Точка зору

GURT: платформа, що об’єднує громадянське суспільство України

Для нас це дуже важливо — мати простір, у якому ініціативні люди, громадські організації та благодійні фонди можуть знаходити одне одного, ділитися досвідом і створювати спільні проєкти. Саме таку роль в українському громадському секторі відіграє інформаційний портал GURT — одна з провідних онлайн-платформ для розвитку громадянського суспільства.

Інформаційний центр можливостей

Частина активів оформлена на родичів посадовця. У 2024 році мати Ільчишина, пенсіонерка, стала власницею будинку площею 342 кв. м. Вартість будинку в декларації не зазначена, однак на ринку ціни на подібні об’єкти стартують від 120 тисяч доларів. Крім того, у 2023 році вона придбала земельну ділянку площею 709 кв. м вартістю понад 384 тисячі гривень та надала посадовцю право користування нею.

Ще у 2022 році син Ільчишина Максим став власником квартири в Івано-Франківську. Під час війни родина також розширила автопарк. У жовтні 2024 року на співмешканку посадовця Юлію Хрептик було оформлено автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D 2017 року випуску, яким користується сам Ільчишин. На вторинному ринку вартість такої автівки у 2026 році становить від 35 до 55 тисяч доларів залежно від стану та пробігу.

Окрім цього, син посадовця придбав ще два легкові автомобілі — Ford Focus 2010 року випуску та Kia Ceed 2011 року випуску. Також у власності співмешканки з’явилися кілька мотоциклів.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Ільчишин задекларував сотні тисяч гривень готівкою та майже мільйон гривень на банківських рахунках. Водночас його співмешканка вказала значно більші заощадження — як у гривнях, так і в доларах та євро.

Посадовець раніше вже опинявся у центрі публічних скандалів. Зокрема, він підпадав під дію закону про люстрацію як колишній високопосадовець міліції часів президента-втікача Віктора Януковича, однак згодом був поновлений на посаді за рішенням суду з виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.

Для нас це має надзвичайно велике значення.

Це питання є для нас принципово важливим.

Ми надаємо цьому великого значення.

Окрема увага приділяється земельним ділянкам за межами села Волосянка. У 2019 році частина територій загальною площею близько 44 гектарів була оформлена як землі для ведення особистого селянського господарства. Згодом ці ділянки опинилися у власності юридичної особи, пов’язаної з бізнес-структурами, які беруть участь у реалізації курортного проєкту.

У матеріалах також згадуються кадрові зміни в органах місцевого самоврядування, які відбулися після зміни керівництва громади. Опоненти забудови вважають, що це вплинуло на ухвалення земельних рішень, однак офіційних висновків правоохоронних органів щодо цього наразі немає.

За даними публічної кадастрової карти, частина земель, які використовуються під проєкт, раніше належала до лісового фонду. Критики стверджують, що в окремих випадках могли відбуватися зміни меж та цільового призначення ділянок. Водночас представники бізнесу наполягають, що всі процедури здійснювалися відповідно до чинного законодавства.

Станом на сьогодні інформація про можливі порушення перевіряється в межах відкритих кримінальних проваджень. Остаточні правові оцінки мають надати компетентні органи.

Будівництво масштабного курорту в Карпатах викликає як підтримку, так і занепокоєння. Частина громади очікує на нові робочі місця та розвиток інфраструктури, інші ж вимагають прозорості земельних рішень та збереження державних лісів.

Декларація колишнього начальника Мукачівського терцентру: значні обсяги готівки після звільнення

Сергій Іванина, який раніше обіймав посаду начальника другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після свого звільнення оприлюднив декларацію, що привернула увагу громадськості. У документі зазначено значні суми готівки в іноземній валюті, які з'явилися в нього після завершення служби на державній посаді.

Згідно з офіційно поданою декларацією, колишній посадовець задекларував наявність великих обсягів готівкових коштів у різних валютах. Це стало темою численних обговорень у медіа та серед громадськості, адже розмір цих сум викликає запитання щодо джерел їх походження. Однак, сам Іванина не надав чітких пояснень щодо цих фінансових активів, що лише підсилює інтерес до ситуації.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

Скандал навколо радників нового керівника Офісу Президента: що стоїть за інформаційною хвилею

У соціальних мережах та медіапросторі стрімко набрав обертів резонанс навколо радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публічні твердження про те, що частина помічників, які працювали ще за керівництва Андрія Єрмака, нібито зберегли свої позиції й за нового глави ОП. Це одразу стало ґрунтом для гучних заяв про «зраду», приховані домовленості та безперервність старих впливів.

Утім, більш уважний аналіз ситуації свідчить, що емоційна реакція значно випередила реальний стан речей. Політолог Олексій Голобуцький зазначає, що джерелом скандалу стали не кадрові рішення як такі, а особливості роботи державної бюрократії. За його словами, інформаційна хвиля виникла через формальні списки та документи, які не були оперативно оновлені після зміни керівництва.

Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

Автономне живлення: як обрати між генератором та ДБЖ

Після численних атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономного живлення стало критично важливим для кожної родини та бізнесу. Відключення електроенергії більше не сприймаються як тимчасові незручності — вони можуть паралізувати роботу офісів, зіпсувати продукти в холодильнику та створити серйозні проблеми в побуті. У таких умовах генератори та джерела безперебійного живлення (ДБЖ) стають не розкішшю, а необхідністю.

Генератор є автономним джерелом електроенергії, яке функціонує на бензині, дизельному паливі або газі. Його головна перевага полягає у здатності забезпечити живленням будинок, офіс або невелике підприємство протягом тривалого часу, обмеженого лише запасом палива. Генератори особливо корисні у випадках, коли відключення можуть тривати години або навіть дні, адже вони забезпечують стабільну потужність для освітлення, роботи побутової техніки, систем опалення та холодильного обладнання. Серед недоліків можна виділити шум під час роботи, потребу у регулярному обслуговуванні та витрати на паливо.

Водночас генератори мають і свої мінуси. Вони шумні, виділяють вихлопні гази, тому встановлювати їх у квартирах не можна. Пристрій потребує місця, регулярного обслуговування та запасів палива. Для приватних будинків або невеликих підприємств генератор стане ефективним рішенням, проте для міських умов — малопридатний.

Джерело безперебійного живлення (ДБЖ) не виробляє енергію, а накопичує її у батареях. У разі відключення світла система миттєво перемикає живлення на акумулятор, завдяки чому електроніка — комп’ютери, роутери, касові апарати, холодильники — продовжують працювати без збоїв.

Переваги ДБЖ очевидні: вони тихі, безпечні та не потребують палива. Це ідеальний варіант для квартир і невеликих офісів, де важлива стабільність живлення, але немає можливості встановити генератор. Однак запасу енергії в батареях зазвичай вистачає на кілька годин — максимум на добу. Крім того, акумулятори поступово зношуються й потребують заміни кожні кілька років.

Для квартир оптимальним вибором є ДБЖ — він безшумний, компактний і безпечний. Для приватних будинків або бізнесу, де потрібно живити більшу кількість техніки, доцільніше встановити генератор. Ідеальним варіантом стане комбіноване рішення: ДБЖ забезпечує миттєве перемикання при зникненні електрики, а генератор — довготривалу роботу.

Такий підхід дає змогу залишатися з енергією навіть у найважчих умовах і не залежати від графіків аварійних відключень.

Привілейовані групи та економічна нерівність: Реакція Бориса Кушнірука на розслідування щодо онлайн-казино Favbet

Український економіст Борис Кушнірук висловив свою різку реакцію на нещодавнє розслідування журналістів hromadske.ua, яке виявило, як онлайн-казино Favbet змогло уникнути мобілізації своїх співробітників, забронювавши їх за допомогою низки юридичних маніпуляцій. В своєму дописі під назвою «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших», Кушнірук звернув увагу на одну з найбільш тривожних тенденцій в умовах війни – формування в Україні «привілейованої меншості», яка фактично може жити за іншими законами і нормами, відмінними від тих, що застосовуються до більшості громадян.

Ця ситуація стала очевидною після розслідування, в якому було з’ясовано, як компанія групи Favbet змогла отримати статус резидента спеціального економічного простору «Дія.City». Завдяки цьому статусу підприємство стало поза зоною дії мобілізаційних вимог, що дозволило йому зберегти своїх працівників від військової служби. Усе, що було потрібно для цього, – оформити одну з компаній групи як резидента «Дія.City», що дало можливість обійти державні обмеження, навіть у часи, коли країна перебуває в стані війни. Кушнірук назвав цю ситуацію «цинічною», підкреслюючи, що такий підхід свідчить про існування подвійних стандартів у державному управлінні.

Кушнірук нагадав, що ще у 2024 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко обіцяла скасувати подібні накази, визнавши, що такі рішення «розколюють суспільство». Проте, за словами експерта, після спаду медійної уваги все повернулося до звичного стану — і вже з липня 2024 по серпень 2025 року 20 працівників Favbet Tek отримали бронювання.

Економіст наголосив, що ще у 2022 році пропонував створити прозору систему бронювання, де критерії стратегічної важливості визначалися б урядом, а не окремими міністерствами. За його словами, це дозволило б уникнути корупційних ризиків:“Якщо компанія хоче бронювати людей — нехай платить внески: одноразово сотні тисяч гривень і щомісячно десятки тисяч за кожного заброньованого. Це чесніше, ніж домовлятися в кабінетах.”

Кушнірук саркастично додав, що Favbet, очевидно, отримала статус критично важливої структури «виключно чесним і прозорим шляхом», а пані Свириденко, яка нині очолює уряд, «напевно, просто забула» про свою гучну заяву.

