Спорт

Перше усвідомлення: емоційна історія Лілії Подкопаєвої та її сина Вадима

Олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва поділилася емоційною та дуже особистою історією з життя її родини. Вона розповіла про той момент, коли її син Вадим, який був усиновлений, дізнався про своє походження. Це сталося, коли йому було лише три роки, і випадковість відіграла в цьому важливу роль. Все сталося під час поїздки з бабусею, коли вони проїжджали повз дитячий будинок. Вадим, не знаючи всього, запитав: «А ти мене там знайшла?» Це питання було для Лілії шоком, адже вона не була готова до такого серйозного розмови з дитиною. Виявилося, що саме її мама, бабуся Вадима, поділилася цією інформацією з хлопчиком.

Лілія зізналася, що спочатку її охопила паніка, оскільки вона не була підготовлена до такого моменту, але згодом зрозуміла, що ця ситуація пройшла природно. Вона не сердиться на маму, адже бачить в цьому позитивний аспект — етап усвідомлення, який насправді був необхідним і виявився менш болючим, ніж вона очікувала. Спортсменка з вдячністю ставиться до того, що правда про усиновлення була відкрита в такий природний спосіб. Вона впевнена, що цей досвід стане важливим етапом у житті її сина, а також сприятиме розвитку їхніх відносин.

Подкопаєва підкреслила, що для неї не важливо, хто народив дитину. Головне — любов, турбота та тепло, які дитина отримує щодня. Вадим ріс у прийнятті й підтримці, не відчуваючи себе «іншим». Він ніколи не намагався знайти біологічних батьків, які добровільно відмовилися від нього та не з’явилися навіть на суді.

Сьогодні Вадим навчається у Технологічному інституті Джорджії, тому самому кампусі, де збірна України жила під час Олімпіади 1996 року, коли Лілія здобула свій історичний тріумф. Для неї це стало зворушливим «флешбеком», подарунком від сина та символом того, як дивно переплітаються шляхи долі.

Попри біль, який колись пережила дитина, Лілія переконана, що все сталося правильно. Її сім’я — це вибір любові, а не крові. Вона з гордістю говорить про сина і вважає, що їхня історія може надихнути інших батьків, які приймають у родину дітей з дитячих будинків.

Нове звинувачення у справі про корупцію щодо Андрія Павелка та інших функціонерів українського футболу

Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку висунули нове звинувачення в рамках кримінального розслідування щодо корупційних схем у футболі. За даними слідства, він разом із групою інших високопосадовців футбольної федерації заволодів коштами, що надійшли від УЄФА у 2015–2016 роках. Мова йде про суму 9,32 млн євро, які мали бути використані на розвиток українського футболу, однак були незаконно присвоєні.

Ця справа стала новим етапом у розслідуваннях, що стосуються фінансових порушень на найвищому рівні спортивного керівництва в Україні. Окрім Андрія Павелка, серед фігурантів знаходяться інші колишні функціонери, зокрема Володимир Генінсон, колишній президент Української Прем’єр-Ліги, а також екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак та колишній генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький. Крім того, до справи залучена Катерина Краснокутська, яка під час депутатської діяльності Павелка у Верховній Раді працювала його помічницею.

За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.

Головний тренер молодіжної збірної України Унаї Мельгоса оголосив список на матчі проти Угорщини та Хорватії

Головний тренер молодіжної збірної України, Унаї Мельгоса, представив склад гравців, які готуватимуться до важливих матчів у рамках кваліфікації до чемпіонату Європи. «Синьо-жовті» зіграють проти команд Угорщини U-21 та Хорватії U-21 у жовтневі дні. До списку викликаних потрапило 24 футболісти, серед яких є кілька нових облич, а також п’ятеро легіонерів, що виступають в провідних європейських лігах: Італії, Угорщині, Англії та Німеччині.

Особливу увагу привертає форвард італійського клубу «Емполі» Богдан Попов. Нападник, який вперше отримав виклик до молодіжної збірної, вже здобув хорошу репутацію у Серії А. В поточному сезоні він стабільно виступає у складі «Емполі», забивши чотири голи у шести матчах чемпіонату. Цей результат став не лише підтвердженням його класу, а й важливим фактором у рішеннях тренерського штабу щодо його включення до списку збірної.

Найбільше представництво у команді має луганська «Зоря», яка делегувала трьох гравців.

