Війна

Майно та заощадження посадовця: що задекларував очільник Деснянської РДА під час війни

Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став власником квартири у столиці та задекларував суттєві фінансові активи. Про це свідчать дані його щорічної декларації, оприлюдненої відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з поданими відомостями, у грудні одного з воєнних років посадовець набув у власність житлову нерухомість у Києві. У декларації зазначено характеристики об’єкта, дата придбання та інша обов’язкова інформація, яка дає змогу простежити зміни у майновому стані керівника району. Такі дані традиційно привертають підвищену увагу громадськості, особливо в умовах війни та економічних труднощів для більшості громадян.

Роком раніше мати посадовця також стала власницею паркомісця в Києві, яке коштувало 751 тисячу 032 гривні.

У декларації зазначено й дороговартісні транспортні засоби. У 2023 році Максим Бахматов узяв у лізинг автомобіль Volkswagen Tiguan загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Уже у 2024 році дружина чиновника Марина Просвєтіна придбала автомобіль Nissan Rogue за 1 мільйон 911 тисяч 970 гривень.

Окрему увагу в декларації привертають грошові активи родини. Сам Максим Бахматов задекларував зберігання готівкою 249 тисяч доларів США, що еквівалентно понад 10,7 мільйона гривень, а також 20 тисяч євро. Його дружина зберігає ще 150 тисяч доларів США готівкою, що становить приблизно 6,4 мільйона гривень. Крім того, мати посадовця задекларувала 50 тисяч доларів готівкою, що відповідає понад 2 мільйонам гривень.

Також у декларації зазначено наявність у Максима Бахматова золотих злитків загальною вартістю 125 тисяч гривень.

Загальний перелік задекларованих активів викликає запитання щодо джерел походження коштів, зважаючи на рівень офіційних доходів родини та період, у який було здійснено більшість придбань.

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Російські окупаційні підрозділи змогли частково закріпитися в приватній забудові південно-східної частини Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс», звертаючи увагу на небезпечну тенденцію, яка може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку бойових дій у цьому напрямку.

За наявною інформацією, наразі йдеться про обмежену кількість піхотних груп противника, які використовують щільну приватну забудову як укриття та плацдарм для подальших дій. Саме такий тип місцевості ускладнює виявлення ворога, дозволяє йому маскуватися серед цивільних об’єктів і створює додаткові ризики як для військових, так і для мирного населення, що залишилося в місті.

«Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

«Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

«Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

«Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

Посилення контролю над ключовими регіонами МВС: нова роль Володимира Степанова

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

Російські удари безпілотниками: Масштабні руйнування та пожежі в Полтавській і Сумській областях

Цієї ночі українські регіони зазнали нової хвилі атак з боку російських військ. У Полтавській і Сумській областях безпілотники завдали серйозних ударів по цивільній інфраструктурі, спричинивши великі руйнування та пожежі. Під час атаки відбулися прямі влучання у кілька важливих об’єктів, що призвело до значних пошкоджень. Полтавська обласна військова адміністрація повідомила, що внаслідок ударів було знищено частину адміністративної будівлі, складських приміщень, а також рухомий склад залізничної інфраструктури. Одночасно зафіксовано серйозні пошкодження енергетичного об’єкта.

Голова Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут зазначив, що наслідки атаки включають пошкодження енергетичних мереж, внаслідок чого понад тисячу побутових споживачів та більше двох десятків юридичних осіб залишилися без електропостачання. Пожежі, які спалахнули через прямі влучання та падіння уламків, продовжують завдавати шкоди, поглиблюючи катастрофічну ситуацію в регіоні.

Ранкові повідомлення також надходили з Сумщини: тамтешня ОВА інформує про ранкові удари ударними дронами по території громади. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждав тролейбус — за медичною допомогою звернулися пасажир і водійка; про їхній стан повідомили як про задовільний.

ДСНС інформує і про наслідки нічних влучань у Харківській області: у Немишлянському районі Харкова сталося руйнування і пожежа на території цивільного підприємства. У всіх згаданих випадках, за даними рятувальників і місцевих адміністрацій, обійшлося без загиблих.

Станом на зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи в енергетиці та робота оперативних служб із ліквідації пожеж і усунення наслідків влучань. Місцеві ОВА закликають мешканців зберігати спокій, дотримуватися правил безпеки та слідкувати за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування і ДСНС.