“Favbet — не виняток. Таких компаній десятки. Просто вона більш публічна через бізнес, а решта користуються тими ж схемами тихо,” — підсумував економіст.

На завершення Кушнірук провів паралель із романом Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», наголосивши, що навіть у країні, яка воює за свободу, формується новий клас привілейованих:“Ми бачимо, як панує меншість, що маніпулює іншими задля власної вигоди. Орвелл був би вражений, наскільки його алегорія актуальна й нині.”

“Укренерго”: шлях стратегічного підприємства між реформами та скандалами

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

У Харкові стартувало будівництво нового обласного онкоцентру

У Харкові розпочато масштабне будівництво обласного онкоцентру, інвестиції в яке перевищують 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав контракт із консорціумом «Білдінг Груп», який зобов’язаний завершити першу чергу будівництва до кінця 2028 року. Планується спорудження сучасного лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів, а також облаштування укриття на понад тисячу осіб.

Проєкт обіцяє значне покращення медичної інфраструктури регіону та створення умов для високоякісного лікування онкологічних захворювань. Він передбачає застосування сучасних технологій та обладнання, що відповідатиме міжнародним стандартам. Крім того, будівництво включає створення автономних систем енергозабезпечення та медичного газопостачання, що підвищить безпеку та ефективність роботи центру.

Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

Австрія відмовилась видавати Андрія Наумова через загрозу його життю в Україні

Згідно з повідомленнями джерел видання 360.ua.news, Австрія ухвалила рішення не видавати колишнього генерал-лейтенанта, екс-начальника управління внутрішньої безпеки центрального апарату СБУ Андрія Наумова, аргументуючи це наявною загрозою його життю в Україні. За словами джерела, під час утримання Наумова у Сербії європейська сторона забезпечила йому охорону, відповідно до його прохання, враховуючи ймовірність фізичної розправи над ним після повернення на батьківщину.

Це рішення викликало чимало запитань серед політичних експертів, адже воно підтверджує серйозні побоювання щодо безпеки колишнього посадовця після його можливої екстрадиції. Австрійська влада, після ретельної оцінки ситуації, дійшла висновку, що відправлення Наумова назад в Україну може призвести до серйозних наслідків для його здоров'я та життя.

Також європейці надали американській стороні гарантії безпеки під час переправки Андрія Наумова до Австрії, де він наразі перебуває під цілодобовою охороною.

За інформацією джерела, американці вважають що Андрій Наумов може стати наступним у списку жертв, фігурантів “історій з виведенням грошей” пов’язаних з близьким до українських владних кіл Тімуром Міндічем.

Варто відзначити, що за інформацією джерела, через “історії з виведенням грошей” тільки цього місяця було ліквідовано кілька ключових осіб.

Зокрема мова йде про 32-річного криптоблогера Костянтина Ганіча (Kostya Kudo), який був знайдений 11 жовтня 2025 року з вогнепальним пораненням в голову у своєму автомобілі.

За інформацією правоохоронців причиною смерті Ганіча стало самогубство. Водночас, за інформацією джерела “його проблема в тому, що він починаючи з 2022 року виводив гроші людей близьких до Президента”.

Друга смерть “через історії з виведенням грошей” – вбивство кіпрського бізнесмена, президента футбольного клубу Карміотісса Ставроса Дімостенуса 17 жовтня цього року.

Ставрос Дімостенус був тісно пов’язаний з кримінальними колами та казино Pin-Up, через яке з України могли вивести більш ніж 500 мільйонів доларів.

За інформацією джерела, Андрій Наумов знав про схеми виведення грошей з України та був причетний до деяких з них. Тож американці приймають безпосередню участь у “кейсі Наумова”, задля формування додаткових важелів впливу на Володимира Зеленського та його близьке оточення.

За інформацією джерела, у “кейсі Наумова” інтереси американців та росіян збігаються.

Скандал у елітному кінному клубі: жорстоке побиття підлітків та суспільний резонанс

Нещодавній інцидент у відомому кінному клубі Equides Club викликав широкий громадський резонанс. Група підлітків, що відвідує елітний заклад, напоїла та жорстоко побила свою ровесницю з іншого клубу. Подія відбулася на території клубу, а свідки зафіксували на відео насильницькі дії, приниження та крики потерпілої. Відеозаписи швидко поширилися у соцмережах, викликавши обурення та численні коментарі користувачів.

Журналісти нашого видання вирішили розібратися у ситуації детальніше, поспілкуватися з власниками клубу та дізнатися, які заходи безпеки дотримуються на території елітного закладу. Інцидент став приводом для ширшого обговорення проблем насильства серед підлітків та культури елітних соціальних кіл. Багато експертів звертають увагу на необхідність посилення контролю та виховної роботи, щоб подібні ситуації не повторювалися.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.