Спорт

На Полтавщині подружжя прокурорів — Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна — опинилися у центрі суспільної уваги через користування поширеною в регіоні практикою дострокового оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обидва отримали право на пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на своїх посадах у прокуратурі, поєднуючи статус пенсіонерів зі статусом діючих службовців.

Механізм, яким скористалося подружжя, добре відомий у професійному середовищі: ранній вихід на спеціальну пенсію фактично не означає припинення трудової діяльності. Навпаки, прокурори можуть і надалі займати керівні чи процесуальні посади, отримуючи повний розмір заробітної плати. Це дозволяє паралельно отримувати й значні пенсійні виплати — понад пів мільйона гривень на рік кожному.

За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Голова фракції «Слуга народу» в Черкаській обласній раді Араік Мкртчян став фігурантом гучного обговорення після оприлюднення інформації про значне оновлення сімейного автопарку в період повномасштабної війни. Журналіст Василь Крутчак, аналізуючи дані з державних реєстрів та офіційних документів, повідомив, що родина депутата придбала відразу три дорогі позашляховики, оформивши їх на його доньку Анну Араіківну.

За наданою інформацією, перше авто — BMW X4 2022 року випуску — зареєстрували на ім’я доньки 20 червня 2023 року. Лише через півтора місяця, 2 серпня, у власність Анни Мкртчян перейшов уже інший автомобіль — BMW X5 2023 року, що належить до ще вищого цінового сегмента. Завершив низку придбань престижний MERCEDES-BENZ GLS 450 D 2024 року, який був оформлений на неї 18 числа відповідного місяця, завершивши формування нового сімейного автопарку.

Це не перший раз, коли статки Мкртчяна та майно його родини опиняються в центрі уваги антикорупційних органів і медіа. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що депутат Черкаської міськради (де Мкртчян також був обранцем) не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень і занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіля BMW, оформленого на дружину. Про це йшлося, зокрема, в розслідуванні черкаського видання «18000», а згодом в офісі генерального прокурора повідомили йому про підозру у неправдивому декларуванні.

Сам Мкртчян тоді заявляв, що вартість автомобіля була вказана з огляду на особливості угоди купівлі-продажу, а різницю з ринковою ціною пояснював «домовленістю всередині сім’ї». Однак саме цей епізод зробив його «клієнтом» НАЗК і поставив під сумнів прозорість його декларацій.

Нинішня історія з трьома люксовими автівками, оформленими на доньку, лише посилює суспільні питання до походження статків політика. Вона особливо контрастує з реаліями повномасштабної війни, коли значна частина українців втрачає майно, бізнес і житло, а військові та волонтери збирають кошти на автомобілі для фронту буквально по гривні.

Журналісти й місцеві активісти звертають увагу й на політичний контекст. Араік Мкртчян вважається близьким до заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, а його вплив у місцевих радах виходить далеко за межі формального статусу голови фракції. У поєднанні з історією про незадекларовані мільйони та занизену вартість BMW, оформленого на дружину, нові дані про автівки доньки формують для нього стійкий імідж «багатого депутата», який активно переписує активи на членів родини.

Формально реєстрація майна на доньку не є прямим порушенням закону. Однак у контексті вже наявних претензій НАЗК та підозри в неправдивому декларуванні така поведінка сприймається як спроба розпорошити активи в родині й зменшити ризики додаткових запитань від контролюючих органів. Антикорупційні експерти наголошують: подібні кейси мають перевірятися не лише за лінією декларування, а й з погляду можливого незаконного збагачення та відповідності доходів рівню витрат.

Поки що сам Мкртчян публічно не коментував інформацію журналіста Крутчака про автівки доньки. Однак з огляду на резонанс, який спричинила історія з «дешевим BMW» дружини, нова хвиля запитань до його майна та стилю життя, ймовірно, лише посилить тиск на правоохоронні органи з вимогою надати публічну і вичерпну відповідь.

Вінгер лондонського «Челсі» Михайло Мудрик, за інформацією британського видання GiveMeSport, має шанс повернутися до гри значно раніше, ніж це прогнозували після допінгового скандалу. Посилаючись на інсайдерське джерело, медіа стверджує, що українець не відбуватиме максимальний чотирирічний термін дискваліфікації, який зазвичай застосовується у подібних випадках.

