Війна

Перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець опинився в центрі суспільної уваги після того, як стало відомо про його нещодавнє придбання преміального електрокара Mercedes-Benz EQS 450 2023 року випуску. Вартість автомобіля становить близько 2,4 мільйона гривень — сума, яка майже вдвічі перевищує його офіційний річний дохід. Згідно з даними декларацій, торік зарплата Кудрявця в Міністерстві освіти та науки становила приблизно 1,37 мільйона гривень, що викликало запитання щодо походження коштів на таку дорогу покупку.

За час роботи на керівній посаді в МОН родина Кудрявця помітно покращила свій майновий стан: наразі подружжя володіє двома автомобілями німецького преміумкласу. Окрім цього, чиновник входить до переліку посадовців із найбільшою кількістю закордонних відряджень за останні два роки. У деяких із них він представляв Україну на міжнародних освітніх форумах та самітах, проте частина поїздок, за словами джерел у міністерстві, мала радше іміджевий, ніж практичний характер.

Це не перше придбання преміального транспорту в родині посадовця. У листопаді 2022 року Кудрявець разом із дружиною став співвласником Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC за 3,3 млн грн. Окрім цього, він користується Toyota Highlander 2016 року, орендованою у приватного підприємства “Агронафтасервіс”.

Водночас чиновник демонструє високу активність у закордонних поїздках. Лише за дев’ять місяців 2025 року він здійснив щонайменше 12 міжнародних відряджень, відвідавши США, Данію, Японію, Італію, Швейцарію, Бельгію, Угорщину, Австрію та Ісландію, деякі країни — двічі. За три попередні роки на компенсації відряджень із держбюджету йому було відшкодовано понад 5 млн грн.

Як звертають увагу аналітики, офіційні доходи посадовця суттєво контрастують зі стилем витрат та рівнем споживання, які демонструє родина під час його перебування на посаді.

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

У місті Буча після кількамісячної перерви знову стартували роботи з капітального ремонту вулиці Амосова. Як повідомив міський голова Анатолій Федорук, пауза була викликана необхідністю внести зміни до проєктної документації. Після коригування плану реконструкції до проєкту додали два нові заїзди та сучасну кільцеву розв’язку, що має покращити транспортну логістику району та підвищити безпеку руху.

Оновлення технічного завдання призвело до збільшення вартості робіт на 1,89 мільйона гривень, однак підрядна організація залишилася незмінною. Виконанням ремонту, як і раніше, займається приватне підприємство «Автомагістраль» під керівництвом Миколи Скоростецького, який раніше очолював Службу автомобільних доріг у Київській області.

Замовником проєкту виступає КП “Бучасервіс”. Початкову проєктну документацію у березні підготувало ТОВ “Проектний світ” за 173,41 тис. грн. У червні договір на виконання робіт уклали з ПП “Автомагістраль” на 14,71 млн грн, однак вже наприкінці літа ціну знизили до 4,1 млн грн додатковою угодою.

Після цього місто знову замовило коригування проєкту (173,41 тис. грн) і вже в жовтні вдруге видало підряд “Автомагістралі” — тепер на 12,5 млн грн. Термін виконання залишився незмінним — до кінця 2025 року.

У підсумку загальна вартість робіт за двома договорами становить 16,11 млн грн — майже на 1,9 млн грн більше, ніж передбачала початкова угода.

ПП “Автомагістраль” зареєстроване у 2001 році, нині базується в селі Синяк Бучанського району, а його засновником, директором та кінцевим бенефіціаром є Микола Скоростецький — керівник Служби автомобільних доріг у Київській області у 2005–2007 роках.

У 2020 році Скоростецький балотувався до Житомирської облради від партії “Ліва опозиція”, яка з 2022 року заборонена в Україні через зв’язки з комуністичним рухом.

Компанія є одним із найбільших отримувачів дорожніх підрядів у регіоні — понад 1000 контрактів на 17,35 млрд грн. Помітна частина робіт пов’язана з відбудовою Київщини після бойових дій.

Водночас “Автомагістраль” фігурує в кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів через завищення вартості матеріалів і робіт, частина яких, за версією слідства, могла не виконуватися фактично.

Окрему увагу в місті викликає питання комунікаційної безпеки: попри рішення засекретити адреси критичної інфраструктури, у публічному доступі з’являлися дописи міського голови, де ці локації оприлюднювалися.

