Війна

У Вишневі продовжуються сумнівні маніпуляції зі зведенням нових будівельних об'єктів для міської влади. Комунальне підприємство “Головне управління комунального господарства”, що підпорядковане Вишневій міській раді Бучанського району Київської області, 27 березня відновило тендер на реконструкцію покинутого кінотеатру з метою перетворення його на офіс мерії. Очікувана вартість проєкту становить 186 млн гривень. Це вже друга спроба місцевої влади витратити значну суму грошей на нову будівлю для чиновників.

У листопаді 2023 року та сама установа вже проводила тендер на реконструкцію існуючого кінотеатру "Луч" на суму 193 млн гривень, щоб перетворити його у нове приміщення для міської ради. Однак, виявилося, що в ціну проєкту були включені завищені вартості будівельних матеріалів, а приміщення, яке зараз використовується міською радою, було виставлене на продаж за 22 млн гривень. Проте аукціон був скасований через кримінальну справу ще до оголошення тендера, а угода була розірвана після скандалу.

Після цього через чотири місяці тендер на реконструкцію кінотеатру було оголошено знову, але з незначним зниженням вартості на 7 мільйонів гривень. Проте, учасники тендеру вже нарікають на дискримінаційні вимоги. Директором КП “Головне управління комунального господарства” є Руслан Лисенко, а уповноваженою особою із закупівель – Ілона Левченко. Мером Вишневого є Ілля Діков (“Слуга народу”), який, за даними рейтингу регіонального інформаційного агентства “ITV” за 2022 рік, очолив топ мерів-багатіїв Бучанського району.

На додаток до цього, наприкінці березня, та сама установа оголосила тендер на будівництво протирадіаційного укриття на території ліцею “Лідер” у селі Крюківщина за рекордною сумою — 169,16 мільйонів гривень. Це найбільш витратний проєкт будівництва протирадіаційного укриття в Україні.

У висновку слід зазначити, що ситуація з проведенням тендерів на будівництво нових об'єктів для міської влади у Вишневому стає все більш сумнівною. Повторні тендери, зокрема на реконструкцію кінотеатру та будівництво протирадіаційного укриття, супроводжуються зменшенням вартості проєктів та звинуваченнями у дискримінаційних діях влади. Недоліки та скандали, пов'язані із завищенням вартості та скасуванням угод, підводять під сумнів дієвість та прозорість процесу проведення тендерів. Така ситуація вимагає уважного аналізу та контролю з боку відповідних контролюючих органів, щоб уникнути можливих порушень та забезпечити ефективне використання бюджетних коштів на потреби громади.

Героїчна боротьба робітників поблизу Харкова продовжується незважаючи на постійні атаки Збройних Сил Російської Федерації. Ці нескорені серця, не зважаючи на втрати серед своїх, не припиняють зводити лінію оборони, щоб захистити рідну землю. Україна встановлює оборонні споруди на відстані 10 кілометрів від російсько-українського кордону в Харківській області. Робітники, лишені спеціальної техніки, спираються лише на свої лопати, але навіть під час цього непереборного наполегливого зусилля вони стикаються зі страшними атаками плануючих бомб російських сил. Журналіст Пол Ронцгеймер, заступник головного редактора Bild, особисто відвідав цю зону, де відбувається встановлення оборонних споруд, і підкреслив, що працівники працюють у найнебезпечнішій зоні, зовсім не маючи належного обладнання для будівництва. За словами журналіста, російські війська систематично обстрілюють робітників, що призводить до численних жертв. На відеозаписі, зробленому німецьким кореспондентом, видно групу з 4-5 мужніх сердець, які віддано використовують свої лопати для будівництва оборонних споруд. Висловлюючи свої співчуття і надію, експерт Bild, професор Карло Масали з Мюнхенського університету бундесверу, висловив обурення щодо можливого наступу з боку Краматорського напрямку. Він висловив сумніви щодо можливості успішного встановлення оборонних споруд з боку Харківщини. За думкою експерта, Харків, так само як і Маріуполь, може бути наступною ціллю російських атак, що змусить до реорганізації влади та евакуації мирних мешканців.

