Війна

Цифровий контроль мобілізації: як нова система Міноборони змінює військову службу

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

Олексій Сухачов і ДБР: вплив, закритість та суперечливий образ органу

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

Лиманський напрямок стає ключовим елементом планів російського наступу на Слов’янськ

Командування російських окупаційних військ дедалі виразніше розглядає район Лимана як стратегічно важливу точку для подальшого просування у напрямку Слов’янська. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), який фіксує помітне зростання інтенсивності бойових дій на цьому відтинку фронту. Аналітики вказують, що саме контроль над Лиманом може відкрити противнику додаткові логістичні можливості та створити умови для тиску на українську оборону в північній частині Донеччини.

За оцінками ISW, ситуація на Лиманському напрямку залишається динамічною та напруженою. Просування фіксується з обох сторін: Сили оборони України зосереджуються на укріпленні позицій, стабілізації лінії фронту та поверненні раніше втрачених ділянок, тоді як російські підрозділи намагаються виявити вразливі місця в обороні, щоб розвинути наступальні дії. Такі маневри супроводжуються постійними спробами змінити тактичну обстановку на користь кожної зі сторін.

Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

Безпека дітей як бізнес: як в Одеській області укорінилася закрита система “захисних” підрядів

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

Закупівля кондиціонерів “Укренерго” в той час, коли YASNO радить обережно ставитися до їх використання

На веб-платформі Prozorro надано інформацію, що орієнтовна вартість придбання та монтажу кондиціонерів становить 629 тисяч гривень. Проте генеральний директор компанії YASNO, Сергій Коваленко, закликає киян зважити на наслідки передбаченого використання кондиціонерів через великий обсяг електроенергії, що споживається, що перевищує показники деяких обласних центрів. Він наголошує на важливості розумного споживання енергоресурсів та можливості використання більш енергоефективних альтернативних методів охолодження приміщень.

Ситуація з електропостачанням в Україні залишається критичною, а кондиціонери в цьому відіграють важливу роль, наголошує Коваленко у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він зауважує, що кондиціонери в Києві щодня споживають більше електроенергії, ніж деякі обласні центри.

“Ось ви смієтеся, а кондиціонери в Києві дали 350 МВт на день. Це більше ніж деякі обласні центри… Всi. Кондиціонування ж є і у бізнесу. Це сукупний стрибок споживання з підвищенням температури”, — написав Сергій Коваленко.

Вчора гендиректор також звернув увагу на проблему, попереджаючи про можливість відключення електропостачання навіть критичної інфраструктури через високий рівень споживання.

“Подумайте про це, коли вмикаєте кондиціонер”, — закликав він.

У той же час “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю кондиціонерів з орієнтовною вартістю 629 тисяч гривень. За даними Prozorro, компанія планує придбати 4 комплекти кондиціонерних систем та їх встановлення. Термін подання пропозицій закінчується 11 червня.

Згідно з опублікованою інформацією, компанія хоче придбати 4 комплекти кондиціонерних систем. У вартість також входитиме їх встановлення. До тендера прикріплюється такий список:

У назві до тендера зазначено, що це необхідно “для потреб апарату управління”. В “Укренерго” ніяк не коментували появу цієї заявки на момент публікації матеріалу. Кінцевий термін подання пропозицій призначено на 11 червня.

Рік минув від підриву Каховської ГЕС, найбільшої техногенної катастрофи десятиліття

За рік минуло з того часу, як російські окупаційні війська здійснили підступний акт, вибухнувши греблю Каховської гідроелектростанції в Херсонській області. Цей трагічний епізод став нагадуванням про вразливість нашої країни перед агресивними діями з боку сусіднього державного утворення. Але навіть у зливу бурь, наша нація знаходить силу та волю відновлювати та будувати свій майбутній шлях. Місцеве населення, разом з урядом, взялося за відновлення пошкоджених структур, поклавши перший камінь на шляху до відродження енергетичної системи регіону. Цей небезпечний інцидент вкотре підкреслив важливість національної безпеки та необхідність посилення обороноздатності країни.

Уранці 6 червня 2023 року, близько 03:00, росіяни вчинили теракт, підірвавши греблю ГЕС, найбільшого за площею мілководдя. Цей акт спричинив затоплення населених пунктів неподалік від річки Дніпро.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони, Андрій Юсов, заявив, що наявні свідчення свідчать про причетність військово-політичного керівництва Російської Федерації до цього злочину.

“Росіяни скоїли теракт, щоб спровокувати українські Сили безпеки та оборони та зірвати контрнаступальні дії”, – додав представник ГУР.

Попередження про підірвання станції було отримано в квітні позаминулого року. Росіяни замінували ГЕС і дамбу, після чого вчинили підрив.

Більше 16 тисяч людей та 80 населених пунктів опинилися у зоні ризику через цей воєнний злочин.

Згідно з доповіддю міжнародної комісії ООН, на підконтрольних Україні територіях загинуло 33 людини, 28 отримали поранення, а понад 40 зникли безвісти.