Вашингтон схвалив передачу розвідданих Україні для ударів по стратегічній енергетичній інфраструктурі Росії: новий крок у геополітичній боротьбі

Вашингтон зробив важливий крок у підтримці України в її боротьбі проти Росії, погодившись на передачу розвідданих, які допоможуть українським силам завдавати точних ударів по критичній енергетичній інфраструктурі Росії. Ця стратегічна ініціатива може значно змінити хід війни та суттєво посилити тиск на Кремль, що відчуватиме наслідки на своєму внутрішньому фронті. Згідно з інформацією, оприлюдненою The Wall Street Journal із посиланням на американських офіційних осіб, президент США Дональд Трамп дав чітку вказівку розвідслужбам і Пентагону сприяти Києву у плануванні цих операцій.

Розвіддані, які передадуть Україні, дозволять їй діяти з максимальною точністю та ефективністю, завдаючи ударів по важливих об’єктах, що мають стратегічне значення для енергетичної системи Росії. Це, в свою чергу, може призвести до зниження можливості Кремля ведення війни через значні втрати в енергетичній сфері. Крім того, США звернулися до своїх союзників по НАТО з пропозицією також долучитися до цієї ініціативи, надавши подібну розвідінформацію для подальших спільних ударів.

Крім обміну розвідданими, у Вашингтоні розглядають можливість постачання Україні високоточних ракет наземного та морського базування — зокрема Tomahawk і Barracuda — із заявленою дальністю близько 800 км. Остаточних рішень про передачу цих систем поки що не ухвалено; американські відомства очікують письмових вказівок Білого дому перед тим, як надати повний обсяг інформації й матеріально-технічної підтримки.

Експерти наголошують, що поєднання американських розвідданих і потенційно потужнішої зброї може значно підсилити ефективність ударів і завдати відчутної шкоди енергосектору росії. Водночас такий розвиток подій підвищує ризики ескалації та ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні, оскільки удари по інфраструктурі великої економіки мають широкий крос-ефект на ринки енергоносіїв, цивільні мережі та регіональну безпеку.

Українська сторона, як вказують джерела, отримає дані для планування ударів більш прицільно; це може дозволити зосередити зусилля на об’єктах, що дають найвищий фінансовий ефект для ворога, водночас намагаючись мінімізувати ризики для цивільного населення. Водночас залишаються відкритими питання юридичної оцінки атак по інфраструктурі, можливих побічних наслідків для цивільних об’єктів та політичних наслідків для країн-партнерів, які надаватимуть інформаційну чи матеріальну допомогу.

Якщо рішення щодо передачі озброєнь буде ухвалене, це може стати новою віхою у військовій підтримці України — від розвитку тактичної допомоги до прямих можливостей для ураження стратегічних джерел фінансування ворога. У будь-якому випадку подальші дії США, НАТО та України слід очікувати з увагою: від ухвал письмових наказів до практичної координації операцій може залежати подальший перебіг конфлікту.

Обшуки у Володимира Макеєнка: Готівка та офшори як частина корупційної схеми

Неодноразові обшуки та розслідування щодо корупційних дій у вищих ешелонах української влади знову підтверджують масштаби схованих фінансових потоків. Одним із останніх випадків став виявлений в ході обшуків готівковий капітал у розмірі 15 мільйонів гривень, який був знайдений у колишнього голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка. Ці кошти були передані в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) для подальшої роботи та визначення їхнього законного походження.

Володимир Макеєнко, який раніше обіймав посаду заступника голови фракції «Партії регіонів», значно збагатився за рахунок прихованих бізнес-операцій, здійснюваних через офшорні структури на Панамі, Кіпрі, Гонконгу та Британських Віргінських островах. Його бізнес-схеми велися впродовж багатьох років, і лише за період з 2011 по 2018 роки йому вдалося заробити понад 387 мільйонів гривень. Проте частина цих коштів залишалася поза увагою податкових органів, оскільки Макеєнко не сплатив податки на суму 71,4 мільйона гривень.

Це не перший випадок передачі активів Макеєнка до АРМА. У липні суд вже передав агентству понад 1,5 млрд грн активів, заарештованих у Люксембурзі, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів із повернення коштів, отриманих незаконним шляхом.

Розслідування проти Макеєнка триває, а передача готівки та заарештованих активів демонструє прагнення держави відновити справедливість та повернути кошти у бюджет. Слідство також вивчає діяльність його офшорних компаній і джерела походження доходів.

Артем Рибченко: потенційний новий заступник міністра розвитку громад та територій та його фінансові активи

Зять колишнього народного депутата Олександра Домбровського, дипломат Артем Рибченко, є одним із претендентів на посаду заступника міністра розвитку громад та територій. У своєму е-деклараційному звіті він оприлюднив відомості про значні активи, які належать його родині. Загальна вартість цих активів складає понад 18,5 мільйона гривень, що включає не лише нерухомість та автомобілі преміум-класу, але й великі грошові заощадження.

