Війна

Майно та заощадження посадовця: що задекларував очільник Деснянської РДА під час війни

Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став власником квартири у столиці та задекларував суттєві фінансові активи. Про це свідчать дані його щорічної декларації, оприлюдненої відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з поданими відомостями, у грудні одного з воєнних років посадовець набув у власність житлову нерухомість у Києві. У декларації зазначено характеристики об’єкта, дата придбання та інша обов’язкова інформація, яка дає змогу простежити зміни у майновому стані керівника району. Такі дані традиційно привертають підвищену увагу громадськості, особливо в умовах війни та економічних труднощів для більшості громадян.

Роком раніше мати посадовця також стала власницею паркомісця в Києві, яке коштувало 751 тисячу 032 гривні.

У декларації зазначено й дороговартісні транспортні засоби. У 2023 році Максим Бахматов узяв у лізинг автомобіль Volkswagen Tiguan загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Уже у 2024 році дружина чиновника Марина Просвєтіна придбала автомобіль Nissan Rogue за 1 мільйон 911 тисяч 970 гривень.

Окрему увагу в декларації привертають грошові активи родини. Сам Максим Бахматов задекларував зберігання готівкою 249 тисяч доларів США, що еквівалентно понад 10,7 мільйона гривень, а також 20 тисяч євро. Його дружина зберігає ще 150 тисяч доларів США готівкою, що становить приблизно 6,4 мільйона гривень. Крім того, мати посадовця задекларувала 50 тисяч доларів готівкою, що відповідає понад 2 мільйонам гривень.

Також у декларації зазначено наявність у Максима Бахматова золотих злитків загальною вартістю 125 тисяч гривень.

Загальний перелік задекларованих активів викликає запитання щодо джерел походження коштів, зважаючи на рівень офіційних доходів родини та період, у який було здійснено більшість придбань.

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Російські окупаційні підрозділи змогли частково закріпитися в приватній забудові південно-східної частини Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс», звертаючи увагу на небезпечну тенденцію, яка може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку бойових дій у цьому напрямку.

За наявною інформацією, наразі йдеться про обмежену кількість піхотних груп противника, які використовують щільну приватну забудову як укриття та плацдарм для подальших дій. Саме такий тип місцевості ускладнює виявлення ворога, дозволяє йому маскуватися серед цивільних об’єктів і створює додаткові ризики як для військових, так і для мирного населення, що залишилося в місті.

«Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

«Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

«Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

«Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

Посилення контролю над ключовими регіонами МВС: нова роль Володимира Степанова

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

Активи Олександра Шляховського та його родини: питання прозорості та власності

Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Олександр Шляховський та його родина володіють значними активами, більшість з яких зареєстровані на його дружину Ірину Шляховську. Відомо, що Ірина є власницею великої земельної ділянки в селі Дударків під Києвом, що складає близько 150 соток. За оцінками ринку, ці землі можуть коштувати майже 4 мільйони гривень. Ця значна земельна власність не є єдиним активом родини — вона також має кілька квартир у Києві та користується житлом у Броварах, яке належить родичці. Водночас, у Львові сім’я мешкає на підставі договору суборенди.

Щодо самого Олександра Шляховського, то варто зазначити, що він особисто не має оформленого на своє ім’я житла або автомобіля, хоча в деклараціях подружжя вказано, що більшість їхнього майна зареєстрована на дружину. Це викликає певні питання щодо прозорості та правомірності таких оформлень, адже для багатьох державних службовців важливо демонструвати відкритість у питаннях власності та фінансової діяльності.

Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.

Масовані удари по енергетичній інфраструктурі України: нові виклики для країни в умовах війни

Учора російські війська здійснили чергові масовані удари по енергетичних об'єктах України, що призвели до серйозних збоїв у постачанні електроенергії та води. Великі частини Києва та кілька регіонів країни опинилися без світла, а також зафіксовані перебої з водопостачанням. Інформація про ці атаки з'явилася у міжнародних ЗМІ та надана українськими джерелами.

За даними The Telegraph, ці удари стали новим етапом масштабної військової кампанії, що триває вже четвертий рік. Видання відзначає, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України з кожним місяцем набирають нової сили. Основна мета таких атак, за оцінкою аналітиків, — це позбавлення мирного населення необхідних умов для нормального життя: тепла, електроенергії та води. Знищення енергетичних об'єктів має на меті не лише нанесення економічної шкоди, а й спроби ослабити моральний дух населення та знизити рівень підтримки українського опору.

Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.

Скандал навколо дисертації Олександра Таркана: плагіат виявлено на найвищому рівні

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.

Масштабний удар по енергетичній інфраструктурі України: нові виклики на тлі агресії

У ніч проти 10 жовтня Росія вчергове вчинила масштабну атаку на енергетичну інфраструктуру України, застосувавши ракетні удари та дрони. Ворожі сили націлилися на критично важливі об'єкти енергетики в Київській області, залишивши без електропостачання понад 28 тисяч домогосподарств у Броварському та Бориспільському районах. Цей напад став черговим етапом у спробах російської агресії максимально послабити економічну та гуманітарну ситуацію в Україні.

За повідомленням Київської обласної військової адміністрації, головною метою атаки було створення нової хвилі гуманітарної кризи, яка ще більше ускладнить життя мирних жителів у зимовий період. Люди залишились без доступу до електроенергії, води та тепла, що значно погіршує умови їхнього повсякденного існування, особливо на фоні наближення холодів.

Енергетичні служби вже працюють над відновленням електропостачання. У компанії ДТЕК повідомили, що бригади оперативно виїхали на місця пошкоджень та проводять ремонтні роботи.

У постраждалих громадах Київщини розгортають пункти незламності, де мешканці можуть отримати тепло, зарядити пристрої та доступ до зв’язку. Критичні та соціальні об’єкти переводяться на резервні джерела живлення — генератори.

Попри чергову спробу енерготерору, українські енергетики продовжують боротьбу за стабільність системи, працюючи в цілодобовому режимі. Влада закликає громадян зберігати спокій та бути готовими до можливих віялових відключень у разі повторних атак.

Квартирні покупки родичів заступників керівника Кіберполіції: Джерела фінансування під питанням

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.

Масштабний удар Росії по Україні: нові жертви та руйнування

У ніч з 9 на 10 жовтня Росія влаштувала одну з найпотужніших комбінованих атак на Україну за останній час. Систематичні удари по ключових містах і регіонах країни призвели до численних руйнувань та людських жертв. Київ, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Полтавщина, Київська область та інші регіони стали епіцентрами цього безжального наступу, який включав у себе застосування дронів-камікадзе, балістичних та крилатих ракет, а також, ймовірно, таких, як “Іскандери-М” або їхні аналоги, виготовлені у Північній Кореї.

Київ пережив страшну ніч: серії вибухів потрясли різні частини столиці, після чого на тривалий час у багатьох районах зникло електропостачання. Зупинено роботу метро на лівому березі, а вулиці міста, особливо в центральних районах, були сповнені диму від пожеж, що виникли через пошкодження інфраструктури та житлових будинків. Міська влада підтвердила численні руйнування — від знищених дахів до вибитих вікон у багатоповерхівках. Відразу після атаки на місцях працювали рятувальні служби, які боролися з вогнем та розбирали завали.

Лівий берег Києва залишився без електропостачання та води. У Печерському районі уламки збитого дрона влучили у багатоповерхівку, спричинивши пожежу на верхніх поверхах. У Голосієво пошкоджено фасади та автомобілі, в інших районах – вибиті вікна та зруйнована інфраструктура. Частина наземного транспорту зупинена, курсування метро обмежене.

У Запоріжжі наслідки атаки виявилися трагічними – загинув 7-річний хлопчик, його батьки травмовані. Загалом за ніч по місту завдано понад десяток ударів різними типами озброєння. Пошкоджено багатоповерхівки, приватний сектор та об’єкти енергетики. Перекритий рух через дамбу ДніпроГЕС.

На Київщині без світла залишилися десятки тисяч домогосподарств. У Броварах уламки ракет зруйнували кіоски та пошкодили житлові будинки. У Каневі внаслідок падіння уламків ракети постраждала людина, пошкоджена гребля ГЕС. Влада перевела об’єкти критичної інфраструктури на живлення від генераторів.

На Дніпропетровщині та Полтавщині також зафіксовано удари по енергетичних об’єктах. У Кривому Розі троє людей поранені, у Полтавській області понад 16 тисяч родин залишилися без електропостачання. Рятувальники ліквідують наслідки атак попри повторні повітряні тривоги.

Росія продовжує цілеспрямовано бити по енергетиці та цивільній інфраструктурі, намагаючись залишити українців без світла, води та тепла напередодні зими. Енергетики обіцяють поступове відновлення живлення щойно дозволить безпекова ситуація.