Війна

Народний депутат України Олександр Федієнко роз’яснив ситуацію з відстрочками від мобілізації, спростувавши численні чутки, що поширюються в соцмережах. За його словами, зміни в законодавстві щодо відстрочок не відбулися, і всі діючі норми залишаються незмінними. Федієнко підкреслив, що в останні тижні в Інтернеті активізувалися адвокати, які публікують повідомлення про нібито скасування відстрочок і заявляють про «чергову зраду». На думку політика, такі дії мають на меті сплутати громадян, примушуючи їх шукати допомогу у правників, котрі пропонують платні послуги за «ліцензовану консультацію».

Федієнко закликав українців не піддаватися на такі маніпуляції та уважно перевіряти інформацію з офіційних джерел. Як він зазначив, всі існуючі правила і норми щодо відстрочок продовжують діяти в повному обсязі, і ніяких законодавчих змін щодо цього не було прийнято. Народний депутат наголосив, що в умовах війни важливо не допустити розповсюдження фальшивих новин, які можуть дезорієнтувати громадян і створити додаткові проблеми для тих, хто намагається правильно орієнтуватися в складній ситуації.

«Суспільство вимагало реформ у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, та боротьби з корупцією. Тому Міністерство оборони України разом із Міністерством цифрової трансформації намагаються максимально все оцифрувати. Всі відстрочки, які перелічені в законі про мобілізацію, так і зберігаються! Тобто жодних законодавчих змін у ці норми не вносилось», — наголосив народний депутат.

За словами Федієнка, головна зміна стосується цифровізації процесів. Раніше громадяни, які мали право на відстрочку, змушені були кожні три місяці особисто приходити до територіального центру комплектування (ТЦК) і приносити довідку для підтвердження цього права.

Причина — відсутність взаємодії між державними реєстрами. Внаслідок цього Міністерство оборони не мало доступу до баз даних інших установ і не могло автоматично перевірити статус людини.

«Зараз усе спростилось. Якщо ви є у цьому реєстрі, вам вже не потрібно нікуди йти — системи працюють між собою і самі підтягнуть цю інформацію у ваш особистий кабінет. Так, я не виключаю, що можуть бути технічні збої, або якась інформація може не збігатися. І тоді дійсно доведеться один раз прийти до ЦНАПу з заявою, щоб підтвердити, що у вас все добре», — пояснив політик.

Міністерство оборони спільно з Мінцифрою продовжують модернізацію системи військового обліку, відстрочок і перетину кордону. Більшість процесів планують перевести у повністю цифровий формат, щоб мінімізувати корупційні ризики та зменшити навантаження на громадян.

Таким чином, із 1 листопада українці, які мають законну відстрочку від мобілізації, можуть не хвилюватися — їхні права залишаються чинними, а підтвердження статусу відбуватиметься автоматично через інтегровані державні системи.

Війна між Україною та Російською Федерацією, що триває вже понад півтора року, далеко не наближається до свого завершення. Наразі не існує ані чітких умов для замороження конфлікту, ані видимих шансів на мирний процес, який би мав зрозумілу структуру і кінцеву мету. Георгій Тука, колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації та ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, у своїй колонці для «Главред» підкреслює, що, на жаль, війна може тривати ще довго — не один рік. Більше того, існує серйозний ризик розширення бойових дій за межі України, що ще більше ускладнить ситуацію в регіоні та світі в цілому.

За словами експерта, наразі відсутні основні передумови для швидкого завершення війни, зокрема політична воля Росії до переговорів та реалістичні перспективи для припинення вогню. З огляду на це, Георгій Тука називає два можливі сценарії, які можуть призвести до закінчення конфлікту. Перший з них — це військова перемога однієї зі сторін, що наразі виглядає малоймовірно через складність та масштабність військових операцій. Другий сценарій — мирні переговори, однак цей процес потребує значних змін на міжнародній арені та суттєвих компромісів з обох сторін, чого також поки що не видно.

або Володимир Путін досягне поставлених цілей і зупинить війну,

або одна зі сторін — Україна чи Росія — зазнає виснаження і змушена буде капітулювати.

Однак на даний момент, за словами Туки, жоден із цих сценаріїв не має задовільної підтвердженої перспективи.

«Тому війна триватиме ще довго — не рік і не два. Ба більше, вона може розширюватися, і цілком імовірні два варіанти: у неї можуть бути втягнуті інші країни, а бойові дії можуть вийти за межі України та перекинутися на територію інших держав», — підсумував він.

Тука попереджає, що конфлікт може не лише залишатися виснажливим для обох сторін, але й еволюціонувати в ширший регіональний або міжнародний. Це означає, що Україна повинна готуватися не просто до оборони, а до довготривалої війни з непередбачуваною географією.

Водночас він зауважує: без зміни балансу сил, без значного тиску на російську сторону чи виснаження сторін — завершення на вигідних для України умовах поки не видно. Отже, стратегічна мета має виходити за рамки очікування одного чи двох років.

Експерт закликає до реалістичної оцінки ситуації: не чекати раптового миру, не розраховувати на замороження, і готуватися до нових викликів. Це стосується і військової, і дипломатичної, і гуманітарної складової.

