Війна

Навчання як інструмент відстрочки: чому в Україні різко зросла кількість студентів старших за 25 років

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

Українська армія готується до нового етапу мобілізації: пріоритет — людський ресурс

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

Терміновий ремонт пам’ятки архітектури: навколо договору Харківського університету виник суспільний резонанс

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.

Політична напруга в столиці: навколо можливого звільнення очільника КМВА

За інформацією джерел, у київських владних колах загострилася ситуація навколо голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Повідомляється, що посадовця змусили підписати заяву про звільнення, що може свідчити про серйозні зміни в управлінні столицею в умовах воєнного стану. Офіційних коментарів із цього приводу наразі не оприлюднено, однак сама поява такої інформації викликала активне обговорення в політичному середовищі.

За словами співрозмовників, прихід Ткаченка на посаду супроводжувався гучними очікуваннями та заявами. Йому приписували наміри суттєво послабити вплив мера Києва Віталія Кличка і переформатувати баланс влади в місті. Проте, як стверджують джерела, за рік роботи ці плани так і не були реалізовані, а обіцяні зміни залишилися на рівні публічної риторики.

Водночас, за інформацією джерела, новим очільником КМВА може стати теперішній голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

“Шанси Фесика очолити КМВА оцінюють у 40%, є й інші кандидатури, але їх поки не озвучують” – зазначає джерело.

Про бекграунд Фесика та його роль у владній вертикалі читайте у нашому матеріалі: Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

Втомлені війною: Спільна турбота військових та цивільних українців

Українці відчувають втому від триваючого конфлікту, який став причиною нестабільності як для військовослужбовців, так і для мирного населення. Спільно з тим, коли Росія продовжує наступальні дії на сході та півдні, а поставки західної військової допомоги затримуються, українське керівництво в пошуках зміцнення оборони стикається із зрослим тиском на мобілізацію нових сил.

Законопроект про реформу призовного процесу свідчить про спроби влади адаптувати систему до нових реалій. Однак розкол в суспільстві щодо обов'язкової військової служби викликає обурення серед тих, хто вже віддав своє життя за країну, та тих, хто сприймає воєнний конфлікт як загрозу національній безпеці. Суперечливість поглядів на обов'язкову службу та побоювання за безпеку рідних створюють розкол в українському суспільстві, що може бути небезпечним для його єдності та стійкості.

У висновках до згаданої статті важливо відзначити, що понад два роки війни в Україні залишають свій важкий відбиток на обох сторонах конфлікту — як на військових, так і на цивільному населенні. Зростаюча напруженість та розкол в суспільстві стосовно призову до армії свідчать про серйозні внутрішні виклики, які стоять перед країною.

Необхідність у поповненні рядів Збройних Сил та реформування призовного процесу ставить перед владою завдання забезпечення національної безпеки в умовах тривалого конфлікту. Проте, водночас, важливо враховувати різні погляди громадян на цю проблему, оскільки деякі вважають, що більше людей мають служити в армії, тоді як інші висловлюють опір подібним ініціативам.

Розкол в суспільстві та побоювання за майбутнє країни внаслідок тривалого конфлікту потребують ретельного вирішення з боку влади та розуміння громадянського суспільства. Забезпечення підтримки ветеранам та їх сім'ям, а також проведення ефективних комунікаційних кампаній є ключовими аспектами, що допоможуть зменшити розкол та зміцнити єдність українського суспільства.

Секрети ЗСУ: Юрій Ігнат викриває подробиці ефективної атаки на аеродром ‘Бельбек’ у Криму

На кордоні визначено: Україна розпочала атаку на аеродром "Бельбек" у тимчасово анексованому Криму. Речник Командування Повітряних сил ЗСУ, Юрій Ігнат, розкриває деталі вражаючого удару, спрямованого на потенційно небезпечні літаки-винищувачі, зокрема Су-27, МіГ-29, та Су-30, які базувалися на цьому летовищі.

Ігнат вказує на наявність інформації про МіГ-31 і підкреслює його особливе призначення як носія ракет, таких як Р-37, що становить загрозу для літаків та гелікоптерів на південному напрямку. Аеродром "Бельбек" визнано російськими окупантами одним із ключових на півострові, що використовується активно, наголошує представник Повітряних сил ЗСУ.

