Війна

Трамп чекає на відповідь росіян щодо останньої редакції “мирного плану” до кінця наступного тижня

За інформацією наших джерел, РФ має до кінця наступного тижня надати президенту США Дональду Трампу своє бачення мирного плану щодо припинення війни Росії проти України. “До кінця наступного тижня Дональд Трамп матиме повну інформацію про позицію росіян і, виходячи з цих даних, прийматиме рішення щодо нашого питання” – на умовах анонімності повідомило наше джерело, близьке […]

Земельний конфлікт у Києві: хто стане власником ділянки на вул. Героїв Дніпра?

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

Необхідність національного резерву: чому експерти закликають залучати молодь до базової військової підготовки

Україні потрібен потужний і чисельний мобілізаційний резерв, сформований заздалегідь і підготовлений до потенційних викликів. Про це у прямому ефірі телеканалу «Київ24» заявив військовий оглядач та майор у відставці Олексій Гетьман, акцентуючи на тому, що саме молоде покоління відіграє ключову роль у формуванні національної стійкості.

За словами Гетьмана, держава має забезпечити систему, у якій юнаки та дівчата від 18 років проходять базову військову підготовку ще в мирний час. Йдеться не лише про навчання основам поводження зі зброєю, а й про набуття практичних навичок, необхідних у разі надзвичайної ситуації: орієнтування на місцевості, надання першої допомоги, виконання наказів та взаємодію в колективі.

Як приклад експерт навів Швейцарію, де кожен громадянин має план дій у випадку нападу на країну, а держава здатна мобілізувати до трьох мільйонів людей упродовж кількох діб. Для цього там існує система регулярних тренувань і стрілецьких навчань.

Гетьман підкреслив, що нинішня чисельність української армії — близько мільйона — є достатньою в умовах війни, проте після перемоги тримати настільки масштабні сили недоцільно.«У мирний час армії у 600–800 тисяч не потрібно. Це величезні витрати на утримання, а також проблема з полігонами — у нас немає стільки місця, щоб одночасно тренувалися сотні тисяч військових», — зазначив майор у відставці.

Він зауважив, що пропозиції про “закріплену чисельність армії у 600 тисяч” у майбутньому виглядають сумнівними й навіть можуть бути «російською хитрістю». На його думку, Україна повинна зосередитися на створенні великого резерву, який здатний миттєво мобілізуватися у разі небезпеки.

«Армія у мирний час не повинна фарбувати бордюри. Нам не треба стільки армії — нам треба резерв», — підсумував Гетьман.

Порядок вручення повісток та зовнішній вигляд співробітників територіальних центрів комплектування

Навіть під час дії воєнного стану та загальної мобілізації багато українців цікавляться деталями процедури вручення повісток, зокрема тим, чи можуть працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) та підрозділів соціального призову (СП) здійснювати свої обов’язки у цивільному одязі. Це питання викликає значний суспільний інтерес, адже правильне розуміння процедури дозволяє уникнути непорозумінь і забезпечує легітимність дій військових органів.

Адвокатка Марина Бекало у коментарі ТСН.ua підкреслила, що порядок роботи ТЦК та СП чітко регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №154. Згідно з цим документом, територіальні центри комплектування є органами військового управління, які відповідають за реалізацію державної політики у сфері мобілізації, організацію обліку призовників, а також за забезпечення своєчасного вручення повісток та контролю за їхнім виконанням.

Штати ТЦК комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних сил. Саме статус особи визначає, у чому вона має працювати. Якщо працівник є військовослужбовцем, він зобов’язаний носити військову форму, передбачену статтею 7 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

«Якщо посадова особа є військовослужбовцем ТЦК та СП, то така особа зобов’язана носити військову форму», — пояснила Бекало. Військові ТЦК повинні бути одягнені у встановлену загальну військову форму ЗСУ з відповідними знаками розрізнення, визначеними наказами Міністерства оборони №606 та №370.

