Війна

Майно та заощадження посадовця: що задекларував очільник Деснянської РДА під час війни

Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став власником квартири у столиці та задекларував суттєві фінансові активи. Про це свідчать дані його щорічної декларації, оприлюдненої відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з поданими відомостями, у грудні одного з воєнних років посадовець набув у власність житлову нерухомість у Києві. У декларації зазначено характеристики об’єкта, дата придбання та інша обов’язкова інформація, яка дає змогу простежити зміни у майновому стані керівника району. Такі дані традиційно привертають підвищену увагу громадськості, особливо в умовах війни та економічних труднощів для більшості громадян.

Роком раніше мати посадовця також стала власницею паркомісця в Києві, яке коштувало 751 тисячу 032 гривні.

У декларації зазначено й дороговартісні транспортні засоби. У 2023 році Максим Бахматов узяв у лізинг автомобіль Volkswagen Tiguan загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Уже у 2024 році дружина чиновника Марина Просвєтіна придбала автомобіль Nissan Rogue за 1 мільйон 911 тисяч 970 гривень.

Окрему увагу в декларації привертають грошові активи родини. Сам Максим Бахматов задекларував зберігання готівкою 249 тисяч доларів США, що еквівалентно понад 10,7 мільйона гривень, а також 20 тисяч євро. Його дружина зберігає ще 150 тисяч доларів США готівкою, що становить приблизно 6,4 мільйона гривень. Крім того, мати посадовця задекларувала 50 тисяч доларів готівкою, що відповідає понад 2 мільйонам гривень.

Також у декларації зазначено наявність у Максима Бахматова золотих злитків загальною вартістю 125 тисяч гривень.

Загальний перелік задекларованих активів викликає запитання щодо джерел походження коштів, зважаючи на рівень офіційних доходів родини та період, у який було здійснено більшість придбань.

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Російські окупаційні підрозділи змогли частково закріпитися в приватній забудові південно-східної частини Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс», звертаючи увагу на небезпечну тенденцію, яка може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку бойових дій у цьому напрямку.

За наявною інформацією, наразі йдеться про обмежену кількість піхотних груп противника, які використовують щільну приватну забудову як укриття та плацдарм для подальших дій. Саме такий тип місцевості ускладнює виявлення ворога, дозволяє йому маскуватися серед цивільних об’єктів і створює додаткові ризики як для військових, так і для мирного населення, що залишилося в місті.

«Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

«Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

«Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

«Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

Посилення контролю над ключовими регіонами МВС: нова роль Володимира Степанова

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

Звільнення голови суду Південноукраїнська: рішення Вищої ради правосуддя

2 жовтня Вища рада правосуддя ухвалила важливе рішення, звільнивши голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Це рішення стало результатом розгляду подання Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка визнала наявність серйозного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов'язками суддею. Протягом тривалого часу Савін перебував під увагою правоохоронних органів, а також в центрі суспільного резонансу через низку інцидентів, пов'язаних з його поведінкою за межами суду.

Однією з основних причин, яка призвела до звільнення, стали численні випадки порушення ним правил дорожнього руху. Зокрема, суддя неодноразово затримувався за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалося накладенням адміністративних штрафів та позбавленням права керування транспортними засобами. Відомо, що одним із таких випадків став інцидент, що стався 14 березня 2025 року. Після цього ситуація з суддею Савіним загострилася, і дисциплінарні органи не змогли залишити його подальшу діяльність без належної реакції.

Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.

Запит на видалення декларацій: нові подробиці справи керівника Волинської митниці Дмитра Стасенка

Керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко потрапив у центр уваги через свою недавню заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якій він нібито просить видалити свої електронні декларації. За інформацією, яку поширили джерела, Стасенко послався на те, що його дружина є військовослужбовцем, і це є підставою для таких дій. Під час минулого розслідування увагу звернули й на зміни в деклараціях самого Стасенка та його колишньої дружини Майї Рижевської, яка раніше працювала в Київській митниці. У її деклараціях за 2023 рік вказувалися спільні активи подружжя, тоді як у декларації за 2024 рік згадувалися лише її власні майнові права, а ім’я чоловіка взагалі зникло з документа.

На теперішній момент, Стасенко перебуває в шлюбі з Валентиною Федько, колишньою тренеркою з фізичної підготовки. Вона має родичів, які працюють в Службі безпеки України (СБУ), що, безумовно, додає нових нюансів до цієї справи. Деякі джерела також припускають, що Стасенко міг мати плани на переїзд до іншого регіону або навіть змінити місце роботи, що підкріплюється його змінами в деклараціях.

Варто звернути увагу на статки батька митника, Ігоря Стасенка, керівника департаменту документального забезпечення Офісу президента: на нього оформлено паркомісце та квартиру в житловому комплексі «Печерськ Плаза», а також що в 2021 році він придбав Toyota Land Cruiser Prado.

У 2023 році декларації заповнювали як сам Стасенко, так і його тодішня дружина Мая Рижевська (начальниця відділу митного оформлення №1 митного поста «Вишневе»). Натомість у 2024 році у реєстрі НАЗК відсутні декларації Дмитра Стасенка.

