Точка зору

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Після численних атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономного живлення стало критично важливим для кожної родини та бізнесу. Відключення електроенергії більше не сприймаються як тимчасові незручності — вони можуть паралізувати роботу офісів, зіпсувати продукти в холодильнику та створити серйозні проблеми в побуті. У таких умовах генератори та джерела безперебійного живлення (ДБЖ) стають не розкішшю, а необхідністю.

Генератор є автономним джерелом електроенергії, яке функціонує на бензині, дизельному паливі або газі. Його головна перевага полягає у здатності забезпечити живленням будинок, офіс або невелике підприємство протягом тривалого часу, обмеженого лише запасом палива. Генератори особливо корисні у випадках, коли відключення можуть тривати години або навіть дні, адже вони забезпечують стабільну потужність для освітлення, роботи побутової техніки, систем опалення та холодильного обладнання. Серед недоліків можна виділити шум під час роботи, потребу у регулярному обслуговуванні та витрати на паливо.

Водночас генератори мають і свої мінуси. Вони шумні, виділяють вихлопні гази, тому встановлювати їх у квартирах не можна. Пристрій потребує місця, регулярного обслуговування та запасів палива. Для приватних будинків або невеликих підприємств генератор стане ефективним рішенням, проте для міських умов — малопридатний.

Джерело безперебійного живлення (ДБЖ) не виробляє енергію, а накопичує її у батареях. У разі відключення світла система миттєво перемикає живлення на акумулятор, завдяки чому електроніка — комп’ютери, роутери, касові апарати, холодильники — продовжують працювати без збоїв.

Переваги ДБЖ очевидні: вони тихі, безпечні та не потребують палива. Це ідеальний варіант для квартир і невеликих офісів, де важлива стабільність живлення, але немає можливості встановити генератор. Однак запасу енергії в батареях зазвичай вистачає на кілька годин — максимум на добу. Крім того, акумулятори поступово зношуються й потребують заміни кожні кілька років.

Для квартир оптимальним вибором є ДБЖ — він безшумний, компактний і безпечний. Для приватних будинків або бізнесу, де потрібно живити більшу кількість техніки, доцільніше встановити генератор. Ідеальним варіантом стане комбіноване рішення: ДБЖ забезпечує миттєве перемикання при зникненні електрики, а генератор — довготривалу роботу.

Такий підхід дає змогу залишатися з енергією навіть у найважчих умовах і не залежати від графіків аварійних відключень.

Український економіст Борис Кушнірук висловив свою різку реакцію на нещодавнє розслідування журналістів hromadske.ua, яке виявило, як онлайн-казино Favbet змогло уникнути мобілізації своїх співробітників, забронювавши їх за допомогою низки юридичних маніпуляцій. В своєму дописі під назвою «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших», Кушнірук звернув увагу на одну з найбільш тривожних тенденцій в умовах війни – формування в Україні «привілейованої меншості», яка фактично може жити за іншими законами і нормами, відмінними від тих, що застосовуються до більшості громадян.

Ця ситуація стала очевидною після розслідування, в якому було з’ясовано, як компанія групи Favbet змогла отримати статус резидента спеціального економічного простору «Дія.City». Завдяки цьому статусу підприємство стало поза зоною дії мобілізаційних вимог, що дозволило йому зберегти своїх працівників від військової служби. Усе, що було потрібно для цього, – оформити одну з компаній групи як резидента «Дія.City», що дало можливість обійти державні обмеження, навіть у часи, коли країна перебуває в стані війни. Кушнірук назвав цю ситуацію «цинічною», підкреслюючи, що такий підхід свідчить про існування подвійних стандартів у державному управлінні.

Кушнірук нагадав, що ще у 2024 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко обіцяла скасувати подібні накази, визнавши, що такі рішення «розколюють суспільство». Проте, за словами експерта, після спаду медійної уваги все повернулося до звичного стану — і вже з липня 2024 по серпень 2025 року 20 працівників Favbet Tek отримали бронювання.

