Війна

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами нардепа, із загальної кількості чоловіків:

Білозір зазначила, що багато чоловіків перебувають на тимчасово окупованих територіях або виїхали за кордон.

Депутатка також звернула увагу на активне обговорення ідеї зниження мобілізаційного віку до 18 років. За її словами, така ініціатива викликає обурення в суспільстві.

“Зараз матері вивозять молодь із сіл. Хтось уже втратив старшого сина на фронті і боїться за молодшого,” — зазначила вона.

Військовослужбовець ЗСУ Євген Ієвлєв висловив думку, що зниження мобілізаційного віку може допомогти стабілізувати фронт, але зауважив, що в суспільстві така ідея не підтримується через небажання відправляти рідних на війну.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Келлог, генерал-лейтенант у відставці, має значний досвід у сфері національної безпеки. Він неодноразово заявляв про необхідність швидкого вирішення військових конфліктів через переговори та відомий своїм прагматичним підходом до розв’язання міжнародних криз.

Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва і Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного на найближчий час питання вступу України до НАТО.

І висунення Келлога вказує на те, що саме в цьому напрямку мислить і сам Трамп.

Звісно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці, і за цей час може багато всього статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу – продовжувати підтримку України в тому самому режимі або навіть її збільшити, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.

Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе якраз віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео, одного з представників «партії війни» серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова, в його команді не буде. Не виправдалися й очікування, які мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.

Як бачимо, наразі Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшого припинення війни.

І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо, за підсумком, Трамп запропонує саме такий варіант, завершення війни на лінії фронту і мораторій на вступ України в НАТО.

Сьогодні ексміністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США погрожуватимуть припинити допомогу, що, за оцінкою ексміністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України.

Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби, виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу «обваленню фронту», що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіанту завершення війни за лінією фронту, за якого втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни за умов зупинки американської допомоги.

Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити – з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі сильніше схиляється до переговорів і навіть територіальних поступок заради зупинки війни. І навряд чи кинеться «зносити» президента, якщо він такий варіант затвердить.

Крім того, якщо Трамп дійсно поставить питання руба – або переговори із зупинкою війни, або припинення допомоги, – простір для маневру в Зеленського може стати зовсім невеликим, адже за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.

Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться з пропозицією Трампа.

Щоправда, ще важливе питання – чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту. Путін, нагадаємо, вимагає передання йому всієї території чотирьох областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.

Утім, яка конкретно буде реакція Кремля на пропозицію Трампа про завершення війни, якщо вона надійде, залежатиме від багатьох чинників. Зокрема й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня, більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни, а також від ситуації на полі бою до моменту інавгурації президента США.

Останній момент, природно, впливатиме і на позицію Києва.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами чиновника, українці вважають, що їм потрібно близько 160 000 додаткових військовослужбовців, але адміністрація США вважає, що їм, імовірно, буде потрібно більше контингенту.

Європейські союзники також підкреслили, що недостатня глибина оборони може незабаром унеможливити для України подальше утримання прикордонного району Курська, який вона захопила цього року.

Ситуація в Курську ще більше ускладнилася з прибуттям тисяч північнокорейських військових, спрямованих для допомоги Москві в спробах повернути втрачені території.

«Не існує простих відповідей на питання про серйозну нестачу робочої сили в Україні, але зниження призовного віку могло б допомогти», – сказав старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій Бредлі Боуман.

Україна зробила кроки для збільшення кількості чоловіків, які підлягають призову, однак ці заходи виглядають недостатніми на тлі значно більших сил російської армії.

Чиновник адміністрації Байдена додав, що адміністрація вважає, що Україна також може оптимізувати свої нинішні сили, агресивніше поводячись із солдатами, які дезертирують або йдуть у відпустку без утримання.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Преса в червні повідомляла, що суть його плану полягала в припиненні бойових дій шляхом їхнього заморожування по лінії фронту, і в примусі Києва і Москви до переговорів.

80-річний Келлогг був начальником штабу Ради нацбезпеки Білого дому під час першого президентства Трампа.

Ще один кандидат на посаду спецпосланця з питань України – Річард Гренелл, колишній виконувач обов’язків директора національної розвідки при Трампі. Деякі джерела називають фаворитом саме його.

У липні Гренелл виступав за створення «автономних зон» для завершення війни, відмову Україні в НАТО і знов-таки примушення Києва та Москви до переговорів задля якнайшвидшого завершення війни шляхом скорочення або збільшення військової допомоги Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські військові розповіли, що у них значно менше живої сили і боєприпасів, ніж у росіян.

«На мою особисту думку, війна зайшла в глухий кут. За останні три-чотири місяці ми були змушені відступити. Росіяни нарощують темпи, у них є кошти для продовження [війни]. У них є люди, вони перевершують нас за чисельністю. Ми повинні закінчити цю війну. Ми повинні вести переговори, але ми не хочемо віддавати свою території», – заявив боєць 68-ї бригади Андрій, який воює на Покровському напрямку.

Він розповів, що російські штурми ніколи не були такими інтенсивними, як зараз. Андрій припускає, що це пов’язано з підсумком виборів у США.

«Вони б’ються на тому ж рівні, що й ми. Вони навчилися. Сьогодні їхня тактика така: вони знаходять наші позиції і відкривають по них масований вогонь. Іноді вони потрапляють, і це дуже болісно для нас. Після обстрілу вони відправляють розвідувально-штурмову групу з трьох-п’яти солдатів», – розповідає український офіцер.

Зараз нові оборонні споруди зводяться за 30 кілометрів від лінії фронту – «яскрава ознака того, до чого готується Україна».

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

– 25 листопада – 41,3193 грн/$;

– 26 листопада – 41,4387 грн/$;

– 27 листопада – 41,5035 грн/$;

– 28 листопада – 41,6010 грн/$.

Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

«Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).