Питання доступності інформації про доходи та майно держслужбовців має суспільне значення, і звертає увагу на можливі ризики непрозорості у діяльності посадовців, зокрема у сфері митниці.

Російська тактика “накопичення й масованого удару” — виклики для ППО та критичної інфраструктури

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначили, що протягом вересня російські збройні сили системно концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, формуючи можливість для вибіркових, але надзвичайно інтенсивних ударів у певні дні. Замість постійного щоденного застосування ракетного озброєння, логістика противника, за даними ISW, дозволяє «накопичувати» боєприпаси та запускати їх великими пакетами, які супроводжуються одночасними масованими атаками сотень безпілотних літальних апаратів. Така координація ракетних і БПЛА-ударів має на меті ослаблення українських систем протиповітряної оборони (ППО) і збільшення ймовірності успішних уражень об’єктів цивільної та військової інфраструктури.

Ця тактика створює кілька системних ризиків. По-перше, масовані хвилі атак підвищують імовірність одночасного перевантаження радарів, пунктів управління й зенітних підрозділів, що знижує здатність ППО ефективно розподіляти обмежені засоби перехоплення. По-друге, поєднання балістичних і крилатих ракет з численними дронами дозволяє противнику маневрувати між різними траєкторіями і типами загроз, ускладнюючи прогнозування і пріоритизацію цілей. По-третє, акцент на «пакетних» ударах підвищує шанс пошкодження або виведення з ладу критичних точок — підстанцій, водопостачання, транспортних вузлів, медичних закладів та об’єктів енергетики — що має не лише логістичні, а й соціально-політичні наслідки.

ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.

Інтенсивні бойові дії на фронті: ситуація станом на 3 жовтня

Від початку доби 3 жовтня на фронті зафіксовано 92 бойових зіткнення. Найбільша інтенсивність бойових дій зосереджена на трьох ключових напрямках. За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, українські підрозділи успішно відбивають атаки ворога, значно зменшуючи темпи просування противника.

Особливо напружена ситуація на Покровському напрямку, де українські військові відбили 26 із 31 штурму, що здійснювались російськими силами. Атаки ворога зосереджено на таких населених пунктах, як Володимирівка, Разіне, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне та Новосергіївка.

На Новопавлівському напрямку зафіксовано 19 атак ворога в районах населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вороне, Січневе, Новоіванівка та у бік Новомиколаївки. Одне бойове зіткнення там досі триває.

На Лиманському напрямку армія РФ здійснила дев’ять штурмів поблизу Греківки, Карпівки, Середнього, Шандриголового, Колодязів і Торського. Три бої ще тривають.

Також ворог активізувався на інших ділянках фронту. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбито три атаки, ще дві тривають. На Південно-Слобожанському напрямку зупинено шість штурмів у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Кам’янки та Красного Першого. На Сіверському напрямку українські воїни відбили три атаки поблизу Серебрянки, Виїмки та Ямполя. На Торецькому напрямку наші захисники стримали дев’ять атак у районах Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. На Гуляйпільському напрямку відбито чотири ворожі атаки біля Полтавки. На Придніпровському напрямку противник здійснив одну безуспішну спробу наступу.

Найбільше навантаження нині припадає на Покровський, Новопавлівський та Лиманський напрямки, де зосереджено понад половину всіх бойових дій цієї доби.

Антимонопольний комітет України наклав штрафи на чотири компанії за змови на державних торгах

3 жовтня 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив про ухвалення рішення щодо штрафів для чотирьох компаній, які були визнані винними в узгоджених діях під час участі у державних закупівлях. В результаті цих змов було оштрафовано підприємства на загальну суму понад 19 мільйонів гривень. Згідно з інформацією, наданою пресслужбою відомства, рішення було ухвалено 2 жовтня, а інциденти стосувалися двох окремих справ про порушення конкурентного законодавства.

Перша справа була пов'язана з участю компаній ТОВ "Господар-2" та ПП "Демсей" у тендерах на будівництво насосної станції в місті Первомайськ та проведення капітального ремонту неврологічного відділення лікарні в Миколаївській області. Оцінена вартість цих тендерів перевищувала 34 мільйони гривень, що вказує на значущість цих проектів для місцевої інфраструктури та медицини. Однак, розслідування виявило, що ці компанії вступили в змову з метою обмеження конкуренції та узгодження своїх ставок, що суттєво порушує принципи добросовісної конкуренції на ринку державних закупівель.

Друге рішення стосувалося ТОВ Фармєдіс та ТОВ ДМ-Проект, які діяли узгоджено під час двох торгів щодо постачання медичних матеріалів для Державного агентства інфраструктурних проєктів України. Як встановив комітет, підприємства узгоджували свої пропозиції, що призвело до спотворення результатів закупівель. Сума штрафу для цих компаній склала понад 16 млн грн.

У результаті загальна сума накладених штрафів за дві справи перевищила 19 млн грн. В АМКУ наголосили, що такі дії порушників призводять до обмеження конкуренції, що у підсумку шкодить державним інтересам і ефективному використанню бюджетних коштів.

Судова відмова у звільненні Олени Зайцевої: деталі справи та її подальша доля

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.