Війна

Під час повномасштабної війни дедалі більше родин стикаються з непростою необхідністю розібратися у процедурі оформлення грошового забезпечення за військовослужбовця, який зник безвісти або потрапив у полон. Це питання потребує особливої уваги, адже йдеться не лише про фінансову підтримку сімей, а й про юридичне підтвердження статусу бійця, що дозволяє родичам реалізувати свої законні права. У Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки детально уточнили, які кроки має пройти сім’я та хто саме може претендувати на отримання цих виплат.

Першочерговим етапом є офіційне підтвердження статусу військовослужбовця: чи він вважається зниклим безвісти, чи перебуває у полоні. Це визначається на підставі рапорту командира військової частини та подальших даних, які надходять від відповідних структур, що ведуть облік втрат і полонених. Важливо, що до моменту встановлення цього статусу родині можуть надати лише базову інформацію, оскільки дані щодо зникнення або ймовірного захоплення мають проходити службову перевірку.

Особа, на користь якої військовослужбовець склав особисте розпорядження.

Особи першої черги (у разі відсутності розпорядження): дружина/чоловік, неповнолітні діти, діти з інвалідністю з дитинства, батьки.

Особи другої черги: повнолітні діти, рідні брати та сестри.

Написати заяву у довільній письмовій формі.

Завірити підпис у командира частини або нотаріуса.

Передати для збереження до особової справи військової частини.

Особи, засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність або пособництво державі-агресору.

Громадяни РФ, Білорусі та ті, хто постійно проживає на території цих країн.

заяву з реквізитами банку та рахунку IBAN;

копії паспорта та ідентифікаційного коду;

копії документів, що підтверджують родинні зв’язки;

документи про опіку, усиновлення чи встановлення інвалідності (за потреби).

ТЦК формує електронний файл та надсилає його до військової частини, яка протягом 15 днів розглядає заяву. У разі позитивного рішення кошти виплачуються щомісячно на вказаний рахунок.

За особистим розпорядженням — у розмірі зазначеної частки.

Особи першої черги — 50% загальної суми рівними частками; решта 50% депонуються за військовослужбовцем.

Особи другої черги — 20% загальної суми; решта 80% депонуються.

Виплати не здійснюються у разі добровільної здачі в полон, самовільного залишення частини або дезертирства.

Початок: день захоплення або зникнення безвісти.

Кінець: день звільнення з полону або дата акту про смерть.У разі звільнення з полону депоновані кошти повертаються військовослужбовцю, у разі смерті — входять до спадщини.

ТЦК наголошує, що звернення до адвокатів або довірених осіб не впливає на терміни розгляду та розмір виплат.

Колишній керівник Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» Сергій Чуприна, який був усунутий з посади після відкриття кримінального провадження, пов’язаного з порушеннями у сфері торгівлі деревиною, подав декларацію за дев’ять місяців 2025 року. Документ розкрив значні доходи та масштабні активи його родини, що знову привернуло увагу до діяльності посадовця, який неодноразово опинявся у центрі скандалів.

Згідно з декларацією, за звітний період Чуприна отримав 4,8 мільйона гривень заробітної плати — у середньому понад пів мільйона гривень щомісяця. Такий рівень доходу став предметом активного обговорення серед експертів, адже він істотно перевищує типові показники оплати праці керівників підрозділів державних підприємств лісової галузі. Окрім основної зарплатні, родина Чуприни мала й інші джерела надходжень.

Сергій Чуприна цього року придбав ще одну сонячну «мережеву» електростанцію потужністю 30 кВт за 600 тис. гривень. Також він позбувся двох власних автомобілів Audi A4 та Audi Q5, один із яких продав за 630 тис. гривень, інший подарував. У власності дружини з’явився кросовер Porsche Macan S вартістю понад 900 тис. гривень.

