Search here...

Війна

Майно та заощадження посадовця: що задекларував очільник Деснянської РДА під час війни

Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став власником квартири у столиці та задекларував суттєві фінансові активи. Про це свідчать дані його щорічної декларації, оприлюдненої відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з поданими відомостями, у грудні одного з воєнних років посадовець набув у власність житлову нерухомість у Києві. У декларації зазначено характеристики об’єкта, дата придбання та інша обов’язкова інформація, яка дає змогу простежити зміни у майновому стані керівника району. Такі дані традиційно привертають підвищену увагу громадськості, особливо в умовах війни та економічних труднощів для більшості громадян.

Роком раніше мати посадовця також стала власницею паркомісця в Києві, яке коштувало 751 тисячу 032 гривні.

У декларації зазначено й дороговартісні транспортні засоби. У 2023 році Максим Бахматов узяв у лізинг автомобіль Volkswagen Tiguan загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Уже у 2024 році дружина чиновника Марина Просвєтіна придбала автомобіль Nissan Rogue за 1 мільйон 911 тисяч 970 гривень.

Окрему увагу в декларації привертають грошові активи родини. Сам Максим Бахматов задекларував зберігання готівкою 249 тисяч доларів США, що еквівалентно понад 10,7 мільйона гривень, а також 20 тисяч євро. Його дружина зберігає ще 150 тисяч доларів США готівкою, що становить приблизно 6,4 мільйона гривень. Крім того, мати посадовця задекларувала 50 тисяч доларів готівкою, що відповідає понад 2 мільйонам гривень.

Також у декларації зазначено наявність у Максима Бахматова золотих злитків загальною вартістю 125 тисяч гривень.

Загальний перелік задекларованих активів викликає запитання щодо джерел походження коштів, зважаючи на рівень офіційних доходів родини та період, у який було здійснено більшість придбань.

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Російські окупаційні підрозділи змогли частково закріпитися в приватній забудові південно-східної частини Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс», звертаючи увагу на небезпечну тенденцію, яка може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку бойових дій у цьому напрямку.

За наявною інформацією, наразі йдеться про обмежену кількість піхотних груп противника, які використовують щільну приватну забудову як укриття та плацдарм для подальших дій. Саме такий тип місцевості ускладнює виявлення ворога, дозволяє йому маскуватися серед цивільних об’єктів і створює додаткові ризики як для військових, так і для мирного населення, що залишилося в місті.

«Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

«Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

«Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

«Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

Посилення контролю над ключовими регіонами МВС: нова роль Володимира Степанова

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

Ракетний і дроновий удар Росії: 28 вересня постраждали десятки українців, серед яких діти

У ніч проти 28 вересня Росія здійснила масштабний ракетний та дроновий удар по території України, в результаті чого постраждали щонайменше 40 осіб. Зокрема, серед поранених є діти, що лише підкреслює жорстокість і безжальність агресора. Президент України Володимир Зеленський повідомив про ці жахливі наслідки у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що більшість постраждалих зафіксовано в Києві, де загинули чотири особи, серед яких 12-річна дівчинка.

Наслідки для столиці та регіонів

“Загалом в Україні відомо про щонайменше 40 поранених людей, серед яких є й діти”, — заявив президент.

Об’єкти, які потрапили під обстріл, включають підприємство з виробництва хліба, завод з виготовлення автомобільної гуми, багатоквартирні та приватні будинки, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. За інформацією, оприлюдненою вранці, у Києві пошкодження зафіксовано в шести районах міста. У Солом’янському районі внаслідок влучання було зруйновано багатоповерхівку, автозаправну станцію та будівлю Інституту кардіології. У Київській області найбільш постраждали Петропавлівська Борщагівка та Біла Церква. У цих населених пунктах загальна кількість поранених сягнула 27 осіб. За даними Повітряних сил, Росія застосувала проти України майже 500 ударних дронів та понад 40 ракет різного типу.

Наразі рятувальні роботи тривають, фіксуються нові пошкодження, а кількість постраждалих може змінюватися.

Масований напад Росії на Україну: безпілотники та крилаті ракети вночі 28 вересня

У ніч проти 28 вересня російські окупаційні війська здійснили масований напад на Україну, використовуючи ударні безпілотники типу “Шахед”. Цей нічний обстріл став черговим етапом агресії Росії проти мирного населення України. Внаслідок нападу в більшості регіонів країни була оголошена повітряна тривога. Окрім безпілотників, до атаки також долучилися російські літаки — МіГ-31 та Ту-95МС, які є носіями крилатих ракет. Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

Близько 03:30 ночі у Повітряних силах України зазначили, що основна частина ударних безпілотників переміщується у повітряному просторі Черкаської, Київської та Полтавської областей. Ці області стали основними мішенями для ворожих атак, які знову підтвердили нещадну тактику Росії щодо обстрілів житлових районів та стратегічно важливих об’єктів.

Згодом цю інформацію підтвердили у Повітряних силах ЗСУ, повідомивши про ймовірні пуски ракет з району міста Енгельс, де розташований один із головних стратегічних аеродромів Росії. У момент зльоту винищувача МіГ-31 з аеродрому Оленья на території всієї України була оголошена повітряна тривога. Однак згодом сигнал поступово почали скасовувати в окремих регіонах. Крім того, за інформацією моніторингових джерел, окупанти також здійснили пуски крилатих ракет типу “Калібр” з акваторії Чорного моря.

