Війна

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

Майже непоміченою залишилася новина про рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яке викликало чимало критики через свою надто “м’яку” суть у справі щодо спроби дати хабар судді. Йдеться про адвоката Дениса Микуліна, який пов’язаний із так званою “групою Борзих”. Інформаційне видання 360ua.news повідомляє, що 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила запобіжний захід у вигляді застави, встановивши її розмір на рівні лише 200 тисяч гривень.

Рішення суду викликало неабияке здивування серед експертів та громадськості, адже суть справи передбачає потенційно серйозні наслідки для правосуддя. Багато хто звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді такої невисокої застави виглядає недостатньо стримуючим фактором і може створювати враження вибіркового підходу до правосуддя. Крім того, обставини справи — спроба надати хабар судді — зазвичай розглядаються як серйозне кримінальне правопорушення, що потребує жорсткого реагування з боку суду.

Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

Так, за інформацією видання ZN.UA, Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

На покровському напрямку тривають запеклі бої, оскільки російські війська намагаються взяти місто у «клешні», концентруючи значне угруповання та застосовуючи тактику дрібних штурмових груп. Старший сержант взводу безпілотної авіаційної комплектації бригадної розвідки 42-ї окремої механізованої бригади, відомий за позивним Рон, розповів у ефірі каналу «Ми — Україна», що противник намагається виснажувати українську оборону невеликими хвилями атак, що дозволяє йому зберігати бойовий потенціал і поступово просуватися вперед.

За його словами, у районі Покровська сконцентровано близько 170 тисяч російських військових. Такі ж оцінки чисельності сил РФ нещодавно озвучував і президент України Володимир Зеленський, підкреслюючи критичну напруженість на цьому напрямку. Міжнародні інформаційні агентства також відзначають активні бойові дії та намагання російських військ прорвати оборону міста через повторювані атаки дрібними підрозділами, що створює безперервний тиск на українських захисників.

Українська розвідка ГУР заявила про проведення спецоперації в місті: після висадки підрозділи зайняли визначені рубежі та ведуть важкі бої. У відкритих джерелах публікувалися фото/відео з керівником ГУР Кирилом Будановим у Покровську. Водночас на напрямку тривають дії малих груп ворога, які намагаються просочуватися в міську забудову.

Росіяни заявляють про «оточення» українських підрозділів і закликають їх здаватися; українська сторона підтверджує надважку обстановку, але повідомляє про контрдїї і відсутність повного кільця. Ситуація змінна; карти і зведення вказують на спроби РФ замкнути клини довкола ключових кварталів та шляхів постачання.

Контекст. Протягом осені РФ нарощує тиск на Покровськ, комбінуючи удари артилерією/авіацією з «пакетами» малих штурмових груп. Така тактика має на меті розмивання оборони, розвідку боєм і поступове зайняття позицій у промислових/спальних районах. За оцінками західних і українських джерел, саме масштаб концентрації сил і логістичне значення міста визначають жорсткість боїв.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

На Покровському напрямку фіксується зростання інтенсивності бойових дій. Російські війська здійснюють масовані атаки, застосовуючи нову хвилю авіаційних ударів керованими авіабомбами (КАБ) та безпілотниками різних типів. Про це повідомив старший офіцер з комунікацій 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Тарас Мишак в ефірі телеканалу “Київ24”.

Підрозділи бригади утримують одну з найскладніших ділянок фронту, розташовану між Донецькою та Дніпропетровською областями. За словами офіцера, ворог продовжує випробовувати різні форми наступальних дій, поєднуючи авіаційні удари з активним використанням наземних штурмових груп. Основний акцент робиться на тактику інфільтрації — просування малими піхотними підрозділами, які намагаються непомітно наблизитися до українських позицій через лісосмуги, балки та промислові зони.

“Наша бригада трохи не в самому Покровську знаходиться, ми на іншій ділянці. Це частина Покровського напрямку, яка вже дотична між Донецькою та Дніпропетровською областю. Наразі в нашій смузі росіяни продовжують тиснути, намагаються застосувати тактику інфільтрації, тобто малі піхотні групи“, — пояснив офіцер.

Він зазначив, що така тактика не є новою для російської армії, однак цього разу ворог активно підтримує піхоту авіаційними бомбами та дронами. За словами Мишака, російські БПЛА залітають дедалі глибше в український тил, що ускладнює логістику й підвезення боєприпасів.

“Kill-зона, на жаль, зростає. Це значно ускладнює підвіз усього необхідного до позицій. Через активність дронів нашим бійцям часто доводиться йти до передових позицій пішки, бо переміщення автомобілями — надто небезпечне“, — додав представник бригади.

Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою. За даними Головного управління розвідки, українські спецпризначенці продовжують утримувати свої позиції в районі Покровська, де тривають запеклі бої. Зокрема, підрозділ “Спецпризначення Тимура” проводить операцію в зоні, важливій для фронтової логістики.