Економіст наголосив, що ще у 2022 році пропонував створити прозору систему бронювання, де критерії стратегічної важливості визначалися б урядом, а не окремими міністерствами. За його словами, це дозволило б уникнути корупційних ризиків:“Якщо компанія хоче бронювати людей — нехай платить внески: одноразово сотні тисяч гривень і щомісячно десятки тисяч за кожного заброньованого. Це чесніше, ніж домовлятися в кабінетах.”

Кушнірук саркастично додав, що Favbet, очевидно, отримала статус критично важливої структури «виключно чесним і прозорим шляхом», а пані Свириденко, яка нині очолює уряд, «напевно, просто забула» про свою гучну заяву.

“Favbet — не виняток. Таких компаній десятки. Просто вона більш публічна через бізнес, а решта користуються тими ж схемами тихо,” — підсумував економіст.

На завершення Кушнірук провів паралель із романом Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», наголосивши, що навіть у країні, яка воює за свободу, формується новий клас привілейованих:“Ми бачимо, як панує меншість, що маніпулює іншими задля власної вигоди. Орвелл був би вражений, наскільки його алегорія актуальна й нині.”

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

У Харкові розпочато масштабне будівництво обласного онкоцентру, інвестиції в яке перевищують 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав контракт із консорціумом «Білдінг Груп», який зобов’язаний завершити першу чергу будівництва до кінця 2028 року. Планується спорудження сучасного лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів, а також облаштування укриття на понад тисячу осіб.

Проєкт обіцяє значне покращення медичної інфраструктури регіону та створення умов для високоякісного лікування онкологічних захворювань. Він передбачає застосування сучасних технологій та обладнання, що відповідатиме міжнародним стандартам. Крім того, будівництво включає створення автономних систем енергозабезпечення та медичного газопостачання, що підвищить безпеку та ефективність роботи центру.

Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

Згідно з повідомленнями джерел видання 360.ua.news, Австрія ухвалила рішення не видавати колишнього генерал-лейтенанта, екс-начальника управління внутрішньої безпеки центрального апарату СБУ Андрія Наумова, аргументуючи це наявною загрозою його життю в Україні. За словами джерела, під час утримання Наумова у Сербії європейська сторона забезпечила йому охорону, відповідно до його прохання, враховуючи ймовірність фізичної розправи над ним після повернення на батьківщину.

Це рішення викликало чимало запитань серед політичних експертів, адже воно підтверджує серйозні побоювання щодо безпеки колишнього посадовця після його можливої екстрадиції. Австрійська влада, після ретельної оцінки ситуації, дійшла висновку, що відправлення Наумова назад в Україну може призвести до серйозних наслідків для його здоров'я та життя.

Також європейці надали американській стороні гарантії безпеки під час переправки Андрія Наумова до Австрії, де він наразі перебуває під цілодобовою охороною.

За інформацією джерела, американці вважають що Андрій Наумов може стати наступним у списку жертв, фігурантів “історій з виведенням грошей” пов’язаних з близьким до українських владних кіл Тімуром Міндічем.

Варто відзначити, що за інформацією джерела, через “історії з виведенням грошей” тільки цього місяця було ліквідовано кілька ключових осіб.

Зокрема мова йде про 32-річного криптоблогера Костянтина Ганіча (Kostya Kudo), який був знайдений 11 жовтня 2025 року з вогнепальним пораненням в голову у своєму автомобілі.

За інформацією правоохоронців причиною смерті Ганіча стало самогубство. Водночас, за інформацією джерела “його проблема в тому, що він починаючи з 2022 року виводив гроші людей близьких до Президента”.

Друга смерть “через історії з виведенням грошей” – вбивство кіпрського бізнесмена, президента футбольного клубу Карміотісса Ставроса Дімостенуса 17 жовтня цього року.

Ставрос Дімостенус був тісно пов’язаний з кримінальними колами та казино Pin-Up, через яке з України могли вивести більш ніж 500 мільйонів доларів.

За інформацією джерела, Андрій Наумов знав про схеми виведення грошей з України та був причетний до деяких з них. Тож американці приймають безпосередню участь у “кейсі Наумова”, задля формування додаткових важелів впливу на Володимира Зеленського та його близьке оточення.

За інформацією джерела, у “кейсі Наумова” інтереси американців та росіян збігаються.