Проте не всі учасники груп оповіщення є військовослужбовцями. За словами юристки, у складі таких груп можуть працювати й цивільні представники: голови ОСББ, співробітники підприємств, навчальних закладів або органів місцевого самоврядування. Вони не мають статусу військових, тому можуть перебувати в цивільному одязі.

«Військовослужбовець ТЦК та СП, який входить у групу оповіщення, не може перебувати в цивільній формі під час виконання службових обов’язків. Якщо ж у групі є цивільні особи — вони, звісно, можуть бути у звичайному одязі», — резюмувала фахівчиня.

Таким чином, вручення повісток особами в цивільному можливе лише тоді, коли ці люди не є військовослужбовцями ТЦК, а долучені до групи оповіщення як цивільні представники.

Неограновані простори: Російська армія і її захоплення територій в Україні у поточному році

Експерти, продовжуючи аналізувати ситуацію, зауважують, що нестача матеріалів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів. За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), з початку цього року до 1 квітня агресорка Росія захопила приблизно 305 км² території України. У той же час з Москви лунають заяви про окупацію більшої частини країни. "ISW спостерігала лише візуальні докази, які дозволяють підтвердити, що російські сили захопили приблизно 305 квадратних кілометрів у період від 1 січня до 1 квітня 2024 року", – йдеться у звіті. Фахівці вказують, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив під час селекторної наради з російським військовим керівництвом, що від початку 2024 року їхні війська захопили 403 км² території України. Проте американські аналітики не підтверджують цю цифру. У ISW зауважують, що нестача матеріальних ресурсів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів та спрямовувати їх на критичні ділянки фронту. Проте існує загроза російського прориву в інших, менш забезпечених секторах, і загальна нестабільність лінії фронту. "Обмеження матеріальних ресурсів України також дає російським силам гнучкість у тому, як вони ведуть наступальні операції, що може призвести до з’єднання та нелінійних можливостей для російських сил досягнути значних успіхів у майбутньому", – наголошують експерти ISW.

У результаті аналізу ситуації зі збройним конфліктом в Україні, виявлено, що агресивна діяльність Росії на території країни продовжується. Незважаючи на заяви московських чиновників про захоплення більшої частини українських земель, аналіз даних американського Інституту вивчення війни показує, що за період з початку року до 1 квітня було захоплено лише обмежену територію, а саме приблизно 305 квадратних кілометрів. Однак, важливо зауважити, що існує загроза подальшого прориву російських військових у менш захищених секторах, особливо при обмежених матеріальних ресурсах з боку України. Така нестабільність на лінії фронту потенційно створює ризик для майбутнього конфлікту, а також може сприяти досягненню Росією значних успіхів у регіоні. Тому важливо продовжувати сприяти міжнародним зусиллям для мирного врегулювання конфлікту та забезпечення безпеки в Україні.

Україна лідирує у виробництві артилерійських засобів серед країн світу

Перед великим масштабним вторгненням російських військ, Україна опинилася у складній ситуації, маючи лише один екземпляр самохідної артилерійської установки "Богдана". Проте ефективність цієї техніки була випробувана на власній шкірі навіть російськими окупантами, коли українські Збройні Сили змогли використати її для звільнення острова Зміїний, переміщаючи її від Харківщини до Херсонщини. Самі російські війська спочатку не уявляли, що артилерія може мати такий далекий зasiяг. Здатна стріляти на відстань до 60 кілометрів, "Богдана" вже виготовляється в Україні в кількості вісім одиниць щомісяця.

За даними The New York Times про розвиток українського військово-промислового комплексу, цього року Україна планує витратити понад $1,3 мільярда на розробку нових зразків зброї та понад $6 мільярдів на їх закупівлю. Вже налагоджено виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, необхідних для застосування українськими Збройними Силами. Незважаючи на постійні російські обстріли та втрату частини спеціалістів і технологій, Україна змогла збільшити виробництво зброї в кілька разів за рік. Деякі розробки навіть перевищують за якістю російські аналоги.

