Війна

Майно та заощадження посадовця: що задекларував очільник Деснянської РДА під час війни

Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став власником квартири у столиці та задекларував суттєві фінансові активи. Про це свідчать дані його щорічної декларації, оприлюдненої відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з поданими відомостями, у грудні одного з воєнних років посадовець набув у власність житлову нерухомість у Києві. У декларації зазначено характеристики об’єкта, дата придбання та інша обов’язкова інформація, яка дає змогу простежити зміни у майновому стані керівника району. Такі дані традиційно привертають підвищену увагу громадськості, особливо в умовах війни та економічних труднощів для більшості громадян.

Роком раніше мати посадовця також стала власницею паркомісця в Києві, яке коштувало 751 тисячу 032 гривні.

У декларації зазначено й дороговартісні транспортні засоби. У 2023 році Максим Бахматов узяв у лізинг автомобіль Volkswagen Tiguan загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Уже у 2024 році дружина чиновника Марина Просвєтіна придбала автомобіль Nissan Rogue за 1 мільйон 911 тисяч 970 гривень.

Окрему увагу в декларації привертають грошові активи родини. Сам Максим Бахматов задекларував зберігання готівкою 249 тисяч доларів США, що еквівалентно понад 10,7 мільйона гривень, а також 20 тисяч євро. Його дружина зберігає ще 150 тисяч доларів США готівкою, що становить приблизно 6,4 мільйона гривень. Крім того, мати посадовця задекларувала 50 тисяч доларів готівкою, що відповідає понад 2 мільйонам гривень.

Також у декларації зазначено наявність у Максима Бахматова золотих злитків загальною вартістю 125 тисяч гривень.

Загальний перелік задекларованих активів викликає запитання щодо джерел походження коштів, зважаючи на рівень офіційних доходів родини та період, у який було здійснено більшість придбань.

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Російські окупаційні підрозділи змогли частково закріпитися в приватній забудові південно-східної частини Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс», звертаючи увагу на небезпечну тенденцію, яка може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку бойових дій у цьому напрямку.

За наявною інформацією, наразі йдеться про обмежену кількість піхотних груп противника, які використовують щільну приватну забудову як укриття та плацдарм для подальших дій. Саме такий тип місцевості ускладнює виявлення ворога, дозволяє йому маскуватися серед цивільних об’єктів і створює додаткові ризики як для військових, так і для мирного населення, що залишилося в місті.

«Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

«Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

«Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

«Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

Посилення контролю над ключовими регіонами МВС: нова роль Володимира Степанова

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

Окопи та мерці: Розповідь журналу Spiegel про надзвичайну реальність на українському фронті

Ситуація на українському фронті стає надзвичайно тяжкою, свідчить видання, зазначаючи недостатній особовий склад Збройних Сил України та виснаження солдат, які вже тривалий час перебувають на передовій. Дружина одного із військових розповіла про труднощі, з якими зіткнувся її чоловік, що перебуває під Бахмутом, вказавши, що він знаходиться в брудній та холодній позиції, неподалік від ворожого вогнища та навіть іноді ділить траншею з загиблими через інтенсивний обстріл.

Стаття також розглядає проблематичний стан мобілізації, яка, за словами видання, проходить нечесно та без чітких критеріїв, інколи супроводжується звинуваченнями у свавіллі та корупції. Особливо важкі умови рекрутування стосуються тих, хто не має достатньо коштів чи впливу. Влада, за словами авторів, вживає все більш жорстких методів вербування, навіть ловлячи чоловіків на вулицях чи на роботі та відправляючи їх на фронт.

Однак, виявляється, що такі новобранці часто виявляються неспроможними солдатами, інколи навіть некомпетентними або стикаються із соціальними проблемами, такими як алкоголізм. За свідченням командира ЗСУ, на передовій відчутно бракує досвідчених та бойових солдатів, і ситуація стає критичною з дефіцитом людських ресурсів у всіх підрозділах.

Висновки статті наразі висвітлюють глибокі труднощі, з якими стикаються Збройні Сили України на сході країни. Зокрема, наголошується на недостатньому числі особового складу та виснаженні солдат, що вже тривалий час перебувають на передовій. Життя в брудних та холодних умовах, непреривний обстріл та недостатня підтримка відчувають не лише бійці, а й їхні сім'ї.

Також стаття підкреслює серйозні проблеми у системі мобілізації, що супроводжується звинуваченнями у корупції та свавіллі. Важливою є інформація про те, що найменш захищені вербуються на фронт, але вони, у свою чергу, можуть виявитися некомпетентними в бойових умовах, що становить серйозну загрозу ефективності військових операцій.

Узагальнюючи, стаття надає важливий огляд ситуації на українському фронті, викликаючи необхідність системних заходів для підтримки та удосконалення Збройних Сил, а також реформ у сфері мобілізації, щоб забезпечити ефективність та довгострокову стійкість у веденні оборонних операцій.