Склад збірної України U-21 на жовтневі поєдинки кваліфікації до Євро-2027:

Воротарі: Назар Домчак, Іван Пахолюк, Ілля Попович Захисники: Михайло Протасевич, Сергій Корнійчук, Ілля Крупський, Владислав Захарченко, Тарас Михавко, Віталій Холод, Богдан Слюбик, Микола Огарков Півзахисники: Олег Федор, Роман Саленко, Артем Слесар, Андрій Маткевич, Іван Лосенко, Антон Глущенко, Віктор Цуканов, Артем Гусол, Тимур Тутєров, Іван Варфоломєєв, Євгеній Пастух Нападники: Артем Степанов, Богдан Попов.

Київське “Динамо” на порозі змін: тренерські перестановки та нові виклики

Київське «Динамо» переживає складний старт сезону 2025/26, що змушує все більше обговорювати ситуацію в команді. Після трьох безпереможних матчів поспіль і поразок на міжнародній арені — спочатку у Лізі чемпіонів, а згодом і в Лізі Європи, клуб опинився в центрі критики з боку своїх уболівальників і експертів. Все більше у фокусі обговорень стає майбутнє головного тренера Олександра Шовковського. Його відставка з посту наставника «Динамо» виглядає все ймовірнішою, а в команді і серед фанатів дедалі частіше лунають припущення щодо можливих змін у тренерському штабі.

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у подкасті BurBuzz на YouTube було озвучено, що головним претендентом на пост нового головного тренера київського клубу є хорватський спеціаліст Ігор Йовічевіч. Автор подкасту наголосив, що кандидатура Йовічевіча виглядає дуже перспективною для «Динамо» на фоні поточного стану справ в команді. Йовічевіч уже має досвід роботи з молодіжними командами, а також проявив себе в українському футболі, тренуючи «Шахтар» U-19. Його стилістика гри і підхід до роботи з молодими футболістами можуть стати тим самим фактором, який дозволить «Динамо» повернутися на вищі позиції.

Поки що у клубі немає офіційних заяв про зміну тренера: керівництво та спортивний відділ працюють у посиленому режимі, а вболівальники й експерти уважно стежать за внутрішніми переміщеннями і кадровими сигналами. Ситуацію додатково ускладнює щільний календар: «Динамо» вже готується до 1/8 фіналу Кубка України, де суперником стало «Шахтар», а в єврокубках команда стикнеться з непростими опонентами — серед них «Фіорентина» та «Крістал Пелас» у Лізі конференцій УЄФА.

Як розвиток подій відобразиться на рішенні керівництва та коли можливе остаточне рішення щодо тренерської посади — поки що залишається під питанням. Клубу потрібно відновити результативність і стабільність гри, аби уникнути подальшого загострення дискусії навколо тренерського штабу та зберегти позиції в національному чемпіонаті й єврокубках.

Півстоліття історії: перший український електромобіль відзначає 50-річчя свого створення

У світі автомобільної індустрії завжди нас вражають як нові технології та інновації, так і ретро-техніка, яка відображає винахідливість минулих поколінь. Один із таких унікальних екземплярів — український електромобіль, який вразив своєю оригінальністю та неординарністю. Цей саморобний електромобіль, створений понад півстоліття тому, використовує агрегати серійних радянських автомобілів та має неперевершений характер.

У Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші зберігається цей унікальний експонат, що додає йому особливого історичного значення. Створений у технічному гуртку ліцею, цей електромобіль є свідченням того, як навіть у далекому минулому в Україні було місце для інновацій та експериментів у автомобільній галузі.

Хоча характеристики цього електрокара залишаються невідомими, його унікальність полягає в простоті конструкції та використанні відновлених деталей з існуючих автомобілів. Органи керування є надзвичайно простими, що свідчить про те, що навіть у ті далекі часи створення автомобіля прагнули до доступності та простоти.

Історія українського електромобіля — це не лише історія автомобільного прогресу, а й приклад винахідливості та наполегливості українських механіків та інженерів. Цей експериментальний проект є частиною спадщини та пам'яті про те, що навіть у найскладніших часах талановитість та винахідливість знаходять свій вираз у творчості та технологічних рішеннях.

Український електромобіль, створений понад півстоліття тому, є не лише технічним досягненням, а й символом винахідливості та наполегливості українських механіків. Цей експериментальний проект відображає дух творчості та впевненості у власних можливостях, що зумовило його створення навіть у складні часи минулого. Збережений у Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші, цей електромобіль є свідченням того, що інноваційний дух та бажання досягти нових вершин завжди були притаманні українським інженерам та механікам.

Український тренер Ігор Касьяненко змінює “Чорноморець” на Маямі: перспективи за океаном

Фахівець з фізичної підготовки Ігор Касьяненко, який пройшов тривалі тренувальні збори у Туреччині, ухвалив рішення про зміну свого місця проживання і кар'єрного шляху. Він вирішив не повертатися до України, а розпочати нове життя у Сполучених Штатах Америки, зокрема в сонячному Маямі. Після завершення підготовки команди "Чорноморець" до відновлення сезону, 36-річний тренер пішов у відставку.

