Війна

Зеленський виправдовувався перед Трампом за ситуацію на фронті — джерела

Кілька наших джерел повідомляють, що переговори між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом відбулися у форматі, який став принизливим для української сторони. За словами співрозмовників, Зеленський був поставлений у позицію, коли змушений був виправдовуватися за ситуацію на фронті та пояснювати, чому українська армія не може зупинити російський наступ. Як зазначають джерела, Трамп […]

Розкіш та фінансові нестабільності: Роману Корнєву та його родині приписують незвичні доходи та активи

Сім’я Романа Корнєва, заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області, викликає питання щодо рівня своїх статків і джерел доходів. Вражаючі позиції в деклараціях, а також розкішні придбання, такі як годинники Rolex Daytona, кольє Cartier, нерухомість і транспорт на мільйони гривень, свідчать про високий статус родини. Однак за даними тг-каналу «ВИЙ», ці активи не зовсім відповідають задекларованим доходам, що викликає сумніви щодо прозорості їхнього походження.

У деклараціях Романа Корнєва виявлено суттєві розбіжності між задекларованою вартістю майна та реальною ринковою ціною, що наводить на думку про можливе заниження вартості для уникнення сплати податків. Додатково увагу привертають активні орендні схеми, за допомогою яких родина може забезпечувати своє проживання в дорогих об'єктах. Це порушує питання про законність таких операцій, оскільки на тлі високого рівня життя часто виникають сумніви щодо джерел фінансування.

На тлі офіційних доходів вирізняються коштовності та майнові активи родини. Дружина Корнєва володіє кольє Cartier Juste un clou (придбане у грудні 2022 року) та Rolex Daytona (з 2016-го). Вартість годинника у декларації не зазначена, однак ринкова ціна таких моделей може сягати близько 1,2 млн грн. З 2019 року родина має житловий будинок 237 м² і земельну ділянку 1200 м² на Волині. У березні 2024-го в близького родича з’явився ще один будинок у області — 55 м² із ділянкою 2400 м², яким, за повідомленням, користується й сам податківець.

Окрема історія — орендовані маєтки під Києвом. Подружжя винаймає в Плютах (Обухівський район) будинок 570,4 м² у громадянки Марини Білоус і земельну ділянку 1332 м². Хоча суми оренди не розкриваються, йдеться про сотні тисяч гривень щомісяця. Паралельно в Миколаєві Корнєв орендував квартиру 150 м² у преміальному ЖК.

Не менше запитань викликає автопарк. У квітні 2023 року на ім’я Корнєва з’явився Volkswagen ID.4 (2022 р.в.), задекларований із ціною придбання 150 тис. грн при тому, що ринкова вартість на той момент оцінювалася близько 1,3 млн грн. У січні 2024-го дружина придбала Volvo XC90 (2023 р.в.) за 3,2 млн грн, яким користується чоловік. Також у сім’ї є квадроцикл Bombardier Outlander 980. Підживлюють родинний бюджет підприємницькі доходи дружини — 1,3 млн грн за 2024 рік, а також 640 тис. грн від надання майна в оренду.

Сукупний масштаб активів — від елітних прикрас до великого житла й дорогих авто — створює підстави для додаткових запитань щодо джерел походження статків і відповідності задекларованих сум ринковим цінам. З огляду на суспільний інтерес до прозорості в податковій службі, історія Романа Корнєва є показовою: вона поєднує інтенсивні орендні практики, активи родичів, розриви у вартостях і високовартісні предмети розкоші.

Сам Корнєв, за інформацією «ВИЙ», розглядався як потенційний претендент на підвищення у центральному апараті ДПС. З урахуванням оприлюднених даних, питання репутаційних ризиків та належної перевірки декларацій стають ще актуальнішими.

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Скандал навколо мережі автозаправних станцій “Авіас”: блокування поставок дизельного пального для цивільного захисту

Мережа автозаправних станцій «Авіас», яка є частиною групи «Приват», опинилася в центрі гучного скандалу, що стосується блокування постачання дизельного пального, яке було виділене для цивільного захисту в умовах воєнного стану. Інцидент стався влітку 2023 року, коли Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації перерахував 4,55 млн грн приватній компанії ТОВ «Інтекс Інвест» за 100 000 літрів дизельного пального, призначених для забезпечення роботи генераторів та аварійної техніки, що використовуються в умовах надзвичайних ситуацій.

