Спорт

Перше усвідомлення: емоційна історія Лілії Подкопаєвої та її сина Вадима

Олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва поділилася емоційною та дуже особистою історією з життя її родини. Вона розповіла про той момент, коли її син Вадим, який був усиновлений, дізнався про своє походження. Це сталося, коли йому було лише три роки, і випадковість відіграла в цьому важливу роль. Все сталося під час поїздки з бабусею, коли вони проїжджали повз дитячий будинок. Вадим, не знаючи всього, запитав: «А ти мене там знайшла?» Це питання було для Лілії шоком, адже вона не була готова до такого серйозного розмови з дитиною. Виявилося, що саме її мама, бабуся Вадима, поділилася цією інформацією з хлопчиком.

Лілія зізналася, що спочатку її охопила паніка, оскільки вона не була підготовлена до такого моменту, але згодом зрозуміла, що ця ситуація пройшла природно. Вона не сердиться на маму, адже бачить в цьому позитивний аспект — етап усвідомлення, який насправді був необхідним і виявився менш болючим, ніж вона очікувала. Спортсменка з вдячністю ставиться до того, що правда про усиновлення була відкрита в такий природний спосіб. Вона впевнена, що цей досвід стане важливим етапом у житті її сина, а також сприятиме розвитку їхніх відносин.

Подкопаєва підкреслила, що для неї не важливо, хто народив дитину. Головне — любов, турбота та тепло, які дитина отримує щодня. Вадим ріс у прийнятті й підтримці, не відчуваючи себе «іншим». Він ніколи не намагався знайти біологічних батьків, які добровільно відмовилися від нього та не з’явилися навіть на суді.

Сьогодні Вадим навчається у Технологічному інституті Джорджії, тому самому кампусі, де збірна України жила під час Олімпіади 1996 року, коли Лілія здобула свій історичний тріумф. Для неї це стало зворушливим «флешбеком», подарунком від сина та символом того, як дивно переплітаються шляхи долі.

Попри біль, який колись пережила дитина, Лілія переконана, що все сталося правильно. Її сім’я — це вибір любові, а не крові. Вона з гордістю говорить про сина і вважає, що їхня історія може надихнути інших батьків, які приймають у родину дітей з дитячих будинків.

Нове звинувачення у справі про корупцію щодо Андрія Павелка та інших функціонерів українського футболу

Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку висунули нове звинувачення в рамках кримінального розслідування щодо корупційних схем у футболі. За даними слідства, він разом із групою інших високопосадовців футбольної федерації заволодів коштами, що надійшли від УЄФА у 2015–2016 роках. Мова йде про суму 9,32 млн євро, які мали бути використані на розвиток українського футболу, однак були незаконно присвоєні.

Ця справа стала новим етапом у розслідуваннях, що стосуються фінансових порушень на найвищому рівні спортивного керівництва в Україні. Окрім Андрія Павелка, серед фігурантів знаходяться інші колишні функціонери, зокрема Володимир Генінсон, колишній президент Української Прем’єр-Ліги, а також екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак та колишній генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький. Крім того, до справи залучена Катерина Краснокутська, яка під час депутатської діяльності Павелка у Верховній Раді працювала його помічницею.

За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.

Головний тренер молодіжної збірної України Унаї Мельгоса оголосив список на матчі проти Угорщини та Хорватії

Головний тренер молодіжної збірної України, Унаї Мельгоса, представив склад гравців, які готуватимуться до важливих матчів у рамках кваліфікації до чемпіонату Європи. «Синьо-жовті» зіграють проти команд Угорщини U-21 та Хорватії U-21 у жовтневі дні. До списку викликаних потрапило 24 футболісти, серед яких є кілька нових облич, а також п’ятеро легіонерів, що виступають в провідних європейських лігах: Італії, Угорщині, Англії та Німеччині.

Особливу увагу привертає форвард італійського клубу «Емполі» Богдан Попов. Нападник, який вперше отримав виклик до молодіжної збірної, вже здобув хорошу репутацію у Серії А. В поточному сезоні він стабільно виступає у складі «Емполі», забивши чотири голи у шести матчах чемпіонату. Цей результат став не лише підтвердженням його класу, а й важливим фактором у рішеннях тренерського штабу щодо його включення до списку збірної.

Найбільше представництво у команді має луганська «Зоря», яка делегувала трьох гравців.