Узагальнюючи ситуацію в Криму, вказується на послуговування окупантами п'ятьма аеродромами від початку вторгнення. Щодо результатів удару, Ігнат застерігає від попередніх висновків до отримання підтверджень щодо втрат техніки противника. Підкреслюється, що знищення інфраструктури аеродрому є ключовим елементом, спрямованим на обмеження впливу Росії в акваторіях обох морів та зменшення загрози для безпеки України.

У важливому воєнному кроці, Україна здійснила атаку на аеродром "Бельбек" в анексованому Криму, спрямовану на обмеження потенційної загрози від російських літаків-винищувачів. Розкриття деталей атаки речником Командування Повітряних сил ЗСУ, Юрієм Ігнатом, вказує на присутність ворожих Су-27, МіГ-29, та Су-30 на аеродромі, а також вказується на можливу загрозу від МіГ-31.

Летовище "Бельбек" визнано одним із ключових на півострові, що підтверджується активним його використанням російськими силами. У контексті обстановки в Криму відзначається, що окупанти користуються ще чотирма аеродромами з початку вторгнення. Ігнат застерігає від швидких висновків стосовно результатів удару, закликаючи дочекатись офіційних підтверджень втрат техніки ворога.

Особливий акцент робиться на знищенні інфраструктури аеродрому, розглядаючи це як ключовий крок для обмеження впливу Росії в акваторіях обох морів та зменшення загрози для національної безпеки України. В цілому, проведена операція свідчить про визначений курс України на забезпечення власної безпеки та відстоювання своїх національних інтересів в умовах російської агресії.

Перемога на морських просторах: Українська розвідка оголосила знищення російського ракетного катера ‘Івановєц’

Триумф морської боротьби: Українська розвідка повідомила про знищення російського ракетного катера 'Івановєц'

В результаті двох точних ударів у корпус, ракетний катер "Івановєць" затонув у водах Донузлавського озера на території тимчасово окупованого Криму. За інформацією української розвідки, на борту катера можливо перебувало до 40 моряків. Зазначається, що подія сталася внаслідок операції сил Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які знищили ракетний катер, що охороняв пункт базування у селищі Новоозерне.

Військові зазначили важливість цієї операції, враховуючи наявність у російського Чорноморського флоту проекту 1241.1 трьох подібних катерів та їхнє озброєння, зокрема протикорабельних ракет типу "Москіт" з дальністю до 130 кілометрів. Пошуково-рятувальні роботи тривають, а наслідки події визначаються як суттєва втрата для Росії.

Українські ВМС наголосили на продовженні боротьби за визволення окупованих територій та підкреслили, що такі дії є нагадуванням російським окупантам про негативні наслідки беззаконного перебування на території Криму.

Подія з знищенням російського ракетного катера "Івановєць" на Донузлавському озері свідчить про успішну операцію української розвідки та ВМС. Зазначена подія стала значущою та суттєвою втратою для російського Чорноморського флоту, оскільки ракетний катер виконував функцію охорони важливого пункту базування.

Інформація про майже 40 моряків на борту "Івановєця" підкреслює серйозність події та можливі наслідки для російського військового потенціалу. Операція стала частиною стратегії України щодо визволення окупованих територій та нагадуванням окупантам про небезпеку беззаконного перебування на анексованих теренах.

Українські ВМС продемонстрували високий рівень підготовки та військової ефективності, що є важливим фактором в контексті збереження безпеки та суверенітету в регіоні Чорного моря.

ЗСУ: Наступ росіян — не вічне явище, але його небезпеку не слід недооцінювати

ЗСУ про наступ російських військ: Не вічне, але небезпеку не варто недооцінювати

За даними начальника пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Іллі Євлаша, наступ російських військ на фронті не може тривати нескінченно. Він наголосив, що супротивник зараз опинився у складній ситуації, позбавлений ресурсів та сил для подальшого продовження наступу. Євлаш зауважив, що російський противник, хоча і продовжує формувати підрозділи та готувати резерви, але не показує ознак припинення воєнних дій навіть у весняний період.

