Search here...

Спорт

Перше усвідомлення: емоційна історія Лілії Подкопаєвої та її сина Вадима

Олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва поділилася емоційною та дуже особистою історією з життя її родини. Вона розповіла про той момент, коли її син Вадим, який був усиновлений, дізнався про своє походження. Це сталося, коли йому було лише три роки, і випадковість відіграла в цьому важливу роль. Все сталося під час поїздки з бабусею, коли вони проїжджали повз дитячий будинок. Вадим, не знаючи всього, запитав: «А ти мене там знайшла?» Це питання було для Лілії шоком, адже вона не була готова до такого серйозного розмови з дитиною. Виявилося, що саме її мама, бабуся Вадима, поділилася цією інформацією з хлопчиком.

Лілія зізналася, що спочатку її охопила паніка, оскільки вона не була підготовлена до такого моменту, але згодом зрозуміла, що ця ситуація пройшла природно. Вона не сердиться на маму, адже бачить в цьому позитивний аспект — етап усвідомлення, який насправді був необхідним і виявився менш болючим, ніж вона очікувала. Спортсменка з вдячністю ставиться до того, що правда про усиновлення була відкрита в такий природний спосіб. Вона впевнена, що цей досвід стане важливим етапом у житті її сина, а також сприятиме розвитку їхніх відносин.

Подкопаєва підкреслила, що для неї не важливо, хто народив дитину. Головне — любов, турбота та тепло, які дитина отримує щодня. Вадим ріс у прийнятті й підтримці, не відчуваючи себе «іншим». Він ніколи не намагався знайти біологічних батьків, які добровільно відмовилися від нього та не з’явилися навіть на суді.

Сьогодні Вадим навчається у Технологічному інституті Джорджії, тому самому кампусі, де збірна України жила під час Олімпіади 1996 року, коли Лілія здобула свій історичний тріумф. Для неї це стало зворушливим «флешбеком», подарунком від сина та символом того, як дивно переплітаються шляхи долі.

Попри біль, який колись пережила дитина, Лілія переконана, що все сталося правильно. Її сім’я — це вибір любові, а не крові. Вона з гордістю говорить про сина і вважає, що їхня історія може надихнути інших батьків, які приймають у родину дітей з дитячих будинків.

Нове звинувачення у справі про корупцію щодо Андрія Павелка та інших функціонерів українського футболу

Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку висунули нове звинувачення в рамках кримінального розслідування щодо корупційних схем у футболі. За даними слідства, він разом із групою інших високопосадовців футбольної федерації заволодів коштами, що надійшли від УЄФА у 2015–2016 роках. Мова йде про суму 9,32 млн євро, які мали бути використані на розвиток українського футболу, однак були незаконно присвоєні.

Ця справа стала новим етапом у розслідуваннях, що стосуються фінансових порушень на найвищому рівні спортивного керівництва в Україні. Окрім Андрія Павелка, серед фігурантів знаходяться інші колишні функціонери, зокрема Володимир Генінсон, колишній президент Української Прем’єр-Ліги, а також екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак та колишній генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький. Крім того, до справи залучена Катерина Краснокутська, яка під час депутатської діяльності Павелка у Верховній Раді працювала його помічницею.

За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.

Головний тренер молодіжної збірної України Унаї Мельгоса оголосив список на матчі проти Угорщини та Хорватії

Головний тренер молодіжної збірної України, Унаї Мельгоса, представив склад гравців, які готуватимуться до важливих матчів у рамках кваліфікації до чемпіонату Європи. «Синьо-жовті» зіграють проти команд Угорщини U-21 та Хорватії U-21 у жовтневі дні. До списку викликаних потрапило 24 футболісти, серед яких є кілька нових облич, а також п’ятеро легіонерів, що виступають в провідних європейських лігах: Італії, Угорщині, Англії та Німеччині.

Особливу увагу привертає форвард італійського клубу «Емполі» Богдан Попов. Нападник, який вперше отримав виклик до молодіжної збірної, вже здобув хорошу репутацію у Серії А. В поточному сезоні він стабільно виступає у складі «Емполі», забивши чотири голи у шести матчах чемпіонату. Цей результат став не лише підтвердженням його класу, а й важливим фактором у рішеннях тренерського штабу щодо його включення до списку збірної.