У світлі непереборної відданості та жертовності робітників, які неустанно будують оборонні споруди під Харковом навіть під постійними атаками з боку російських сил, виокремлюються кілька важливих висновків. По-перше, ця боротьба є яскравим прикладом героїзму та відданості українського народу у захисті своєї країни. По-друге, необхідно надати робітникам належну підтримку та необхідне обладнання для збереження їхнього життя та здоров'я під час виконання небезпечних робіт. По-третє, зусилля української армії та населення на передовій підкреслюють необхідність міжнародної підтримки та об'єднання у зусиллях зупинити агресію Росії та зберегти мир і стабільність в регіоні.

Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк розкрила, що розслідування щодо трагедії з українськими військовополоненими в районі села Кринки Херсонської області продовжується, а також ведеться ідентифікація загиблих захисників. У своїй заяві вона підкреслила, що аналіз відео, що стало доступним у мережі, ускладнений, однак експерти, включаючи поліцейських, вже працюють над ним. За її словами, внаслідок цієї трагедії Україна звернулася за підтримкою до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

Гуменюк наголосила на тому, що подібні випадки страти беззбройних військовополонених вже неодноразово мали місце, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження. Вона відзначила, що опубліковане відео свідчить про те, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, не зважаючи на безуспішні атаки. Навіть при великій кількості штурмів, які іноді досягали 16 за добу, вони зазнали значних втрат у особовому складі, але не змогли досягти своєї мети.

"Росіяни намагаються шукати способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, однак їхні спроби наразі безуспішні", — зазначила Гуменюк. "Вони зараз здійснюють у середньому лише п'ять-шість штурмів на добу, проте досі не вдається застосувати бронетехніку в бойових діях".

У результаті аналізу подій, пов'язаних з трагедією у районі Кринок Херсонської області, можна зробити кілька висновків. По-перше, розслідування цього події триває, і ідентифікація загиблих українських військових є одним із пріоритетів. По-друге, Україна активно звернулася до міжнародних організацій для отримання підтримки у з'ясуванні обставин цієї трагедії.

За результатами аналізу відеоматеріалів стало очевидно, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, хоча намагалися застосовувати інтенсивні військові дії. Їхні спроби збільшити кількість штурмів та відступні дії виявилися неефективними, що свідчить про відсутність успіху у їхній стратегії в цьому регіоні.

Зазначається, що російські сили продовжують шукати способи витіснення українських військових, проте поки не досягли бажаного результату. Це свідчить про стійкість та високу бойову готовність Збройних Сил України в цьому районі, що зберігає оборону та контролює ситуацію на фронті.

У місцевості Звягельської громади на Житомирщині загалом стурбованою стало відомо про руйнування інфраструктурного об’єкту в результаті агресивного впливу з боку Російської Федерації, що спричинило серйозну загрозу забруднення атмосферного середовища. Сам інцидент був офіційно зафіксований відповідними представниками місцевої ради. У зв'язку з цим усім мешканцям району надано рекомендацію залишатися вдома та утримувати вікна закритими. Наразі всі школи перейшли на дистанційну форму навчання. Щодо дошкільних закладів, для батьків, які не можуть залишити дітей вдома, буде організовано чергові групи. Варто відзначити, що у результаті цього удару не зафіксовано жертв серед мирного населення, повідомили з відповідних відомств. В офісі Звягельської ОВА пояснили, що під час нічного нападу в умовах повітряної тривоги були атаковані ворожі дрони-камікадзе, спрямовані на об'єкти критичної інфраструктури. Крім цього, в результаті нічної атаки безпілотників "шахідів", ініційованої російськими агресорами, були пошкоджені логістично-транспортний об'єкт та автозаправна станція в Одеській області. У ніч на 8 квітня була зафіксована атака російських сил за допомогою 24 безпілотних літальних апаратів типу Shahed. За даними протиповітряної оборони України було знищено 17 ударних безпілотників.

