Війна

Переговори про припинення війни опинилися під загрозою через нові вимоги РФ

Росія може відмовитися від подальших мирних переговорів з Україною у разі, якщо Київ не погодиться на виведення українських військ із підконтрольної частини Донецької області. Про це повідомляють поінформовані джерела, знайомі з перебігом підготовки майбутніх переговорів. За словами співрозмовників, зустріч представників сторін може відбутися вже наступного тижня та розглядається як ключова для подальшої долі дипломатичного процесу. […]

Рішення про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора на Хмельниччині

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про припинення дисциплінарного провадження стосовно прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрій Благовісний. Після всебічного аналізу наданих матеріалів та перевірки викладених у скарзі обставин комісія встановила відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження було відкрито на підставі отриманого звернення, у якому заявник вказував на можливі порушення під час виконання прокурором службових обов’язків. У межах перевірки члени комісії дослідили документи, пояснення сторін, а також оцінили відповідність дій прокурора вимогам чинного законодавства та професійної етики. Особливу увагу приділили дотриманню стандартів неупередженості, законності та процесуальної дисципліни.

Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.

Українські жінки за кордоном: виклики безпеки та необхідність системного захисту

Після початку повномасштабної війни мільйони українок були змушені залишити свої домівки та шукати прихистку в країнах Європейського Союзу. Разом із труднощами адаптації, мовним бар’єром і пошуком роботи вони стикаються з іншою серйозною проблемою — підвищеним ризиком фізичного, сексуального та психологічного насильства. Ці виклики потребують не лише суспільної уваги, а й комплексної відповіді на рівні держав та міжнародних інституцій.

Дослідження, оприлюднене European Union Agency for Fundamental Rights 24 лютого, засвідчує тривожну тенденцію: жінки-біженки з України частіше повідомляють про випадки домагань, експлуатації та різних форм насильства порівняно з місцевим населенням. Особливо вразливими є ті, хто подорожував самостійно з дітьми або не має стабільного доходу та житла. Нестача соціальних зв’язків і недостатня поінформованість про механізми захисту в приймаючих країнах створюють додаткові ризики.

Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

Нові деталі у справі про ймовірний хабар у 320 тисяч доларів та розкрадання коштів на будівництві укріплень для військових аеродромів

Розслідування щодо можливого отримання неправомірної вигоди у розмірі 320 тисяч доларів та зловживань під час зведення захисних споруд для військових аеродромів набуває дедалі ширшого розголосу. Слідчі органи оприлюднили нову інформацію, яка може свідчити про існування складної схеми розподілу бюджетних коштів, виділених на стратегічно важливі об’єкти оборонної інфраструктури.

За попередніми даними, фінансування було передбачене для облаштування фортифікаційних конструкцій, укриттів для техніки та особового складу, а також для модернізації систем безпеки на території аеродромів. Однак частина коштів, імовірно, була виведена через підконтрольні підрядні компанії. У документації виявлено ознаки завищення вартості матеріалів, подвійного обліку робіт та внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт.

За даними джерел, під час оперативних заходів були зафіксовані розмови, у яких обговорювалися проведення «потрібного аудиту», підписання формальних актів виконаних робіт і забезпечення швидкого проходження платежів. У записах, як стверджується, фігурують висловлювання про готовність «закрити питання» незалежно від фактичної якості збудованих укриттів.

Один із співрозмовників нібито запевняв, що всі формальності можна владнати «за тиждень», інший називав механізм проведення фінансування «математикою для першого класу». Слідство розцінює ці переговори як підтвердження узгоджених дій щодо легалізації значних бюджетних витрат через авансові платежі та формальні висновки контролюючих структур.

Саме аудіозаписи стали ключовими доказами під час проведення затримань. Правоохоронні органи продовжують слідчі дії та встановлюють повне коло причетних осіб. Офіційні підозри та процесуальний статус фігурантів наразі уточнюються.

Загострення на фронті та дипломатичний тиск: Москва намагається диктувати умови

За останні тижні бойова обстановка на різних ділянках фронту помітно ускладнилася. Російські підрозділи активізували наступальні дії одразу в кількох операційних напрямках, намагаючись використати чисельну перевагу, вогневі ресурси та ротацію особового складу. Західні аналітики звертають увагу, що така динаміка безпосередньо впливає не лише на військову, а й на політичну площину протистояння, створюючи для Кремля ілюзію вигіднішої переговорної позиції.

Міжнародні оглядачі зазначають, що на тлі тактичних успіхів російське керівництво демонструє дедалі жорсткіший підхід до будь-яких дискусій про можливі формати припинення вогню або мирних домовленостей. У Москві роблять ставку на затягування часу, сподіваючись, що накопичувальний ефект від тиску на фронті, ударів по інфраструктурі та виснаження ресурсів України дозволить висувати ультимативні вимоги. Саме тому риторика з боку Кремля залишається безкомпромісною, а сигнали про готовність до поступок практично відсутні.

За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

«Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:«Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

«Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.

Зміни у законодавстві щодо виїзду за кордон: нові ініціативи для заброньованих громадян

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Обов’язкова військова підготовка для студентів-медиків: уряд змінює підхід до формування резерву

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про суттєве посилення військової складової у системі вищої освіти. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стає обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Такий крок розглядається як стратегічний елемент зміцнення обороноздатності держави та формування якісного кадрового резерву у сфері військової медицини.

