Точка зору

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Йдеться про важкі колісні бронемашини MRAP, яких Київ отримав 26 штук – з обіцяних до кінця року 400.

Міноборони Німеччини планує поставити решту машин наступного року. Під їхнє виробництво влада ФРН виділила 315 мільйонів євро.

Причина затримки поставок – «несвоєчасний дозвіл США на експорт автомобільних комплектуючих», а також неозвучені проблеми у німецького виробника – компанії Flensburger Fahrzeugbau.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Сьогодні, об 11:54, з території тимчасово окупованого Криму було здійснено пуск російської балістичної ракети 9М723 ОТРК “Іскандер-М” по Одесі. Час підльоту та завдання удару — 11:57. Попередньо, удар коригував розвідувальний БПЛА “Орлан-10”, який за напрямком на Одесу було зафіксовано близько 11:00.

Цей удар став причиною не тільки трагедії, яка забрала 10 життів і покалічила 47 людей, а й хвилі жахливої ​​конспірології, проявів людської тупості, що підживили російську пропаганду, а також дуже дивних офіційних заяв.

Але про все по черзі.

Насамперед хочу зазначити, що Одесу регулярно обстрілюють саме балістичними ракетами 9М723 ОТРК “Іскандер-М”, які можуть перехоплювати лише комплекси великого радіуса дії ЗРК Patriot та SAMP/T. Нічим іншим, чи то ЗРК “Стріла-10”, “Бук-М1”, чи NASAMS, IRIS-T і навіть С-300, у тих модифікаціях, які є на балансі у ЗС ЗСУ, неможливо.

Російські окупанти продовжили системний терор міста, що є найважливішим як морський і транспортний вузол, використовуючи постійний сценарій пуску, попередньо розвідувального БПЛА, а вже після нього — задіяння засобу ураження.

Тому про боротьбу з розвідувальними БПЛА варто говорити нарівні з загрозою ударів балістикою. Сьогодні збиття “Орланв-10” об 11:45 передувало самому пуску. Але в цьому матеріалі я говоритиму не про протидії БПЛА, про що й так сказано більш ніж достатньо, а дещо про інші речі. Загальнолюдські, скажімо так.

Після того як в Одесі прогримів вибух, російські пропагандистські майданчики заговорили про локацію, по якій було завдано “успішного” удару, де розташувалася одна специфічна установа. Тут ставимо позначку — запам’ятаємо цей абзац.

Буквально за кілька хвилин… Кілька хвилин! В одеських пабликах соціальними мережами, особливо Telegram, починають масово поширюватися відео з місця трагедії, які не лише дозволяють встановити геолокацію прильоту, а й ступінь руйнувань. Крім того, з’являється відео нібито збиття ракети 9М723, яке потрапило до мережі близько 12:00 і до 12:15 його не запостив лише лінивий.

Тим часом усі ці фото та відео, в перші хвилини після удару російських окупантів по Одесі, з місця трагедії дозволяють ворогові провести дорозвідку без залучення БПЛА та інших засобів. Одесити масово самі ж підказували ворогові та подавали унікальну розвідінформацію!

Кожен, хто опублікував відео з криками “А*єть, який кошмар!”, фактично підставляв оточення та себе особисто на повторний удар. Кожне з цих відео було джерелом інформації для ворога та оперативного реагування на задовільний або ні результат.

Здавалося б, третій рік повномасштабної війни, постійно та з усіх екранів лунає: не знімайте відео та фото роботи ППО, не знімайте місця прильотів, не викладайте це все в мережу різних гівнопабліків. Але ні, ген лемінга в суспільстві невикорінений.

Найбільше здивували особистості, які начебто не просто цивільні особи, тож добре повинні розбиратися в тому, що таке інформація, яка оперативно зливається в мережу. Але ні… Протягом пів години низка одеських ЛОМів, назвемо їх так, уже розповідали про трагедію від першої особи, перебуваючи в епіцентрі руйнувань.

Інстинкт самозбереження? Ні, не чули. Підставити рятувальників, медиків, пожежників і себе коханих під повторний удар? Так, завжди готові!

Я думаю, що не всі дійові особи, які сьогодні ловили хайп на трагедії, до кінця розуміли, під якою вони загрозою перебували та на яку загрозу наражали оточення.

Я не знаю, як іще пояснити людям, які знімають з місць ракетних ударів і викладають інформацію в соцмережі заради привернення до себе уваги, що оптимально це робити після того, як надано першу допомогу постраждалим, через годину чи дві, щоб не наражати всіх навколо на загрозу і не постачати ворога оперативною розвідувальною інформацією. Може, закон якийсь треба ухвалити? Чи вже прийняли, але він не працює, бо не виконується? Я не юрист, то не моя спеціалізація, не знаю.

Але одна справа цивільні, а зовсім інша — офіційні особи.

Офіційні також відзначилися. Наприклад, повідомивши, що над Одесою було збито ракету 9М723. Зрозуміло, коли ракету збивають, уламки падають униз, тож тут жодної провини ППО не може бути. Вина тільки і лише на окупантах. Будь-хто, хто намагається маніпулювати цією темою, — ворог апріорі. І якби ракета не була б збита, то наслідки й жертви були б набагато серйознішими та більшими.