Проте питання про те, чи вистачить цього росту для перемоги у війні, залишається відкритим. Створення спільних підприємств з європейськими та американськими виробниками є оптимальним вихідом з ситуації. Процес такого співробітництва вже розпочався: в Україні будують свої майданчики британська BAE Systems та турецька Baykar. Планується почати виробництво німецького гіганта Rheinmetall. Навіть представники американських виробників, незважаючи на тимчасову паузу у наданні допомоги Україні, виявили інтерес до співпраці.

До тих пір, поки спільне виробництво не запрацює на повну потужність, західні виробники спрямовують свою увагу на ремонт техніки, яку Україна вже отримала від союзників. Усі ці заводи розташовані на заході України і захищені засобами протиповітряної оборони.

Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Олександр Сирський, висловлює переконання, що з плином часу Україна зможе самостійно забезпечити свої потреби у зброї, включаючи і снаряди. Він підкреслює, що розвиток українського військово-промислового комплексу дозволить країні стати самодостатньою в цьому аспекті. Олександр Камишін, колишній генеральний директор “Укрзалізниці”, також додає, що країни НАТО повинні уважно спостерігати за українськими зразками зброї та розглядати можливість закупівлі частини виготовленої українською промисловістю продукції, оскільки вона вже демонструє високі технічні характеристики та якість, що перевищують потреби Збройних Сил України.

Однак, Камишін відзначає, що щоденно отримує звіти про критичні проблеми на українських збройних заводах. Ці проблеми включають роботу у непридатних для цього приміщеннях та виробничі лінії, які ламаються без видимих причин. Це викликає серйозні турботи щодо стабільності та ефективності виробництва військової техніки. Вирішення цих проблем вимагатиме комплексного підходу та інвестицій у модернізацію та покращення виробничих процесів.

Збільшення виробництва та підвищення якості української військової техніки є важливими завданнями для національної безпеки та обороноздатності країни. Розвиток військово-промислового комплексу сприятиме зміцненню оборонного потенціалу України та забезпечить надійний захист національних інтересів в умовах геополітичних викликів та загроз.

Україна має потенціал стати самодостатньою у виробництві зброї, включаючи снаряди, з часом. Розвиток військово-промислового комплексу країни вже сьогодні перевищує потреби Збройних Сил України, а це відкриває можливості для експорту та співпраці з країнами НАТО. Однак, проблеми на українських збройних заводах, зокрема недоліки у виробничих процесах, вимагають негайного вирішення для підтримки стабільного та ефективного виробництва військової техніки. Розвиток військового сектору сприятиме зміцненню обороноздатності країни та захисту національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Перегляд призовного віку: реформа для підвищення ефективності ЗСУ

Аналітики наголошують на критичному значенні військової підтримки Заходу для українських Сил оборони, що діють на передовій. Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років має потенціал допомогти українській армії у відновленні та модернізації існуючих військових частин, а також у формуванні нових. Проте для забезпечення повного потенціалу всіх мобілізованих необхідна підтримка від західних союзників, стверджує Інститут вивчення війни (ISW). Експерти вказують, що зниження мобілізаційного віку – це лише один із заходів, які Україна враховує в рамках створення стійкого механізму мобілізації військових сил у часи війни. Проте, Україні доведеться забезпечити озброєнням всіх мобілізованих військовослужбовців. Затримки у наданні військової допомоги та підтримки Заходу можуть сповільнити процес відновлення та формування нових військових частин в Україні. Згідно з даними ISW, фінансова підтримка Заходу є ключовим аспектом для зміцнення бойової готовності української армії. Нагадаємо, що 2 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію з 25 років, а також законопроєкт №10062 про електронний кабінет військовозобов’язаного.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років має потенціал допомогти українській армії у відновленні та модернізації її військових частин.

• Підтримка західних союзників є важливою для забезпечення повного потенціалу всіх мобілізованих військовослужбовців.

