Війна

Житловий комплекс «Гефест» в Одесі став показовим прикладом того, як нерівні умови на будівельному ринку можуть формуватися не через конкуренцію чи якість проєктів, а завдяки вибірковим рішенням міської влади. У той час як відповідальні девелопери роками проходять складні процедури погоджень, експертиз та перевірок, пов’язані з групою «Гефест» структури отримують необхідні документи в рекордні строки. Таке прискорення стало можливим завдяки рішенням і бездіяльності окремих представників Одеської міськради, що створило дисбаланс у містобудівному середовищі та поставило під питання прозорість ухвалення дозвільних рішень.

Аналітики звертають увагу на діяльність ТОВ «ЕЛЛАС БІЛДІНГ», яке перебуває у сфері впливу групи «Гефест». Саме ця компанія отримувала дозвільні документи майже безперешкодно, попри те що земельні ділянки, де ведеться будівництво, належать до найбільш цінних у місті. Ідеться не лише про привабливість локації, а й про стратегічну важливість територій, які мають бути забудовані з дотриманням усіх державних норм та врахуванням інтересів громади. Однак процес отримання дозволів для цих забудовників відбувався без тих затримок і додаткових вимог, які зазвичай стають щоденною реальністю для інших компаній.

Ключовою ланкою схеми став житловий комплекс на Посмітного, 20А. Попри те що проєкт є єдиним об’єктом на одній земельній ділянці, забудовник штучно «розділив» його на дві черги. Такий крок дав можливість уникнути ключових вимог ДБН: показників щільності, відступів, обов’язкової експертизи для об’єктів класу СС3. ДАБК Одеської міськради без запитань видав два окремі дозволи на фактично один і той самий комплекс.

Наслідки такого рішення — критичні. Згідно з нормами, багатоповерхова забудова повинна дотримуватись відступів від сусідніх будинків для дотримання протипожежної безпеки, інсоляції та санітарних вимог. Проте 16-поверхову будівлю комплексу звели за 16 метрів від приватного сектору, що суперечить ключовим ДБН та створює реальні ризики для мешканців. Порушено і ДБН Б.2.2-12:2019 — допустиму площу забудови штучно занижено через поділ проєкту, що дозволило приховати реальні параметри навантаження на територію.

Втім, ЖК «Гефест» на Посмітного — лише частина системної практики. Діяльність компанії давно супроводжується скандалами: знищення Дачі Докса, забудова зеленої зони під ЖК «Акрополь», вирубка дерев у сквері Шклярука, проєкти на схилах та поблизу шкіл. Усі ці випадки об’єднує одне — сприяння одеських чиновників, які змінюють статуси земель, забезпечують видачу потрібних документів та блокують будь-які перевірки.

Для одеситів така забудовна політика означає втрату історичних об’єктів, погіршення екологічної ситуації, хаотичну висотну забудову та постійне зниження рівня безпеки. На тлі цього міська влада продовжує створювати преференції для «Гефесту», попри очевидні порушення та публічні протести.

На відтинку фронту поблизу Покровська напруга продовжує зростати, а бойові дії стають дедалі інтенсивнішими. Противник концентрує зусилля на тому, щоб прорвати українську оборону та закріпитися у межах Покровська й Мирнограда Донецької області. Російські формування намагаються посилити свою присутність у місті, поступово заходячи в окремі квартали та намагаючись створити умови для подальшого розширення контролю.

За інформацією аналітиків моніторингової спільноти DeepState, російські підрозділи рухаються малими групами, використовуючи тактику розосередження. Вони проникають у центральні й північні частини Покровська, де кількість підтверджених фіксацій їхнього перебування зростає. Такий підхід дозволяє ворогу уникати великих втрат, водночас створюючи додаткові труднощі для українських оборонців, які змушені працювати точково і постійно реагувати на змінні тактичні схеми.

Втім, навіть після того, як українські сили вибивають противника з окремих кварталів, росіяни мають можливість швидко перекидати нові піхотні групи у вже очищені зони, що ускладнює стабілізацію фронту.

Особливо проблемною DeepState називає ділянку між Покровськом та Красним Лиманом, а також район населеного пункту Рівне. Тут постійно фіксуються ворожі переміщення, працюють засідки, окупанти активно мінують місцевість і зводять інженерні загородження. Це створює суттєві ризики для логістики та пересування в напрямку Мирнограда.

За словами аналітиків, доставка боєприпасів і спорядження зараз фактично здійснюється за допомогою наземних роботизованих комплексів та дронів. Традиційна техніка або автомобілі давно не використовуються — будь-яке висування живої сили в цій зоні майже гарантовано закінчується контактом з противником.

Військові також повідомляють, що через складність ситуації окремі підрозділи отримують додаткові завдання щодо утримання «перешийка», який критично важливий для логістики. Це потребує додаткових сил, і бійці наголошують, що доцільніше було б посилити цей напрямок окремими підрозділами, аби розвантажити інші бригади.

Попри критичний характер бойової обстановки, битва за Покровськ і Мирноград триває. Українські сили продовжують стримувати наступ, використовуючи максимально технологічні засоби, тоді як російська армія намагається закріпитися в міській агломерації.

Надішліть, будь ласка, повний текст, від якого слід відштовхуватися, — і я відразу підготую розширений унікальний матеріал із заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

Кар’єра Валентина Жерьобкіна продовжує розвиватися: наразі він обіймає посаду, пов’язану з охороною лісів України. Експерти звертають увагу на нерівність між офіційними доходами та рівнем майна, а також на можливі ризики для репутації державних структур.

Громадськість та журналісти наголошують на необхідності ретельного контролю за доходами та активами державних службовців, щоб уникати непрозорості та корупційних ризиків.

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

У 2025 році Свєнтокшиський парк у центрі Варшави став проблемною зоною для місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, протягом року вони понад 900 разів виїжджали на виклики, пов’язані з інцидентами за участі українських підлітків, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни. Молодь збирається у парку великими групами, проводить час без нагляду дорослих, уживає алкоголь, провокує конфлікти та влаштовує бійки, що переростають у хуліганські дії. Додаткову небезпеку створюють відеочеленджі, які підлітки знімають для соцмереж, ризикуючи власним життям заради переглядів.

Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент, що трапився 15 листопада. П’ятнадцятирічний хлопець із України виліз на недіюче оглядове колесо, намагаючись зняти екстремальне відео на камеру GoPro. Поліція була змушена оперативно втручатися, а проти підлітка відкрили провадження за ст. 193 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність за проникнення на територію без належного дозволу. Подібні випадки, за словами правоохоронців, трапляються регулярно, а челенджі стають дедалі небезпечнішими.

Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.