Станом на момент публікації цієї інформації, повідомлень про ураження об’єктів цивільної чи критичної інфраструктури не надходило.

Розшук громадян, які ухиляються від військової служби: що важливо знати під час воєнного стану

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.

Російські безпілотники з елементами штучного інтелекту: нова загроза на фронті

На фронті проти України з’явилися нові безпілотники, які здатні працювати автономно завдяки елементам штучного інтелекту. Ці технології дозволяють ворожим БПЛА не лише орієнтуватися в просторі без зовнішнього управління, а й самостійно знаходити цілі та розпізнавати об'єкти, що робить їх ще більш небезпечними для українських військових. Інформацію про це надав український експерт із систем радіоелектроніки та зв’язку Сергій Бескрестнов, автор каналу в Telegram «Про зв’язок від Сергія Флеш».

За словами Бескрестнова, мова йде про російський безпілотний літальний апарат моделі V2U. Ці дрони, на відміну від своїх попередників, вже не використовують LTE-модеми для передачі даних, що було характерно для трофейних апаратів. Нові зразки не мають жодних каналів зв’язку, що вказує на їхню автономність: вони здатні виконувати місії без підключення до централізованих систем управління або коригування з боку оператора.

Через відсутність каналів зв’язку засоби радіоелектронної боротьби не можуть придушити такі дрони — «нема що глушити», наголошує експерт. Це значно ускладнює протидію новій технології.

«Флеш» зазначив, що подібні БПЛА становлять серйозну загрозу майбутнього. Вони здатні літати вздовж доріг чи залізничних колій, самостійно шукаючи цілі для атаки. Відомо вже про випадки, коли дрон ударив по скупченню людей на ринку.

Керівниця Держказначейства придбала новий автомобіль за 1,74 млн грн: питання та підозри щодо фінансових операцій

Керівниця відділу управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області Тетяна Бугайова стала героїнею публікацій після того, як у її декларації з'явилась інформація про покупку нового автомобіля Toyota Corolla 2025 року випуску вартістю 1,74 мільйона гривень. Це придбання привернуло увагу ЗМІ, зокрема видання «Absolution», яке розкрила деталі цієї угоди. Згідно з декларацією, автомобіль був придбаний у два етапи: 16 вересня чиновниця сплатила 496 тис. грн, а наступного дня ще 1,22 млн грн.

Цікавість до цього придбання посилилася через факт, що продавцем автомобіля виступило ТОВ «Мотор-Олві», і саме цієї ж компанії Бугайова вже 17 вересня отримала 1,22 млн грн як дохід від відчуження рухомого майна. Це викликало певні питання щодо можливого обміну або продажу попереднього транспортного засобу, оскільки сума доходу від продажу точно співпала з сумою другого етапу оплати нового авто.

Це вже друга дорога покупка Бугайової за останній час. Минулого року вона придбала Toyota Yaris Cross вартістю 1,39 млн грн, частину якої фінансувала за рахунок кредиту від банку «Креді Аґріколь», що згодом був повністю погашений.

У декларації за 2025 рік чиновниця також відобразила 425 тис. грн доходу від продажу нерухомості. Загалом родина Бугайових володіє квартирою і будинком у Кропивницькому, кількома земельними ділянками в області, значна частина яких перебуває в оренді.

За декларацією за 2024 рік, зарплата Тетяни Бугайової склала близько 609 тис. грн. Додатково вона отримала 321,5 тис. грн від виробництва електроенергії, а також подарунки від Носенка Миколи Івановича на загальну суму 700 тис. грн. Її чоловік задекларував у кілька разів менші доходи.

Попри скромну офіційну зарплату на держслужбі, Тетяна Бугайова демонструє значні фінансові можливості, зокрема завдяки доходам від продажу майна та отриманим подарункам.

Російські окупанти активізують наступ на сході та півдні України: нові спроби прориву

Російські окупанти не зупиняють свої спроби наступу на сході та півдні України. За даними моніторингового проєкту Deep State, противнику вдалося досягти певних успіхів і просунутися в напрямку кількох важливих населених пунктів на різних ділянках фронту. Зокрема, окупанти наблизилися до Ямполя на Донеччині, де ситуація залишається напруженою.

На південному напрямку ворог активізував наступ на Ольгівське в Пологівському районі та Новоіванівку у Запорізькій області. У цих районах також спостерігається загострення ситуації, що вимагає значних зусиль від українських оборонців для утримання позицій.

Водночас, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, за добу 26 вересня на фронті відбулося 160 бойових зіткнень. Найгарячішими залишаються Покровський, Лиманський, Торецький та Новопавлівський напрямки.

Протягом дня ворог завдав одного ракетного та 50 авіаційних ударів, використав близько 2000 дронів-камікадзе та здійснив 3277 обстрілів українських позицій і населених пунктів.

На напрямку Ямполя сили оборони зупинили ворожі штурми. За даними Генштабу, там було знищено 156 окупантів, з яких 94 — безповоротно. Українські військові ліквідували дев’ять одиниць автотранспорту, одну артилерійську систему та 19 безпілотників. Також пошкоджено ще одну артсистему та вісім укриттів, де перебували сили противника.

1...515253...538сторінка 52 з 538

Контакти редакції: [email protected]