Search here...

Війна

Цифровий контроль мобілізації: як нова система Міноборони змінює військову службу

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

Олексій Сухачов і ДБР: вплив, закритість та суперечливий образ органу

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

Лиманський напрямок стає ключовим елементом планів російського наступу на Слов’янськ

Командування російських окупаційних військ дедалі виразніше розглядає район Лимана як стратегічно важливу точку для подальшого просування у напрямку Слов’янська. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), який фіксує помітне зростання інтенсивності бойових дій на цьому відтинку фронту. Аналітики вказують, що саме контроль над Лиманом може відкрити противнику додаткові логістичні можливості та створити умови для тиску на українську оборону в північній частині Донеччини.

За оцінками ISW, ситуація на Лиманському напрямку залишається динамічною та напруженою. Просування фіксується з обох сторін: Сили оборони України зосереджуються на укріпленні позицій, стабілізації лінії фронту та поверненні раніше втрачених ділянок, тоді як російські підрозділи намагаються виявити вразливі місця в обороні, щоб розвинути наступальні дії. Такі маневри супроводжуються постійними спробами змінити тактичну обстановку на користь кожної зі сторін.

Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

Безпека дітей як бізнес: як в Одеській області укорінилася закрита система “захисних” підрядів

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

Правоохоронці взялися за так званий “сімейний бізнес” Юлії Свириденко в Чернігівській області

Правоохоронні органи Чернігівської області виявили зацікавленість у розслідуванні "відкатних схем", пов'язаних із будівництвом фортифікаційних споруд та відновленням інфраструктури на території регіону. За попередніми даними, до організації таких схем може мати відношення перший віцепрем'єр-міністр України Юлія Свириденко та її брат Віталій Свириденко. Розслідування вказує на можливу участь цих осіб у корупційних діях, спрямованих на незаконне збагачення за рахунок державних коштів та порушення встановлених законодавством процедур. Правоохоронці звертають особливу увагу на збір та аналіз доказів, що стосуються зазначених фактів, та зобов'язуються вжити всіх необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності перед законом.

Нагадаємо, наразі рідна для Юлії Свириденко Чернігівська область відбудовується після нападу росіян у 2022 році, а на кордоні з РФ та Білоруссю активно зводяться фортифікаційні споруди. Як стало відомо журналістам нашого видання, бюджети на фортифікацію та відновлення виділяються суттєво завищені, уже з урахуванням так званих “відкатів”.

За інформацією нашого джерела в Службі безпеки України, відповідальною за виділення необхідного бюджету для освоєння є перший віце – прем’єр України Юлія Свириденко, а рішення стосовно того, хто саме з підрядників і за який “відкат” буде проводити виконання робіт приймає її брат – Віталій Свириденко

“Відкатна” схема реалізується із залученням місцевих чиновників, у кожного з яких своя “роль” та своя “доля”. Мова йде про голову Чернігівської ОДА Вячеслава Чауса, його заступника Костянтина Мегема та начальника Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА Ярослава Слєсаренко.

Якщо порівняти бекграунд Вячеслава Чауса та Юлії Свириденко, можна відстежити ряд звязків: обоє родом з Чернігова, неодноразово пересікались на державній службі. В даному контексті варто також звернути увагу на офіційні біографії батьків Юлії Анатоліївни – чиновників, бекграунд яких також пов’язаний з Вячеславом Чаусом.

Тож не дивно, що призначення Вячеслава Чауса на посаду голови ОДА відбулось у серпні 2021 року, якраз в той час, коли Юлія Свириденко займала посаду Заступника Керівника Офісу Президента України. Також з точки зору аналізу бекграунду Вячеслава Чауса виглядає логічним, після отримання посади голови ОДА призначення своїм першим заступником Костянтина Мегема. Вячеслав Чаус познайомився з Костянтином Мегемом в ПАТ “Київстар” і надалі забрав із собою у АТ “Укргазвидобування”.

Як бачимо, “компанія” по освоєнню бюджетних коштів, що виділяються на відновлення інфраструктури та проведення фортифікаційних робіт в Чернігівській області давно знайома між собою. Тож перейдемо до розподілу “ролей” та “відсотків” відкатів. Як кажуть: “хто”, “кому” і головне “скільки”.

В Чернігівській області за фінансування і контроль за здійсненням ходу будівництва укріплень голова ОДА Вячеслав Чаус призначив відповідальними Константина Мегема та Ярослава Слєсаренко. Щодо останнього, то як повідомляють наші джерела в СБУ, його підозрюють у розкраданні бюджетних коштів під час будівництва доріг в області.

Поки що викликають на допити як свідка, але найближчим часом Ярослав Слєсаренко має всі шанси із категорії “свідків” перейти до категорії “підозрювані”. Як повідомляють наші джерела, всі необхідні матеріали для цього уже зібрані. Зокрема, було встановлено, що Ярослав Слєсаренко за 2023 -2024 роки через зловживання під час будівництва укріплень та відновлення інфраструктури в області, отримав відкатів на суму в 37 млн. грн.