Подружжя також суттєво збільшило свої земельні володіння. Сергій Чуприна з 2025 року володіє двома новими ділянками та будинком у селі Грушвиця Перша на Рівненщині, а Ірина Лащук змінила земельну ділянку та будинок на нові площі. Загалом у подружжя майже 27 га землі та кілька житлових об’єктів, а також близько 1,7 млн гривень у готівці та на банківських рахунках.

Такі декларації підкреслюють значні доходи та активи колишнього керівника державної установи, навіть попри втрату посади через кримінальні справи.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який розпочинав свій шлях у кадровій структурі під керівництвом Арсена Авакова, після трагічних подій у керівництві МВС отримав міністерську посаду та з часом зосередив у власних руках фактично всю вертикаль впливу відомства. Після його приходу структура Міністерства зазнала суттєвої трансформації, що торкнулася як фінансової політики, так і управлінської моделі.

Аналітики відзначають, що МВС поступово відійшло від принципів інституційної стабільності, перетворившись на систему з ручним контролем ключових ресурсів. За словами співрозмовників, знайомих із внутрішніми процесами, фінансові потоки дедалі частіше розподілялися не через прозорі механізми, а через вузьке коло управлінців, наближених до міністра. Така модель породила відчуття феодальної вертикалі, у якій окремі керівники на регіональному та центральному рівнях фактично втратили самостійність.

Фінансовими потоками МВС займається вузьке коло людей, які забезпечують стабільність системи. Заступник міністра Тетеря курує освоєння коштів Нацполіції та Міграційної служби, Богдан Драпятий контролює схеми у сервісних центрах (видача прав, номерних знаків, МРЕО), Леонід Тимченко відповідає за фасад активності — конференції та піар-проєкти, Павличенко озвучує вигідні наративи, а держсекретар Сергій Ящук курує розподіл майна та продаж посад по вертикалі — від ГМС до ДСНС.

Найжирнішою «годівницею» стала Державна міграційна служба. Її очолює Наталія Науменко, ставлениця Авакова, яка контролює продаж громадянства, паспортів, посвідок на проживання та біженський статус. За даними джерел, щомісячна «данина» з міграційних потоків Клименку становить близько двох мільйонів доларів, а призначення Науменко супроводжувалося «внеском» у 1,3 мільйона доларів.

Таким чином, МВС перетворилося на приватне бізнес-утворення з чіткими ролями та фіксованою корупційною архітектурою. Міністерство стало фактично «міністерством внутрішніх відкатів» — із одноосібним центром ухвалення рішень, концентрацією ресурсів та вертикаллю, створеною для утримання влади та контролю фінансових потоків.

Олександр Федоренко, який очолює комунальне підприємство «Київавтодор» з 2020 року, став однією з найбільш суперечливих постатей у сфері комунальних послуг Києва. За короткий період його керівництва, Федоренко не тільки здобув неабияку популярність, а й потрапив під приціл правоохоронних органів через підозри в корупційних діях. Його родина демонструє стрімке зростання благополуччя, що, на думку експертів, не можна пояснити лише офіційними доходами.

У 2023 році офіційна зарплата Олександра Федоренка склала понад 1,15 млн грн, що є значною сумою для державного службовця. Однак цього явно недостатньо, щоб пояснити різке збагачення його родини. Наприклад, дохід його дружини, Юлії Федоренко, складав більше 700 тис. грн, а додатково до цього вона заробила ще 615 тис. грн від продажу автомобіля Skoda Octavia A7. Така фінансова активність виглядає підозрілою, особливо коли врахувати, що на офіційних посадах таких значних доходів зазвичай не вистачає для підтримки рівня життя, який демонструє сім’я Федоренка.

дві земельні ділянки в Гореничах;

квартира в Києві площею 57,6 м²;

будинок на 89 м²;

нове паркомісце.

Частини цього майна не було в деклараціях за 2022 рік, що вказує на його придбання саме в період, коли бюджети Київавтодору суттєво зросли.