Уряд пояснює своє рішення зростаючою потребою у фахівцях, які здатні працювати в умовах надзвичайних ситуацій та воєнних викликів. Йдеться не лише про лікарів на передовій, а й про підготовлених спеціалістів для тилових госпіталів, евакуаційних підрозділів, реабілітаційних центрів і системи екстреної медичної допомоги. Обов’язкова військова підготовка дозволить майбутнім медикам отримати базові знання з тактичної медицини, організації медичного забезпечення та дій у критичних умовах.

Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

розширені вимоги до знань і навичок,

оновлені компетентності, необхідні для служби,

деталізовані програми навчання.

За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.

Харківщина опинилася в центрі антикорупційного скандалу через можливі фінансові зловживання в обласній адміністрації

Харківська область дедалі частіше фігурує у звітах та публічних розслідуваннях як регіон із серйозними проблемами у сфері фінансової прозорості та контролю за використанням бюджетних ресурсів. Нові відомості вказують на ймовірні масштабні порушення з боку окремих посадових осіб обласної військової адміністрації. У центрі уваги опинився заступник голови Харківської ОДА Андрій Дорожко, якого джерела пов’язують із системними порушеннями вимог антикорупційного законодавства.

Одним із ключових епізодів, що став предметом обговорення, є можливе приховування Дорожком факту спільного проживання з Катериною Кудрявцевою. За чинним законодавством така інформація підлягає обов’язковому декларуванню, адже безпосередньо впливає на оцінку майнового стану посадовця та потенційних конфліктів інтересів. Втім, зазначені обставини, за наявними даними, у деклараційних документах відображені не були.

У декларації заступник голови ОДА не вказав жодного члена сім’ї, хоча проживає у квартирі, яка зареєстрована на Ольгу Сергіївну Дорожко — ймовірно, його колишню дружину. Така «відсутність родини» дозволяє посадовцю уникати декларування частини майна.

Серед виявлених порушень — маніпуляції з відчуженням і придбанням майна. У травні 2025 року Дорожко продав свій Volkswagen Passat (2012) за 10,5 тис. доларів (443,6 тис. грн), але у декларації зазначив лише 415 тис. грн.

У жовтні він придбав Audi A6 (2019) за 857,3 тис. грн, хоча ринкова вартість авто перевищує 1,2 млн грн. Джерела доходів для таких операцій Дорожко не пояснює.

Також він зберігає великі суми готівкою:— 54 тис. доларів,— 125 тис. грн,— 3,2 тис. євро.

Крім того, у власності посадовця — кілька нежитлових приміщень у Харкові та земельна ділянка площею майже 7,3 га в Ізюмському районі.

На цьому тлі правоохоронці фіксують і ширші корупційні практики в регіоні. За матеріалами слідства, колишній в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченко підбурював представника приватної компанії дати хабар за виведення підприємства з переліку ризикових платників. Сума неправомірної вигоди — 55 тис. доларів.

У цьому ж контексті фігурують заступник голови ХОДА Харнам та керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА Андрій Дорожко. За даними джерел, вони реалізували схему зі скуповування зерна у фермерів з деокупованих територій за заниженими цінами через підконтрольні структури ТОВ «ЗОРЯ» та ФГ «УКР-АГРО-СВІТ». Це дозволяло отримувати значну маржу на подальшому перепродажі.

Розкриті факти свідчать про системний характер зловживань на Харківщині та участь у них кількох високопосадовців.

Поки ж область залишається одним із найбільш проблемних регіонів у питаннях прозорості та контролю над фінансовими потоками — і постає питання, чи вистачить політичної волі, щоб навести лад у системі.

Покровськ як новий фронт війни: місто, де зникає межа між тилом і передовою

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

НАЗК передало до прокуратури матеріали щодо можливого незаконного збагачення інспектора закарпатської митниці

Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало передачу до Офісу генерального прокурора матеріалів стосовно ймовірного незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Василя Пупени. За результатами перевірки, сума можливих необґрунтованих активів, за оцінкою НАЗК, перевищує 23 мільйони гривень.

У центрі уваги опинилося майно, яким фактично користується посадовець та його родина, але яке формально оформлене на близьких родичів. Зокрема, йдеться про земельну ділянку площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів в Ужгороді разом із житловим будинком площею майже 330 квадратних метрів. За документами, власницею цього об’єкта є мати посадовця, однак НАЗК вказує, що саме інспектор і члени його сім’ї постійно користуються зазначеною нерухомістю.

Деталі розслідування свідчать, що земельну ділянку матір посадовця купила восени 2022 року за 40,1 тис. грн, хоча її ринкова вартість на той час складала майже 1,8 млн грн. Улітку 2023 року на ділянці було завершено будівництво житлового будинку вартістю понад 19 млн грн, де поселилась родина митника.

Щодо автомобіля, дружина Пупени придбала Skoda Kodiaq наприкінці 2024 року за понад 1,9 млн грн. Вона заявила, що кошти на покупку отримані від продажу попередніх авто. Проте аналіз доходів і витрат родини показав недостатність офіційних доходів для покриття витрат, а позики, на які посилаються родичі, мають ознаки фіктивності.

Раніше журналіст Тарас Середич повідомляв, що Василь Пупена на початку повномасштабного вторгнення оформив інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Пізніше її скасували, але він оскаржує рішення МОЗ щодо відновлення пенсійних виплат. Також митник користується так званими «номерними знаками прикриття», що видаються співробітникам правоохоронних органів та державним високопосадовцям.

Матеріали НАЗК вже передані до Офісу генерального прокурора для прийняття подальших процесуальних рішень.