Війна

Майно та заощадження посадовця: що задекларував очільник Деснянської РДА під час війни

Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став власником квартири у столиці та задекларував суттєві фінансові активи. Про це свідчать дані його щорічної декларації, оприлюдненої відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з поданими відомостями, у грудні одного з воєнних років посадовець набув у власність житлову нерухомість у Києві. У декларації зазначено характеристики об’єкта, дата придбання та інша обов’язкова інформація, яка дає змогу простежити зміни у майновому стані керівника району. Такі дані традиційно привертають підвищену увагу громадськості, особливо в умовах війни та економічних труднощів для більшості громадян.

Роком раніше мати посадовця також стала власницею паркомісця в Києві, яке коштувало 751 тисячу 032 гривні.

У декларації зазначено й дороговартісні транспортні засоби. У 2023 році Максим Бахматов узяв у лізинг автомобіль Volkswagen Tiguan загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Уже у 2024 році дружина чиновника Марина Просвєтіна придбала автомобіль Nissan Rogue за 1 мільйон 911 тисяч 970 гривень.

Окрему увагу в декларації привертають грошові активи родини. Сам Максим Бахматов задекларував зберігання готівкою 249 тисяч доларів США, що еквівалентно понад 10,7 мільйона гривень, а також 20 тисяч євро. Його дружина зберігає ще 150 тисяч доларів США готівкою, що становить приблизно 6,4 мільйона гривень. Крім того, мати посадовця задекларувала 50 тисяч доларів готівкою, що відповідає понад 2 мільйонам гривень.

Також у декларації зазначено наявність у Максима Бахматова золотих злитків загальною вартістю 125 тисяч гривень.

Загальний перелік задекларованих активів викликає запитання щодо джерел походження коштів, зважаючи на рівень офіційних доходів родини та період, у який було здійснено більшість придбань.

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Російські окупаційні підрозділи змогли частково закріпитися в приватній забудові південно-східної частини Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс», звертаючи увагу на небезпечну тенденцію, яка може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку бойових дій у цьому напрямку.

За наявною інформацією, наразі йдеться про обмежену кількість піхотних груп противника, які використовують щільну приватну забудову як укриття та плацдарм для подальших дій. Саме такий тип місцевості ускладнює виявлення ворога, дозволяє йому маскуватися серед цивільних об’єктів і створює додаткові ризики як для військових, так і для мирного населення, що залишилося в місті.

«Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

«Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

«Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

«Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

Посилення контролю над ключовими регіонами МВС: нова роль Володимира Степанова

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

Як хронічний недосип впливає на старіння мозку: нове дослідження

Поганий сон — це не просто відчуття втоми чи дратівливість, це серйозний фактор, який може суттєво вплинути на здоров'я мозку. Нове дослідження, проведене вченими з Каролінського інституту у Швеції, демонструє, як хронічний недосип може «старити» мозок на цілий рік, або навіть більше, порівняно з його реальним біологічним віком. Це відкриття підкреслює важливість належної гігієни сну для підтримки когнітивного здоров’я на довгі роки.

У дослідженні, яке охопило понад 27 тисяч осіб віком від 40 до 70 років, вивчали взаємозв'язок між кількістю сну і змінами в мозку. Учасники проходили МРТ-дослідження, а результати аналізували за допомогою штучного інтелекту. Вчені використовували понад тисячу різних маркерів, щоб оцінити здоров’я мозку: товщину кори, стан судин, об’єм сірої речовини та інші параметри. Це дозволило виявити, що недостатній сон може значно пришвидшити процеси старіння мозку, що не лише впливає на когнітивні здібності, але й підвищує ризик розвитку таких захворювань, як деменція або хвороба Альцгеймера.

Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

хронотип (час засинання і пробудження),

тривалість сну,

безсоння,

хропіння,

денна сонливість.

На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

когнітивних розладів,

деменції,

раннього погіршення пам’яті та уваги,

навіть передчасної смерті.

Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

Нові правила для боротьби зі спам-дзвінками в Україні: що зміниться для абонентів

З 2 жовтня в Україні набрали чинності нові правила, спрямовані на боротьбу зі спам-дзвінками, що стали справжньою проблемою для багатьох громадян. Відтепер мобільні оператори отримали право блокувати номери, що здійснюють масові спам-дзвінки. Це нововведення дає можливість абонентам захистити себе від нав'язливих рекламних повідомлень та непотрібних дзвінків від невідомих осіб.

Законодавчі зміни, які дозволяють операторам автоматично блокувати такі номери, мають значно зменшити кількість спам-дзвінків, що надходять на мобільні телефони українців. Важливим аспектом є те, що блокування відбуватиметься без необхідності звертатися до оператора або іншого державного органу, що спрощує процес для користувачів.

Щоби поскаржитися на спам, достатньо скористатися застосунком свого мобільного оператора або зателефонувати на спеціальний номер:

Vodafone — у застосунку або за номерами 111, 0 800 400 111 (в Україні) чи +38 050 400 111 (у роумінгу)

Kyivstar — у застосунку або за номерами 466, 0 800 300 466 (в Україні) чи 105466# (у роумінгу)

LifeCell — у застосунку або за номерами 5433, 0 800 20 5433 (в Україні) чи +38 063 5433 111 (у роумінгу)

Крім того, можна звернутися на гарячу лінію Уряду 1545 або залишити скаргу на сайті Національної комісії з регулювання електронних комунікацій.

За словами міністра, завдяки новим правилам уже заблоковано тисячі номерів, що здійснювали масові дзвінки. Це перший крок до того, щоб українці могли спокійно користуватися зв’язком без нав’язливої реклами та шахрайських пропозицій.

Проблеми алкоголізму серед військовослужбовців: загроза боєздатності української армії

Рекрутинг в Україні активно працює, але проблеми, пов'язані з алкоголізмом серед військовослужбовців, а також низька ефективність дисциплінарних заходів, ставлять під серйозну загрозу боєздатність підрозділів. За словами командира полку «Ахіллес» Юрія Федоренка, які він озвучив в ефірі програми «Фабрика новин», командири різних рівнів щодня стикаються з наслідками недбалого ставлення до проблеми пияцтва в армії. Це питання набуває особливої актуальності на фоні війни, коли кожен військовий має бути на висоті, готовий до виконання бойових завдань в найскладніших умовах.

Як зазначає Федоренко, систематичне перебування військовослужбовців на службі в стані алкогольного сп'яніння може створювати реальну загрозу для безпеки як самого бійця, так і його побратимів. Алкоголь, будучи фактором, що погіршує концентрацію, реакцію та загальну фізичну підготовку, в умовах війни може стати фатальним для виконання завдань, зокрема у критичний момент, коли кожен бій важить на вагу життя.

Щоб мінімізувати ризики, Федоренко пропонує практичні рішення: у військових частинах має бути спеціальне закрите і безпечне місце — підвал або окрема кімната — куди нетверезого бійця можна помістити під нагляд, аби він не завдав шкоди собі або іншим. Командир наголошує, що після «протрезвіння» формальні обіцянки більше так не робити часто не витримують перевірки, тому потрібен системний підхід до проблеми: медична, психологічна та дисциплінарна робота, яка реально діє.

Федоренко також звернув увагу на різницю між армією та приватною організацією: якщо компанія наймає спеціалістів для досягнення економічної мети, то полк має завдання інше — знищувати противника. Тому підхід до людських ресурсів у ЗСУ інший — командири повинні не лише вимагати від підлеглих, а й створювати умови для їхнього виживання і виконання завдань. Без притомної системи управління, за його словами, ефективної роботи на передовій не буде.

Крім проблем із дисципліною, командир підкреслив важливість збереження і ремонту «коридорів життя» — логістичних шляхів, що забезпечують постачання і евакуацію. За його словами, ці споруди мають охороняти й обслуговувати вчасно, інакше після ворожого удару вони перетворюються на «коридори смерті». Також Федоренко вкотре закликав цивільне населення опановувати елементарні навички користування вогнепальною зброєю — зокрема рушницями — для захисту від дронів за потреби.

