні депутати, які закликають до ретельного аналізу всіх обставин і подій, пов'язаних з цим скандалом. Вони підкреслюють, що недопустимою є будь-яка форма зловживання владою та корупції, особливо серед тих, хто має бути символом чесності та прозорості.

Заключення

Ситуація з колишніми детективами НАБУ, які зайняли посади в "Укрзалізниці" після років роботи у Національному антикорупційному бюро, стала причиною глибокого обурення громадськості та експертного середовища. Вимагається об'єктивне розслідування та прийняття необхідних заходів для відновлення довіри до важливих інституцій, які мають ключове значення для боротьби з корупцією в Україні.

Про це, з посиланням на юриста Богдана Устименка, пишуть “Українські новини”.

Тарас Лікунов, Богдан Бровко та Олександр Риковцев працювали в НАБУ з 2015 року, фактично з моменту його заснування. Дослужилися до посад керівника відділу детективів, його заступника і старшого детектива.

Вони звільнилися один за одним у період останніх 9 місяців і невдовзі уклали трудові договори з УЗ. Іноді з різницею в лічені дні, хоча законом це заборонено протягом року.

При цьому, як заявляє юрист, Лікунов особисто сприяв, щоб колишньому заступнику директора УЗ з безпеки Олександру Шевченку колеги-детективи вручили підозру. Шевченка звільнили, після чого Лікунов обійняв його посаду.

Крім того, у Риковцева в декларації звідкись з’явилася криптовалюта на суму близько 870 тис. доларів і нерухомість. А його тестя призначили на керівну посаду в одеській філії “Укрзалізниці”.

А Лікунов отримав у власність акції найбільших компаній, таких як “Феррекспо” і “Миронівський хлібопродукт” (МХП), щодо яких НАБУ також розслідувало кримінальні справи.

Посольство США в Києві висловило суттєве застереження для чоловіків, які мають подвійне громадянство: вони можуть стати об'єктом мобілізації до Збройних сил України та підпадати під обмеження щодо виїзду за межі країни. Це пов'язано зі зростанням напруженості на міжнародній арені та загрозою для національної безпеки. Такі заходи вважаються необхідними для забезпечення стабільності та захисту прав громадян. Однак це також підкреслює важливість для таких осіб бути обережними та своєчасно дотримуватися вимог законодавства як української, так і інших країн, громадянство яких вони мають.

Це повідомлення викликало значний резонанс і привернуло увагу громадян США, які мають також українське громадянство.

«З 1 червня Україна скасувала виняток “проживання за кордоном”, який раніше дозволяв деяким українським чоловікам у віці від 18 до 60 років залишати країну. Після цієї зміни американсько-українські подвійні громадяни, зокрема ті, хто проживає у Сполучених Штатах, більше не зможуть покинути країну”, – ідеться в повідомленні посольства.

«Раніше подвійні громадяни США та України з цієї групи могли в’їжджати в Україну і потім залишати її, якщо вони зняли з реєстрації своє місце проживання в Україні та зареєстрували своє місце проживання в США. За нашою інформацією, цей виняток було скасовано з 1 червня”, – пояснює посольство.

Воно заявляє, що «обмежене у своїх можливостях впливати на українське законодавство, включно із застосуванням воєнного стану і закону про мобілізацію до українських громадян».

«Якщо ви перебуваєте в Україні і не можете покинути країну, сховайтеся на місці і підкоряйтеся всім місцевим розпорядженням. Якщо ви наразі не перебуваєте в Україні, ми наполегливо рекомендуємо утриматися від будь-яких поїздок до України громадян США чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які також мають українське громадянство”, – ідеться в заяві.

Компанія ТРК "Люкс", що належить Катерині Кіт-Садовій, дружині мера Львова Андрія Садового, потрапила під увагу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, отримавши два штрафи в розмірі по 2,4 мільйона гривень. Причиною такого покарання стала незаконна реклама азартного бізнесу на відеоекрані, розташованому на будинку за адресою вулиця Хрещатик, 7/11 у Києві. Згідно з законодавством України, зовнішня реклама азартних ігор та реклама торгових марок у цій сфері заборонена.

Компанія "Телерадіокомпанія Люкс" входить до складу медіахолдингу, який також належить Катерині Кіт-Садовій, і включає в себе такі медійні платформи, як національний новинний Телеканал "24", "Радіо Максимум", "Радіо Люкс", а також інтернет-видання Zaxidnet та Футбол24.

Ухваленим рішенням Комісії, компанія зобов'язана сплатити штрафи протягом трьох місяців та припинити трансляцію реклами азартних ігор на відеоекрані, що розміщений на будівлі. Це рішення стало нагадуванням про важливість дотримання законодавства у сфері азартних ігор та реклами, незалежно від власницької структури чи впливу.

У вищезгаданій статті висвітлено порушення у сфері реклами азартних ігор, що призвело до оштрафування компанії ТРК "Люкс", яка належить дружині мера Львова. Компанія отримала два штрафи у розмірі по 2,4 мільйона гривень за незаконну рекламу азартного бізнесу на відеоекрані у Києві. Згідно із законодавством України, зовнішня реклама азартних ігор та реклама торгових марок у цій сфері заборонена.

Крім того, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей вимагає від компанії сплатити штрафи протягом трьох місяців та припинити трансляцію реклами азартних ігор на відеоекрані. Це рішення є важливим кроком у забезпеченні дотримання законодавства в галузі азартних ігор та реклами, незалежно від власницької структури чи впливу.

Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов'язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.

На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.

Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.

Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об'єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.

По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.

Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.

Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.