Війна

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

Україна націлена на стратегічну орієнтацію на 2024 рік, з відомостями про посилення оборонної потужності країни, широкомасштабне виробництво дронів та розширення власного виробництва зброї. Генеральний командувач Збройних сил України, генерал-полковник Валерій Залужний, висвітлив ці напрямки у новій стратегії, яка отримала підтримку в Банковій. Зазначені плани включають подальші удари по російських тилам, зокрема військові об'єкти та інфраструктуру, такі як енергетика, нафтопереробні заводи, порти та військово-промислові підприємства. Україна сподівається, що ці заходи допоможуть послабити противника та створити передумови для нового наступу Збройних сил на 2025 рік. У той же час, хоча Росія рідко висловлює свої стратегічні наміри, можна виділити два можливі сценарії. Перший — стратегія війни на виснаження, яка полягає в поступовому виснаженні України та використанні переваги Росії у чисельності та озброєнні. Однак ця стратегія може призвести до затягнення конфлікту та неспроможності передбачити час та реальні втрати. Другий варіант — спроба різкого зміщення балансу сил на фронті без застосування ядерної зброї. Однак це може бути складним завданням, оскільки Росія також активно розвиває свою військову технологію, зокрема дрони та штучний інтелект. Незалежно від обраної стратегії, результат буде залежати від багатьох факторів, включаючи здатність обох сторін мобілізувати свої ресурси та забезпечити ефективне керівництво.

Україна у 2024 році зосереджується на стратегічних заходах щодо посилення своєї обороноздатності, акцентуючи увагу на виробництві дронів та розширенні власного військового потенціалу. Плани, затверджені генеральним командувачем Збройних сил України, передбачають активні дії проти російських об'єктів на тилу, спрямовані на послаблення противника та створення передумов для майбутнього наступу українських військ. Росія, хоча рідко висловлює свої стратегічні наміри, має два можливі вектори дій: війна на виснаження та різке зміщення балансу сил. Незалежно від обраної стратегії, успішний результат залежатиме від мобілізації ресурсів та ефективного керівництва з обох сторін.

Українські військові стикаються з критичною нестачею піхоти, що підірвала бойовий дух на передовій. В останні дні військові на місцях попереджають про небезпечну динаміку, яка загрожує Києву у зв'язку зі зниженням кількості бійців через два роки бойових дій з Росією. В інтерв'ю для The Washington Post військовослужбовці на передовій підкреслюють, що дефіцит особового складу нині став найгострішою проблемою, особливо в умовах активізації Росії та її атак на українські позиції.

Відсутність достатньої кількості піхоти українських військ стає серйозною загрозою для ефективного протистояння на передовій. Військовослужбовці, виступаючи в інтерв'ю, підкреслюють, що ця проблема стала особливо гострою в контексті збільшення наступальних дій Росії та посилення її атак. Українська армія має вирішити це питання, щоб зберегти бойовий дух та змогу ефективно захищати свої позиції на фронті.

Генерал-полковник Сирський: Боротьба за Часовий Яр і Нові Виклики на Бахмутському Напрямку

Під час візиту до підрозділів на Бахмутському напрямку, керівник операційно-стратегічного угрупування військ “Хортиця”, генерал-полковник Олександр Сирський, розкрив складну ситуацію на передовій. Російські збройні сили намагаються прорвати оборону в районі Часового Яру, використовуючи тактику локальних дій та дронів-камікадзе. Він підкреслив необхідність постійного контролю та оперативних рішень, обговорив імовірні тактики дій противника та спільно з командирами розробив стратегії відсічі агресора.

На передовій, генерал-полковник особисто відзначив українських захисників та висловив пріоритетну мету — збереження життя та мінімізація втрат серед військових. Ряд прийнятих рішень, включаючи зосередження основних сил та використання маневрених вогневих засобів, свідчить про готовність відбити будь-яку атаку ворога та забезпечити безпеку на передовій.

У висновку можна зазначити, що ситуація на Бахмутському напрямку залишається напруженою, з противником, який намагається прорвати оборону в районі Часового Яру. Генерал-полковник Олександр Сирський вказав на використання російськими військами різноманітних тактик, включаючи штурмові групи та дрони-камікадзе, та вирішив зосередити увагу на зміцненні оборони та мінімізації втрат серед українських військових. Спільно з командирами бригад та підрозділів були розроблені стратегії відсічі агресора та запроваджені заходи для ефективного протистояння ворожим атакам. Несмотря на труднощі, військові продовжують виконувати свої обов'язки на передовій з великим мужністю та відданістю.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього високопосадовця Міністерства оборони, підозрюваного у справі про незаконні дії при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму понад півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного". За словами адвоката, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання та відправив ухвалу у виправний заклад. Але під час засідання прокурора не було на місці безвідомих причин. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для продовження слідства. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Лієв, якого взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, був відпущений під особисте зобов'язання через місяць. Хоча ВАКС скасував це рішення 9 квітня, Лієв не повернувся до в'язниці через закінчення терміну утримання під вартою 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, як пояснює адвокат. 17 квітня ВАКС повторно розглянув питання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишилося без розгляду.

У висновку можна зазначити, що рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, підтверджується підозрою в махінаціях при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Вирішивши змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, суд підкреслив необхідність детального розслідування у справі, оскільки антикорупційні органи не представили достатніх доказів. Це викликає питання щодо ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією. Також важливо відзначити, що недоліки в системі правосуддя можуть призвести до ситуацій, коли особи, підозрювані у серйозних злочинах, залишаються без відповідного запобіжного заходу, що може вплинути на недоторканість правосуддя та довіру суспільства до судової системи.