• Зниження мобілізаційного віку — лише один із заходів у рамках створення стійкого механізму мобілізації військових сил у часи війни.

• Необхідно забезпечити озброєнням всіх мобілізованих військовослужбовців, а затримки у наданні військової допомоги та підтримки Заходу можуть сповільнити процес відновлення та формування нових військових частин в Україні.

• Фінансова підтримка Заходу є ключовим аспектом для зміцнення бойової готовності української армії.

Отже, ефективне виконання запланованих заходів і отримання необхідної підтримки є критичними для подальшого зміцнення обороноздатності України та забезпечення її національної безпеки.

Депутат з Тернопільщини здійснював сприяння у втіленні українських громадян за кордон

У столичному журналістському середовищі насправді, найсміливішими розслідниками скандальних інцидентів є не тільки кореспонденти національних газет, але й місцеві журналісти, які виявляють справжній інтерес до розкриття темних інтриг, що мають місце в областях. Однією з таких справ став скандал у Тернопільській області України, пов'язаний з діяльністю депутата, який одночасно володіє статусом військовослужбовця Збройних Сил України. Співробітники обласного управління Служби безпеки України виявили, що цей депутат, використовуючи свій статус та можливості, надавав допомогу особам, які прагнули ухилитися від закону, дозволяючи їм незаконно виїхати за кордон. Інформацію про це розповіло саме обласне управління СБУ. Внаслідок діяльності цього депутата, згідно з офіційною інформацією, з країни вже встигли виїхати понад 70 військовозобов'язаних чоловіків, що викликало серйозні обурення та запити про негайне реагування від громадськості та компетентних органів.

Розкритий скандал у Тернопільській області України став важливим сигналом про необхідність посилення контролю за діяльністю державних посадовців та військовослужбовців. Виявлення фактів допомоги ухилянтам у виїзді за кордон з боку депутата, який одночасно має статус у Збройних Силах, свідчить про необхідність посилення внутрішнього контролю та забезпечення виконання закону. Цей інцидент також підкреслює важливість розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів для попередження подібних порушень у майбутньому. Зацікавленість громадськості та активна роль журналістів у виявленні та розкритті подібних скандальних ситуацій є важливим чинником у забезпеченні прозорості та відповідальності в державному управлінні.

Кабмін заборонив виселення внутрішніх переселенців із тимчасового житла

Уряд України прийняв істотне рішення, спрямоване на захист вразливих категорій внутрішніх переселенців. Згідно з оновленими правилами утворення фондів житла для тимчасового проживання, їх обліку та надання, прийнятими Кабінетом Міністрів України, виселення цих груп громадян із тимчасового житла тепер заборонене, згідно з Постановою КМУ від 29 квітня 2022 року №495. Про це повідомляє офіційний канал Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Ця постанова має на меті надати окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб додаткові гарантії щодо недопущення примусового виселення їх із житла для тимчасового проживання в період дії військового стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування. Таким чином, на внутрішніх переселенців, які належать до вразливих категорій громадян, не поширюватиметься обмеження за строком проживання, передбачене абзацом восьмим частини 1 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб". Зазначається, що зміни спрямовані на посилення гарантій правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Проект відповідного документу розробило Мінреінтеграцію на виконання Закону України від 8 листопада 2023 року № 3446-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо деяких питань забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом для тимчасового проживання".

Уряд України прийняв важливе рішення, спрямоване на захист внутрішніх переселенців, які потрапили у складну життєву ситуацію через військові конфлікти та тимчасову окупацію територій. Згідно з новими змінами до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам, виселення цих груп громадян тепер заборонено. Це рішення має на меті забезпечити додаткові гарантії щодо недопущення примусового виселення з житла для тимчасового проживання в період дії військового стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування. Таким чином, уряд створює умови для забезпечення правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, забороняючи їх виселення з тимчасового житла без їхньої волі.