Попри те, що ЗСУ використовують свою технічну перевагу, інноваційний підхід та нестандартні стратегії, Євлаш підкреслив важливість не недооцінювати противника, оскільки російська армія залишається потужною і має значний арсенал техніки та військових засобів.

Ситуація на фронті залишається напруженою після контрнаступу українських військових улітку, і незважаючи на звільнення десятків населених пунктів, російські окупанти продовжують інтенсивні атаки, намагаючись прорвати оборону. Керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов передбачає цікавий період на фронті у найближчі півроку, адже очікується завершення російського наступу.

За інформацією від представника ЗСУ Іллі Євлаша, наступ російських військ на сході України, хоч і не вічне явище, проте продовжується, але супротивник опинився у складній ситуації з обмеженими ресурсами та силами для подальшого просування.

Незважаючи на те, що ЗСУ використовують свою технічну перевагу та інноваційні стратегії, важливо не недооцінювати потужність російської армії, яка залишається великою та добре озброєною.

Ситуація на фронті залишається напруженою, і передбачається цікавий період у наступні півроку, адже прогнозується завершення російського наступу. Зокрема, останні події вказують на продовження бойових дій, і важливо зберігати обачливість та готовність до будь-якого розвитку подій на фронті.

Боротьба за Гідність: Україна Веде Боротьбу за Тіла Загиблих в Авіакатастрофі

Росія відмовляється повертати тіла 65 українських військовополонених, які, за її словами, загинули під час збиття минулого тижня російського військово-транспортного літака Іл-76 біля прикордонного з Росією міста Бєлгорода, повідомив представник військової розвідки України Андрій Юсов. Але прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що адміністрація президента не отримувала такого запиту від України. Це частина жахливої ​​боротьби за те, що сталося під час авіакатастрофи 24 січня, хто загинув і хто несе відповідальність.

Росія намагається покласти провину на Київ, стверджуючи, що транспортний літак збила Україна зенітно-ракетними комплексами Patriot американського виробництва. Україна не підтверджує і не спростовує, що збила літак. У Міноборони Росії назвали те, що сталося терактом і звинуватили, що Київ заздалегідь знав про те, що полонених збираються відправити на обмін військовополоненими, але Україна збила літак, щоб заплямувати Москву.

Росія скликала засідання Ради безпеки ООН 25 січня, заявивши, що Київ вчинив теракт із застосуванням західної зброї. Однак ООН заявила, що не в змозі перевірити ці повідомлення або обставини катастрофи. «Очевидним є те, що інцидент стався в контексті вторгнення Росії в Україну та війни, що триває. Щоб уникнути подальшої ескалації, ми закликаємо всіх зацікавлених осіб утримуватися від дій, риторики або звинувачень, які можуть ще більше розпалити і без того небезпечний конфлікт», – заявила під час зустрічі заступник Генерального секретаря ООН Розмарі ДіКарло. У Києві заявляють, що Іл-76 був законною ціллю, оскільки на таких літаках часто літають ракети та інша зброя, яка буде використана проти України. Президент України Володимир Зеленський зажадав міжнародного розслідування катастрофи. Після цього Київ підтвердив, що обмін полоненими дійсно планувався. Український уряд також заявляє, що не повідомляв про те, що на борту літака були полонені. Досі залишаються великі питання щодо того, хто саме був у літаку, який був знятий, коли він впав у вогняну катастрофу під Бєлгородом. За словами Юсова, в бєлгородський морг доставили лише п’ять тіл. Українським журналістам вдалося підтвердити, що щонайменше троє з них були російськими членами екіпажу. Росія оприлюднила список імен імовірно загиблих, а Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України підтвердив, що опублікований Росією список із 65 військовополонених є фактичним планом обміну на цей день.

Але дії Кремля після катастрофи викликають у Києва підозру, що Росія бреше. “Росія одразу заявила, що не допустить міжнародних експертів до розслідування катастрофи Іл-76М. Однак Україна застосує всі інструменти, щоб з’ясувати справжні причини того, що сталося, а також з’ясувати, хто або що перевозився в цьому літаку”, – сказав він.