Експерти й командири наголошують: проблема алкоголю в армії потребує комплексних рішень — від профілактики й соціальної роботи до реальних програм лікування залежностей і адекватної дисциплінарної політики. Інакше локальні покарання та формальні догани не зможуть вирішити системну загрозу для бойової готовності підрозділів.

Зокрема, можливі кроки: посилення профілактичних заходів під час рекрутингу, введення ефективних медико-психологічних програм в частинах, облаштування спеціальних безпечних приміщень для нетверезих бійців, а також створення механізмів реальної відповідальності та реабілітації, які працюють не лише на папері, але й у реальному бойовому житті.

Юрій Федоренко у своїх виступах нагадує, що кожний боєць — це не просто працівник, а людина, від стану якої залежить життя інших. Саме тому питання алкоголю та дисципліни мають підніматися на рівні політики, командування та медичної спільноти для знаходження сталих рішень.

В’ячеслав Задоренко задекларував значні статки та земельні активи за 2024 рік

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.

Еволюція загроз: чому традиційні системи протиповітряної оборони можуть не витримати сучасних викликів

Минулорічні системи протиповітряної оборони, які вважалися ефективними для знищення ворожих ракет, сьогодні вже не гарантують того ж рівня захисту. Таку думку висловив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в ефірі телеканалу «Еспресо». Відзначаючи зростання загрози з боку російських ракет, Романенко зазначив, що модернізація ворожих ракетних комплексів серйозно ускладнила завдання їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Зокрема, зміни торкнулися таких ракет, як «Іскандер-М» і «Кинджал». Остання є модифікацією «Іскандера», яка здатна запускатися з літаків МіГ-31, що додає їй мобільності та підвищує ймовірність нанесення ударів з неочікуваних напрямків. Крім того, за словами Романенка, нові версії ракет оснащені удосконаленим програмним забезпеченням, що дозволяє значно підвищити їх точність і здатність маневрувати під час польоту. Це робить їх перехоплення значно складнішим завданням для існуючих систем протиповітряної оборони, на яких Україна наразі покладається.

За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

Розвиток власного виробництва безпілотних комплексів як крок до технологічної незалежності

В Україні існують реальні можливості для створення безпілотників із компонентами вітчизняного виробництва — від модулів управління до силових установок для FPV-дронів. Це не лише питання іміджу чи експерименту, а стратегічна ініціатива, яка здатна змінити підходи до оборонної та цивільної електроніки в цілому.

Виготовлення власних модулів і двигунів відкриває низку переваг. По-перше, мінімізується залежність від імпортних ланцюгів постачання, які в умовах конфлікту чи санкцій стають вразливими. По-друге, локалізація виробництва прискорює цикл удосконалення — інженери та виробники отримують швидкий зворотний зв’язок від польових випробувань і можуть оперативно впроваджувати зміни. По-третє, це стимулює розвиток суміжних галузей: мікроелектроніки, акумуляторних технологій, автоматизованого виробництва та тестування.

Експерт також прокоментував технічні можливості російських «шахедів» і уточнив дистанцію, на якій вони залишаються керованими: «Я вкотре хочу наголосити, що керованими “шахеди” можуть бути лише на відстані до 150 км». За його словами, ворог посилює розміщення стаціонарних пускових майданчиків, але дальність керування обмежена.

У матеріалі згадується й про міжнародну допомогу: Велика Британія працює над проєктом «Octopus» — безпілотниками-перехоплювачами для боротьби з російськими «шахедами». Міністр із питань обороноздатності та промисловості Британії Люк Поллард повідомив, що планується виробництво близько 2 000 таких безпілотників на місяць для постачання в Україну з метою перехоплення ворожих БПЛА.

Заяви Храпчинського підкреслюють, що технічна база для локального виробництва у нас є, але економічні виклики (насамперед — собівартість) і масове виробництво в Китаї визначають ринок комплектуючих. Паралельно міжнародні ініціативи повинні підсилити оборонні можливості України в короткостроковій перспективі.