Search here...

Спорт

Напруга навколо державного підприємства “Нива” в Умані: працівники б’ють на сполох

Ситуація довкола державного підприємства «Нива» в Умані набуває дедалі більшого резонансу серед місцевої громади, трудового колективу та науковців. Йдеться про господарство, яке протягом багатьох років виконувало не лише виробничу, а й соціальну функцію, забезпечуючи стабільною роботою близько 150 родин. Нині ж працівники заявляють про ризики, що можуть призвести до фактичного знищення підприємства.

За словами співробітників, останнім часом відчувається зростання тиску та невизначеності щодо майбутнього господарства. Люди побоюються можливих кадрових рішень, зміни формату управління або інших кроків, які можуть негативно вплинути на стабільність роботи. Для багатьох родин «Нива» є основним місцем працевлаштування, тому будь-які загрози її діяльності сприймаються як серйозний соціальний виклик для регіону.

У публікаціях також згадували зв’язки Буніна з оточенням фігурантів справи щодо земель Національної академії аграрних наук. За повідомленнями медіа, це провадження розслідує НАБУ, а в матеріалах згадуються нардеп Анатолій Гунько та депутат обласної ради Олександр Поляруш.

Сергій Бунін працює у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. На цьому тлі увагу привертає його декларація. У ній зазначено значний обсяг нерухомості у Києві та Київській області.

Серед активів — земельна ділянка площею 601 м² у передмісті столиці та житловий будинок площею 80,4 м². У відкритих кадастрових даних зафіксовані розбіжності між датами набуття права власності, вказаними у декларації, та датами реєстрації в державному реєстрі.

Окремо задекларовано п’ять земельних ділянок і п’ять житлових будинків по 129,6 м² кожен у ще одному населеному пункті поблизу Києва. За даними відкритих карт, на цій території розташований комплекс таунхаусів. У кадастрі також відображені відмінності в датах реєстрації прав.

У Києві депутат зазначив дві квартири, одна з яких перебуває у спільній частковій власності, а інша використовується на правах користування. Також у декларації вказані два офісні приміщення, один із яких не відображається у відкритому реєстрі нерухомості.

Серед транспортних засобів задекларовано автомобіль Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Окрім цього, депутат користується на умовах оренди двома автомобілями преміум-класу — Mercedes-Benz GLS 450 2017 року та Mercedes-Benz S400 2020 року, власниками яких є українські юридичні особи.

У звітному періоді основним доходом Буніна була заробітна плата народного депутата — 706 249 гривень. Також у декларації зазначено 230 тисяч доларів США готівкою та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах і євро.

Серед компаній, із якими пов’язували депутата, фігурує ТОВ «Грант» (ЄДРПОУ 31301790), де він до 2019 року був керівником. Пізніше право власності перейшло до родичів. Компанія згадувалася у кримінальному провадженні, яке розслідувало Головне слідче управління СБУ. Суд скасував арешт її активів через відсутність установленої причетності до інкримінованих злочинів.

Також у минулому в матеріалах слідства згадувалося ТОВ «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 21457844), діяльність якого припинена у 2014 році. Компанія фігурувала в розслідуванні щодо закупівель у КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг».

Ім’я Буніна також неодноразово згадували у медіа в контексті так званої «групи Павлюка» — кола депутатів, яких пов’язували з бізнесменом Іллею Павлюком. Сам Павлюк не є народним депутатом, а юридичних рішень щодо протиправності таких контактів немає.

Окремий резонанс у 2021 році викликала поява Буніна у Вищому антикорупційному суді, де він разом із колегами взяв на поруки бізнесмена, підозрюваного у наданні неправомірної вигоди. Цей крок тоді став предметом публічної дискусії.

Наразі ситуація довкола державного підприємства «Нива» залишається відкритою. Процесуальних рішень щодо можливих порушень не оприлюднено, а правову оцінку твердженням має надати слідство у разі відкриття відповідних проваджень.

Владислав Гераскевич та заборона на участь у міжнародних змаганнях

Український скелетоніст Владислав Гераскевич опинився в центрі спортивного скандалу після того, як йому заборонили використовувати обладнання під час міжнародних змагань. Цей крок викликав широкий резонанс у спортивних колах, адже Гераскевич є одним із провідних атлетів України в цій дисципліні. Заборона стосується спеціального ковзанярського обладнання, яке спортсмен застосовував для підвищення ефективності своїх заїздів.