За даними розслідування, клуб не втратив довіри до свого гравця й розглядає майбутнє Мудрика в довгостроковій перспективі. Усередині «Челсі» вже створюється покроковий план його повернення до змагального ритму. Головна ідея полягає у тому, щоб допомогти вінгеру швидко відновити фізичну форму та повернути впевненість після вимушеної паузи.

«Страсбур» входить до пулу клубів, пов’язаних із консорціумом BlueCo, який володіє і «Челсі», тому такий маршрут виглядає логічним з точки зору структури власності й контролю за гравцем.

Офіційних заяв від Футбольної асоціації Англії чи самого «Челсі» щодо скорочення дискваліфікації наразі немає, йдеться саме про інформацію інсайдера, яку поширюють медіа.

У грудні 2024 року стало відомо, що Михайло Мудрик склав позитивний допінг-тест, після чого його тимчасово відсторонили від футболу.

Згодом Футбольна асоціація Англії офіційно звинувачила гравця у порушенні антидопінгових правил, підтвердивши, що в організмі було виявлено заборонену речовину мельдоній. Під юрисдикцією ФА Мудрик теоретично може отримати дискваліфікацію до чотирьох років, якщо порушення буде доведено.

Українець від самого початку наполягає, що ніколи свідомо не вживав заборонених препаратів, а позитивний тест став для нього «повним шоком». Для захисту у справі він залучив спеціалізовану юридичну фірму, яка вже працювала з резонансними допінг-кейсами інших відомих спортсменів.

Наразі процес розгляду триває, і будь-яке рішення щодо остаточного терміну дискваліфікації має ухвалити відповідна дисциплінарна інстанція. Повідомлення про скорочення максимально можливого строку поки що базуються виключно на джерелах, близьких до клубу, а не на офіційному вердикті.

Якщо інформація про майбутню оренду підтвердиться, це буде сигналом, що у «Челсі» розраховують не списувати Мудрика, а поступово повернути його у великий футбол через менш тискований, але конкурентний чемпіонат. Ліга 1 уже не раз використовувалася топ-клубами як майданчик для «перезапуску» кар’єр гравців після травм чи криз.

Для українського вінгера такий варіант означатиме шанс не тільки відновити ігрову форму, а й частково реабілітувати репутацію, якщо дисциплінарні органи справді обмежаться меншим терміном покарання.

На українсько-словацькому кордоні співробітники правоохоронних органів зафіксували черговий випадок порушення митних правил. Під час перевірки на митному посту «Ужгород автомобільний» у 48-річного мешканця Харківської області було виявлено значну суму незадекларованої іноземної валюти. Інцидент стався під час стандартного огляду транспортного засобу, коли митники запідозрили невідповідність заявлених даних і вирішили провести поглиблену перевірку.

Під час детального огляду автомобіля правоохоронці натрапили на приховані пакунки, у яких містилися валютні купюри різного номіналу. За попередньою інформацією, сума значно перевищувала дозволений до бездеклараційного переміщення ліміт. Чоловік не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність переміщення коштів, та не зазначив їх у митній декларації, чим порушив чинні норми законодавства щодо фінансового контролю на кордоні.

Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

На паризькому стадіоні «Парк-де-Пренс» відбувся черговий матч групи D кваліфікації чемпіонату світу 2026 року, де збірна України зазнала тяжкої поразки від національної команди Франції. Господарі продемонстрували повну ігрову перевагу та здобули перемогу з розгромним рахунком 4:0, залишивши українським футболістам мінімум шансів на будь-який позитивний результат.

Поєдинок довгий час залишався без голів, однак після перерви французи різко додали в темпі й агресії. Рахунок відкрив Кіліан Мбаппе, впевнено реалізувавши пенальті на 55-й хвилині. Українська збірна намагалася вирівняти гру, але не встигала за швидкістю та технікою суперників.

Після цієї поразки збірна України залишилася на третій позиції у групі з 7 очками, поступаючись Ісландії за різницею забитих та пропущених м’ячів. Франція з 13 балами гарантувала собі перше місце та вихід на чемпіонат світу. На останній позиції групи — Азербайджан з одним очком.

У заключному турі 16 листопада українці в номінально домашньому матчі приймуть Ісландію, а Франція на виїзді зіграє з Азербайджаном. Важливість цього матчу для України зростає, адже від результату залежатиме шанс потрапити до плей-оф відбору ЧС-2026.