Війна

У ніч проти 28 вересня російські окупаційні війська здійснили масований напад на Україну, використовуючи ударні безпілотники типу “Шахед”. Цей нічний обстріл став черговим етапом агресії Росії проти мирного населення України. Внаслідок нападу в більшості регіонів країни була оголошена повітряна тривога. Окрім безпілотників, до атаки також долучилися російські літаки — МіГ-31 та Ту-95МС, які є носіями крилатих ракет. Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

Близько 03:30 ночі у Повітряних силах України зазначили, що основна частина ударних безпілотників переміщується у повітряному просторі Черкаської, Київської та Полтавської областей. Ці області стали основними мішенями для ворожих атак, які знову підтвердили нещадну тактику Росії щодо обстрілів житлових районів та стратегічно важливих об’єктів.

Згодом цю інформацію підтвердили у Повітряних силах ЗСУ, повідомивши про ймовірні пуски ракет з району міста Енгельс, де розташований один із головних стратегічних аеродромів Росії. У момент зльоту винищувача МіГ-31 з аеродрому Оленья на території всієї України була оголошена повітряна тривога. Однак згодом сигнал поступово почали скасовувати в окремих регіонах. Крім того, за інформацією моніторингових джерел, окупанти також здійснили пуски крилатих ракет типу “Калібр” з акваторії Чорного моря.

Станом на момент публікації цієї інформації, повідомлень про ураження об’єктів цивільної чи критичної інфраструктури не надходило.

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.

На фронті проти України з’явилися нові безпілотники, які здатні працювати автономно завдяки елементам штучного інтелекту. Ці технології дозволяють ворожим БПЛА не лише орієнтуватися в просторі без зовнішнього управління, а й самостійно знаходити цілі та розпізнавати об'єкти, що робить їх ще більш небезпечними для українських військових. Інформацію про це надав український експерт із систем радіоелектроніки та зв’язку Сергій Бескрестнов, автор каналу в Telegram «Про зв’язок від Сергія Флеш».

За словами Бескрестнова, мова йде про російський безпілотний літальний апарат моделі V2U. Ці дрони, на відміну від своїх попередників, вже не використовують LTE-модеми для передачі даних, що було характерно для трофейних апаратів. Нові зразки не мають жодних каналів зв’язку, що вказує на їхню автономність: вони здатні виконувати місії без підключення до централізованих систем управління або коригування з боку оператора.

Через відсутність каналів зв’язку засоби радіоелектронної боротьби не можуть придушити такі дрони — «нема що глушити», наголошує експерт. Це значно ускладнює протидію новій технології.

«Флеш» зазначив, що подібні БПЛА становлять серйозну загрозу майбутнього. Вони здатні літати вздовж доріг чи залізничних колій, самостійно шукаючи цілі для атаки. Відомо вже про випадки, коли дрон ударив по скупченню людей на ринку.

Керівниця відділу управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області Тетяна Бугайова стала героїнею публікацій після того, як у її декларації з'явилась інформація про покупку нового автомобіля Toyota Corolla 2025 року випуску вартістю 1,74 мільйона гривень. Це придбання привернуло увагу ЗМІ, зокрема видання «Absolution», яке розкрила деталі цієї угоди. Згідно з декларацією, автомобіль був придбаний у два етапи: 16 вересня чиновниця сплатила 496 тис. грн, а наступного дня ще 1,22 млн грн.

Цікавість до цього придбання посилилася через факт, що продавцем автомобіля виступило ТОВ «Мотор-Олві», і саме цієї ж компанії Бугайова вже 17 вересня отримала 1,22 млн грн як дохід від відчуження рухомого майна. Це викликало певні питання щодо можливого обміну або продажу попереднього транспортного засобу, оскільки сума доходу від продажу точно співпала з сумою другого етапу оплати нового авто.

Це вже друга дорога покупка Бугайової за останній час. Минулого року вона придбала Toyota Yaris Cross вартістю 1,39 млн грн, частину якої фінансувала за рахунок кредиту від банку «Креді Аґріколь», що згодом був повністю погашений.

