Війна

В Україні продовжується мобілізація, однак законодавство чітко визначає групи громадян, які можуть отримати відстрочку від призову. Однією з найчутливіших категорій залишаються студенти — молодь, яка продовжує навчання та формує майбутній кадровий потенціал держави. Станом на кінець жовтня 2025 року діють оновлені правила, що враховують цифрові зміни, запроваджені Міністерством оборони та Міністерством освіти.

Право на відстрочку мають студенти, які навчаються за денною або дуальною формою. Ці форми навчання офіційно вважаються підставою для збереження відстрочки, адже передбачають постійну присутність у закладі освіти. Натомість заочна чи вечірня форма навчання не дає такого права — особи, які навчаються дистанційно або без відриву від роботи, можуть бути призвані.

Окремо: інтерни (медичні та фармацевтичні спеціальності) і докторанти також входять до категорії, які можуть отримати відстрочку. Це прямо згадується Міноборони серед типів відстрочок, які вже доступні в «Резерв+».

Коли студент ризикує бути мобілізованимЄ вразливе «вікно», про яке багато хто не знає. Воно виникає між закінченням одного рівня освіти й офіційним зарахуванням на наступний. Найтиповіша ситуація:– ви отримали диплом бакалавра;– канікули / вступна кампанія ще триває;– наказу про зарахування до магістратури ще немає.

У цей проміжок формально відстрочка не діє, і ТЦК юридично має право вручити повістку. Це особливо стосується чоловіків 25+ років. Тобто в канікулярний період «між ступенями» захист слабший.

Так само можуть мобілізувати, якщо:– відстрочка не оформлена або прострочена;– студент відрахований;– форма навчання не денна;– людина вчиться вже не вперше на вищому рівні;– підстава для відстрочки зникла (наприклад, припинили навчання або не підтвердили статус).

Що змінилося з листопада 2025 рокуМіноборони переводить відстрочки в цифровий формат. Ключові моменти:

Для студентів денного / дуального навчання, інтернів та докторантів відстрочка вже винесена в «Резерв+» як окрема категорія. Тобто вам не треба «бігти у військкомат», достатньо підтвердити статус у цифровій системі.

Автоматичне продовження відстрочкиЯкщо підстава для відстрочки є сталою і підтверджується в державних реєстрах (ви офіційно навчаєтесь на денній формі; ви інтерн; ви докторант), система продовжить її автоматично.

Міноборони заявляє, що починаючи з 5 листопада 2025 року (дата чергового продовження мобілізації/воєнного стану) студентам, які мають чинну відстрочку, вона буде продовжена без додаткових заяв — і про це прийде сповіщення у «Резерв+». Аналогічно — інтернам, докторантам.

Якщо система не може підтвердити вашу підставу (наприклад, у реєстрах немає актуальних даних вишу, або ви вже відраховані), автоматичного продовження не буде. У такому випадку доведеться оновити дані або звернутися через ЦНАП.

Паперові довідки з мокрою печаткою відходятьПочинаючи з листопада, довідку про відстрочку не треба носити як ламінований папір із печаткою ТЦК. Офіційним підтвердженням статусу стає електронний військово-обліковий документ у «Резерв+» з QR-кодом.– Показуєте QR — ТЦК або патруль може перевірити чинність відстрочки в реальному часі.– Якщо смартфона немає: можна завантажити і роздрукувати документ з «Резерв+», з порталу «Дія» або отримати роздруківку в ЦНАПі. Такий папір із QR має ту ж юридичну силу.

Що змінюється для майбутніх медиків і фармацевтівУ липні 2025 року ухвалили норму, яка робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів. Після проходження цієї підготовки такі студенти отримають статус офіцера запасу. Це означає, що вони можуть підлягати призову навіть під час подальшого навчання, а не тільки після диплома. Вступає це в силу з січня 2026 року. Перелік спеціальностей і кількість слухачів визначатиме Міноборони.

Це важливе уточнення: для частини медичних і фармспеціальностей відстрочка як «я студент, мене не можна чіпати» стане менш гарантованою — держава фактично формує резерв медичного офіцерського складу.

Підсумок для студента у 2025–2026 навчальному році• Якщо ви денник і це ваш наступний рівень освіти — маєте право на відстрочку.• Якщо зараз канікули між рівнями і ви ще не зараховані — формально ви вже без захисту, і тут найризикованіший момент.• Відстрочку більше не треба «вибивати» в ТЦК: подаєтеся через «Резерв+» або ЦНАП.• Статус підтверджується електронним документом з QR-кодом, паперова «мокра печатка» вже не обов’язкова.• Система обіцяє автоматично продовжити відстрочку з 5 листопада 2025 року всім, у кого підстава стабільна й відображена в реєстрах (у тому числі студентам, інтернам, докторантам).

АТ «Хмельницькобленерго» офіційно уклало договір на поставку силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Первісна вартість контракту перевищувала 37 мільйонів гривень, тож формально підприємство змогло знизити витрати майже на 10 мільйонів. Однак детальний аналіз показує, що навіть після знижки ця закупівля залишається значно дорожчою у порівнянні з аналогічними контрактами інших державних енергокомпаній.

Інформація про угоду та її фінансові показники доступна у системі «Прозорро», а журналісти видання «Наші гроші» акцентують на високій ціні трансформатора порівняно з ринковими аналогами. Постачальником виступає київська приватна компанія, що спеціалізується на енергетичному обладнанні.

Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

«Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

Російські війська дедалі активніше застосовують тактику точкових просочувань між українськими позиціями, намагаючись створити враження масштабних наступальних операцій. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що Москва свідомо використовує розріджені оборонні лінії та малі групи проникнення, щоб змусити українські сили розосередитися і реагувати на локальні загрози. Внаслідок цього окремі невеликі бої подаються як значні стратегічні досягнення, що дає змогу Кремлю формувати інформаційну картину, вигідну для внутрішньої та міжнародної аудиторії, навіть якщо реальна бойова ситуація свідчить про обмежені результати.

Аналітики підкреслюють, що така стратегія має радше пропагандистський характер, ніж оперативно-тактичний ефект. Локальні прориви не змінюють загального ходу боїв, але дозволяють Кремлю маніпулювати медійним порядком денним, створюючи відчуття постійної активності та «ініціативи» на фронті. В умовах сучасної війни інформаційне поле стає майже такою ж ареною боїв, як і лінія фронту, і Росія активно експлуатує цю реальність, намагаючись перетворити окремі зіткнення на символічні «перемоги».

ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

«Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.