Однак, замість того, щоб поставити необхідний обсяг пального, компанія «Інтекс Інвест» видала замовнику спеціальні скретч-картки, які можна було використати для заправки на автозаправних станціях мережі «Авіас». Це рішення викликало подив і занепокоєння у багатьох, адже до кінця 2024 року, за повідомленнями операторів АЗС, на багатьох заправках почали відмовлятися відпускати дизельне паливо за цими картками. В результаті, значна частина пального, а саме 48 760 літрів, так і не потрапила до цивільних служб, що могло призвести до серйозних проблем у забезпеченні безпеки в умовах війни.

Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.

Боротьба за Гідність: Україна Веде Боротьбу за Тіла Загиблих в Авіакатастрофі

Росія відмовляється повертати тіла 65 українських військовополонених, які, за її словами, загинули під час збиття минулого тижня російського військово-транспортного літака Іл-76 біля прикордонного з Росією міста Бєлгорода, повідомив представник військової розвідки України Андрій Юсов. Але прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що адміністрація президента не отримувала такого запиту від України. Це частина жахливої ​​боротьби за те, що сталося під час авіакатастрофи 24 січня, хто загинув і хто несе відповідальність.

Росія намагається покласти провину на Київ, стверджуючи, що транспортний літак збила Україна зенітно-ракетними комплексами Patriot американського виробництва. Україна не підтверджує і не спростовує, що збила літак. У Міноборони Росії назвали те, що сталося терактом і звинуватили, що Київ заздалегідь знав про те, що полонених збираються відправити на обмін військовополоненими, але Україна збила літак, щоб заплямувати Москву.

Росія скликала засідання Ради безпеки ООН 25 січня, заявивши, що Київ вчинив теракт із застосуванням західної зброї. Однак ООН заявила, що не в змозі перевірити ці повідомлення або обставини катастрофи. «Очевидним є те, що інцидент стався в контексті вторгнення Росії в Україну та війни, що триває. Щоб уникнути подальшої ескалації, ми закликаємо всіх зацікавлених осіб утримуватися від дій, риторики або звинувачень, які можуть ще більше розпалити і без того небезпечний конфлікт», – заявила під час зустрічі заступник Генерального секретаря ООН Розмарі ДіКарло. У Києві заявляють, що Іл-76 був законною ціллю, оскільки на таких літаках часто літають ракети та інша зброя, яка буде використана проти України. Президент України Володимир Зеленський зажадав міжнародного розслідування катастрофи. Після цього Київ підтвердив, що обмін полоненими дійсно планувався. Український уряд також заявляє, що не повідомляв про те, що на борту літака були полонені. Досі залишаються великі питання щодо того, хто саме був у літаку, який був знятий, коли він впав у вогняну катастрофу під Бєлгородом. За словами Юсова, в бєлгородський морг доставили лише п’ять тіл. Українським журналістам вдалося підтвердити, що щонайменше троє з них були російськими членами екіпажу. Росія оприлюднила список імен імовірно загиблих, а Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України підтвердив, що опублікований Росією список із 65 військовополонених є фактичним планом обміну на цей день.

Але дії Кремля після катастрофи викликають у Києва підозру, що Росія бреше. “Росія одразу заявила, що не допустить міжнародних експертів до розслідування катастрофи Іл-76М. Однак Україна застосує всі інструменти, щоб з’ясувати справжні причини того, що сталося, а також з’ясувати, хто або що перевозився в цьому літаку”, – сказав він.

Заступник голови СБУ Сергій Андрущенко додав, що Україні потрібно більше часу для збору доказів через свої джерела в Росії. Слідчий комітет Росії опублікував відео з місця катастрофи, де на одному фрагменті тіла видно татуювання, стверджуючи, що це доказ того, що на борту були військовополонені, оскільки подібні татуювання часто можна побачити на бійцях українського батальйону «Азов».

«Серед речових доказів, які вже долучені до матеріалів кримінального провадження, також є документи загиблих під час катастрофи українських військовослужбовців, що підтверджують їх особи», – повідомили в Слідчому комітеті Росії.