У декларації за 2025 рік чиновниця також відобразила 425 тис. грн доходу від продажу нерухомості. Загалом родина Бугайових володіє квартирою і будинком у Кропивницькому, кількома земельними ділянками в області, значна частина яких перебуває в оренді.

За декларацією за 2024 рік, зарплата Тетяни Бугайової склала близько 609 тис. грн. Додатково вона отримала 321,5 тис. грн від виробництва електроенергії, а також подарунки від Носенка Миколи Івановича на загальну суму 700 тис. грн. Її чоловік задекларував у кілька разів менші доходи.

Попри скромну офіційну зарплату на держслужбі, Тетяна Бугайова демонструє значні фінансові можливості, зокрема завдяки доходам від продажу майна та отриманим подарункам.

Російські окупанти не зупиняють свої спроби наступу на сході та півдні України. За даними моніторингового проєкту Deep State, противнику вдалося досягти певних успіхів і просунутися в напрямку кількох важливих населених пунктів на різних ділянках фронту. Зокрема, окупанти наблизилися до Ямполя на Донеччині, де ситуація залишається напруженою.

На південному напрямку ворог активізував наступ на Ольгівське в Пологівському районі та Новоіванівку у Запорізькій області. У цих районах також спостерігається загострення ситуації, що вимагає значних зусиль від українських оборонців для утримання позицій.

Водночас, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, за добу 26 вересня на фронті відбулося 160 бойових зіткнень. Найгарячішими залишаються Покровський, Лиманський, Торецький та Новопавлівський напрямки.

Протягом дня ворог завдав одного ракетного та 50 авіаційних ударів, використав близько 2000 дронів-камікадзе та здійснив 3277 обстрілів українських позицій і населених пунктів.

На напрямку Ямполя сили оборони зупинили ворожі штурми. За даними Генштабу, там було знищено 156 окупантів, з яких 94 — безповоротно. Українські військові ліквідували дев’ять одиниць автотранспорту, одну артилерійську систему та 19 безпілотників. Також пошкоджено ще одну артсистему та вісім укриттів, де перебували сили противника.

Журналісти «МедіаДоказу» розкрили шокуючі подробиці доходів родини заступника начальника Полтавської обласної державної адміністрації Максима Калініна. Виявилося, що його дружина, Ірина Калініна, у 2024 році отримала понад 5,8 мільйона гривень доходу від готельного бізнесу. Джерелом цього значного прибутку став готельний комплекс «Глухомань», розташований під Полтавою, який пов’язують із колишнім правоохоронцем Владиславом Руденком.

Згідно з розслідуванням, бізнес Ірини Калініної мав зв’язки із представниками правоохоронних структур, що викликало нові запитання щодо прозорості та законності таких доходів. Крім того, журналісти звернули увагу на можливі родинні зв’язки між Іриною Калініною та заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим. Вони народилися в одному місті, мають спільне дівоче прізвище та відомості про їхні зв’язки з правоохоронною сферою.

ФОП Ірини Калініної задекларував дохід у 5,81 мільйона гривень, хоча у власності чи оренді вона не мала жодного готельного номера. Сама вона вказана як надавачка послуг у «Глухомані», але її контактні дані збігаються з номерами компаній Руденка.

Аналітики зазначають, що подібний дохід можливий лише за умов стовідсоткової завантаженості готелю та виплати високої комісії, що викликає підозри у схемах із легалізації коштів. До того ж закон вимагає від чиновників декларувати майно членів сім’ї, якщо воно використовується для бізнесу, тож у декларації Максима Калініна мали бути вказані ці активи.

Сам Калінін заявив у коментарі «Полтавщині», що діяльність дружини відображена у декларації, податки сплачуються, і порушень він не бачить. Після публікації розслідування з офіційного сайту комплексу «Глухомань» зникла згадка про Ірину Калініну, залишилася лише абревіатура «ФОП».