У результаті російського нападу на інфраструктурний об’єкт на Житомирщині та подій, що сталися внаслідок цього інциденту, можна зробити кілька висновків. Перш за все, це підкреслює важливість безпекових заходів та підтримки міжнародних зусиль для стримування агресивних дій інших країн. Другим важливим аспектом є необхідність підвищення обороноздатності та вдосконалення систем протидії таким нападам. Також, цей інцидент підкреслює важливість підтримки інформаційних кампаній для свідомого реагування та мобілізації громадськості в умовах загрози. Нарешті, події на Житомирщині нагадують про необхідність постійного моніторингу та оновлення систем безпеки, щоб забезпечити захист інфраструктури та мирного населення.

Попередження Кирила Буданова, керівника Головного управління розвідки Міноборони України, щодо можливого наступу російських військ на Донбасі у перші місяці літа стало серйозним сигналом для України та міжнародної спільноти. Зокрема, Буданов наголосив на зростанні активності російських військ наприкінці весни та на початку літнього періоду цього року. Ймовірний напрямок наступу, за його словами, переважно визначається в районі Донецька, з метою розширення зони конфлікту, включаючи і місто Покровськ та Часовий Яр.

Незважаючи на складну ситуацію на фронті, Буданов підкреслив, що ситуація знаходиться під контролем. Проте він також зазначив, що Україні необхідні додаткові артилерійські системи та боєприпаси для успішного протистояння агресору. Велике значення має ініціатива європейських країн щодо спільної закупівлі артилерійських боєприпасів для Збройних Сил України, проте наразі їх відсутність на фронті викликає певні питання.

У цій напруженій ситуації відповідальність за можливий український наступ ляже на плечі Генерального штабу Збройних Сил України. Буданов закликав до об'єднання зусиль для забезпечення безпеки та територіальної цілісності України в умовах загрози з боку Російської Федерації.

• Попередження керівника Головного управління розвідки Міноборони України, Кирила Буданова, щодо можливого наступу російських військ на Донбасі на початку літа є серйозним сигналом для України та світової спільноти.

• Напрямок наступу російських військ переважно визначається в районі Донецька з метою розширення зони конфлікту.

• Україні потрібні додаткові артилерійські системи та боєприпаси для успішного протистояння агресору.

• Ініціатива європейських країн щодо спільної закупівлі артилерійських боєприпасів для Збройних Сил України є важливим кроком у забезпеченні безпеки країни.

• Відповідальність за можливий український наступ ляже на плечі Генерального штабу Збройних Сил України, і об'єднання зусиль необхідне для забезпечення безпеки та територіальної цілісності України в умовах загрози з боку Російської Федерації.

Українські військові продовжують активні дії на Куп’янському та Лиманському напрямках, де досягли певних успіхів у тактичних операціях. На жаль, російські окупанти не припиняють свої спроби просунутися у напрямку міста Часів Яр та захід від Авдіївки, зосереджуючись, зокрема, на районі Бердичі. За повідомленням, 6 квітня, Збройні Сили України (ЗСУ) відбили атаки російських військ біля Тернів і Білогорівки, не дивлячись на протилежні твердження російських джерел про просування їхніх військ. У той же час, російські війська продовжують намагатися просунутися на захід від Бахмута у напрямку Часів Яр, але офіційно підтверджених змін у лінії фронту не зафіксовано. Російські джерела повідомляли про намагання захопити позиції у лісових масивах поблизу залізниці на сході та в заповіднику Ступки-Голубовські 2 на південному сході. Проте ці звіти не були підтверджені експертами. Ситуація в напрямку Авдіївки також залишається напруженою, з російськими військами, які просуваються на захід і намагаються зачистити ліси між населеними пунктами Тоненьке і Водяне. Українські військові залишаються на варті оборони, тримаючи ситуацію під контролем не лише на вказаних напрямках, а й в інших регіонах, включаючи різні території на південь, північ та захід від Бахмута, а також на сході Херсонської області.

Українські військові продемонстрували впевненість та успішність у тактичних операціях на Куп’янському та Лиманському напрямках, відбивши атаки російських військ та утримавши свої позиції. Незважаючи на спроби російських окупантів просунутися у напрямку міста Часів Яр та інших стратегічних об'єктів, українські Збройні Сили залишаються на варті оборони й утримують ситуацію під контролем. Це свідчить про готовність та ефективність українських військових у забезпеченні безпеки та захисті територіальної цілісності країни.