За словами представників Федерації бобслею та скелетону України, рішення міжнародних органів прийнято на підставі порушення технічних правил, що регламентують використання спортивного спорядження. Водночас тренери та колеги Гераскевича наголошують, що спортсмен завжди дотримувався норм, і вони вважають це обмеження несправедливим.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив використання цього шолома, аргументуючи рішення правилами щодо нейтральності спортивної символіки.

«МОК забороняє використання мого шолома на офіційних тренуваннях та змаганнях. Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені», — написав Гераскевич.

Він наголосив, що раніше МОК допускав подібні вшанування пам’яті спортсменів в інших країнах, однак цього разу для України, на його думку, застосували окремі обмеження. Скелетоніст повідомив, що готує офіційний запит до комітету та планує відстоювати право виступати саме в цьому шоломі.

На ситуацію відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що на шоломі зображені портрети українських спортсменів, яких убила Росія, зокрема фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув у боях під Бахмутом, та 19-річного біатлоніста Євгена Малишева, якого вбили окупанти поблизу Харкова.

«Дякую прапороносцю нашої збірної Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія», — заявив глава держави.

Президент підкреслив, що місія олімпійського руху полягає у захисті миру та життя, і саме про це, на його думку, говорить ініціатива українського спортсмена.

Історія з забороною шолома вже викликала резонанс у спортивній спільноті та соцмережах. Багато українців розцінили рішення МОК як несправедливе та таке, що обмежує право на вшанування пам’яті загиблих.

ФК “Карпати” оголосив про нового капітана команди

Футбольний клуб «Карпати» зі Львова повідомив про кадрові зміни всередині команди, що стосуються її лідерської структури. Відтепер капітанську пов’язку довірено центральному захиснику, який став новим голосом роздягальні та ключовою фігурою на полі. Рішення було ухвалене тренерським штабом після детального аналізу як ігрових, так і особистісних якостей гравця.

У клубі підкреслюють, що новий капітан користується великою повагою серед партнерів по команді, вирізняється стабільною грою, холоднокровністю в обороні та вмінням брати відповідальність у вирішальні моменти матчів. Саме ці риси стали визначальними при виборі нового лідера, який має об’єднувати колектив і задавати тон як під час тренувального процесу, так і в офіційних поєдинках.

Віцекапітанами команди призначено Амбросія Чачуа та Едсона, який приєднався до «Карпат» узимку після переходу з «Руху». У клубі наголошують, що вибір нового капітана ґрунтується не лише на ігрових показниках, а й на авторитеті футболіста, його професійній поведінці та дисципліні в колективі.

Зміна капітана стала наслідком інциденту, що стався 7 лютого під час зборів у Іспанії. Перед контрольним матчем проти шведського ГАІКа Денис Мірошниченко звернувся до команди російською мовою, що викликало гостру внутрішню реакцію. Поєдинок завершився поразкою «Карпат» з рахунком 0:1, після чого дискусія всередині команди лише загострилася.

У пресслужбі клубу зазначили, що ухвалені кадрові рішення мають на меті посилення командного духу, підтримку внутрішньої дисципліни та підкреслення цінностей, яких дотримується клуб. Владислав Бабогло вже приступив до виконання обов’язків капітана та провів перші настанови для команди в новому статусі.

Повернення Росії до міжнародного спорту: застереження Жана Беленюка

Народний депутат України та олімпійський чемпіон Жан Беленюк висловив занепокоєння тенденціями, які можуть призвести до масштабного повернення Російської Федерації у міжнародний спортивний простір уже у 2026 році. Йдеться не лише про участь російських спортсменів у змаганнях, а й про можливість виступів під власною державною символікою. На думку Беленюка, ці процеси вже запущені, розвиваються досить активно і дедалі більше нагадують сформовану реальність, а не віддалені припущення.

За його словами, останні рішення та сигнали з боку окремих міжнародних спортивних інституцій свідчать про поступове пом’якшення позиції щодо країни-агресора. Це відбувається на тлі повномасштабної війни проти України, що, на переконання депутата, створює небезпечний прецедент. Спорт у такій ситуації ризикує стати інструментом політичної легітимізації держави, яка грубо порушує міжнародне право.