Склад збірної України U-21 на жовтневі поєдинки кваліфікації до Євро-2027:

Воротарі: Назар Домчак, Іван Пахолюк, Ілля Попович Захисники: Михайло Протасевич, Сергій Корнійчук, Ілля Крупський, Владислав Захарченко, Тарас Михавко, Віталій Холод, Богдан Слюбик, Микола Огарков Півзахисники: Олег Федор, Роман Саленко, Артем Слесар, Андрій Маткевич, Іван Лосенко, Антон Глущенко, Віктор Цуканов, Артем Гусол, Тимур Тутєров, Іван Варфоломєєв, Євгеній Пастух Нападники: Артем Степанов, Богдан Попов.

Київське “Динамо” на порозі змін: тренерські перестановки та нові виклики

Київське «Динамо» переживає складний старт сезону 2025/26, що змушує все більше обговорювати ситуацію в команді. Після трьох безпереможних матчів поспіль і поразок на міжнародній арені — спочатку у Лізі чемпіонів, а згодом і в Лізі Європи, клуб опинився в центрі критики з боку своїх уболівальників і експертів. Все більше у фокусі обговорень стає майбутнє головного тренера Олександра Шовковського. Його відставка з посту наставника «Динамо» виглядає все ймовірнішою, а в команді і серед фанатів дедалі частіше лунають припущення щодо можливих змін у тренерському штабі.

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у подкасті BurBuzz на YouTube було озвучено, що головним претендентом на пост нового головного тренера київського клубу є хорватський спеціаліст Ігор Йовічевіч. Автор подкасту наголосив, що кандидатура Йовічевіча виглядає дуже перспективною для «Динамо» на фоні поточного стану справ в команді. Йовічевіч уже має досвід роботи з молодіжними командами, а також проявив себе в українському футболі, тренуючи «Шахтар» U-19. Його стилістика гри і підхід до роботи з молодими футболістами можуть стати тим самим фактором, який дозволить «Динамо» повернутися на вищі позиції.

Поки що у клубі немає офіційних заяв про зміну тренера: керівництво та спортивний відділ працюють у посиленому режимі, а вболівальники й експерти уважно стежать за внутрішніми переміщеннями і кадровими сигналами. Ситуацію додатково ускладнює щільний календар: «Динамо» вже готується до 1/8 фіналу Кубка України, де суперником стало «Шахтар», а в єврокубках команда стикнеться з непростими опонентами — серед них «Фіорентина» та «Крістал Пелас» у Лізі конференцій УЄФА.

Як розвиток подій відобразиться на рішенні керівництва та коли можливе остаточне рішення щодо тренерської посади — поки що залишається під питанням. Клубу потрібно відновити результативність і стабільність гри, аби уникнути подальшого загострення дискусії навколо тренерського штабу та зберегти позиції в національному чемпіонаті й єврокубках.

Беленюк вийшов у чвертьфінал Олімпіади-2024 з греко-римської боротьби

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У матчі проти китайського спортсмена Цяня Хайтао Беленюк впевнено здобув перемогу з рахунком 7:1, підтвердивши свій статус одного з фаворитів змагань.

У чвертьфіналі Беленюк зустрінеться з казахстанцем Нурсултаном Турсиновим.

Ще один українець, Парвіз Насібов, вийшов чвертьфінал Олімпіади-2024 у греко-римській боротьбі увазі до 67 кг у сутичці проти сербського борця Мате Немеша.

У чвертьфіналі Насібов зустрінеться із киргизстанцем Амантуром Ісмаїловим.

Наступні поєдинки, як очікується, відбудеться приблизно о 13:50.

На Олімпіаді у жіночих синхронних стрибках Україна зайняла 7-ме місце, – найкращий результат нашіх спортсменок

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

У жіночих синхронних стрибках з 10-метрової вишки Україна показала найкращий результат за всю історію виступів на Олімпіадах. Україна опинилась на сьому місці у фіналі синхронних стрибків з вишки. Про це УНН повідомляє із посиланням на “Суспільне Спорт”.

Україну у цьому виді стрибків у воду представляв дует Ксенії Байло та Софії Лискун.

Дівчата отримали 285 балів. Цей результат став найкращим для України в історії у жіночих синхронних стрибках у воду з 10-метрової вишки на рівні Олімпійських ігор.

Золото здобув Китай, срібло — Північна Корея, а бронзу — Велика Британія.

Як зазначається, у жіночих синхронних стрибках з 10-метрової вишки Україна була представлена на Олімпіаді вперше за 12 років.

Український стрілець Сергій Куліш кваліфікувався до фіналу Олімпіади-2024 у стрільбі

За повідомленням адвоката підозрюваного, Ігоря Сулими, його клієнт послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття захищає громадян від самозвинувачення та дозволяє не надавати інформацію, яка може бути використана проти них у суді.

У кваліфікаційних змаганнях Куліш продемонстрував відмінний результат, зайнявши третє місце з 592 балами.

