Війна

Вашингтон зробив важливий крок у підтримці України в її боротьбі проти Росії, погодившись на передачу розвідданих, які допоможуть українським силам завдавати точних ударів по критичній енергетичній інфраструктурі Росії. Ця стратегічна ініціатива може значно змінити хід війни та суттєво посилити тиск на Кремль, що відчуватиме наслідки на своєму внутрішньому фронті. Згідно з інформацією, оприлюдненою The Wall Street Journal із посиланням на американських офіційних осіб, президент США Дональд Трамп дав чітку вказівку розвідслужбам і Пентагону сприяти Києву у плануванні цих операцій.

Розвіддані, які передадуть Україні, дозволять їй діяти з максимальною точністю та ефективністю, завдаючи ударів по важливих об’єктах, що мають стратегічне значення для енергетичної системи Росії. Це, в свою чергу, може призвести до зниження можливості Кремля ведення війни через значні втрати в енергетичній сфері. Крім того, США звернулися до своїх союзників по НАТО з пропозицією також долучитися до цієї ініціативи, надавши подібну розвідінформацію для подальших спільних ударів.

Крім обміну розвідданими, у Вашингтоні розглядають можливість постачання Україні високоточних ракет наземного та морського базування — зокрема Tomahawk і Barracuda — із заявленою дальністю близько 800 км. Остаточних рішень про передачу цих систем поки що не ухвалено; американські відомства очікують письмових вказівок Білого дому перед тим, як надати повний обсяг інформації й матеріально-технічної підтримки.

Експерти наголошують, що поєднання американських розвідданих і потенційно потужнішої зброї може значно підсилити ефективність ударів і завдати відчутної шкоди енергосектору росії. Водночас такий розвиток подій підвищує ризики ескалації та ускладнює дипломатичну ситуацію в регіоні, оскільки удари по інфраструктурі великої економіки мають широкий крос-ефект на ринки енергоносіїв, цивільні мережі та регіональну безпеку.

Українська сторона, як вказують джерела, отримає дані для планування ударів більш прицільно; це може дозволити зосередити зусилля на об’єктах, що дають найвищий фінансовий ефект для ворога, водночас намагаючись мінімізувати ризики для цивільного населення. Водночас залишаються відкритими питання юридичної оцінки атак по інфраструктурі, можливих побічних наслідків для цивільних об’єктів та політичних наслідків для країн-партнерів, які надаватимуть інформаційну чи матеріальну допомогу.

Якщо рішення щодо передачі озброєнь буде ухвалене, це може стати новою віхою у військовій підтримці України — від розвитку тактичної допомоги до прямих можливостей для ураження стратегічних джерел фінансування ворога. У будь-якому випадку подальші дії США, НАТО та України слід очікувати з увагою: від ухвал письмових наказів до практичної координації операцій може залежати подальший перебіг конфлікту.

Неодноразові обшуки та розслідування щодо корупційних дій у вищих ешелонах української влади знову підтверджують масштаби схованих фінансових потоків. Одним із останніх випадків став виявлений в ході обшуків готівковий капітал у розмірі 15 мільйонів гривень, який був знайдений у колишнього голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка. Ці кошти були передані в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) для подальшої роботи та визначення їхнього законного походження.

Володимир Макеєнко, який раніше обіймав посаду заступника голови фракції «Партії регіонів», значно збагатився за рахунок прихованих бізнес-операцій, здійснюваних через офшорні структури на Панамі, Кіпрі, Гонконгу та Британських Віргінських островах. Його бізнес-схеми велися впродовж багатьох років, і лише за період з 2011 по 2018 роки йому вдалося заробити понад 387 мільйонів гривень. Проте частина цих коштів залишалася поза увагою податкових органів, оскільки Макеєнко не сплатив податки на суму 71,4 мільйона гривень.

Це не перший випадок передачі активів Макеєнка до АРМА. У липні суд вже передав агентству понад 1,5 млрд грн активів, заарештованих у Люксембурзі, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів із повернення коштів, отриманих незаконним шляхом.

Розслідування проти Макеєнка триває, а передача готівки та заарештованих активів демонструє прагнення держави відновити справедливість та повернути кошти у бюджет. Слідство також вивчає діяльність його офшорних компаній і джерела походження доходів.

Зять колишнього народного депутата Олександра Домбровського, дипломат Артем Рибченко, є одним із претендентів на посаду заступника міністра розвитку громад та територій. У своєму е-деклараційному звіті він оприлюднив відомості про значні активи, які належать його родині. Загальна вартість цих активів складає понад 18,5 мільйона гривень, що включає не лише нерухомість та автомобілі преміум-класу, але й великі грошові заощадження.