«Це вже можна констатувати як факт. Справедливо це? Ні, не справедливо. Але це політика. А ми давно зрозуміли, що спорт — її невід’ємна частина, і частина далеко не завжди справедлива», — зазначив він.

На цьому тлі українські спортсмени також повідомляють про зміну настроїв у міжнародних структурах. Раніше олімпійці розповідали, що Міжнародний олімпійський комітет закликав їх утриматися від антиросійських акцій та публічних протестів під час майбутньої зимової Олімпіади-2026.

Крім того, останнім часом низка міжнародних спортивних федерацій поступово пом’якшує або повністю знімає обмеження щодо участі російських атлетів у змаганнях. У деяких видах спорту їм уже дозволяють виступати в нейтральному статусі, а подекуди обговорюється й можливість повернення національної символіки.

Експерти зазначають, що така політика може викликати додаткову напругу, адже Україна неодноразово наполягала на повній ізоляції російського спорту через війну. Водночас міжнародні організації дедалі частіше апелюють до принципу «поза політикою», що на практиці виглядає суперечливо.

Таким чином, питання участі Росії у великих турнірах, включно з Олімпіадою, може стати одним із найбільш дискусійних у світовому спорті найближчого року.

Експосадовець Міноборони Лієв залишився на волі після підозрілого заволодіння майже 1,5 мільярдами гривень

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо експосадовця Міністерства оборони України, Олександра Лієва, що став обвинуваченим у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, майже півтора мільярда гривень. Його адвокат, Назар Кульчицький, повідомив Суспільному про те, що суд ухвалив рішення звільнити Лієва під особисте зобов’язання, замінюючи запобіжний захід утримання під вартою.

Адвокат наголосив на тому, що суддя прийняв це рішення, не дочекавшись прокурора, який був відсутній на засіданні з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки обвинувачення у зловживанні.

Суддя Ярослав Шкодін, висловивши своє здивування відсутністю обвинувачення, підкреслив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може бачити суд.

Лієва вже раніше взяли під варту з великою заставою, але його відпустили під особисте зобов’язання. ВАКС ухвалив рішення скасувати це раніше прийняте рішення, але через закінчення терміну утримання під вартою, Лієв залишився без запобіжного заходу.

Ухвалюючи рішення 17 квітня, ВАКС вирішив не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення. Це означає, що Лієв залишається без запобіжного заходу, а його справа продовжує вивчатися.

Загальний висновок з цієї статті полягає в тому, що експосадовець Міноборони, Олександр Лієв, підозрюваний у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, залишився без запобіжного заходу після рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС). Суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання, оскільки не було достатніх доказів для підтримки обвинувачення з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це рішення створює певні питання стосовно ефективності розслідування корупційних справ та можливості впливу на них, а також підкреслює важливість незалежного судового процесу в боротьбі з корупцією в Україні.

Масове підтримання: 25 тисяч українців вимагають мобілізації правоохоронців та держслужбовців

Петиція, спрямована до президента, вже стала масовим виразом волі українців. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про те, наскільки важливою є ця ініціатива для громадян. Автори петиції пропонують конкретні заходи, спрямовані на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери.

Цікаво, що порівняно з попереднім зусиллям, яке стосувалося мобілізації депутатів і чиновників, ця петиція зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший термін — всього за 3 дні. Попередня ініціатива вимагала 87 днів і значної медійної підтримки, щоб досягти свого мети. На жаль, навіть після набору необхідної кількості голосів, вона перебуває на розгляді вже протягом 4,5 місяців.

Тим не менш, успіх поточної петиції свідчить про зростаючу активність та свідомість громадян. Це також підтверджує, що суспільство стає більш свідомим своїх прав та можливостей впливу на владні структури. Перехід від тривалих очікувань до швидкого реагування на важливі питання стає все більш характерним для сучасної України.

У висновках можна підкреслити наступне:

• Масове підтримання петиції про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери свідчить про високу активність громадян та їх бажання брати участь у формуванні владної політики.