Але, з огляду на офіційну заяву, можна зробити висновки про те, що в районі Одеси вже розміщено ЗРК Patriot або SAMP/T, бо, як я зазначав вище, ніщо інше не може перехоплювати балістику. Тобто офіційно, латентно, підтверджено факт прикриття Одеси цими комплексами.

Насправді це латентне підтвердження було зроблено набагато раніше. У ніч на 17 листопада на Одесу та область було запущено ракети Х-22 і, згідно з офіційною статистикою, за цю добу їх було й збито. Але збиті вони були теж або ЗРК Patriot, або SAMP/T. Тобто про це за натяками людина, яка знається на можливостях ППО, здогадалася, але чи багато ви чули радісних вигуків про те, що були збиті Х-22 і чому це сталося?

Ні. І правильно. Тому що більшість із тих, хто здогадався, розуміють, що хороші новини потребують тиші.

Далі. Статистика загиблих.

Як я писав вище, російська ракета вбила 10 і поранила 47 людей. Але в мене особисто постає питання, кому спало на думку точно вказати професії загиблих? Адже саме за цією інформацією російські окупанти так само зробили висновки про результати удару. Замість узагальнених даних хтось вирішив надати деталізовані. Ось питання, навіщо всім знати, що серед загиблих — слідчі та конвоїри?

Я чудово розумію, що ця нотатка може викликати хвилю негативу з різних боків. Але якщо у кожного, хто сьогодні злив ворогові інформації більше, ніж тільки можна було б собі уявити, причому це стосується як равликів зі смартфонами, що бігали по трупах, як ужалені, так і офіційних структур, що припустилися низки проколів, є що сказати на своє виправдання. ОК. Я визнаю свою неправоту і погоджуся з тим, що на третій рік повномасштабної війни це нормально — знімати місця прильотів, повідомляти ворогові, чим збивали, і деталізувати втрати серед представників силових структур.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Але мене вражає ось що.

Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей тиждень був найскладнішим на фронті з весни 2022. Наступний тиждень буде не кращим.

Ворог користується власною перевагою на всі 300%.

Втрати у них такі, що будь-хто вже б згорнув подібний наступ. Але не болотняні мразоти.

І поки я не думаю, що хтось має розуміння (навіть сам ворог), де межа їх потенціалу. Бо вони зараз не думають про майбутню оборону чи щось подібне. Вони, схоже, вирішили під нуль використати свій потенціал. Без всіляких меж та кордонів. Тому жодна аналітика не буде вірною.

Дії ворога ще приблизно з вересня не піддаються логіці — саме через швидке спалювання резервів задля швидкого просування.

Ось у чому проблема.

І прикол в тому, що вони тільки додають інтенсивності через постійний потік мʼяса. Додають, не дивлячись ні на що, ні рахуючись ні з чим.

Ми зараз в другій найскладнішій ситуації після початку повномасштабного вторгнення.

Перша тривала з 24.02.22 до середини літа 2022.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Щодо параметрів мобілізації. Усього до Сил оборони було призвано 1 млн 50 тис. громадян. Планується призвати понад 160 тисяч осіб. Зазначене забезпечить доукомплектування військових частин до 85%”, – сказав Литвиненко.

Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні підтримала продовження дії загальної мобілізації на 90 діб, тобто до 7 лютого 2025 року.

Міністр оборони країни заявляв, що територіальні центри комплектування та правоохоронні органи України зможуть обмінюватися даними через електронну систему, аби ефективніше шукати людей, які ухиляються від служби в лавах ЗСУ.

У вересні 2024 року Зеленський заявляв, що Україна розраховувала шляхом пакетів іноземної допомоги укомплектувати 14 нових військових бригад, але не вийшло – навіть чотири.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Як розв’язати проблему необмежених строків служби тих, хто зараз у ЗСУ?

От, приміром, така ідея, в якості мозкового штурму.

Іде в комплекті з чергою на демобілізацію. По суті, це одна і та ж черга, просто іде по колу. Якщо ти демобілізувався — потрапляєш в кінець черги на мобілізацію.

Обидві черги — електронні.

На демобілізацію записуєшся добровільно. Якщо хочеш служити далі — не питання.

Припустимо, працює певний коефіцієнт. Якщо держава мобілізувала двох людей, котрі за визначеним переліком критеріїв мають у теорії тебе замінити, то 1 військовослужбовець отримує білет на вихід (і стає у кінець черги на мобілізацію, повторюю). Але не відразу, а як тільки ці люди стануть належною заміною.

Які критерії того, що вони стали належною заміною? Треба їх продумати. Звісно, новачки мають мінімум пів року прослужити і тоді вважатимуться такими, що здатні замінити попередника. Або навіть не просто пів року, а з урахуванням ризиків. Бо на фронті — то одне, в тилу — то інше.

Які ще критерії? Звісно, сфера. Медики за медика, сапери за саперів тощо.

Звісно, купа питань лишається…