Стратегія без боєприпасів: Україна вирушає в майбутнє з будівництвом мільйона смертельних дронів

Від майстерні до фронту: Як українські FPV-дрони стали секретною зброєю проти російської агресії

Майстерня на заході України, виробництво FPV-дронів, викликала зацікавленість The Wall Street Journal. Україна, стикаючись із відсутністю боєприпасів та обмеженням військової допомоги від США, вирішила виробляти тисячі доступних безпілотників. Ці FPV-дрони виявилися ефективними в обороні, адже, хоча вони несуть менше руйнівності, вони стали ключовим елементом українських військ. Дрони використовуються для атак на бронетехніку, блокування переміщення вантажів і піхотинців, ускладнюючи російське продвиження. Виробники FPV-дронів, змушені зберігати свої підприємства у таємниці через ракетні атаки, планують розширювати виробництво та вдосконалювати дрони для більшої ефективності в умовах конфлікту.

Розробка та виробництво FPV-безпілотників в Україні: Зустрічайте Sparrow Avia

Журналісти The Wall Street Journal відвідали підприємство Sparrow, що випускає більше 3000 FPV-безпілотників щомісяця, ставши одним із лідерів галузі. Генеральний директор, Микола Гаврилюк, планує збільшити виробництво до 10 000 дронів щомісяця, не дивлячись на виклики логістики та постачання компонентів з Китаю. Уряд та волонтери придбовують безпілотники для військових потреб, а Міністр цифрової трансформації України пропонує податкові знижки та скасування мит для підтримки галузі. Збільшення кадрового складу та розробка нових моделей свідчать про стрімкий розвиток компанії в умовах гібридної війни.

Українська компанія Sparrow Avia активно розробляє та виробляє FPV-безпілотники, які стали ефективним засобом українських військ у протистоянні російській агресії. За відвідання кореспондентами The Wall Street Journal виробництва Sparrow стало відомо, що компанія має плани збільшити обсяг виробництва до 10 000 безпілотників щомісяця. Гендиректор Микола Гаврилюк вказав, що компанія робить акцент на внутрішньому виробництві за допомогою 3D-принтерів, хоча існують труднощі з отриманням компонентів з Китаю. Уряд та волонтери активно придбовують ці безпілотники для військових потреб. Міністр цифрової трансформації України розглядає введення податкових знижок для підприємств, що займаються виробництвом безпілотників, щоб підтримати розвиток галузі. Важливим елементом виробництва є збільшення кадрового складу та розробка нових моделей, спрямованих на подолання викликів сучасного військового конфлікту.

Гострий голос українського голоду: розвиток подій у країні відштовхується від вирішення питань у США

Українській Армії на межі виживання: Два сценарії від США, що визначатимуть майбутнє оборони

Українським військовим грозить надзвичайна нестача артилерійських снарядів, і тільки Сполучені Штати, серед країн вільного демократичного світу, можуть забезпечити необхідні резерви. Екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий розкриває драматичну ситуацію, пов'язану з листом міністра оборони України до країн ЄС. Згідно з інформацією від Bloomberg, США мають ключовий вплив на майбутнє оборони України, але це залежить від політичних рішень в Конгресі.

Дикий наголошує, що великі резерви снарядів існують лише у Сполучених Штатах, але ці резерви зараз блоковані політикою колишнього президента Трампа. У залежності від розвитку подій в Конгресі, Україні доведеться обирати між двома сценаріями, які визначатимуть подальші кроки в обороні країни.

Перший сценарій передбачає відновлення постачань боєкомплекту від США, якщо республіканці та демократи узгодять фінансування протягом місяця. В такому випадку Україні слід готуватися до наступальної стратегії, використовуючи надходжені снаряди для активних військових операцій.

Другий сценарій передбачає повну блокаду допомоги від Трампістів, що призведе до переходу українських сил оборони до оборонної тактики. В цьому випадку важливо забезпечити безпеку лінії фронту, одночасно залучаючи максимальні кошти для фінансування військових операцій та виробництва власних боєприпасів.

Майбутнє України вирішиться протягом місяця в залежності від рішень в США та політичної обстановки, визначаючи, який із сценаріїв стане реальністю для оборони країни.

У висновку слід зауважити, що ситуація з нестачею артилерійських снарядів для українських військових є драматичною, а вибір між двома сценаріями визначатиме майбутнє оборони країни. Зазначено, що лише Сполучені Штати можуть забезпечити необхідні резерви, але це питання тісно пов'язане з політичними рішеннями у Конгресі США.

Перший сценарій, який передбачає відновлення постачань боєкомплекту від США, вимагатиме узгодження фінансування від республіканців та демократів. У такому випадку, Україна буде готуватися до наступальної стратегії та використання надходжених снарядів для активних військових операцій.

Другий сценарій, який передбачає блокаду допомоги від Трампістів, змусить українські сили оборони перейти до оборонної тактики. У цьому випадку важливо забезпечити безпеку лінії фронту та залучити максимальні кошти для фінансування військових операцій та виробництва боєприпасів.

Майбутнє України в цьому контексті буде визначено протягом місяця залежно від рішень в США та розвитку політичної ситуації, визначаючи, який із сценаріїв стане реальністю для оборони країни. Здатність України адаптуватися та вибрати оптимальний шлях може визначити успіх у подоланні викликів, пов'язаних із безпекою та обороною.