Щодо відкатів на будівництві доріг, варто згадати ще одного чиновника: директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області” Олександра Мисника. За повідомленнями наших джерел, тільки за період 2023-2024 року Олександр Мисник збагатився на 69 млн.грн. Варто відзначити, що Олександр Мисник також добрий знайомий Юлії Свириденко, так як саме Олександр Петрович змінив її на посаді в.о. Чернігівської ОДА в листопаді 2018 року.

Всі технічні моменти по перемозі в тендерах потрібних компаній-підрядників, вирішує заступник голови Чернігівської ОДА Синенко Дмитро Григорович. В команді Дмитра Синенко називають “касиром” – через наявність фінансової освіти та досвіду роботи в банківській сфері. Зона відповідальності Дмитра Синенко – розподіл всіх підрядів в регіоні, організація перемоги на тендерах лояльних підприємств та контроль збору “відкатів”.

На місцевому рівні курує процес та безпосередньо контактує із сім’єю Свириденко керівник Чернігівської ОДА Вячеслав Чаус, а з боку правоохоронців процес розкрадання державних коштів “кришує” УСР Чернігівської області, за що отримує 0,5% від перерахованих на відновлення інфраструктури та фортифікацію бюджетних коштів.

Нашу увагу також привернув той факт, що брат Юлії Свириденко – Віталій, періодично контактує та здійснює “оперативний контроль” за Олександром Мисником та Ярославом Слєсаренко. За нашою інформацією, Віталій Свириденко наразі знаходиться в Лондоні, де забезпечує “конвертацію відкатів” на офшорні рахунки.

Очікується оприлюднення остаточного варіанту нового правопису наприкінці року

Новий український правопис, варіант якого очікується до кінця цього року після подальшої обробки, має велике значення для нашої мовної спільноти. У спеціальному інтерв’ю доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко, керівник Інституту української мови при Національній академії наук України, розкрив плани інституту стосовно цієї важливої ініціативи. За його словами, інститут неустанно працює над усуненням виявлених недоліків у правописі, а також активно готує текст для його майбутньої публікації.

“Ми розуміємо нинішню ситуацію і працюємо над усуненням недоліків у правописі. Готуємо текст, який має бути”, – зазначив Гриценко.

З його слів, “правопис треба скоротити, видалити те, що стосується самоочевидних речей, які можна знайти у словнику. Є орфографічний словник, який має бути додатком до правопису, де будуть наведені складні форми”.

Гриценко також зазначив, що доопрацьований варіант правопису буде переданий комісії з мовних стандартів для ухвалення. “Тепер не будуть причетні ані Кабмін, ані Міністерство освіти, і вже не потрібна шапка Національна академія наук. Тепер такий шлях і його треба реалізувати”, – додав він.

Щодо завершення редагування правопису, Гриценко відповів, що “питання актуальне, але треба зачекати до кінця поточного року для публікації остаточного варіанта”.

Оновлення даних через ‘Резерв+’ не гарантує уникнення доставлення на ВЛК

Понад 700 тисяч чоловіків активно відновили свої дані через застосунок "Резерв+" або звернулися до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), демонструючи свою відданість та відповідальність перед державою. Незважаючи на це, їхні права та свободи залишаються невичерпними та незмінними, відображаючи принципи конституційного гарантування особистої гідності та свободи кожного громадянина.

Завдяки старанням співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які безперервно працюють на благо громадян, процес військово-лікарської комісії (ВЛК) проходить ефективно та безперешкодно. Начальник служби зв’язків з громадськістю Сумського обласного ТЦК та СП, Олександр Бондаренко, підтвердив продовження дії цієї системи, що забезпечує високий рівень організації та підтримки для всіх громадян, які потребують такої допомоги.

За його словами, щоб уникнути затримання, потрібно мати при собі військовий документ, але більшість затриманих цього не мають. Представник ТЦК зазначив, що поліція, яка є частиною групи оповіщення, виконує законні вимоги і відправляє громадян на ВЛК, якщо вони не мають документів.

Бондаренко пояснив, що підставою для доставлення до ТЦК може бути відсутність актуальних даних про проходження ВЛК навіть після оновлення інших даних у додатку “Резерв+”. Він додав, що якщо людина не проходила ВЛК або не оновила дані повністю, ТЦК пропонує їй з’явитися та пройти ВЛК, а якщо відсутні законні підстави на відстрочку, то відправляє її в навчальний центр.

Отже, оновлення даних через “Резерв+” або ЦНАП не гарантує уникнення мобілізації, якщо відсутні актуальні дані про проходження ВЛК, і ТЦК продовжує діяти в межах закону.

Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

Цей тиждень обіцяє стати переломним для складу Кабінету Міністрів України, оскільки очікується низка нових призначень на важливі посади. Особливою увагою відзначаються ключові міністерства інфраструктури та регіональної політики. Після інтенсивних дискусій та аналізу кандидатів, очікується, що ці призначення принесуть нові ідеї та стратегії для подальшого розвитку країни. Зміни у складі уряду сприятимуть зміцненню та модернізації інфраструктурних проектів, а також підтримці ефективної регіональної політики, спрямованої на забезпечення розвитку всіх регіонів країни. Враховуючи важливість цих секторів для економічного зростання та підвищення якості життя громадян, нові лідери мають перед собою величезну відповідальність та можливості для реалізації стратегічних реформ і досягнення нових висот у сфері розвитку країни.