Заступник голови СБУ Сергій Андрущенко додав, що Україні потрібно більше часу для збору доказів через свої джерела в Росії. Слідчий комітет Росії опублікував відео з місця катастрофи, де на одному фрагменті тіла видно татуювання, стверджуючи, що це доказ того, що на борту були військовополонені, оскільки подібні татуювання часто можна побачити на бійцях українського батальйону «Азов».

«Серед речових доказів, які вже долучені до матеріалів кримінального провадження, також є документи загиблих під час катастрофи українських військовослужбовців, що підтверджують їх особи», – повідомили в Слідчому комітеті Росії.

Проте родичі українських військовополонених, імена яких були у списку, не впізнали татуювання своїх близьких на відеоматеріалах, йдеться у повідомленні координаційного штабу. Аварія сталася за кілька днів до масштабного обміну полоненими. 31 січня Україна і Росія обмінялися військовополоненими, Київ повернув 207, Росія – 195 військових. Юсов повідомив, що серед них немає 65 військовополонених зі списку 24 січня. Оскільки Кремль відмовляється повертати їхні тіла, Україна досі вважає їх «у полоні».

Україна стикається з важливим випробуванням, коли Росія відмовляється повертати тіла 65 українських військовополонених, загиблих в авіакатастрофі. Російська сторона використовує різні твердження, спрямовані на звинувачення України у збитті літака, тим самим намагаючись зсунути провину. Кремль відмовляється допустити міжнародних експертів до розслідування, що підсилює підозри щодо справжності російських тверджень. Україна активно працює над збором доказів через свої джерела в Росії та підкреслює необхідність міжнародного розслідування події. Очевидно, що цей інцидент відбувається на фоні триваючої війни та спроб Росії маніпулювати подіями для своєї вигоди.

Окопи та мерці: Розповідь журналу Spiegel про надзвичайну реальність на українському фронті

Ситуація на українському фронті стає надзвичайно тяжкою, свідчить видання, зазначаючи недостатній особовий склад Збройних Сил України та виснаження солдат, які вже тривалий час перебувають на передовій. Дружина одного із військових розповіла про труднощі, з якими зіткнувся її чоловік, що перебуває під Бахмутом, вказавши, що він знаходиться в брудній та холодній позиції, неподалік від ворожого вогнища та навіть іноді ділить траншею з загиблими через інтенсивний обстріл.

Стаття також розглядає проблематичний стан мобілізації, яка, за словами видання, проходить нечесно та без чітких критеріїв, інколи супроводжується звинуваченнями у свавіллі та корупції. Особливо важкі умови рекрутування стосуються тих, хто не має достатньо коштів чи впливу. Влада, за словами авторів, вживає все більш жорстких методів вербування, навіть ловлячи чоловіків на вулицях чи на роботі та відправляючи їх на фронт.

Однак, виявляється, що такі новобранці часто виявляються неспроможними солдатами, інколи навіть некомпетентними або стикаються із соціальними проблемами, такими як алкоголізм. За свідченням командира ЗСУ, на передовій відчутно бракує досвідчених та бойових солдатів, і ситуація стає критичною з дефіцитом людських ресурсів у всіх підрозділах.

Висновки статті наразі висвітлюють глибокі труднощі, з якими стикаються Збройні Сили України на сході країни. Зокрема, наголошується на недостатньому числі особового складу та виснаженні солдат, що вже тривалий час перебувають на передовій. Життя в брудних та холодних умовах, непреривний обстріл та недостатня підтримка відчувають не лише бійці, а й їхні сім'ї.

Також стаття підкреслює серйозні проблеми у системі мобілізації, що супроводжується звинуваченнями у корупції та свавіллі. Важливою є інформація про те, що найменш захищені вербуються на фронт, але вони, у свою чергу, можуть виявитися некомпетентними в бойових умовах, що становить серйозну загрозу ефективності військових операцій.

Узагальнюючи, стаття надає важливий огляд ситуації на українському фронті, викликаючи необхідність системних заходів для підтримки та удосконалення Збройних Сил, а також реформ у сфері мобілізації, щоб забезпечити ефективність та довгострокову стійкість у веденні оборонних операцій.