Як російські бомбардувальники перекреслюють плани війни в Україні

Скаженість війни: як російські бомби-планувальники перевертають усе з ніг на голову

На сході України, де кожен день — це випробування на відвагу, нова російська зброя перетворює найсильніших бійців на молитовників. Злива, що виникла після авіаудару російських бомбардувальників біля міста Лиман, сформувала яр у 15 метрів в діаметрі, глибший, ніж будь-який український окіп. Це місце стало місцем де російські бомби перевірили віру українських солдатів, які захищають країну. Нині їм не лише доводиться боротися з ворогами, але й з небезпекою, що нависає з неба.

Серйозність атаки Росії вражає. За останні два тижні, українці стали свідками двох масованих ракетних та безпілотних ударів, що вразили інфраструктуру країни. Лише за 6 днів, близько 700 фугасних бомб були скинуті з російських винищувачів. Минулого тижня, Харків, друге за розміром місто України, постраждав від планувальної бомби, яка впала на його територію.

Ще більша загроза полягає в розмірах і здатностях цих смертоносних знарядь. Від ФАБ-250 до найбільшої ФАБ-1500, ці бомби мають різні розміри, але всі вони створені для нанесення максимальних руйнівних пошкоджень. Страшніше те, що Росія розробляє бомбу вагою три тонни і збирається випускати бомбу-планувальник "Дрель" з касетними боєприпасами. За словами військових блогерів, ці планувальні бомби можуть стати справжньою крилатою ракетою, що збільшить їх дальність і руйнівну силу.

Російські військові наділені новими технологіями, які роблять їх здатними управляти навіть найсмертоноснішими бомбами, що перевершують будь-які засоби протиповітряної оборони. Українські солдати зараз ведуть боротьбу не лише з озброєними противниками, але й із небезпекою, яка надходить з висоти, змушуючи їх вірити у щасливу зірку та надію.

Важка рішучість виживання: як українські силовики та їхній геній протистоять новій російській зброї

Українські солдати стають перед викликом, який вимагає найвищого ступеня відваги та стратегічного мислення. Нова російська зброя перевіряє їхню витривалість та навички, ставлячи під сумнів навіть найміцнішу оборону.

Наразі бомби, які планують, залишаються неточними, а це означає, що російським генералам доводиться постійно коригувати стратегії, щоб поліпшити прицілювання. Протягом перших двох років конфлікту, вони турбувалися про збереження своїх винищувачів, адже для точнішого скидання бомб російські пілоти повинні були підніматися на велику висоту в небезпечній близькості від лінії фронту. Тепер вони змушені приймати ризик втрати літаків через ефективність українських систем протиповітряної оборони, які продемонстрували свою силу, знищивши дві батареї Patriot.

Українські військові вирішують, куди спрямовувати свої обмежені ресурси, щоб захистити свої позиції. Наразі вони витрачають ракети ППО з розрахунком, адже пакет допомоги зі США затримується. Навпаки, для Росії немає обмежень у використанні її бомб, і її стратегія полягає в тому, щоб використовувати їх на повну потужність, ризикуючи втратами літаків. Однак це може стати великою перевагою для України, яка демонструє свою здатність протистояти агресору.

Таким чином, в цій непередбачуваній війні, де кожен крок може вирішити долю тисяч життів, українські силовики виявляють неймовірну сміливість та наполегливість, борючись за мир та свободу своєї країни.

У вищезгаданій статті ми дізналися про складну ситуацію на сході України, де російська зброя наносить серйозні втрати та завдає загрозу життю українських солдат та мирному населенню. Помітно, що стратегія Росії полягає у використанні новітніх технологій та зброї для зміцнення своєї позиції на фронті. Українські військові виявляють велику сміливість та наполегливість у боротьбі з агресором, однак, вони стикаються з обмеженими ресурсами та нестачею сучасної техніки. Виживання України у цьому конфлікті залежить від її здатності ефективно відповідати на нові виклики та швидко адаптуватися до змін у стратегії противника.