Згідно з офіційним повідомленням, Ігор Касьяненко виїхав разом з делегацією "Чорноморця" за межі України за дозволом Міністерства молоді та спорту. Проте в обумовлені строки він не повернувся. Тренер приєднався до тренерського штабу "Чорноморця" у січні 2022 року після попередніх робочих досвідів у казахській "Астані", "Шахтарі" з білоруського Солігорська, луганській "Зорі" та житомирському "Поліссі".

Цей випадок став ще одним прикладом використання тимчасового дозволу на виїзд за кордон для зміни місця проживання та кар'єрних перспектив. Раніше подібний крок зробили представники медіавідділу криворізького "Кривбасу" та гравці донецького "Шахтаря".

У висновках можна зазначити наступне:

• Ігор Касьяненко, фахівець з фізичної підготовки, прийняв рішення про переїзд до Сполучених Штатів Америки, поки не повертаючись з тривалих тренувальних зборів у Туреччині.

• Цей випадок свідчить про зростаючу популярність переїзду за кордон серед українських спортивних фахівців та гравців.

• Такий переїзд є одним із способів для спортивних працівників отримати нові професійні можливості та розширити горизонти кар'єри.

• Крім того, випадок Ігоря Касьяненка показує важливість тимчасових дозволів на виїзд за кордон для реалізації таких кар'єрних змін.

• Цей приклад може вплинути на інших українських спортивних фахівців, що розглядають подібні можливості, та надихнути їх на активні дії у пошуку нових шляхів у своїй кар'єрі.

Українські біатлоністи відраховані від участі у етапах Кубка світу: причини та наслідки

Недачі чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу наступного сезону матимуть відбиток на кількості представників команди на майбутніх змаганнях. Згідно з оновленою політикою, вже з наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох спортсменів на перегонах. Результати сезону Кубку світу підтверджують, що збірна України зайняла лише 11-е місце в загальному заліку Кубка націй. Це виходить за межі топ-10, що означає зменшення ліцензованої кількості учасників команди. Раніше Україна надсилала на старт п'ятьох біатлоністів, але через несприятливі результати доведеться скоротити їхню кількість. Також варто відзначити, що збірна Норвегії виявилася переможцем Кубка націй і великим відривом випередила інших учасників. Таким чином, команда України відповідно до рейтингу змагань залишається за межами топ-10, що є втратою порівняно з минулими сезонами.

У висновках можна зазначити наступне:

• Недостатні результати чоловічої збірної України з біатлону на Кубку світу вплинули на кількість спортсменів, яких Україна матиме можливість вислати на майбутні етапи змагань.

• Згідно з новими правилами, наступного сезону Україна зможе вислати лише чотирьох представників на перегонах, натомість п'яти.

• Збірна України зайняла 11-е місце в загальному заліку Кубка націй, що виходить за межі топ-10. Це призведе до скорочення кількості учасників команди.

• Варто відзначити перемогу збірної Норвегії, яка значно випередила інших учасників Кубка націй.

• Українська збірна залишається поза топ-10 у рейтингу Кубка націй, що стало втратою у порівнянні з попередніми сезонами.

Ці висновки вказують на потребу у поліпшенні результатів української збірної з біатлону та на вплив цих результатів на її склад на майбутніх змаганнях.

Чемпіонський бій українського нокаутера розривається через росіянську причину

У світі боксу виникла несподівана ситуація, коли у перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі втрутився австралійський боксер російського походження Тім Цзю. Це призвело до скасування бою, в якому Сергій Богачук мав зіткнутися з Себастьяном Фундорою 30 березня у Лас-Вегасі за вакантний титул чемпіона світу в першій середній вазі за версією WBC.

Спробуємо розібратися в цьому непередбаченому обороті подій. Спочатку, американський боксер Себастьян Фундора відмовився від поєдинку за два тижні до запланованого бою. Замість цього, Тім Цзю вирішив взяти участь у поєдинку проти Сергія Богачука за титул WBO, оскільки оригінальний суперник Богачука, Кіт Турман, отримав травму під час тренувань.

Організатори події вирішили організувати для українського боксера бій за тимчасовий титул чемпіона WBC проти американця Браяна Мендоси. Варто відзначити, що Цзю, Фундора та Мендоса співпрацюють з однією й тією ж промоутерською компанією – PBC.

Сам Сергій Богачук, 28-річний український боксер, має вражаючий професійний рекорд з 23 перемогами, всі з них здобуті нокаутом. Єдина поразка українця сталася у 2021 році від Брендона Адамса зі США.