У соціальних мережах з’явилося відео, на якому зафіксовано пересування російських військових у напрямку Покровська під прикриттям густого туману. На кадрах видно колони техніки — мотоцикли, баггі та автомобілі, що рухаються полями у напрямку стратегічного міста, яке залишається важливим транспортним і залізничним вузлом на південному сході України.

Поява цих відеоматеріалів викликала занепокоєння серед аналітиків та військових спостерігачів, які розцінюють такі маневри як спробу використати погодні умови для прихованого наближення до українських позицій. Західні ЗМІ вже звернули увагу на ці кадри, зазначаючи, що туман може значно ускладнити роботу розвідувальних безпілотників і тепловізійних систем спостереження, які відіграють ключову роль у виявленні ворожих пересувань.

За повідомленнями українських військових і західних медіа, у місті вже перебувають близько 300 російських солдатів; Москва посилює зусилля, щоб вклинитися у північні околиці Покровська й спробувати оточити агломерацію. Це робить місто одним із найгарячіших напрямків на фронті — за деякими оцінками, на цю ділянку доводиться значна частина бойових дій уздовж лінії фронту.

Бої йдуть «будинок за будинком» серед руїн багатоповерхівок: захисники утримують позиції попри значну перевагу противника в інтенсифікованих штурмових спробах. Аналітики відзначають, що московські сили використовують тактику частих дрібних диверсійних груп і масованих хвиль піхоти, що приносить локальні, але дорогі здобутки — подібно до тактики під Бахмутом.

Українські військові й експерти попереджають, що падіння Покровська означатиме серйозний стратегічний і моральний удар: місто — важливий логістичний вузол, його втрата відкриває напрямки на північ і захід і загрожує ланцюжку опорних пунктів у Донбасі. У разі відступу ЗСУ під загрозою опинилися б сусідні позиції, зокрема Мирноград.

Українські командири та аналітики наполягають, що оперативні рішення повинні залишатися за військовими; у публічних коментарях лунають заклики до організованого відходу звідти, де це тактично виправдано, щоб уникнути марних людських втрат і не допустити важкої тактичної поразки. Одночасно тривають контратаки та спроби утримати коридори постачання вогневою підтримкою та ударами по накопиченнях супротивника.

Станом на час публікації перевірити всі заяви в режимі реального часу складно через обмежений доступ журналістів до зони боїв; частина відеокадрів та повідомлень походить із соціальних мереж і телеканалів, тому аналітики застерігають від некоректної інтерпретації поодиноких записів без додаткової верифікації.

Львівська область опинилася на верхівці антирейтингу серед українських регіонів за кількома ключовими показниками соціально-економічного розвитку. Зокрема, високий рівень безробіття, зростання цін на житлово-комунальні послуги та недосконала інфраструктура створюють складні умови для життя місцевих жителів. Такі негативні тенденції впливають не лише на добробут громадян, а й на привабливість області для інвестицій.

Експерти відзначають, що одна з причин низьких показників – недостатнє фінансування соціальних програм та слабка підтримка малого та середнього бізнесу. Багато підприємців стикаються з бюрократичними перепонами та нестачею кваліфікованих кадрів, що стримує розвиток локальної економіки. Крім того, відтік молоді до великих міст або за кордон поглиблює проблему демографічної кризи.

За даними агентства, у 2025 році перше місце посіла Львівська область, де зафіксовано найбільшу кількість осіб, внесених до Реєстру. На другому місці — Вінницька область, а Київ замкнув трійку «лідерів». Також серед регіонів із високим рівнем виявлених корупційних порушень — Одеська, Дніпропетровська та Чернівецька області.

Внесення особи до Реєстру корупціонерів означає, що вона була визнана винною судом або отримала дисциплінарне стягнення за дії, пов’язані з корупцією. Це може бути як хабар, так і зловживання службовим становищем, недостовірне декларування чи конфлікт інтересів.

Такі дані не лише формують загальнонаціональну статистику, а й впливають на майбутнє самої особи: внесення до Реєстру унеможливлює зайняття певних посад у державному секторі та унеможливлює повторний вступ на державну службу.

За словами експертів, перше місце Львівської області у цьому рейтингу може свідчити не лише про рівень корупції, а й про активну роботу правоохоронців і місцевих антикорупційних структур, які фіксують і доводять такі справи до суду.

Разом з тим, показник залишається тривожним сигналом щодо системних проблем у публічному секторі регіону.

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.