У 2024 році Федоренку вручили першу резонансну підозру.Слідство встановило: у 2022–2023 роках підрядники, пов’язані з Київавтодором, систематично завищували обсяги та вартість робіт, занижували якість матеріалів, а нове обладнання часто замінювали старими демонтованими елементами.

За даними слідчих:

привласнено майже 10 млн грн;

загальна сума контрактів, під якими працювали підрядні фірми, перевищила 185 млн грн.

Ця схема десятиліттями була типовою для дорожньої галузі, але саме за керівництва Федоренка набула особливо системного характеру.

Ще один епізод стосується спеціальної ділянки для снігу, на яку в 2022–2023 роках звозили різноманітні небезпечні відходи під керівництвом Федоренка та КП «ШЕУ Солом’янського району».

Це призвело до шкоди державі на майже 300 млн грн — екологічні порушення тут поєдналися з корупційними елементами, що лише погіршили становище посадовця.

Федоренко вже отримував підозру раніше — за події 2019 року, коли працював у Службі автомобільних доріг Київської області.Тоді він підписав акти виконаних робіт із недостовірними даними, чим завдав державі збитків на понад 14 млн грн.

Кримінальні провадження, підозри та невідповідність доходів і майна складають єдину логічну мозаїку:

Федоренко вибудував свою власну «імперію» на тлі комунальних бюджетів і підрядних схем.

Стрімке зростання активів родини чітко корелює з мільйонними контрактами Київавтодору, а розслідувані епізоди показують, що система працювала не один рік — просто зараз її почали розбирати по шматках.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.

У Харкові розгортається гучна історія навколо використання коштів, виділених на капітальний ремонт 4-го поверху терапевтичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17». За інформацією з неофіційних джерел, правоохоронні органи перевіряють можливе існування схеми зловживань під час освоєння бюджетних грошей, спрямованих на відновлення медичного закладу.

У фокусі слідства опинилися рішення, ухвалені в межах міської управлінської вертикалі, а також дії посадовців, відповідальних за розподіл фінансування, організацію тендерних процедур і контроль за виконанням робіт. За попередніми даними, йдеться про можливе завищення вартості будівельних матеріалів, подвійне фінансування окремих етапів ремонту та використання підрядних організацій із ознаками фіктивності або пов’язаності між собою.

Ключовим елементом схеми став тендер UA-2025-09-17-014181-a на 17 811 000 грн. Замовник — КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» — свідомо встановив дискримінаційну вимогу: розрахунок договірної ціни виключно в програмному комплексі АВК-5. Це штучно обмежило конкуренцію та забезпечило перемогу єдиному учаснику — ФОП Костюку.

Аналіз укладеного договору №535 від 13 жовтня 2025 року виявив значні завищення вартості будматеріалів. Окремі позиції були переплачені у 2–6 разів і більше.

Зокрема:• вологостійкий гіпсокартон — 298 грн/м² при ринковій ціні 146 грн;• звичайний гіпсокартон — 270 грн/м² при ринку 110 грн;• кабель ВВГнг 3×2,5 мм² — 79,3 грн/м при реальних до 50 грн;• суміш Ceresit CM 117 — 45,28 грн/кг проти ринкових 21,6 грн;• алюмінієві перегородки — 20 000 грн/м², що в рази перевищує реальну вартість.

Ці та інші позиції свідчать про масштабне завищення кошторису та цілеспрямований розподіл бюджетних грошей між задіяними особами.

Після направлення скарг до ключових контролюючих та правоохоронних органів Харкова та України процес зрушив з місця. Харківська обласна прокуратура вже внесла відомості до ЄРДР за №42025220000000264 за ч. 4 ст. 191 КК України — розтрата та заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Розслідування триває, і, за даними наших джерел, отримані матеріали — лише верхівка айсберга. З огляду на масштаби завищення бюджету та участь високопосадовців, справа може розширитися до повноцінного кримінального провадження з новими підозрами та фігурантами.