Президент України Володимир Зеленський відзначив: “Російське зло організувало спеціальні групи на окупованих територіях, щоб приховати тіла загиблих”.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав підрив Каховської ГЕС найбільшою техногенною катастрофою в Європі за останні десятиліття.

“Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста 21 століття, – це вигнати її з України”, – додав він.

Національна академія наук України повідомила, що підрив греблі призвів до значних людських жертв, масштабної екологічної катастрофи та має всі ознаки воєнного злочину та екоциду.

Внаслідок цього інциденту, збитки для України оцінюються майже у $14 мільярдів.

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за статтею екоциду.

Хмельницька область допомагає зводити фортифікаційні споруди на Донеччині

Сергій Тюрін, новообраний голова Хмельницької облдержадміністрації, відзначив важливість співпраці між регіонами, оголошуючи про спільне будівництво фортифікаційних споруд на території Донеччини. Це стратегічне партнерство між Хмельниччиною та областями Івано-Франківською, Чернівецькою, Черкаською та Полтавською не лише підсилює обороноздатність регіону, а й сприяє зміцненню дружби та взаєморозуміння між народами. Цей інноваційний підхід до забезпечення безпеки відображає високий рівень відповідальності перед національними інтересами та добробутом громадян. Активізація спільних зусиль у будівництві фортифікаційних споруд є важливим кроком у напрямку забезпечення стабільності та безпеки не лише на регіональному, але й на національному рівні.

“Скільки туди завезено робітників та техніки з області, сказати не можу зі зрозумілих причин”, – зауважив Тюрін.

Він підкреслив, що будівельні роботи проводяться швидко та якісно, відповідно до проєктної документації, і розпочалися вже у 2024 році. Тюрін також наголосив, що робітники перебувають на безпечній відстані від лінії бойових дій, тому для їхнього життя немає загрози.

За словами голови облдержадміністрації, на Хмельниччині функціонує понад 3 тисячі укриттів, включаючи навчальні заклади. Також, протягом війни введено в експлуатацію 2 тисячі додаткових укриттів.

Тюрін підкреслив, що в Хмельниччині діє робоча група, яка контролює ефективне використання бюджетних коштів. Пройшов аналіз близько 300 закупівель, і виявлено порушення у 32 з них на суму 138 мільйонів гривень.

“Інвестиції у будівництво шкільних укриттів є виправданими, оскільки навчальні заклади є місцями масового скупчення людей, які потребують належного рівня захисту. Крім того, ракети та «Шахеди» не завжди керуються великими містами, і ці небезпеки можуть стати для сіл”, – додав він.

Тимчасова слідча комісія щодо фортифікацій та закупівлі дронів була створена Верховною Радою. Очолив комісію нардеп від “Слуги народу” Микола Задорожній.

Уряд свідомо створює умови для зростання інфляції

Фахівці з економіки розглядають ситуацію, дійсно, як систематичне створення урядовими чиновниками обставин для наростання інфляції. Підвищення тарифів на енергоресурси, зростання податків та комунальних внесків – ці всі заходи негативно впливають на остаточну вартість виробництва. Внаслідок цього, спостерігається регулярне підвищення цін на товари та послуги, що призводить до загального підвищення рівня інфляції в країні.

Підприємства змушені підвищувати ціни на товари та послуги, щоб компенсувати зростання витрат. У свою чергу, це призводить до зниження купівельної спроможності населення і подальшого підвищення цін, створюючи замкнене коло.

Кабмін прийняв рішення, згідно з яким бізнес має імпортувати 80% електроенергії в балансі споживання, щоб гарантовано отримати ще 20% з боку “Укренерго”. Проте, як відзначає політолог Кирило Сазонов, проблема в тому, що Україна не імпортує стільки електроенергії, щоб її вистачило всім підприємствам. В результаті дефіциту, в перший же день дії постанови, вартість імпортної енергії ажіотажно зросла – причому відразу на 20% і її все одно на всіх не вистачило.

“Ажіотажні ціни на імпортне світло – це нове розкручення спіралі інфляції в Україні. Тому що слідом, автоматично, зросте собівартість української продукції. А слідом — ціни на всі товари і послуги. Це вдарить по вразливим категоріям населення – тому що, на відміну від тарифів, акцизів і цін, ні пенсії, ні зарплати в Україні не ростуть”, — відзначив експерт.

За його словами, донати від бізнесу і населення вже суттєво впали. “Це бачать усі. І справа не в тому, що населення та бізнес не хочуть допомагати. А в тому, що вони більше не мають ресурсу це робити. Натомість уряд, щоб компенсувати цей ресурс, робить найгірше – ще більше закручує гайки в надії наповнити бюджет”, — підкреслив Сазонов.

За його словами, єдине чого доб’ється уряд своїми рішеннями – це закриття підприємств, а звідси падіння доходів у бюджет та росту безробіття.