Згідно з поданими документами, Рибченко мешкає в Києві разом із дружиною Тетяною та двома доньками — Анастасією і Амелією. Його родина володіє кількома об'єктами нерухомості в Україні. В столиці сім'я має три квартири, загальна площа яких складає 99,7 м², 116,7 м² та 166,5 м². Крім того, є дві квартири у Вінниці площею 113,2 м² та ще одна нерухомість у столиці. У декларації також зазначено, що родина Рибченків володіє кількома автомобілями преміум-класу.

Рибченко має право користування кількома об’єктами нерухомості у Києві, що належать Лілії Керничній. Автопарк родини включає три транспортні засоби: Toyota RAV4 2006 року, BMW X5 2019 року вартістю близько 1,5 млн грн та Audi Q8 того ж року, яким користується сам дипломат.

Його дружина, Тетяна Рибченко, володіє двома компаніями — ТОВ “Космос Гольф Україна” у Вінниці та ТОВ “Гольф Солюшнс” у Києві.

Фінансові активи подружжя значні: Артем Рибченко задекларував 180 тисяч доларів готівкою, 107 тисяч доларів на рахунку у швейцарському банку UBS AG та 470 тисяч гривень в “Ощадбанку”. Дружина має ще 259,5 тисячі доларів і 500 тисяч гривень готівкою.

За 2024 рік дипломат отримав дохід у розмірі 1,42 мільйона гривень, більшу частину якого становили виплати від Державного управління справами. Сукупні статки родини, за підрахунками, перевищують 18,5 мільйона гривень, що ставить Рибченка серед найбагатших кандидатів на урядові посади.

Розкішний маєток за 40 мільйонів: деталі розслідування щодо Батирсултанових та їхніх зв’язків з постачанням деревини для фортифікацій на Харківщині

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

Антикорупційний скандал: Роман Мазурик та його родинні зв’язки

У центрі нової антикорупційної справи постала особа колишнього прокурора Романа Мазурика, відомого також під прізвищем Мудрий, та його близьке оточення. За даними правоохоронців, навколо цієї родини збудовано складну мережу впливу, що включає не лише відмивання коштів, але й участь у незаконних схемах контрабанди техніки, а також вплив на державні тендери через підконтрольні фірми.

Особливе значення у цьому розслідуванні має діяльність батька Романа, Володимира Мазурика, який раніше обіймав посаду заступника прокурора Запорізької області. За інформацією джерел у правоохоронних органах, саме через мережу автозаправок «Євро 5», що працює в Київській та Запорізькій областях, родина Мазуриків змогла «відмити» від 500 до 600 мільйонів гривень за останні два роки. Це стало можливим завдяки складним фінансовим схемам і використанню підконтрольних бізнесів для маскування походження коштів.

Ця мережа, за словами співрозмовників у паливному ринку, працює як прикриття для незаконної торгівлі сурогатним пальним, виграє тендери без реальної конкуренції та використовується для легалізації готівкових коштів.

Колишній прокурор Роман Мазурик тісно пов’язаний із колишнім керівником запорізької податкової Романом Афоновим. Вони — кумов’я та, за інформацією з кількох джерел, партнери у спільних фінансових операціях, пов’язаних із «обготівкуванням» коштів. Афонов давно відомий як спеціаліст із тіньових схем у податковій сфері.

Ще один близький друг і кум Романа Мазурика — Артур Гатунок, власник популярної мережі магазинів Apple-техніки «Яблоки». Ця компанія неодноразово фігурувала у розслідуваннях, пов’язаних із незаконним ввезенням техніки в Україну без сплати митних зборів. За оцінками експертів, обсяги контрабанди сягають десятків мільйонів гривень.

Коло впливу Мазурика поширюється й на державні підприємства. Його кума — Юлія Савченко, головна постачальниця АТ «Антонов». Через неї, за припущеннями журналістів-розслідувачів, могли проходити сумнівні закупівлі для підприємства, що має стратегічне значення для оборонної промисловості України.

Важливою фігурою у родинній схемі є Олена Мазурик — суддя Київського апеляційного суду, яка вийшла у відставку у квітні 2025 року. Вона є тіткою Святослава та матір’ю Романа Мазурика. Саме її суддівський статус, за словами експертів, довгий час захищав родину від будь-яких перевірок і кримінальних справ.