Найбільше представництво у команді має луганська «Зоря», яка делегувала трьох гравців.

Склад збірної України U-21 на жовтневі поєдинки кваліфікації до Євро-2027:

Воротарі: Назар Домчак, Іван Пахолюк, Ілля Попович Захисники: Михайло Протасевич, Сергій Корнійчук, Ілля Крупський, Владислав Захарченко, Тарас Михавко, Віталій Холод, Богдан Слюбик, Микола Огарков Півзахисники: Олег Федор, Роман Саленко, Артем Слесар, Андрій Маткевич, Іван Лосенко, Антон Глущенко, Віктор Цуканов, Артем Гусол, Тимур Тутєров, Іван Варфоломєєв, Євгеній Пастух Нападники: Артем Степанов, Богдан Попов.

Київське “Динамо” на порозі змін: тренерські перестановки та нові виклики

Київське «Динамо» переживає складний старт сезону 2025/26, що змушує все більше обговорювати ситуацію в команді. Після трьох безпереможних матчів поспіль і поразок на міжнародній арені — спочатку у Лізі чемпіонів, а згодом і в Лізі Європи, клуб опинився в центрі критики з боку своїх уболівальників і експертів. Все більше у фокусі обговорень стає майбутнє головного тренера Олександра Шовковського. Його відставка з посту наставника «Динамо» виглядає все ймовірнішою, а в команді і серед фанатів дедалі частіше лунають припущення щодо можливих змін у тренерському штабі.

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у подкасті BurBuzz на YouTube було озвучено, що головним претендентом на пост нового головного тренера київського клубу є хорватський спеціаліст Ігор Йовічевіч. Автор подкасту наголосив, що кандидатура Йовічевіча виглядає дуже перспективною для «Динамо» на фоні поточного стану справ в команді. Йовічевіч уже має досвід роботи з молодіжними командами, а також проявив себе в українському футболі, тренуючи «Шахтар» U-19. Його стилістика гри і підхід до роботи з молодими футболістами можуть стати тим самим фактором, який дозволить «Динамо» повернутися на вищі позиції.

Поки що у клубі немає офіційних заяв про зміну тренера: керівництво та спортивний відділ працюють у посиленому режимі, а вболівальники й експерти уважно стежать за внутрішніми переміщеннями і кадровими сигналами. Ситуацію додатково ускладнює щільний календар: «Динамо» вже готується до 1/8 фіналу Кубка України, де суперником стало «Шахтар», а в єврокубках команда стикнеться з непростими опонентами — серед них «Фіорентина» та «Крістал Пелас» у Лізі конференцій УЄФА.

Як розвиток подій відобразиться на рішенні керівництва та коли можливе остаточне рішення щодо тренерської посади — поки що залишається під питанням. Клубу потрібно відновити результативність і стабільність гри, аби уникнути подальшого загострення дискусії навколо тренерського штабу та зберегти позиції в національному чемпіонаті й єврокубках.

Жан Беленюк проігнорував Гутцайта

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Під час урочистого заходу Жан Беленюк потис руку лише міністру Бідному, ігноруючи Вадима Гутцайта. На запитання журналістки про причини такої поведінки спортсмен відповів, що вони не спілкуються.

Цей інцидент є продовженням давнього конфлікту між Беленюком та Гутцайтом. Голова НОК не привітав Жана Беленюка за його бронзову медаль на Олімпіаді, тоді як інші українські медалісти отримали вітання від Гутцайта. Раніше Гутцайт публічно вітав всіх українських спортсменів, які здобули медалі на Іграх, але Беленюк залишився поза його увагою.

Згідно з останніми заявами Беленюка, йому байдуже до поведінки Гутцайта. Спортсмен підкреслив, що його особисті відносини з головою НОК не впливають на його спортивні досягнення.

На фоні цього конфлікту, урочиста зустріч українських олімпійців на вокзалі стала зворушливим моментом єдності. Спортсмени разом із вболівальниками виконали гімн України, підкресливши свою гордість за досягнення на міжнародній арені, незважаючи на внутрішні суперечки.