• Зібрання необхідної кількості голосів за короткий термін свідчить про зростаючу ефективність та мобілізацію громадських ініціатив.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час, необхідний для збору підписів та впливу на владні структури, значно скоротився, що свідчить про зростання громадянської активності та швидкість реагування на соціально важливі питання.

• Протягом останніх років спостерігається зростання свідомості громадян щодо їхніх прав та можливостей впливу на дії влади, що сприяє формуванню більш відповідального та взаємодійного суспільства.

За три дні зібрано 25 тисяч голосів під петицією про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців: громадяни вимагають дій

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, зареєстрована та набрала 25 тисяч голосів лише за три дні. Це свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у питаннях реформування державного апарату та забезпеченні належного функціонування правоохоронних органів. Ініціатор петиції висловлює пропозицію щодо надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні та комунальні установи, а також в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів та чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді президента Зеленського вже 4,5 місяці.

Варто зазначити, що восени 2023 року українські громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, але тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання зацікавленості населення у питаннях реформування влади та підвищення її ефективності.

У висновку можна зазначити, що петиція, яка стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала значну кількість голосів українських громадян лише за три дні. Це свідчить про активний інтерес громадян до питань реформування влади та підвищення ефективності роботи державних структур.

Також варто відзначити, що подібні ініціативи набирають обертів швидше та залучають більше уваги громадськості, що свідчить про зростання громадянського активізму в Україні. Важливо підкреслити значення демократичних механізмів, які дозволяють громадянам висловлювати свої погляди та впливати на прийняття важливих рішень у суспільстві.

Крім того, порівняння з іншими подібними ініціативами показує, що суспільство реагує швидше на питання, що стосуються реформування державного апарату та забезпечення належного функціонування правоохоронних органів.

Отже, активна участь громадян у петиціях є важливим кроком на шляху до покращення управління країною та зміцнення демократичних цінностей в українському суспільстві.

Мобілізація Нації: Петиція Залучення Працівників Бюджетної Сфери Набрала 25 Тисяч Голосів За 3 Дні

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні, стала епіцентром публічного обговорення. Ініціатори цієї ініціативи пропонують надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і то завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Заява вже 4,5 місяці перебуває "на розгляді" в адміністрації Зеленського. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні.

Українці проявляють все більший інтерес до питання мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема правоохоронців та державних службовців. Петиція, яка набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активний стан суспільної думки та готовність громадян брати участь у формуванні державної політики. Порівняно з попередніми ініціативами, деякі з яких затягуються на місяці та навіть роки, ця петиція демонструє швидкий та ефективний спосіб збору громадської підтримки. Це також вказує на зростання вимог до владних структур щодо швидкого реагування на соціально-економічні потреби громадян.

Вимога мобілізації: 25 тисяч голосів за 3 дні від правоохоронців, держслужбовців та інших бюджетників

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.

Вимога активістів: 25 000 голосів підтримали петицію за мобілізацію працівників бюджетної сфери протягом трьох днів

Петиція, спрямована до президента, заручилася підтримкою 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Її ініціатор виступає з пропозицією надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ після початку повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від нардепа Дубінського з набором необхідних голосів (№22/204852-ЕП) зайняла 87 днів, притому лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зараз же, ця петиція вже на "розгляді" президента протягом 4,5 місяців. Порівняно з восени 2023 року, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз навіть із необхідністю авторизації такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростання зацікавленості та активності громадян у сфері впливу на державну політику.

Висновки до цієї статті можна зробити наступні:

• Громадяни проявляють зростаючий інтерес та активність у впливі на державну політику шляхом підпису петицій.

• Мобілізація правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери викликає значний інтерес серед громадян.

• Швидкість збору голосів за петицією свідчить про актуальність та важливість даного питання для суспільства.

• Порівняно з попередніми ініціативами, спрямованими на мобілізацію державних службовців, спостерігається зростання уваги громадян до цієї проблеми.

• Петиції стають ефективним інструментом взаємодії громадян з владою та впливу на процеси в державі.

Загалом, висновки показують, що громадяни активно залучаються до демократичних процесів та проявляють бажання впливати на прийняття важливих рішень у країні.

1...383940...43сторінка 39 з 43

Контакти редакції: [email protected]