Перший результат – за китайцем Юкуном Лю – 594 бали, що є олімпійським рекордом у кваліфікаціях. Друга позиція – у спортсмена з Норвегії Джон-Германа Хегга – 593 бали.

Загалом кваліфікувалися 8 гравців. Фінал відбудеться в четвер, 1 серпня, о 10:30 за місцевим часом.

Україна програла Аргентині та залишила Олімпіаду

Останній матч групового етапу проти збірної Аргентини став вирішальним для української команди. На жаль, наші футболісти поступилися з рахунком 0:2, що означало завершення олімпійського шляху для України.

Голи забили Альмада на 47-й хвилині і Медіна на 90-й.

Перед завершальний третім туром в групі В, де грає Україна, була максимально заплутана ситуація – всі команди мали по три бали.

Фаворит групи Аргентина програла в першому турі збірній Марокко, а Україна неочікувано поступилася Іраку.

В другому турі українці і аргентинці виграли в своїх суперників – марокканців і іракців, відповідно. Тож перед завершальним туром шанси посісти дві перші позиції і, відповідно, вийти з групи в плей-офф теоретично мали усі команди.

Щоб не зважати на додаткові показники, українські футболісти мали вигравати в збірної Аргентини. Будь-який інший результат ставив під питанням подальшу участь української збірної на турнірі.

Футбольна збірна України вперше бере участь в Олімпіаді. Раніше їй ніколи не вдавалося відібратись на цей турнір.

Участь у цьогорічних змаганнях збірна під керівництвом тренера Руслана Ротаня собі забезпечила влітку минулого року.

Тоді збірна гравців віком до 21 року (U-21) на чемпіонаті Європи змогла пробитися до четвірки найсильніших і отримала право поїхати на Олімпіаду-2024.

Згідно з правилами Олімпіади, до футбольної збірної можна включити 15 гравців віком до 23 років, а також трьох футболістів старше цього віку.

Автор фото,Reuters

Однак через насичений футбольний графік сезону 2023/24 Україна не змогла доєднати до своєї олімпійської команди своїх найсильніших гравців. Зокрема легіонерів з клубів англійської Прем’єр-ліги: Олександра Зінченка, Іллю Забарного і Михайла Мудрика.

Дехто з них відверто заявив, що не має сил і бажання їхати на Олімпіаду і планує зосередитись на клубному футболу, інших гравців не відпустило керівництво клубів.

Тож на олімпійський турнір Україна прибула не в найсильнішому складі. За оцінками букмекерів, шанси українців вибороти золоту медаль складають 18 до 1.

У рейтингу олімпійських футбольних збірних вона перебуває на 6-7 місцях.

Еліна Світоліна розпочала виступи на Олімпіаді-2024 з впевненої перемоги

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

Наступною суперницею української тенісистки стане або американка Джесіка Пегула (№6 WTA), або швейцарка Вікторія Голубич (№79 WTA). Цей матч визначить, з ким Світоліна зустрінеться у другому раунді.

Еліна Світоліна, колишня третя ракетка світу, є найкращою тенісисткою в історії України. На Олімпійських іграх у Токіо-2020 вона завоювала бронзову медаль, що стало першою олімпійською нагородою незалежної України у тенісі.

На церемонії відкриття Ігор-2024 у Парижі Світоліна разом із плавцем Михайлом Романчуком несла прапор України, символізуючи силу і єдність українських спортсменів на міжнародній арені.

Що думають українці про мирні переговори з РФ та умови для закінчення війни

Результати опитування відображають складність ситуації та неоднозначність громадської думки щодо шляхів вирішення конфлікту. Експерти зазначають, що такі дані потребують ретельного аналізу та врахування різних факторів, які могли вплинути на відповіді респондентів.

43.9% українців заявили, що настав час для мирних переговорів із РФ, свідчать дані опитування Центру Разумкова, які наводить видання “Дзеркало тижня”.

35% із цим не згодні, 21.1% не змогли відповісти.

При цьому більшість опитаних проти виконання умов Путіна для закінчення війни: виведення військ із чотирьох областей (проти – 82.8%) і фіксація їх за Росією (83.6%), скасування санкцій (76.9%) і нейтральний статус (58.5%).

При цьому підтримали б нейтральний статус 22%. Найбільше цей відсоток на півдні – 39%.

На запитання, на яких умовах має бути закінчена війна, 51,5% сказали, що на умовах повернення до кордонів 1991 року, 25,8% – на лінію розмежування лютого 2022 року, 9,4% – за нинішньою лінією фронту. Ще 13,2% вагалися з відповіддю.