Таким чином, складна ситуація з перенесенням бою і зміною суперника нагадує, що у світі боксу ніщо не може бути передбачено наперед. Відновлення інтриги та очікування на наступні кроки залишають фанатів в напруженому очікуванні на розвиток подій.

• Ситуація з втручанням австралійського боксера російського походження Тіма Цзю в перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі призвела до скасування бою між Сергієм Богачуком та Себастьяном Фундорою.

• Відмова американського боксера від бою спричинила ланцюг непередбачених подій, які вплинули на хід подальших заходів.

• Український боксер Сергій Богачук мав вражаючий професійний рекорд і готовий був до бою за титул чемпіона світу.

• Сприймаючи цю ситуацію, слід зазначити, що світ боксу непередбачуваний і може переживати різні повороти подій, які варто бути готовими прийняти.

• Очікується, що український боксер Сергій Богачук знайде нові можливості для підвищення свого спортивного статусу і відновить свої шляхи до титулу чемпіона світу у майбутньому.

Героїчна перемога: Українська збірна пробилася на Євро-2024 після перемоги над Ісландією

Українська збірна вийшла на Євро-2024 після перемоги над Ісландією у вирішальному матчі плей-офф. У цій захоплюючій зустрічі з рахунком 2:1 гравці зуміли переграти суперників, відновивши баланс у другому таймі та виборовши переможний гол. Вітання команді висловив навіть президент країни. Під керівництвом тренера Сергія Реброва українська збірна гідно представлятиме країну на турнірі у Німеччині, де зіткнеться з сильними суперниками у груповому етапі.

Українська збірна з футболу здобула важливу перемогу над командою Ісландії у плей-офф матчі кваліфікації на Євро-2024. Гра завершилася з рахунком 2:1 на користь України. Попри ранню втрату голу, у другому таймі наша збірна відновила рівновагу та забезпечила собі перемогу завдяки голам Циганкова та Мудрика. Український президент відзначив цей успіх, а команда готується до виступу на Євро-2024 в групі Е разом з Бельгією, Словаччиною та Румунією.

Зміни на вершині: оцінка дій Сирського через призму західних ЗМІ

Згідно зі статтею Washington Post, генерал Олександр Сирський стає новим головнокомандувачем Збройних сил України в період складних випробувань – тривалої війни, нестачі боєприпасів і людей, а також ускладнення процесу залучення допомоги від Заходу. Призначення Сирського вважається несподіванкою, адже він замінює дуже популярного Валерія Залужного. Сирський відомий своєю ефективністю, зокрема за успішну оборону Києва в початкові дні російської агресії та контрнаступ на Харківщині. Однак його керівництво також пов'язане з довготривалими і кровопролитними битвами, зокрема під Бахмутом. Усунення Залужного відбулося на фоні зростаючих викликів на полі бою та ускладнення процесу залучення допомоги. Спираючись на статті WSJ, зазначається, що цей крок несе значні ризики для президента Зеленського, оскільки Залужний мав велику підтримку серед українців і міг би бути серйозним конкурентом для Зеленського у політичних амбіціях.

У світлі згаданих публікацій Reuters і New York Times відзначається роль генерала Олександра Сирського у веденні оборони Києва, звільненні Харківщини та важливих битвах, зокрема під Бахмутом. Зазначається, що його військовий досвід, отриманий ще в радянські часи, формує його стратегію на полі бою, а також викликає деякі суперечки та негативне ставлення серед окремих військових керівників. Незважаючи на це, деякі успіхи, які були досягнуті під його командуванням, підтверджують його ефективність, наприклад, вдала оборона Києва та контрнаступ на Харківщині. Однак, його рішення та тактика у боях під Бахмутом призвели до значних втрат серед військових, що викликало негативне ставлення до нього, навіть наділивши прізвиськом "м'ясник". Politico підкреслює, що цей епітет став символом його непопулярності серед військового персоналу, який називає його також "генералом 200".

У підсумку, статті від Reuters, New York Times та Politico зосередилися на ролі генерала Олександра Сирського в українській військовій діяльності. Його досвід та стратегічні рішення викликали певне суперечливе ставлення відносно його ефективності серед військових керівників. Незважаючи на успіхи, такі як оборона Києва та звільнення Харківщини, його тактика у боях під Бахмутом спричинила значні втрати серед військових та призвела до негативного ставлення до нього у військових колах. Прізвиська "м'ясник" і "генерал 200" стали символами цієї непопулярності. Тим не менш, його керівництво підтверджується деякими важливими успіхами на полі бою, що свідчить про його відданість та спроможність у складних умовах воєнного конфлікту.