Проте родичі українських військовополонених, імена яких були у списку, не впізнали татуювання своїх близьких на відеоматеріалах, йдеться у повідомленні координаційного штабу. Аварія сталася за кілька днів до масштабного обміну полоненими. 31 січня Україна і Росія обмінялися військовополоненими, Київ повернув 207, Росія – 195 військових. Юсов повідомив, що серед них немає 65 військовополонених зі списку 24 січня. Оскільки Кремль відмовляється повертати їхні тіла, Україна досі вважає їх «у полоні».

Україна стикається з важливим випробуванням, коли Росія відмовляється повертати тіла 65 українських військовополонених, загиблих в авіакатастрофі. Російська сторона використовує різні твердження, спрямовані на звинувачення України у збитті літака, тим самим намагаючись зсунути провину. Кремль відмовляється допустити міжнародних експертів до розслідування, що підсилює підозри щодо справжності російських тверджень. Україна активно працює над збором доказів через свої джерела в Росії та підкреслює необхідність міжнародного розслідування події. Очевидно, що цей інцидент відбувається на фоні триваючої війни та спроб Росії маніпулювати подіями для своєї вигоди.

Окопи та мерці: Розповідь журналу Spiegel про надзвичайну реальність на українському фронті

Ситуація на українському фронті стає надзвичайно тяжкою, свідчить видання, зазначаючи недостатній особовий склад Збройних Сил України та виснаження солдат, які вже тривалий час перебувають на передовій. Дружина одного із військових розповіла про труднощі, з якими зіткнувся її чоловік, що перебуває під Бахмутом, вказавши, що він знаходиться в брудній та холодній позиції, неподалік від ворожого вогнища та навіть іноді ділить траншею з загиблими через інтенсивний обстріл.

Стаття також розглядає проблематичний стан мобілізації, яка, за словами видання, проходить нечесно та без чітких критеріїв, інколи супроводжується звинуваченнями у свавіллі та корупції. Особливо важкі умови рекрутування стосуються тих, хто не має достатньо коштів чи впливу. Влада, за словами авторів, вживає все більш жорстких методів вербування, навіть ловлячи чоловіків на вулицях чи на роботі та відправляючи їх на фронт.

Однак, виявляється, що такі новобранці часто виявляються неспроможними солдатами, інколи навіть некомпетентними або стикаються із соціальними проблемами, такими як алкоголізм. За свідченням командира ЗСУ, на передовій відчутно бракує досвідчених та бойових солдатів, і ситуація стає критичною з дефіцитом людських ресурсів у всіх підрозділах.

Висновки статті наразі висвітлюють глибокі труднощі, з якими стикаються Збройні Сили України на сході країни. Зокрема, наголошується на недостатньому числі особового складу та виснаженні солдат, що вже тривалий час перебувають на передовій. Життя в брудних та холодних умовах, непреривний обстріл та недостатня підтримка відчувають не лише бійці, а й їхні сім'ї.

Також стаття підкреслює серйозні проблеми у системі мобілізації, що супроводжується звинуваченнями у корупції та свавіллі. Важливою є інформація про те, що найменш захищені вербуються на фронт, але вони, у свою чергу, можуть виявитися некомпетентними в бойових умовах, що становить серйозну загрозу ефективності військових операцій.

Узагальнюючи, стаття надає важливий огляд ситуації на українському фронті, викликаючи необхідність системних заходів для підтримки та удосконалення Збройних Сил, а також реформ у сфері мобілізації, щоб забезпечити ефективність та довгострокову стійкість у веденні оборонних операцій.

Стратегія без боєприпасів: Україна вирушає в майбутнє з будівництвом мільйона смертельних дронів

Від майстерні до фронту: Як українські FPV-дрони стали секретною зброєю проти російської агресії

Майстерня на заході України, виробництво FPV-дронів, викликала зацікавленість The Wall Street Journal. Україна, стикаючись із відсутністю боєприпасів та обмеженням військової допомоги від США, вирішила виробляти тисячі доступних безпілотників. Ці FPV-дрони виявилися ефективними в обороні, адже, хоча вони несуть менше руйнівності, вони стали ключовим елементом українських військ. Дрони використовуються для атак на бронетехніку, блокування переміщення вантажів і піхотинців, ускладнюючи російське продвиження. Виробники FPV-дронів, змушені зберігати свої підприємства у таємниці через ракетні атаки, планують розширювати виробництво та вдосконалювати дрони для більшої ефективності в умовах конфлікту.