Згідно з поданими документами, Рибченко мешкає в Києві разом із дружиною Тетяною та двома доньками — Анастасією і Амелією. Його родина володіє кількома об'єктами нерухомості в Україні. В столиці сім'я має три квартири, загальна площа яких складає 99,7 м², 116,7 м² та 166,5 м². Крім того, є дві квартири у Вінниці площею 113,2 м² та ще одна нерухомість у столиці. У декларації також зазначено, що родина Рибченків володіє кількома автомобілями преміум-класу.

Рибченко має право користування кількома об’єктами нерухомості у Києві, що належать Лілії Керничній. Автопарк родини включає три транспортні засоби: Toyota RAV4 2006 року, BMW X5 2019 року вартістю близько 1,5 млн грн та Audi Q8 того ж року, яким користується сам дипломат.

Його дружина, Тетяна Рибченко, володіє двома компаніями — ТОВ “Космос Гольф Україна” у Вінниці та ТОВ “Гольф Солюшнс” у Києві.

Фінансові активи подружжя значні: Артем Рибченко задекларував 180 тисяч доларів готівкою, 107 тисяч доларів на рахунку у швейцарському банку UBS AG та 470 тисяч гривень в “Ощадбанку”. Дружина має ще 259,5 тисячі доларів і 500 тисяч гривень готівкою.

За 2024 рік дипломат отримав дохід у розмірі 1,42 мільйона гривень, більшу частину якого становили виплати від Державного управління справами. Сукупні статки родини, за підрахунками, перевищують 18,5 мільйона гривень, що ставить Рибченка серед найбагатших кандидатів на урядові посади.

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

У центрі нової антикорупційної справи постала особа колишнього прокурора Романа Мазурика, відомого також під прізвищем Мудрий, та його близьке оточення. За даними правоохоронців, навколо цієї родини збудовано складну мережу впливу, що включає не лише відмивання коштів, але й участь у незаконних схемах контрабанди техніки, а також вплив на державні тендери через підконтрольні фірми.

Особливе значення у цьому розслідуванні має діяльність батька Романа, Володимира Мазурика, який раніше обіймав посаду заступника прокурора Запорізької області. За інформацією джерел у правоохоронних органах, саме через мережу автозаправок «Євро 5», що працює в Київській та Запорізькій областях, родина Мазуриків змогла «відмити» від 500 до 600 мільйонів гривень за останні два роки. Це стало можливим завдяки складним фінансовим схемам і використанню підконтрольних бізнесів для маскування походження коштів.

Ця мережа, за словами співрозмовників у паливному ринку, працює як прикриття для незаконної торгівлі сурогатним пальним, виграє тендери без реальної конкуренції та використовується для легалізації готівкових коштів.

Колишній прокурор Роман Мазурик тісно пов’язаний із колишнім керівником запорізької податкової Романом Афоновим. Вони — кумов’я та, за інформацією з кількох джерел, партнери у спільних фінансових операціях, пов’язаних із «обготівкуванням» коштів. Афонов давно відомий як спеціаліст із тіньових схем у податковій сфері.

Ще один близький друг і кум Романа Мазурика — Артур Гатунок, власник популярної мережі магазинів Apple-техніки «Яблоки». Ця компанія неодноразово фігурувала у розслідуваннях, пов’язаних із незаконним ввезенням техніки в Україну без сплати митних зборів. За оцінками експертів, обсяги контрабанди сягають десятків мільйонів гривень.

Коло впливу Мазурика поширюється й на державні підприємства. Його кума — Юлія Савченко, головна постачальниця АТ «Антонов». Через неї, за припущеннями журналістів-розслідувачів, могли проходити сумнівні закупівлі для підприємства, що має стратегічне значення для оборонної промисловості України.

Важливою фігурою у родинній схемі є Олена Мазурик — суддя Київського апеляційного суду, яка вийшла у відставку у квітні 2025 року. Вона є тіткою Святослава та матір’ю Романа Мазурика. Саме її суддівський статус, за словами експертів, довгий час захищав родину від будь-яких перевірок і кримінальних справ.

2 жовтня Вища рада правосуддя ухвалила важливе рішення, звільнивши голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Це рішення стало результатом розгляду подання Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка визнала наявність серйозного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов'язками суддею. Протягом тривалого часу Савін перебував під увагою правоохоронних органів, а також в центрі суспільного резонансу через низку інцидентів, пов'язаних з його поведінкою за межами суду.

Однією з основних причин, яка призвела до звільнення, стали численні випадки порушення ним правил дорожнього руху. Зокрема, суддя неодноразово затримувався за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалося накладенням адміністративних штрафів та позбавленням права керування транспортними засобами. Відомо, що одним із таких випадків став інцидент, що стався 14 березня 2025 року. Після цього ситуація з суддею Савіним загострилася, і дисциплінарні органи не змогли залишити його подальшу діяльність без належної реакції.

Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.