Українські спортсмени отримають збільшені премії за медалі Олімпіади-2024

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з новими стандартами, українські олімпійці отримають наступні суми за медалі:

З урахуванням усіх бонусів і медалей українські спортсмени зароблять:

– 205 тисяч доларів: Ольга Харлан (фехтування, на фото); – 125 тисяч доларів: Олександр Хижняк (бокс), Ярослава Магучіх (стрибки у висоту), Юлія Бакастова, Аліна Комащук, Олена Кровацька (всі – фехтування); – 100 тисяч доларів: Парвіз Насібов (греко-римська боротьба), Людмила Лузан і Анастасія Рибачок (обидві – веслування), Ірина Коляденко (вільна боротьба), Сергій Куліш (стрільба), Ілля Ковтун (спортивна гімнастика); – 80 тисяч доларів: Жан Беленюк (греко-римська боротьба), Ірина Геращенко (стрибки у висоту), Михайло Кохан (метання молота).

Загальна сума виплат – 1,67 мільйона доларів.

Найбільші виплати на Олімпіаді у Китаю – по 770 тисяч доларів і безкоштовний проїзд громадським транспортом до кінця життя.

Український олімпієць критикує Сергія Бубку за участь у нагородженні росіянки

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На поведінку Бубки звернув увагу український скелетоніст-олімпієць Владислав Гераскевич на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, ексочільник НОК родом з Донбасу з посмішкою тиснув руку переможниці багатоборства у художній гімнастиці Дар’ї Варфоломєєвій.

Новоспечена чемпіонка формально представляла Німеччину, хоча насправді народжена в Росії, не засуджувала публічно війну проти України та порушувала законодавство, виступаючи на змаганнях в окупованому Криму. Також серед її світлин знайшли ту, на якій Варфоломєєва позує на тлі мапи з включеними до складу РФ окупованими українськими регіонами.

Гераскевич назвав спортивного чиновника “чортом” і закликав виключити його з НОК та позбавити звання Героя України.

Колишній очільник НОК України Сергій Бубка нагороджує Дар’ю Варфоломеев

Бубуку потрібно позбавити звання Героя України – Гераскевич

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич звернув увагу на поведінку Бубки на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, колишній очільник НОК з посмішкою тиснув руку Варфоломєєвій, переможниці багатоборства у художній гімстиці. Гераскевич підкреслив, що Варфоломєєва, хоч і представляла Німеччину на змаганнях, має сумнівну репутацію через свою російську ідентичність і участь у змаганнях в окупованому Криму.

Крім того, Варфоломєва не засуджувала публічно війну проти України та порушила законодавство, з’явившись на світлинах з мапою, що включає окуповані українські регіони до складу РФ. Це викликало ще більше обурення серед українських спортсменів і громадськості.

Гераскевич різко розкритикував Бубку, назвавши його “чортом”, і закликав до виключення колишнього президента НОК з усіх офіційних позицій, а також до позбавлення звання Героя України. Цей інцидент став новим привідом для обговорення стосунків між українськими та російськими спортивними представниками на міжнародній арені.

Корупція позбавила Україну золотої медалі з боротьби

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.

Олександр Хижняк здобув золоту медаль на Олімпіаді-2024 у Парижі

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Олександр Хижняк, один із найтитулованіших українських боксерів сучасності, продемонстрував високу майстерність.

Фінальний поєдинок став справжнім випробуванням для Хижняка. Його суперник з Казахстану, який є чинним чемпіоном світу, неодноразово намагався нав’язати свою гру, але Олександр впевнено контролював бій. Вирішальними стали останні раунди, де українець зміг показати свій клас і забезпечити собі перемогу.

Це третя золота медаль України на Олімпіаді-2024. І перше “золото” в кар’єрі Хижняка, на Іграх-2020 він став віцечемпіоном.

“Ще одна золота медаль на Олімпіаді в Парижі – для України. Боксер Олександр Хижняк виборов перше місце”. Президент Володимир Зеленський привітав спортсмена з важливою перемогою, висловивши подяку за силу, впевненість та неймовірний успіх.

“Дякую за силу, за впевненість, за цю важливу перемогу!” – сказав Зеленський.

Президент також підкреслив важливість підтримки українських спортсменів та закликав вболівати за Україну та українців у всіх змаганнях.

“Продовжуємо підтримувати всіх наших спортсменів. Вболіваємо за Україну, вболіваємо за українців!” – додав Зеленський.

1...252627...35сторінка 26 з 35

Контакти редакції: [email protected]