У сучасному світі питання захисту навколишнього середовища набуває особливої актуальності, адже саме від наших дій залежить, в якому стані планета залишиться для майбутніх поколінь. Глобальні екологічні проблеми, такі як зміна клімату, забруднення води та повітря, знищення лісів і вимирання видів, поставили людство перед необхідністю кардинальних змін у способі життя. Це питання не можна відкладати, адже кожен рік бездіяльності погіршує ситуацію.

Важливим аспектом є розуміння того, що екологічні проблеми мають безпосередній вплив на наше здоров’я, економіку і навіть соціальну стабільність. Забруднення повітря, наприклад, може стати причиною численних захворювань, а зміна клімату впливає на сільське господарство, викликаючи неврожаї та зниження продовольчої безпеки. Це, у свою чергу, може призвести до масштабних міграційних процесів і політичної нестабільності в різних регіонах.

МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Загострення бойових дій за стратегічно важливе місто Покровськ на Донеччині виявило одне з найбільших слабких місць української оборони — дефіцит військових ресурсів. У цьому контексті особливо гостро постає питання забезпечення військ необхідною технікою, амуніцією та бойовими підготовленими кадрами. Бої за цей населений пункт, що знаходиться на межі між контрольованою Україною територією та тимчасово окупованими районами, стали своєрідним лакмусовим папірцем, який виявив не лише тактичні вразливості, але й стратегічні недоліки в системі підготовки та забезпечення наших сил.

Покровськ є важливим транспортним вузлом і центром для постачання військової техніки та боєприпасів на передову. З його втратою противник отримає можливість суттєво посилити свої наступальні дії, тому для українських сил це місто має стратегічне значення. Проте, незважаючи на важливість, нестача висококваліфікованих кадрів та ресурсів ставить під загрозу ефективність оборони. Проблема, яка виникла через недостатню кількість модернізованої техніки та високотехнологічного озброєння, вимагає термінових рішень на рівні як урядових, так і військових структур.

«Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту фронту», — зазначається у звіті Atlantic Council.

На початку повномасштабного вторгнення масова хвиля добровольців дозволила ЗСУ збільшити чисельність армії до близько одного мільйона військових. Проте тривалий характер війни, значні втрати, втома та дезертирства поступово вичерпують людські ресурси.

Деякі військові частини намагаються самостійно залучати новобранців — через рекламні кампанії, відеоролики і навіть місцеві ініціативи, тоді як офіційні центри комплектування дедалі частіше потрапляють у скандали через примусову мобілізацію.

Ключове політичне рішення — не знижувати вік призову з 25 до 18 років — стало предметом дискусії як всередині України, так і серед союзників. Замість цього уряд робить ставку на стимулювальні програми для добровольців 18–25 років, але вони не заповнили потреби фронту.

Додатковим ударом стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними Daily Telegraph, після змін близько 100 тисяч українців віком 18–22 років залишили країну за два місяці. Це створило не лише військовий дефіцит, а й кадрову кризу в цивільних секторах.

Хоча й Москва зазнає втрат, російська армія продовжує активно вербувати нових бійців — переважно за рахунок щедрих грошових винагород і соціальних бонусів. Це дозволяє Кремлю стабільно поповнювати війська, що поступово створює кількісну перевагу вздовж усього фронту.

Покровськ залишається центральним осередком боїв у Донецькій області. Аналітики вважають, що падіння міста стане символічною і тактичною перемогою Кремля, який розвиває стратегію “перемоги через виснаження”.

Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, противник намагається закріпитися в міських кварталах, проте жодного блокування Покровська не відбулося.Водночас фахівець з РЕБ та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що Україна може бути змушена ухвалювати «непопулярні рішення» щодо оборони міста, адже російські війська намагаються оточити його, уникаючи прямого штурму.

За оцінкою Atlantic Council, українська армія нині «загартована, але виснажена». Вона змушена тримати оборону, зберігаючи живу силу навіть ціною тимчасових відступів.«Українські командири мають бути готовими поступатися територією, коли це необхідно, щоб зберегти бойові ресурси, і водночас завдавати максимальних втрат ворогу», — підсумовують експерти.

Кінцева мета, на думку аналітиків, — утримати лінію фронту, доки поєднання великих російських втрат, економічного тиску та стратегічного виснаження не змусить Москву погодитися на переговори.

У Одесі працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) розкрили масштабну аферу, що мала на меті зрив мобілізаційного процесу в Україні. У центрі скандалу опинилась військово-лікарська комісія Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, співробітники якої організували фальшування медичних висновків для військовозобов’язаних осіб.

Як стало відомо з повідомлення на сайті «Закон і Бізнес», лікарі комісії видавали фіктивні медичні документи без необхідної присутності самих призовників. Завдяки цим підробленим довідкам, громадяни мали змогу незаконно отримувати відстрочку від мобілізації, що не тільки порушувало закон, але й ставило під загрозу національну безпеку України в умовах війни.

За даними слідства, члени ВЛК діяли у змові з фігурантами масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили слідчі ДБР. Організував оборудку місцевий мешканець, який залучив до неї співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського ТЦК та СП, а також двох посередників.

За «послугу» ухилення від служби ділки вимагали від призовників 16 тисяч доларів. Обвинувальні акти щодо організаторів уже передані до суду.

Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії оголошено підозру у службовому підробленні, вчиненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Слідчі вирішують питання щодо їхнього відсторонення від посад.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді до трьох років обмеження волі.