Розробка та виробництво FPV-безпілотників в Україні: Зустрічайте Sparrow Avia

Журналісти The Wall Street Journal відвідали підприємство Sparrow, що випускає більше 3000 FPV-безпілотників щомісяця, ставши одним із лідерів галузі. Генеральний директор, Микола Гаврилюк, планує збільшити виробництво до 10 000 дронів щомісяця, не дивлячись на виклики логістики та постачання компонентів з Китаю. Уряд та волонтери придбовують безпілотники для військових потреб, а Міністр цифрової трансформації України пропонує податкові знижки та скасування мит для підтримки галузі. Збільшення кадрового складу та розробка нових моделей свідчать про стрімкий розвиток компанії в умовах гібридної війни.

Українська компанія Sparrow Avia активно розробляє та виробляє FPV-безпілотники, які стали ефективним засобом українських військ у протистоянні російській агресії. За відвідання кореспондентами The Wall Street Journal виробництва Sparrow стало відомо, що компанія має плани збільшити обсяг виробництва до 10 000 безпілотників щомісяця. Гендиректор Микола Гаврилюк вказав, що компанія робить акцент на внутрішньому виробництві за допомогою 3D-принтерів, хоча існують труднощі з отриманням компонентів з Китаю. Уряд та волонтери активно придбовують ці безпілотники для військових потреб. Міністр цифрової трансформації України розглядає введення податкових знижок для підприємств, що займаються виробництвом безпілотників, щоб підтримати розвиток галузі. Важливим елементом виробництва є збільшення кадрового складу та розробка нових моделей, спрямованих на подолання викликів сучасного військового конфлікту.

Гострий голос українського голоду: розвиток подій у країні відштовхується від вирішення питань у США

Українській Армії на межі виживання: Два сценарії від США, що визначатимуть майбутнє оборони

Українським військовим грозить надзвичайна нестача артилерійських снарядів, і тільки Сполучені Штати, серед країн вільного демократичного світу, можуть забезпечити необхідні резерви. Екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий розкриває драматичну ситуацію, пов'язану з листом міністра оборони України до країн ЄС. Згідно з інформацією від Bloomberg, США мають ключовий вплив на майбутнє оборони України, але це залежить від політичних рішень в Конгресі.

Дикий наголошує, що великі резерви снарядів існують лише у Сполучених Штатах, але ці резерви зараз блоковані політикою колишнього президента Трампа. У залежності від розвитку подій в Конгресі, Україні доведеться обирати між двома сценаріями, які визначатимуть подальші кроки в обороні країни.

Перший сценарій передбачає відновлення постачань боєкомплекту від США, якщо республіканці та демократи узгодять фінансування протягом місяця. В такому випадку Україні слід готуватися до наступальної стратегії, використовуючи надходжені снаряди для активних військових операцій.

Другий сценарій передбачає повну блокаду допомоги від Трампістів, що призведе до переходу українських сил оборони до оборонної тактики. В цьому випадку важливо забезпечити безпеку лінії фронту, одночасно залучаючи максимальні кошти для фінансування військових операцій та виробництва власних боєприпасів.

Майбутнє України вирішиться протягом місяця в залежності від рішень в США та політичної обстановки, визначаючи, який із сценаріїв стане реальністю для оборони країни.

У висновку слід зауважити, що ситуація з нестачею артилерійських снарядів для українських військових є драматичною, а вибір між двома сценаріями визначатиме майбутнє оборони країни. Зазначено, що лише Сполучені Штати можуть забезпечити необхідні резерви, але це питання тісно пов'язане з політичними рішеннями у Конгресі США.

Перший сценарій, який передбачає відновлення постачань боєкомплекту від США, вимагатиме узгодження фінансування від республіканців та демократів. У такому випадку, Україна буде готуватися до наступальної стратегії та використання надходжених снарядів для активних військових операцій.

Другий сценарій, який передбачає блокаду допомоги від Трампістів, змусить українські сили оборони перейти до оборонної тактики. У цьому випадку важливо забезпечити безпеку лінії фронту та залучити максимальні кошти для фінансування військових операцій та виробництва боєприпасів.

Майбутнє України в цьому контексті буде визначено протягом місяця залежно від рішень в США та розвитку політичної ситуації, визначаючи, який із сценаріїв стане реальністю для оборони країни. Здатність України адаптуватися та вибрати оптимальний шлях може визначити успіх у подоланні викликів, пов'язаних із безпекою та обороною.