Війна

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“В одному з населених пунктів Київської області піротехніки мобільного рятувального центру ДСНС України зняли з дерева залишки ворожого безпілотника-приманки”, – повідомили у відомстві у соцмережах.

Зазначається, що цей БпЛА не мав бойової частини й не становив загрози для жителів.

“Пам’ятайте: не наближайтесь до підозрілих предметів, навіть якщо вони здаються безпечними. Помітили щось підозріле? Телефонуйте за номером 101” – наголосили у ДСНС.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

ЄС та Україна попросили Азербайджан сприяти обговоренню з росією газової транзитної угоди, термін дії якої спливає наприкінці цього року.

Джерело в SOCAR сказало, що SOCAR виступала посередником у переговорах між українськими та російськими енергетичними компаніями протягом майже року на прохання України та ЄС.

Співрозмовник сказав, що топ-менеджери зустрічалися з високопоставленими представниками українських енергетичних компаній 2 травня у Стамбулі та 29 серпня у Відні, додавши: “Зрештою, українська та російська сторони не змогли домовитися про умови”.

SOCAR, російський енергетичний гігант “Газпром” та українська державна компанія “Нафтогаз” не відразу відповіли на запити щодо надання офіційних коментарів.

Україна, яка бореться із вторгненням росії з лютого 2022 року, заявила, що не продовжуватиме контракт, за яким до Європи щорічно надходить близько 15 мільярдів кубометрів російського газу.

Президент Володимир Зеленський заявив у четвер, що Київ може розглянути можливість продовження транзиту газу, але лише за умови, що москва не отримає оплату до закінчення війни.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як вказали у Міненерго, ворог продовжує обстріли енергетичної інфраструктури, що призводить до пошкодження підстанцій та ліній електропередач, обмежуючи можливості енергосистеми.

Енергетики, як повідомляється, оперативно виконують роботи з відновлення на пошкоджених енергооб’єктах, максимально здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми.

“Закликаємо всіх споживачів раціонально споживати електроенергію протягом дня. Ощадливе споживання зменшує навантаження на енергосистему”, – зазначили у Міненерго.

Минулої доби енергетики, як вказано, відновили живлення для 88 365 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

Ситуація на ЗАЕС

“Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.09 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції”, – ідеться у повідомленні.

На поточну добу прогнозується імпорт із Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та Молдови загальним обсягом 11 015 МВт*год та потужністю 1201 МВт, що дещо менше у порівнянні з обсягом імпорту днем раніше (11 419 МВт*год та потужністю 1207 МВт).

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За весь час існування НАЗК тільки у двох депутатів було виявлено «ознаки необґрунтованих активів чи незаконного збагачення».

Мова про Кормишкіну Ірину Валеріївну та результати перевірки її декларації за 2022 рік, а також про нардепа Бабенка Миколу Вікторовича й підсумки вивчення його декларації за 2021 рік.

Тобто, станом на кінець 2024 року, серед депутатів, які у 2023 році, багатіли на нові квартири, машини, інші активи, НАЗК поки що так і не побачило порушників антикорупційного законодавства.

І це попри той факт, що про сумнівні та вартісні активи, набуті низкою народних обранців під час війни, у ЗМІ писали дуже багато.

Наприклад, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк оселився у новій столичній квартирі вартістю понад 11 млн грн, а його дружина народна депутатка Ольга Коваль почала пересуватися на новому «Лексус».

Або інший приклад: нардеп Олександр Фельдман (група “Відновлення України”) не задекларував 500 тис. гривень за проживання в готелі на Мальдівах.

Також, нещодавно стало відомо про те, що нардеп від “Слуги народу” Роман Каптєлов не вказав у своїй декларації набуту московську нерухомість та доходи дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві.

Крім того, елітним авто BMW та ще й облігаціями на 11 мільйонів гривень у 2023 році розжився депутат-“слуга” Олександр Бакумов.

Загалом же, за даними ЕП, у третини народних депутатів під час війни з’явилися нові авто та нерухомість. І найбільше обросли цінними активами представники “Слуги народу” та бізнес-група “Довіра”.