“Чиновникам слід перестати загравати з населенням, і розставити пріоритети не так, як вимагає популізм, а так, як потрібно для перемоги. Люди можуть посидіти без світла. Можуть довго — я перевіряв. А підприємство закритого циклу без світла сидіти не може. Зараз передусім потрібно дбати про економіку. Інакше у нас просто закінчуться гроші”, – заявив Сазонов.

Дипломати України та Китаю провели консультації у Пекіні

5 червня в Пекіні відбулися значущі політичні консультації між заступниками міністрів закордонних справ України та Китаю. Ця зустріч відіграла вагому роль у подальшому розвитку двосторонніх стосунків між державами та сприяла обговоренню перспектив мирного вирішення конфлікту на території України. Обговорення під час зустрічі були спрямовані на пошук конструктивних шляхів вирішення актуальних проблем і спільних інтересів обох країн. Важливою складовою діалогу стали обмін думками щодо поглиблення економічного співробітництва, зміцнення культурних зв'язків та спільної боротьби зі світовими викликами. Учасники зустрічі підкреслили важливість дипломатичного діалогу та конструктивного співробітництва в умовах сучасного світу для забезпечення стабільності та миру у регіоні та поза його межами.

Як повідомляє МЗС України, українську делегацію очолював перший заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга, а китайську сторону представляв заступник міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдун.

Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання двосторонніх відносин, визначили спільні кроки для активізації контактів на вищому та високому рівнях, зміцнення позитивної динаміки торговельно-економічної співпраці та подальшої взаємодії в рамках міжнародних організацій.

“Співрозмовники наголосили на важливості дотримання принципів Статуту ООН та міжнародного права. Як було відзначено сторонами, взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом, на якому ґрунтуються двосторонні відносини України і Китаю”, — йдеться у заяві.

Сибіга поінформував китайських колег про ситуацію в Україні та підготовку до Глобального саміту миру в Швейцарії. “Українською стороною було висловлено сподівання, що участь КНР у заході могла б стати гарною нагодою, щоб зробити практичний внесок у досягнення справедливого і довготривалого миру в Україні”, — наголошується у заяві.

Сибіга також наголосив, що єдиною основою для досягнення такого миру є Формула миру президента Володимира Зеленського.

Під час робочого візиту до Пекіна також відбулися зустрічі із спеціальним представником уряду КНР з питань Євразії Лі Хуеєм та заступником завідувача міжнародного відділу ЦК КПК Чень Чжоу.

Рінат Ахметов – єдиний українець у рейтингу найбагатших людей світу за версією Bloomberg

Рінат Ахметов, відомий український підприємець, підтвердив свою непересічну позицію у світі бізнесу, ставши першим представником України, чия назва увійшла до списку найзаможніших людей планети згідно з авторитетним агентством Bloomberg. Цей визначний подвиг ще раз підкреслює його надзвичайну економічну майстерність та стратегічний підхід до ведення бізнесу. Не лише це, а його багатства продовжують зростати й у цьому році, свідчать про це останні дані.

За версією агентства Bloomberg рейтинг найбагатших людей світу очолив засновник і колишній гендиректор Amazon Джефф Безос. За даними агентства, статки Безоса станом на сьогодні становлять 205 мільярдів доларів. З початку року вони зросли на 27,9 млрд доларів.

Друге місце у рейтингу займає французький бізнесмен Бернар Арно, він володіє контрольними пакетом у компанії LVMH. Його статки складають 203 млрд доларів.

Замикає трійку багатіїв засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск, статки якого оцінюють у 202 млрд доларів.

Згідно із даними рейтинг, до першої десятки найбагатших людей світу також увійшли засновник Meta Марк Цукерберг (169 млрд доларів), співзасновник компанії Google Ларрі Пейдж (156 млрд доларів), засновник Microsoft Білл Гейтс (152 млрд доларів), колишній гендиректор Microsoft Стів Балмер (148 млрд доларів), екс-президент Alphabet Сергій Брін (147 млрд доларів), засновник і голова корпорації Oracle Ларрі Еллісон (138 млрд доларів), а також американський інвестор і філантроп Воррен Баффет (133 млрд доларів).

Згідно із даними агентства, єдиним українцем у списку є Рінат Ахметов. Бізнесмен посідає 451 місце. Його статки оцінюють в 6,44 млрд доларів. За даними Bloomberg, від початку року вони збільшилися на 598 мільйонів доларів.

Нагадаємо, що в Україні підняли тариф на електроенергію. В Міненерго підкреслили, що підвищення тарифу на електроенергію є складним, але необхідним кроком, адже за теперішніх умов держава не має можливості утримувати наднизьку пільгову ціну для всіх споживачів. Окрім того, там відзначили, що потрібні гроші на те, щоб відновити об’єкти, які були зруйновані Росією.

При цьому експерти підкреслюють, якщо виходити з логіки, що зараз пошкоджені станції, які належать ДТЕК, і держава буде витрачати кошти на те, щоб їх відновлювати, то вони повинні бути в державній власності.