На посаду глави новоствореного Міністерства регіональної політики може бути призначений заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. На його місце в Офісі президента може призначити нинішнього голову Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микиту. Також розглядається можливість надання Олексію Кулебі статусу віце-прем’єра.

На посаду глави Міністерства інфраструктури фаворитом вважається голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов, який, очевидно, також отримає статус віце-прем’єра.

Варто зазначити, що раніше розглядалася можливість переведення керівника Міністерства стратегічних галузей та промисловості Олександра Камишина на посаду глави Міністерства інфраструктури, але від цього варіанту відмовилися.

Деякі джерела вказують, що розглядання кандидатур на вакантні посади у Кабінеті міністрів, зокрема віце-прем’єра з питань відновлення, має стратегічне значення перед проведенням Конференції з питань відновлення України, запланованої на 11-12 червня у Берліні. Ймовірно, призначення можуть відбутися вже з 4 по 6 червня.

Остаточне рішення з усіх кадрових питань планується прийняти сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.

Українські сили посилюють оборону в Сумській області

Українські війська неустанно продовжують удосконалювати свої оборонні позиції в Сумській області, збільшуючи готовність до можливих агресивних дій з боку Росії. Незважаючи на це, останніми днями окупаційні сили зазнали невеликих переміщень на південний захід від Вовчанська, на Харківському напрямку. Цей рух є прямим викликом для українських військових, які стежать за кожним кроком окупантів, готові дати відсіч будь-яким спробам порушення територіальної цілісності України. Роблячи ставку на стратегічну відстоюваність та мобільність, українські захисники продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та відданості своїй країні. Крім того, міжнародні партнери надають підтримку українському війську, підкреслюючи непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в умовах агресивних дій сусідньої країни.

Бої тривають у районі села Липці. Представник українського оперативного командування “Північ” Вадим Мисник повідомив, що військові активно посилюють та удосконалюють свої оборонні рубежі, зосереджуючись на другій та третій лініях оборони в Сумщині. Відзначено, що при будівництві укріплень ЗСУ враховують можливі напрямки російського наступу та місцевий рельєф.

Аналіз повідомлень російських блогерів підтвердив, що військове командування перекидає невизначену кількість окупаційних сил у Курську область РФ.

За останніми звітами, 2 червня, у зв’язку з активними бойовими діями на Харківському напрямку, російські війська невеликою мірою продвинулися полями на північ та схід від Стариці, а також у районі Вовчанська. Вони здійснювали механізовані штурми населених пунктів. Російські пропагандисти твердять, що українські сили “безуспішно” проводять контратаки в північній та центральній частині Вовчанська, а також у лісових масивах між Глибоким та Лук’янцями, обидва на північ від Харкова. Інформатори також заявили, що бої у Вовчанську та під Липцями “набувають позиційного характеру”.

За даними ISW, у нападах на Вовчанськ ворожі сили задіяли частини 138-го та 25-го мотострілецьких бригад, які входять до складу 6-ї загальновійськової армії Ленінградського військового округу, а також батальйону, розвідувальної та снайперської роти 83-ї окремої гвардійської повітряно-десантної бригади.

“Укренерго” відмовилися розкрити зарплату голови правління Володимира Кудрицького

Укренерго вирішила не розголошувати відомості про оклад голови правління, Володимира Кудрицького. Замість цього, організація оприлюднила інформацію про заробітну плату всього керівництва, що складається з п'яти осіб, включаючи Кудрицького. Середньомісячний дохід одного з членів правління перевищує 2 мільйони гривень, проте точні суми можуть змінюватися в залежності від місяця. Цей крок викликає обговорення серед громадськості та залишає питання щодо прозорості в управлінні державними підприємствами.

Був запит до “Укренерго” з проханням озвучити заробітну плату Кудрицького з усіма заохоченнями (преміями тощо) та окремо вказати оклад, а також назвати зарплату голови “Укренерго” по місяцях. Проте компанія відмовилася надати цю інформацію, посилаючись на відсутність законодавчих вимог щодо розкриття зарплат індивідуально.

Замість цього в “Укренерго” повідомили загальні зарплати правління:

Середня арифметична зарплата в грудні 2023 року складала 1,5 млн грн, в січні 2024 року – 848,8 тис. грн, в лютому – 353,1 тис. грн, в березні – 499,2 тис. грн, а в квітні – 2,1 млн грн. При цьому зарплата голови правління може бути вищою, ніж у членів правління. Причина чотирикратного збільшення зарплати в квітні залишається невідомою.

Середня зарплата в “Укренерго” минулого року складала 35 372 грн.

1...439440441...519сторінка 440 з 519

Контакти редакції: [email protected]